2. Загальні принципи діяльності адвокатів

2.1. Визначення загальних принципів діяльності адвокатів

Розглядаючи моральні принципи діяльності адвокату­ри, у науковій літературі звертають увагу на проблему ви­бору справ і поняття законних інтересів, нерозголошення таємниці довірителя і проблему взаємної довіри, межі про­цесуальної самостійності захисника, об'єктивність захи­сту, проблему вибору засобів і методів захисту. Т.В. Омельченко, спираючись на Правила адвокатської етики, визна­чає такі основні принципи діяльності адвокатів:

• незалежність;

• дотримання законності;

• домінантність інтересів клієнтів;

• неприпустимість представництва клієнтів із супереч­ливими інтересами;

• конфіденційність;

• компетентність і добросовісність;

• чесність і порядність;

• повага до адвокатської професії;

• культура поведінки;

• обмежене рекламування діяльності адвокатів²⁴.

Однак ці принципи стосуються лише одного аспекту

діяльності адвоката — його професійної етики і багато в чому дублюють один одного, не характеризують повною мірою адвокатську діяльність.

О.Д. Святоцький та В.В. Медведчук визначають такі принципи діяльності адвокатури:

• незалежність адвокатів у процесі виконання ними своїх функцій;

• законність адвокатської діяльності;

• дисциплінарне провадження в адвокатурі;

• оплата праці адвоката²⁵.

Частина перша статті 4 Закону України "Про адвокату­ру" проголошує, що адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалеж­ності, демократизму, гуманізму і конфіденційності.

Отже, загальними принципами діяльності адвокатів слід визнати такі.

1. Верховенство права.

2. Незалежність адвокатів у процесі виконання ними своїх функцій.

3. Гуманізм.

4. Додержання адвокатами норм професійної етики.

5. Наявність спеціального дисциплінарного проваджен­ня щодо адвокатів.

6. Оплатність роботи адвокатів.

Розглянемо кожний з названих принципів детальніше.

2.2. Принцип верховенства права

Згідно зі статтею 8 Конституції України в нашій країні визнається і діє принцип верховенства права. Цим Основ­ний Закон створив належні умови ефективного захисту прав і свобод людини, затвердив, що національне законо­давство не повинно суперечити природним правам люди­ни, зокрема на життя, свободу, безпеку, власність, рівність тощо²⁶.

Верховенство права в діяльності адвокатів означає, що останні мають надавати допомогу своїм клієнтам законним способом, домагатися додержання саме тих прав людини та основних свобод, які визнані національним і міжнарод­ним правом, діяти вільно і наполегливо відповідно до зако­ну (п. 13 "б", 14 "Основних положень"). У своїй професій­ній діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися чинно­го законодавства України, сприяти утвердженню та прак­тичній реалізації принципів верховенства права та закон­ності, вживати всі свої знання і професійну майстерність для належного захисту і представництва прав і законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямова­ні на полегшення скоєння правопорушень, чи іншим чином умисно сприяти їх скоєнню клієнтом чи іншими особами.

Адвокат не має права у своїй професійній діяльності вдаватися до засобів і методів, які суперечать чинному за­конодавству, Правилам адвокатської етики.

Очевидно, що адвокат, захищаючи права та законні ін­тереси громадян, виконуючи важливу соціальну функцію і допомагаючи державі у зміцненні законності, сам повинен дотримуватися вимог закону.