- •7. Ескiзне компонування [2, с.134]
- •З елементами кріплення
- •9. Вибір муфти [2, с. 211]
- •10. Перевiрка мiцностi вала на згин I кручення (складний опiр) [1, с.420], [2, с.177], [3, с.189]
- •Вихідні дані до практичних занять для перевiрки мiцностi вала на згин I кручення (складний опiр)
- •Контрольні питання
- •11. Перевірка вала на витривалість [1, с.421], [2, с.169]
- •Для валів із галтелями
- •Вихідні дані до практичних занять для перевiрки вала на витривалість
- •Контрольні питання
- •12. Розрахунок радіального кулькового підшипника [1, с.463], [2, с.194], [3, с.193]
- •12.1. Аналіз умов навантаження
- •12.2. Визначення розрахункового еквівалентного навантаження на підшипник
- •Однорядні (гост 8338-75)
- •Осьових (y і y0 ) навантажень
- •12.3. Розрахункова довговічність підшипника
- •Вихідні дані до практичних занять для розрахунку радіальних підшипників кочення
- •Контрольні питання
- •13. Розрахунок радіально-упорного роликового підшипника [1, с.463], [2, c.194], [3, с.193]
- •Упорний роликовий
- •13.1. Аналіз умов навантаження
- •13.2. Визначення розрахункового еквівалентного навантаження на підшипник
- •Роликові однорядні (ту37.006.162 – 89)
- •Вихідні дані до практичних занять для розрахунку радіально-упорних підшипників кочення
- •Контрольні питання
- •14. Розрахунок шпонкових з’єднань
- •14.1 Вибір розмірів шпонкового з’єднання
- •14.2. Перевірка міцності шпонкового з’єднання на зминання
- •14.3. Перевірка шпонкового з’єднання на зріз
- •Призматичних шпонок звичайних (гост 23360 – 78)
- •Вихідні дані до практичних занять для розрахунку шпонкових з’єднань
- •Контрольні питання
- •15. Розрахунок зубчастих (шліцьових) з’єднань
- •Приклади центрування шліцьових з’єднань:
- •Вихідні дані до практичних занять для розрахунку зубчастих (шліцьових) з’єднань
- •Контрольні питання
- •16. Конструювання корпусів редукторів [2, с.136]
- •Болтів та гвинтів редукторів
- •Нормальної точності (гост 7805 – 70)
- •Нормальної точності гост 7805 – 70
- •17. Конструювання плит [2, с.244]
- •18. Змащення
- •18.1. Змащування ланцюгових передач
- •18.2. Змащування зубчастих та черв’ячних передач
- •Зубчастих коліс зі сталі
- •18.3. Змащування підшипникових вузлів
- •В підшипникових вузлах
- •Які застосовуються в підшипникових вузлах
- •19. Опис складання та експлуатації
- •Література Основна література
- •Додаткова література
- •Перелік навчальних відеофільмів з курсу
Нормальної точності (гост 7805 – 70)
Параметр |
Діаметр різьбового стержня |
||||
6 |
8 |
10 |
12 |
16 |
|
Крок різьби |
1,0 |
1,25 |
1,5 |
1,75 |
2,0 |
D |
11 |
14,5 |
19 |
21 |
27 |
S |
10 |
14 |
17 |
19 |
24 |
H |
4,5 |
5,5 |
7 |
8 |
10 |
Примітка. 1. Ряди чисел: 8; 10; 12; 14; 16; 20; 25; 30; 35; 40; 45; 50; 55; 60; 65; 70; ;75; 80; 90; 100; 110; 120; 130; 140; 150; 160; 170; 180; 190; 200; 220; 240; 260; 280; 300.
2. На коротких болтах різьбу виконують до головки, тобто l = l0 .
Рисунок 16.2 – Болт з шестигранною головкою
Нормальної точності гост 7805 – 70
17. Конструювання плит [2, с.244]
17.1. Довжину L та ширину плити B уточнюють за накресленим контуром привода. Висоту плити H визначають із умов достатньої жорсткості: H = (0,09...0,11)·L, де L – довжина плити (для Т і Г-подібної форми розгорнута довжина). Знайдені розміри L, B, H приводять до лінійних нормальних розмірів за ГОСТ 6636 – 69.
Рисунок 17.1 – До визначення контуру опорної конструкції
Рисунок 17.2 – Плита
17.2. Мінімальну товщину зовнішніх стінок чавунних відливок δ визначають із технологічних можливостей та приведеного габариту N:
при цьому δ7 мм.
