Запитання для самоконтролю

• Що таке ознака предмета? Які ознаки називають суттєвими і несуттєвими, одиничними та загальними?

• Які є способи утворення понять?

• Чим відрізняється поняття від слова і словосполучення?

• Що таке зміст та обсяг поняття? Який закон регулює відношення між ними?

• Що таке відношення понять? Які його види?

• Які ви знаєте правила визначення понять і можливі помилки при цьому?

• Що таке поділ поняття?

• Правила поділу понять і помилки, які виникають при цьому.

• Що таке обмеження й узагальнення понять?

Вправи і задачі

• Наведіть кілька прикладів:

а) понять, виражених одним словом;

б) понять, виражених словосполученням;

в) синонімів та омонімів.

• Визначте зміст і обсяг понять: „людина”, „конституція”, „злочин”, „крадіжка”.

• Наведіть приклади понять: одиничних, загальних; збірних, незбірних; конкретних, абстрактних; відносних, безвідносних; позитивних, негативних; пустих, непустих.

• Які з наведених понять є одиничними, загальними та нульовими: „держава”, „обвинувачуваний”, „кримінальна справа”, „обвинувачуваний Петренко”, „Кримінальний кодекс”, „право”, „студент”, „вічний двигун”, „русалка”, „президент СРСР”.

• До якого виду належать дані поняття: „скромність”, „вихованість”, „невисокий”, „студент”, „немічний”, „Полтава”, „круглий квадрат”, „найвища гора”, „вічний двигун”, „Київ”.

• У яких відношеннях знаходяться обсяги таких понять:

а) „іграшка”, „лялька”, „заводна іграшка”, „заводний автомобіль”, „пістолет”;

б) „хліб”, „білий хліб”, „свіжий хліб”, „масло”;

в) „офіцер”, „лейтенант”, „спортсмен”, „підліток”;

г) „держава”, „європейська держава”, „федеративна держава”;

д) „мати”, „вчителька”, „сестра”, „спортсменка”, „митець”, „мати космонавта”;

е) „висока людина”, „невисока людина”.

• Чи правильні такі визначення? Якщо визначення неправильне, то яке правило в ньому порушено, яка помилка допущена?

а) „Студент – людина, яка навчається”;

б) „Прямий доказ – такий доказ, котрий прямо встановлює шуканий факт”;

в) „Логіка – наука про умовивід”;

г) „Прислівник – частина мови”;

д) „Діти – квіти життя”;

е) „Ліберал – людина, яка дотримується ліберальних поглядів”;

є) „Артилерія – бог війни”;

ж) „Релігійна людина – це людина, котра дотримується релігійних поглядів”;

з) „Математика – це наука про числа”.

• Установіть, в яких випадках наявна логічна операція поділу понять:

а) „Геометричні фігури поділяються на прямолінійні і криволінійні”;

б) „Полк поділяється на батальйони”;

в) „Університет поділяється на факультети”;

г) „Моря поділяються на штучні і природні”;

д) „Тиждень поділяється на сім днів”.

• Визначте, чи є нижченаведений поділ правильним. Якщо поділ неправильний, укажіть, яке правило при цьому порушено, яка помилка допущена?

а) „Діти поділяються на невихованих та наших”;

б) „Люди діляться на жінок, чоловіків і дітей”;

в) „Держава може бути феодальною, монархічною, буржуазною, унітарною”;

г) „Мови поділяються на природні, штучні й народні”;

д) „Кути поділяються на гострі та тупі”;

е) „Війни бувають визвольними, несправедливими, завойовницькими, справедливими, тривалими”.

• Узагальніть поняття: „річка”, „журнал”, „університет”, „пісня”.

• Обмежте поняття: „річка”, „підручник”, „поет”.