Запитання для самоконтролю

• Що називається законом логіки?

• Як формулюється закон тотожності?

• У чому полягає сутність закону суперечності та яка його роль у пізнанні?

• Запишіть схематично закон суперечності.

• У чому полягає сутність закону виключеного третього?

• Чим відрізняється закон суперечності від закону виключеного третього?

• У чому полягає значення законів логіки?

Запитання до контрольної роботи

• Дайте визначення закону мислення.

• Назвіть учених, які сформулювали закони мислення.

• Дайте визначення закону тотожності й запишіть його формулу.

• Сформулюйте закон суперечності та запишіть його формулу.

• Сформулюйте закон виключеного третього й запишіть його формулу.

• Сформулюйте закон достатньої підстави.

• Визначте роль законів мислення в пізнанні, в практичній діяльності, наведіть приклади.

Література

Гетманова А. Д. Логика. – М., 1997. − С. 94–107.

Єришев А. А., Лукашевич Н. П., Сластенко Є. Ф. Логіка. – К., 2004. – С. 65–75.

Жеребкін В. Є. Логіка. – К., 2002. – С. 93–103.

Конверський А. Є. Логіка. – К., 1999. – С. 2–34.

Тофтул М. Г. Логіка: Посібник. – К., 2002. – С. 116–136.

Тема 6. Дедуктивні умовиводи

Ключові поняття: засновки, висновок, дедуктивний умовивід, індуктивний умовивід, аналогія, силогізм, фігури категоричного силогізму, модуси категоричного силогізму.

План

1. Загальне поняття про умовивід. Види умовиводів.

2. Простий категоричний силогізм: структура, фігури, правила і модуси фігур силогізму.

3. Скорочений категоричний силогізм. Складні та складноскорочені силогізми.

4. Умовно-категоричні умовиводи, їх модуси.

5. Умовно-розділові умовиводи.

Розуміння першого питання має спиратись на те положення, що знання людей поділяються на безпосередні та опосередковані. Вирішальну роль відіграє вивідне знання, в якому особливо яскраво розкривається активність людського розуму. Основною логічною формою опосередкованого мислення є умовивід. Необхідно дати чітке визначення умовиводу як форми мислення, окреслити відмінну особливість умовиводу.

Студент має засвоїти структуру умовиводу та зрозуміти, що істинність вивідного знання залежить від істинності засновків і логічної правильності їх зв’язку. Важливо розібратися у видах умовиводів, які поділяють на дедуктивні, індуктивні та за аналогією.

З’ясування другого питання варто починати з розгляду категоричних умовиводів, котрі є особливою, найбільш типовою для дедукції нормою, яку називають силогізмом. Вивчення даного питання можна побудувати за такою схемою:

• дати визначення поняттю „простий категоричний силогізм”;

• вияснити, що категоричний силогізм має три терміни і розглянути їх;

• зрозуміти, що фігура силогізму залежить від положення середнього терміну, а тому виділяють фігури категоричного силогізму;

• розглянути модуси категоричного силогізму, виходячи з того, що модус – це кількісна та якісна характеристика засновків і висновку;

• вивчити загальні правила силогізму.

Розглядаючи третє питання, слід виходити з того, що в мові нерідко силогізм висловлюють не в розгорнутому вигляді, а скорочено, опускаючи один із засновків або висновок, такий скорочений силогізм називається ентимемою „в умі”.

Виділяють також складний силогізм (полісилогізм) – це таке поєднання декількох силогізмів, при якому висновок одного силогізму стає засновком іншого і т.д. Особливим видом складного силогізму є сорит, що складається із скорочених силогізмів. У сориті наводиться тільки останній висновок, а всі проміжні пропускаються.

У четвертому питанні розглядається ще один вид дедуктивного умовиводу – умовно-категоричний умовивід. Вихідним положенням при його визначенні є те, що він складається із двох засновків – умовного і категоричного суджень.

Вивчення даного питання неможливе без з’ясування того, що умовно-категоричний силогізм має два модуси: стверджуючий і заперечуючий. У стверджуючому модусі висновок іде від ствердження підстави до ствердження наслідку, в заперечуючому – висновок іде від заперечення наслідку до заперечення підстави.

П’яте питання присвячене вивченню ще одного виду дедуктивного умовиводу − умовно-розділовому умовиводу. В умовно-розділовому умовиводі один засновок − умовно-розділове судження, а другий − просте розділове судження. Даний вид умовиводу є дилемою, суть якої полягає в тому, що людина змушена вибирати лише між двома альтернативами, тому що третього рішення взагалі не існує. Студент має розрізняти деструктивну й конструктивну дилеми.

Насамкінець важливо уяснити ту роль, яку відіграє дедукція в мисленні і практичному житті.