Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка логыка.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
13.08.2019
Размер:
354.82 Кб
Скачать

Запитання для самоконтролю

  • Чим відрізняється судження від поняття?

  • Що таке судження?

  • Які є види простих суджень?

  • Які є види категоричних суджень?

  • Що таке термін судження?

Вправи та задачі

  • 1. Визначте суб’єкт і предикат у таких судженнях:

а) Ця праця допомогла мені пережити страшну епоху;

б) Усі студенти нашої групи здали залік з логіки;

в) Хто не працює, той не їсть;

г) Сьогодні світить сонце;

д) Студенти нашої групи перемогли в цьому матчі.

  • 2. Установіть вид таких суджень:

а) Юля старша від Тетяни;

б) Шекспір не є драматургом;

в) Усі студенти − спортсмени;

г) Є такі люди;

д) Гегель − геніальний філософ;

е) Київ більший за Полтаву;

є) Оксана – сестра Олени.

  • 3. Визначте кількість і якість таких суджень:

а) Жодне вікно в будинку не було розбито;

б) Майже кожна людина має той чи інший талант;

в) Деякі народи до цих пір перебувають у неволі;

г) Зрідка зустрічаються і чорні лебеді;

д) Усі, крім одного, студенти нашої групи добре засвоїли курс логіки.

  • 4. Придумайте по два приклади атрибутивних та екзистенційних суджень.

  • 5. Установіть кількість наступних атрибутивних суджень:

а) Більшість спостережень підтвердили це припущення;

б) Ніхто його не любить;

в) Серед диких рослин флори нашої країни є такі, що мають велику цінність для людей;

г) Багато видатних математиків не прийняли неевклідової геометрії;

д) Мешканці, що належать до храмового округу Мендоса, не вживають у їжу козиного м’яса.

Література

Гетманова А. Д. Логика. – М., 1995. – С. 60–68.

Жеребкін В. Є. Логіка. – Харків, 2004. – С. 62–81.

Конверський А. С. Логіка. – К., 2004. – С. 178–205.

Запитання для контрольної роботи

  • Назвіть відмінності судження та речення

  • Перелічіть види простих суджень.

  • Назвіть структуру судження.

  • Визначте види суджень за якістю.

  • Назвіть види категоричних суджень за кількістю та якістю.

Тема 4. Судження. Складні судження

План

  1. Відношення між судженнями за істинністю. „Логічний квадрат”.

  2. Модальні судження. Види суджень за модальністю.

  3. Складні судження та їх види.

Ключові поняття: складні судження, прості судження, кон’юнкція, диз’юнкція, сильна диз’юнкція, імплікація, еквіваленція, заперечення висловлювання.

Щоб з’ясувати види відношень між категоричними судженнями, слід уяснити, що відношення між судженнями А, І, Е, О в логіці прийнято відображати у вигляді „логічного квадрата”, який допомагає запам’ятати деякі відношення між судженнями. Варто звернути увагу на відношення противності (контрарності), відношення підпротивності, відношення суперечності (контрадикторності), відношення підпорядкування, відношення заперечення. Необхідно зрозуміти сутність даних відношень, тобто за яких умов те чи інше судження може бути істинним або хибним. Важливо при цьому наводити свої приклади, що дасть змогу краще засвоїти дане питання.

Приступаючи до розгляду другого пункту плану, слід навчитися розрізняти два аспекти модальності: 1) об’єктивну модальність; 2) логічну модальність. Залежно від того, якого характеру зв’язок відображає судження, розрізняють судження можливості, дійсності та необхідності. Важливо вміти відрізняти судження можливості від суджень дійсності, що має досить важливе значення для пізнання.

Крім цього, слід звернути увагу на те, що за логічною модальністю судження поділяються на проблематичні (ймовірні) та достовірні. Студент має звернути увагу на формулу цих суджень і вміти наводити приклади.

Аналіз третього питання слід почати з визначення складного судження. Після цього потрібно зрозуміти, що складні судження утворюються із простих за допомогою логічних сполучників. І нарешті − розглянути види складних суджень, до яких належать умовні, єднальні і розподільні судження. При цьому важливим моментом є засвоєння сполучників, котрими з’єднуються складні судження та їх позначення в математичній логіці, і з’ясування, за яких умов кожний вид судження набуває значення істинності чи хибності.