Міністерство освіти і науки України
Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка
Кафедра філософії і соціально-політичних дисциплін
Методичні рекомендації до семінарських занять із дисципліни
«Логіка»
для студентів економічних спеціальностей денної форми навчання
Полтава 2005
Методичні рекомендації до семінарських занять із дисципліни «Логіка» для студентів економічних спеціальностей денної форми навчання. – Полтава: ПолтНТУ, 2005. – 23 с.
Укладач: О. В. Горбань, кандидат філософських наук, доцент
Відповідальний за випуск: завідувач кафедри філософії і соціально-політичних дисциплін Г. Є. Аляєв, доктор філософських наук, професор
Затверджено науково-методичною радою університету
Протокол № 1 від 27.10.2005 р.
Редактор Я. В. Новічкова
Коректор Н. О. Янкевич
Для засвоєння програми курсу логіки для вищих навчальних закладів передбачено проведення практичних занять, мета яких − сприяти глибшому розумінню теоретичних питань, формуванню навичок творчого застосування знань із логіки. Логічна культура мислення студентів-економістів є необхідною складовою їх професійної підготовки.
У процесі підготовки до семінарських занять студенти мають вивчити запропоновані розділи підручників, відповісти на теоретичні питання, після чого виконати практичні завдання. Розв’язання практичних задач сприятиме формуванню у студентів навичок конкретного використання знань із логіки для професійної діяльності.
Тема 1. Формальна логіка як наука. Предмет і значення логіки
Ключові поняття: логіка, чуттєве пізнання, відчуття, сприйняття, уявлення, абстрактне мислення, логічна форма, закон мислення, мова, знак.
План
Визначення логіки як науки. Історичні етапи розвитку людського знання.
Особливості абстрактного мислення. Логічні форми мислення.
Загальне поняття про логічну форму та логічний закон.
Єдність мови і мислення. Логіка та мова.
Теоретичне і практичне значення логіки. Роль логіки в підвищенні культури мислення людини та в професійній діяльності.
При розгляді першого питання необхідно з’ясувати, що логіка вивчає мислення людини і може розглядатися в декількох аспектах. На відміну від психології, педагогіки, кібернетики логіка розглядає мислення як засіб пізнання.
Отже, основним завданням логіки є відокремлення правильних способів міркування від неправильних. Потрібно дати визначення поняття „логіка” й уяснити для себе, що таке правильне мислення.
Слід звернути увагу на історію логіки, виділивши 2 основних етапи. Перший етап пов’язаний з іменем Арістотеля, котрий вважається засновником логіки; другий – із виникненням математичної логіки, ідеї якої були висловлені німецьким філософом та математиком Г. В. Лейбніцем.
Основою підготовки другого питання є осмислення того, що пізнання розпочинається із живого споглядання і приводить до абстрактного мислення. Чуттєве пізнання відбувається у формі відчуття, сприйняття та уявлення. Необхідно визначити дані поняття, навести приклади. Формами раціонального (абстрактного) мислення є поняття, судження, умовивід. Як підсумок слід з’ясувати особливості абстрактного мислення.
У третьому питанні потрібно дати визначення поняттям „логічна форма” і „логічний закон”, уміти розрізняти істинність та правильність мислення. Ці поняття не тотожні, а тому їх не можна плутати. Поняття „істинність” стосується до змісту думки, а поняття „правильність” – до форми думки, її будови.
Підготовка четвертого питання передбачає з’ясування тісного взаємозв’язку між логікою і мовою. Закони й форми мислення як предмет вивчення логіки є ідеальними об’єктами. Вони набувають матеріального вигляду в мові. Далі студент має вивчити основні функції та види мови, а також специфіку мови логіки.
При вивченні п’ятого питання слід розкрити проблему значення логіки. З’ясовуючи роль логіки, треба насамперед уяснити, що вона підвищує загальну інтелектуальну культуру людини, сприяє формуванню логічно правильного мислення, основними рисами якого є чітка визначеність, послідовність, несуперечливість та доказовість. Освоєння логічної науки дає можливість свідомо будувати правильні міркування, відрізняти їх від неправильних, уникати логічних помилок, уміло обґрунтовувати істинність своїх думок, захищати власні погляди.
Запитання для самоконтролю
Дайте визначення поняттю „логіка”.
Назвіть форми чуттєвого пізнання і дайте їм визначення.
