МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА
Кафедра залізобетонних і кам’яних конструкцій та опору матеріалів
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ЗАВДАННЯ
до виконання розрахунково-графічних робіт
із дисципліни “Опір матеріалів” для студентів
Напряму підготовки 6.050304 “Нафтогазова справа” денної форми навчання
(частина 1)
Полтава 2009
Методичні вказівки та завдання до виконання розрахунково-графічних робіт із дисципліни “Опір матеріалів” для студентів напряму підготовки 6.050304 “Нафтогазова справа” денної форми навчання (частина 1). – 30 с.
Укладач: О.Г.Фенко, доцент, канд. тех. наук
Відповідальний за випуск: завідувач кафедри залізобетонних і кам’яних конструкцій та опору матеріалів А.М. Павліков, доктор тех. наук, професор
Рецензенти: С.В. Біда кандидат тех. наук, доцент, кафедри НГП і Г,
В.В. Муравльов кандидат тех. наук, доцент кафедри залізобетонних і кам’яних конструкцій та опору матеріалів
Затверджено науково-методичною радою університету
Протокол № від 2009
Редактор Н.В. Жигилій
Редактор Я.В. Новічкова
Верстка О.Г. Фенко
ЗМІСТ
Загальні вказівки РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА №1 Визначення геометричних характеристик складених перерізів Побудова епюр поздовжніх сил і нормальних напружень та визначення деформацій при розтязі й стиску Розрахунок вала на кручення РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА №2 Побудова епюр поперечних сил та згинальних моментів і розрахунок балок на згин Розрахунок балки на міцність при згині і визначення переміщень заданого перерізу Література Додаток А |
4 5 5
8 12 15 15 22 25 26
|
ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ
Опір матеріалів є традиційним та одним з найдавніших курсів загальноінженерної підготовки в технічних вищих навчальних закладах.
Курс “ Опір матеріалів” викладається в третьому і четвертому семестрах і є основою інженерної підготовки студентів технічного ВНЗ. Методичні вказівки розроблені згідно з навчальною програмою дисципліни “ Опір матеріалів” для студентів спеціальності 6.090300 “Видобування нафти і газу”.
Вивчення курсу опору матеріалів потрібно розпочинати із засвоєння теоретичного матеріалу підручників і методичних указівок. Після цього рекомендується розібратися у розв’язанні задач, які подані у підручниках та посібниках, і тільки тоді розпочати виконання індивідуальних завдань.
При вивченні цього курсу найбільші труднощі для студентів частіше всього пов’язані з розв’язанням практичних задач. Однак саме практична частина курсу найбільшою мірою сприяє розвитку інженерного мислення, набуттю необхідних навичок у розрахунках елементів конструкцій, деталей машин на міцність, жорсткість та стійкість. Найбільш ефективним методом навчання, засобам розв’язання такого виду задач є самостійна робота студентів, зокрема при виконанні розрахунково-графічних робіт (РГР).
Кожен студент виконує індивідуальне завдання (РГР), варіант якого визначається викладачем. Вихідні дані та розрахункові схеми вибираються із відповідних малюнків і таблиць, які наведені в кожному завданні.
Кожна розрахунково-графічна робота складається з пояснювальної записки і графічної частини. В пояснювальній записці необхідно проаналізувати вихідні дані й виконати всі необхідні розрахунки. Застосовані в роботі формули слід навести в загальному вигляді, а потім підставити числові значення і виконати всі розрахунки. Всі етапи розрахунків виділяють заголовками та супроводжують поясненнями. Результати необхідно подавати з точністю до трьох і чотирьох значущих цифр.
Графічну частину РГР треба виконувати з дотриманням усіх правил технічного креслення на аркушах формату А4. Всі побудови виконуються строго в масштабі, який указують на кресленнях. Графічна частина і пояснювальна записка брошуруються з титульним аркушем. У кінці розрахунково-графічної роботи слід подати список використаної літератури. Кожна розрахунково-графічна робота підписується студентом.
Розрахунково-графічну роботу студент захищає перед викладачем. Захист включає розв’язання контрольного прикладу й перевірку знань теоретичного матеріалу, на основі якого виконувалась робота.
Основна мета розрахунково-графічних робіт – закріпити засвоєний матеріал і виробити навички самостійного розв’язування елементарних інженерних задач, які підготували б студента до виконання курсових робіт та проектів на старших курсах.