17.3. Товщину внутрішніх стінок, перегородок та ребер із умови одночасного охолодження із зовнішніми стінками визначають на 15...20% меншою від товщини зовнішніх стінок. Висота ребер повинна бути не більше, ніж їх п’ятикратна товщина.
17.4. Розміри опорних платиків редуктора (lпр, bпр) та двигуна (lпд, bпд) приймають дещо більшими від опорних поверхонь, приєднувальних вузлів на величину К по всьому контуру з урахуванням неточності відливання (табл. 17.1).
Таблиця 17.1 – Припуск К на неточність лиття платиків та приливів
Приведений габарит основної деталі, N, м |
К, мм при L, B, мм |
||||
< 200 |
200…300 |
300…500 |
500…1000 |
> 1000 |
|
0,5…3,5 |
3...5 |
6...8 |
6...8 |
10...12 |
- |
3,5...5,5 |
6...8 |
10...12 |
10...12 |
15...18 |
15...18 |
5,5...6,8 |
6...8 |
10...12 |
15...18 |
15...18 |
20...25 |
Рисунок 17.3 – Опорні платики
17.5. Розмір b0 min приймають 8...10 мм. Найменшу висоту платиків hп вибирають залежно від габаритів плити (табл. 17.2).
Таблиця 17.2 – Найменша висота hп платиків і бобишок
Найбільша довжина |
hп |
Найбільша довжина |
hп |
Найбільша довжина |
hп |
< 50 |
2 |
500…750 |
6 |
1250…1500 |
12 |
50…250 |
3 |
750…1000 |
8 |
1500…1750 |
14 |
250…500 |
4 |
1000…1250 |
10 |
1750…2000 |
16 |
17.6. Різьбові гнізда в платиках для закріплення вузлів рекомендують робити наскрізними глибиною 2...2,5 діаметра болта d (табл. 17.3).
17.7. Опорну поверхню плити виконують у вигляді фланця по периметру шириною b = (3,5…5)·δ та товщиною t = (1,5...2)·δ. У фланці передбачають отвори під фундаментні болти. При більшому периметрі плити ширину фланця зменшують, а для фундаментних болтів передбачають пустотілі бобишки. Бобишки виготовляють по можливості високими (2,5...3,5)·d, що сприяє більш рівномірному розподілу сил затягування по підошві плити. Кількість фундаментних болтів визначають за табл. 17.3.
Рисунок 17.4 – Елементи кріплення опорної конструкції до фундаменту:
а – фланці; б – пустотілі бобишки
Таблиця 17.3 – Кількість фундаментних болтів
Довжина плити, L, мм |
Діаметр болтів, d, мм |
Кількість болтів |
< 700 |
16; 18 |
4 |
700…1000 |
20; 22 |
6 |
1000…1500 |
24 |
8 |
Таблиця 17.4 – Габаритні, встановлювальні та приєднувальні розміри електродвигунів серії 4А (ГОСТ 19523 – 81)
Тип двигуна |
Габаритні розміри |
Встановлювальні та приєднувальні розміри |
||||||||||||
t30 |
h31 |
d30 |
l1 |
l10 |
l31 |
d1 |
d10 |
b1 |
b10 |
h |
h1 |
h5 |
h10 |
|
4А71 |
285 |
201 |
170 |
40 |
90 |
45 |
19 |
7 |
6 |
112 |
71 |
6 |
21,5 |
9 |
4А80А |
300 |
218 |
186 |
50 |
100 |
45 |
19 |
10 |
125 |
80 |
24,5 |
10 |
||
4А80В |
320 |
50 |
22 |
|||||||||||
4А90L |
350 |
243 |
208 |
60 |
125 |
56 |
8 |
140 |
90 |
7 |
27,0 |
11 |
||
4A100S |
362 |
263 |
235 |
112 |
63 |
24 |
12 |
160 |
100 |
31,0 |
12 |
|||
4A100L |
392 |
140 |
28 |
|||||||||||
4A112M |
452 |
310 |
260 |
80 |
70 |
190 |
112 |
8 |
35,0 |
|||||
4A132S |
480 |
350 |
302 |
89 |
32 |
10 |
216 |
132 |
41,0 |
13 |
||||
4A132M |
530 |
38 |
Рисунок 17.5 – Електродвигун серії 4А