- •1.Соціологія як наука. Об’єкт та предмет соціології.
- •2. Сутність «соціального» як провідної соціологічної категорії
- •3.Структура соціологічного знання
- •4. Методи соціології
- •5.Сутність соціологічних категорій «соціальні відносини», «соціальне явище», «соціальний процес», «соціальний закон», їх взаємозв’язок.
- •6. Соціальні закони, їх класифікація
- •7.Основні функції соціології.
- •8. Особливості соціології як наукової дисципліни, що вивчає людське суспільство.
- •9. Роль і завдання соціології в соціальному реформуванні українського суспільства.
- •11. Особливість протосоціологічного знання, цого основні форми.
- •12. Платон та Арістотель як попередники соціологічної науки.
- •13. Розвиток соціальної думки в період середньовіччя.
- •14. Передумови появи соціології як самостійної науки.
- •15. Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •16. О.Конт – засновник соціології. Обґрунтування Контом необхідності науки соціології.
- •17. Методологічні основи та спрямованість позитивістської соціології Конта.
- •18. Зміст «статики» та «динаміки» контівської соціології.
- •19.Роль сімї, держави, та церкви у життєдіяльності суспільства(за о.Контом).
- •20. Еволюціоністська теорія г. Спенсера.
- •21. Вчення г.Спенсера про соціальні інститути.
- •22. Марксистська соціологія, її особливості.
- •23. Розвиток соціології е. Дюркгеймом.
- •24.Проблема соціальної солідарності за е. Дюркгеймом.
- •26. Розуміюча соціологія м.Вебера.
- •27. Теорія соціальної дії м.Вебера.
- •28.Принципові особливості соціологічного пізнання за Вебером та Зіммелем.
- •10. Місце соціології у проф. Підготовці молоді.
- •29. Емпірична соціологія, зіст основних етапів її розвитку.
- •30. Порівняльний аналіз концепцій «економічної людини» Тейлора та «соціальної» Мейо.
- •31. П.Сорокін – видатний соціолог 20 ст.
- •32. Структурний функціоналізм т.Парсонса.
- •34. Основні напрямки сучасної соціології.
- •35. Соціально-філософські ідеї м.Драгоманова.
- •36. Роль Грушевського в розвитку соціології.
- •25. Соціологічна концепція самогубства е. Дюркгейма.
- •33. Функціональні теорії Парсонса та р. Мертона, їх відмінності.
- •37. Суспільство як соціальна система та соціальне явище.
- •38. Основні ознаки суспільства. Типологія суспільств.
- •39. Характерні особливості сучасного (постіндустріального) суспільства.
- •40. Основні теоретико-методологічні підходи трактування сутності суспільства.
- •41. Соціальна структура суспільства, її складові.
- •42. Група як складова соціальної структури суспільства
- •43. Соціальні відносини, їх роль у формуванні соціальної структури.
- •44.Поняття соціального інституту, його види.
- •46. Інституціоналізація, її ознаки.
- •47. Соціологічне тлумачення соціальної організації і самоорганізації, їх структури.
- •48. Сутність теорії соціальної стратифікації.
- •49. Історичні типи стратифікації.
- •50. Основні чинники та критерії соціальної стратифікації.
- •51. Соціальна нерівність як основа стратифікації.
- •52. Терія соціального статусу в концепції соціальної стратифікації.
- •53. Сутність та роль середнього класу у стабілізації суспільства.
- •54. Соціальна мобільність та її види.
- •55. Сутність процесу маргіналізації, його особливості в Україні.
- •56. Трансформація соціальної структури українського суспільства.
- •57. Сутність, спільність та відмінність понять «людина», «індивід», «особистість».
- •58. Соціологічні підходи до вивчення особистості ті її ролі в суспільстві.
- •59. Соціологічна структура особистості.
- •60. Соціальний статус та соціальні ролі особистості.
- •61. Фактори, механізми та агенти соціалізації.
- •62. Соціологічний зміст понять «десоціалізація» та «ресоціалізація».
- •63. Типологія особистості в соціології.
- •64. Соціальна сутність культури.
- •65. Об’єкт та предмет соціології культури.
- •66. Основні функції культури.
- •67. Структурні елементи та форми вияву культури.
- •68. Організаційна культура, її елементи.
- •69. Менталітет як один із впливових елементів культури.
- •70. Норми та цінності як структурні елементи культури.
- •71. Конфлікт як соціальне явище.
- •72. Становлення та розвиток соціології конфлікту.
- •73. Структура соціального конфлікту.
- •74. Функції соціального конфлікту, його позитивні та негативні наслідки.
- •75. Обєктивні та суб’єктивні причини соціальних конфліктів.
