- •Лекцію підготував викладач кафедри загальноправових дисциплін Щербина є.М.
- •Основна література Нормативна література
- •Навчальна, наукова та науково - практична література
- •1. Визначення загальних принципів організації адвокатури
- •1.2. Принцип всезагальності права займатися адвокатською діяльністю
- •1.3. Принцип наявності в адвоката професійної підготовки
- •1.4. Громадсько-самодіяльний (недержавний) статус адвокатури
- •2. Загальні принципи діяльності адвокатів
- •2.1. Визначення загальних принципів діяльності адвокатів
- •2.2. Принцип верховенства права
- •2.3. Незалежність адвокатів у процесі виконання ними своїх функцій
- •2.4. Принцип гуманізму
- •2.5. Додержання адвокатами норм професійної етики
- •2.6. Наявність спеціального дисциплінарного провадження щодо адвокатів
- •2.7. Принцип оплатності роботи адвокатів
- •3. Проблеми розвитку адвокатури України
- •3.1. Термінологічні проблеми
- •3.2. Проблема громадянства адвоката
- •3.3. Проблема організаційної структури адвокатури
- •3.4. Проблема відповідності чинного українського законодавства міжнародним стандартам
- •3.5. Нагальні проблеми
- •Висновок
2.6. Наявність спеціального дисциплінарного провадження щодо адвокатів
Кодекси професійної поведінки встановлюються відповідними органами адвокатури або положеннями національного права і звичаями, визнаними міжнародними стандартами та нормами. Обвинувачення або порушення справи проти адвоката у зв'язку з його професійною діяльністю мають провадитись у рамках швидкої і справедливої процедури. Адвокату має бути надане право на справедливий розгляд, що включає можливість надання йому допомоги іншим адвокатом за його вибором. Дисциплінарне провадження проти адвоката має бути віднесене до відання безсторонніх дисциплінарних комісій, рішення яких може бути оскаржене в суді. Усе дисциплінарне провадження має здійснюватися згідно з кодексом професійної поведінки та іншими визнаними стандартами й етичними нормами адвокатської професії відповідно до зазначених Положень.
Враховуючи викладене, розглянемо дисциплінарне провадження у світових системах адвокатури.
В Англії існує дисциплінарний трибунал у справах соліситорів'16, який є незалежним від юридичного товариства органом. Він складається з лорда-хранителя судових архівів, членів — соліситорів зі стажем роботи не менше десяти років, а також членів — непрофесіоналів, які не можуть бути ні соліситорами, ні баристерами. Трибунал є судовим органом. Свої рішення він виносить у складі трьох членів, включаючи двох соліситорів та одного непрофесіо- нала. Трибунал може заслуховувати показання свідків, які даються під присягою, примушувати свідків з'являтися за повісткою. Він може також за згодою лорда-хранителя судових архівів виробляти правила, що регулюють власний судовий процес31. Дисциплінарний трибунал може застосовувати такі санкції: виключити зі списку соліситорів, усунути від практики (як правило, на період не більше п'яти років), накласти штраф (не більше 3 тис. фунтів стерлінгів), оголосити догану. Рішення трибуналу може бути оскаржене до Апеляційного суду.
Соліситори, будучи офіційними особами при Верховному суді, можуть бути піддані дисциплінарним стягненням з боку Високого та Апеляційного судів32.
У баристерів також є механізм дисциплінарного провадження. При Сенаті створено загальний об'єднаний для всіх "Іннів" дисциплінарний комітет, до якого входить п'ять членів (суддя, представник присяжних та три практикуючих баристери). Сигнали про проступки баристерів надходять спочатку до ради з питань професійної поведінки, а вже потім до зазначеного комітету. До баристерів можуть бути застосовані такі стягнення: догана, штраф, відсторонення від роботи на необмежений строк, виключення з "Інна" тощо. Ці стягнення можуть бути оскаржені у Високому суді.
У США адвокати менше залежать від своїх організацій, тому дисциплінарна практика тут досить ліберальна. Так, адвокатська організація після розслідування проступку адвоката може накласти на нього штраф або виключити адвоката зі свого складу (щоправда, ця санкція застосовується дуже рідко; значно ширше практикується виключення за несплату членських внесків). Більш суворі заходи практикують суди: за "неповагу до суду" та "непрофесійну поведінку" (які визначаються, до речі, самим судом) адвокат може бути не лише усунутий від виконання своїх обов'язків, а навіть засуджений до тюремного ув'язнення19.
У Франції згідно із законом адвокат відповідає за дії, пов'язані з виконанням професійних обов'язків. Насамперед це цивільно-правова відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків під час надання консультацій, підготовки документів, виконання будь-яких спеціальних дій, дозволених законом, або у разі помилкової оцінки суті справи, порушення її провадження, неналежного виконання обов'язків щодо надання клієнтові допомоги під час процесу33. Адвокат буде нести відповідальність і в разі порушення "Професійних правил", викладених у статтях 154—164 Декрету від 27 листопада 1991 р. про організацію адвокатської професії.
На думку французьких юристів, підставою відповідальності адвоката при виконанні ним професійних обов'язків є вимога "додержувати правил обережності та передбачливості, які є необхідними для захисту інтересів, довірених йому клієнтом"34.
Для реалізації зазначеної вимоги передбачено спеціальне страхування двох видів. Перший вид — це страхування професійної цивільно-правової відповідальності. Договір страхування адвоката укладається зі страховою установою індивідуально адвокатом, адвокатом — наймачем іншого адвоката, групою адвокатів, адвокатською колегією або адвокатом (адвокатами) та колегією35.