9. Вибір муфти [2, с. 211]

Муфти приводів призначені для передачі обертового моменту від одного валу на інший або від валу на вільно посаджену на ньому деталь: зубчасте колесо, шків тощо.

Експлуатаційною харак­теристикою муфти (рис. 9.1) є обертовий момент Т, що передається та діаметр вала d, на який насаджується муфта.

Рисунок 9.1 – Муфта пружна втулково-пальцева (МУВП)

Конкретний типорозмір муфти вибирається в залежності від умов експлуатації (табл. 9.1) відповідно до залежності:

,

де – розрахунковий обертовий момент; – коефіцієнт запасу, що залежить від типу привода ( = 1,5...2); – номінальний обертовий момент на валу.

Таблиця 9.1 – Основні параметри муфти пружної втулково-пальцевої (МУВП) ГОСТ 21424 – 75

Т, Н·м	d, мм	D, мм	L, мм	l, мм	D1, мм	l1, мм	l2, мм	d2, мм	d3, мм	B, мм	B1, мм	К-ть пальців	n, об./хв.
	Н7			h14
31,5	16	90	81	40	63	16	20	30	20	4	28	4	6350
	18							32
63,0	20	100	104	50	71			36				6	5750
	22							40
125	25	120	125	60	90	18	32	45	28	5	42	4	4600
	28							50
250	32	140	165	80	105			56				6	3800
	36							63
	40		225	110				71
	45							80
500	40	170			130			71			56	8	3600
	45							80
1000	50	220	226		160	24	40	90	36	6		10	2850
	56							100
	63		286	140				110

10. Перевiрка мiцностi вала на згин I кручення (складний опiр) [1, с.420], [2, с.177], [3, с.189]

10.1. Складаємо розрахункову схему в ізометричному зображенні за значенням напряму дiючих на вал сил. Сили, що діють на вал, i моменти вважають зосередженими й розміщеними по середині довжини елементів, що їх сприймають. Точки прикладання сил та розміри беремо з ескізного компонування.

Необхідно враховувати, що багато типів муфт викликають неврівноважене радіальне зусилля для втулково-пальцевої муфти (МУВП). Це неврівноважене зусилля F_м = 0,25·F_tn, де F_tn – колове зусилля по діаметру центрів пальців (D₁ з табл. 9.1) муфти МУВП або по діаметру початкового кола ланцюгової муфти. F_tn = 2Т_н / D₁. Напрям сили вважаємо найбільш небажаним для вала.

10.2. Складаємо розрахункову схему в ізометричному зображенні за значенням напрямку діючих на вал сил. Діючі на вал сили і моменти вважають зосередженими й розміщеними по середині довжини елементів, що їх сприймають. Точки прикладання сил та розміри беремо з ескізного компонування.

10.3. Складаємо схему навантажень у вертикальній площині (рис. 10.1).

Визначаємо реакції опор вала (Н), користуючись розрахунковою схемою з умови: . Перевірка .

Визначаємо згинальні моменти в характерних точках і будуємо епюри згинальних моментів, при цьому враховуємо, що епюри згинальних моментів відкладають на стиснених волокнах із дотриманням масштабу. На всі сили, а також характерні точки епюр нанести числові значення.

10.4. Аналогічно до п. 10.3. складаємо схему в горизонтальній площині.

10.5. Визначаємо сумарні згинальні моменти у характерних точках і сумарні радіальні реакції опор вала за формулами:

; .

10.6. Будуємо епюру обертового моменту Т (Н·м).

10.7. При побудові епюри зведених моментів , значення моментів визначають за формулою . Коефіцієнт  ураховує різниці в характеристиках циклів навантажень. При реверсивній передачі  = 1, при нереверсивній: , де [_-1], [₀] – допустимі границі витривалості при симетричному і віднульованому циклах (табл. 11.1).

10.8. Розрахункові діаметри вала в характерних точках:

; де – (Нм); – (МПа)

Рисунок 10.1 – Розрахункова схема вала