Назвіть основні логічні форми мислення та дайте їм визначення.
Що таке правильне мислення?
Що таке мова? Назвіть функції мови.
Яке значення має логіка в підготовці майбутнього спеціаліста?
Література
Гетманова А. Д. Логика. – М., 1995. – С. 7–23.
Жеребкін В. Є. Логіка. – К., 2002. – С. 3–23.
Конверський А. Є. Логіка. – К., 2004. – С. 13–40.
Івін О. А. Логіка. – К., 1996. – С. 7–23.
Хоменко І. В., Алексюк І. А. Основи логіки. – К., 1996. – С. 7–36.
Хоменко І. В. Логіка – юристам. – К., 1997. – С. 6–24.
Тема 2. Поняття
Ключові поняття: ознака, істотна ознака, поняття, логічний спосіб утворення понять, зміст поняття, обсяг поняття, обмеження, узагальнення.
План
Поняття як форма мислення. Мовні форми вираження понять.
Логічна структура поняття. Зміст і обсяг понять.
Види понять.
Відношення між поняттями.
Визначення понять.
Поділ понять. Класифікація.
Обмеження та узагальнення понять.
У першому питанні слід зосередити увагу на тому, що поняття є однією з форм мислення, яка відображає предмет або явище в його суттєвих ознаках. Студент має уяснити сутність ознаки предмета. Поняття відображає в предметі не всі його ознаки, а тільки загальні й суттєві. Відповідаючи на питання – чим виражається поняття в мові, слід уяснити, що поняття і слово нерозривно пов’язані між собою, але вони не тотожні. Поняття виражається за допомогою слів та словосполучень.
Аналізуючи друге питання, потрібно виходити з того, що будь-яке поняття має обсяг та зміст. Зміст поняття становлять ознаки, які відтворюють якість предмета і вирізняють його з-поміж інших схожих предметів. Обсяг поняття становить коло предметів, на котрі поширюється дане поняття. Студенту слід уміти визначити зміст та обсяг поняття.
Зміст і обсяг понять взаємопов’язані. Цей взаємозв’язок виражений у логічному законі зворотного відношення між обсягом та змістом поняття: зі збільшенням змісту поняття зменшується його обсяг, а зі збільшенням обсягу поняття зменшується його зміст. Потрібно вміти навести свої приклади, які б розкривали дію даного закону.
Розглядаючи третє питання, слід виходити з того, що важливою проблемою логіки є класифікація понять, завдяки котрій вони систематизуються. Наслідком цього є упорядкування предметного світу в думках. Вибравши відповідну основу поділу поняття, можна поділити його на різні види. Студенту необхідно засвоїти різні види понять, наводити свої приклади.
Підготовка четвертого питання вимагає розуміння того, що у процесі пізнання виникає потреба зіставляти поняття за змістом і обсягом. Залежно від збігу обсягів сумісні поняття поділяються на тотожні, перехресні, підпорядковані. Несумісні поняття традиційно поділяють на співпідпорядковані, протилежні та суперечні. Усі ці відношення зображуються графічно круговими схемами, які називають „кругами Ейлера”.
П’яте питання рекомендується підготувати за такою схемою:
по-перше, з’ясувати, що означає – визначити поняття, уяснити види визначень;
по-друге, вивчити правила визначення понять і встановити можливі помилки при цьому, вміти застосовувати ці правила при визначенні тих чи інших понять.
Розгляд шостого питання можна розпочати з визначення операції поділу понять, потім з’ясувати структуру поділу. Засвоєння даного питання неможливе без вивчення правил поділу понять. Особливу увагу слід звернути на помилки, які виникають при порушенні цих правил. Логічну операцію поділу понять потрібно відрізняти від процедур, подібних до поділу понять. Це такі процедури, як класифікація і поділ цілого на частини.
Засвоюючи сьоме питання, студент має спиратися на те, що в основі операції обмеження й узагальнення понять лежить залежність, котру фіксує закон оберненого відношення між змістом і обсягом понять. Обмеження поняття – це логічна операція переходу від поняття з більшим обсягом до поняття з меншим обсягом. Метою обмеження є одиничне поняття. Узагальнення поняття – логічна операція, за допомогою якої переходять від поняття з меншим обсягом до поняття з більшим обсягом. Межею узагальнення є універсальне поняття.