- •76. Основні стадії розвитку соціального конфлікту і методи його розв’язання.
- •77. Типологія конфліктів.
- •78. Основні шляхи та механізми розв’язання конфліктів.
- •79. Об’єкт та предмет економічної соціології, її місце у загальній системі соціологічного знання.
- •80. Взаємозвязок економічної та соціальної сфер суспільства. Соціальні функції суспільства.
- •81. Соціологічне тлумачення категорій «економічна поведінка», «економічний інтерес», «економічне мислення», «економічна культура».
- •82. Економіка як соціальний інститут, його функції.
- •83. Сутність соціального механізму економічного розвитку.
- •84. Предмет соціології праці та управління, його складові.
- •85. Особливості соціально-трудових відносин, їх класифікація.
- •86. Соціологічна сутність категорій «зміст праці» та «характер праці».
- •87. Основні види соціальних процесів у трудовій сфері.
- •88. Праця як соціальний процес, її види.
- •89. Соціальні функції праці.
- •90. Ставлення до праці, його об’єктивні та суб’єктивні чинники та показники.
- •92. Предмет та структура соціології політики.
- •93. Політика – особливий вид регулювання суспільних відносин.
- •94. Політика як соціальний інститут, його функції.
- •95. Політичні рухи, їх типологія та соціальна сутність.
- •96. Політична культура, її соціальна сутність і роль у суспільстві.
- •97. Формування і управління громадською думкою як соціально-політичним феноменом. (кусками)
- •108. Програма соціологічного дослідження, її структура.
- •91. Механізми мотивації до праці.
- •99. Релігія як соціальний інститут, ефективність його функцій.
- •101. Розкол православ’я в Україні. (причини)
- •102. Організаційна структура соціологічної роботи в Україні.
- •103. Поняття соціологічного дослідження, його завдання.
- •104. Поняття процедури, методології, методики й техніки соціологічного дослідження.
- •105. Види соціологічного дослідження, їх призначення.
- •106. Функції соціологічного дослідження.
- •107. Етапи організації соціологічного дослідження.
- •98. Предмет соціології релігії, особливості соціологічного вивчення релігії.
- •109. Поняття проблеми, значення її правильного формулювання і обґрунтування в організації соціологічного дослідження.
- •110. Мета і завдання соціологічного дослідження.
- •111. Роль гіпотез в організації соціологічного дослідження, їх види.
- •112. Сутність і призначення процедури «логічного аналізу понять».
- •113. Генеральна і вибіркова сукупність, порядок їх визначення.
- •114. Методи аналізу соціологічних документів.
- •115. Соціологічне спостереження, його види.
- •116. Експеримент, його види. Призначення соціального експерименту.
- •117. Соціологічне опитування, його різновиди.
- •118. Запитання в анкетуванні, порядок їх формування та види.
- •100. Соціологічна оцінка сакралізації та секуляризації. (кусками)
- •120. Анкетування, структура анкети.
- •121. Інтервю, його види.
- •122. Тестування, його призначення, види тестів.
- •123. Соціометрія, особливості її застосування.
- •124. Методи опрацювання і аналізу первинної соціологічної інформації.
- •125. Основна тематика сучасних досліджень інститут соціології ан України.
- •126. Витоки української соціології, їх характерні риси.
- •127. Найважливіші соціальні інститути сучасного українського суспільства, проблеми їхньої взаємодії.
- •128. Управління та керівництво.
- •129. Соціальні технології, роль в управлінні соціальними процесами.
- •130. Експертиза.
- •131. Професійна атестація як різновид соц. Експертизи.
125. Основна тематика сучасних досліджень інститут соціології ан України.
Інститут здійснює наукову діяльність за такими напрямами: особливості соціально-статусної стратифікації; тенденції та механізми соціальної дифференціації; тенденції трансформації соціальної структури суспільства; динаміка масової свідомості населення; соціальні умови формування ринкової економіки; чинники адаптації особи в умовах суспільної кризи; динаміка соціального самопочуття населення; становлення грамадянського суспільства та формивання української еліти; соціологія культури та масової комунікації; історія, теорія, методологія соціології, соціологія політики тощо.
В Інституті сформовано банк соціологічної інформації, що відповідає міжнародним стандартам, і дозволяє подолати фрагментарність існуючих знань про соціальні процеси в Україні, а такоже проводити порівняльний аналіз накопичених і очікуваних результатів емпіричних соціологічних досліджень.
126. Витоки української соціології, їх характерні риси.
Київська Русь… Запорізька Січ бере на себе функцію української державності й створює унікальну для середньовіччя політичну організацію – козацьку республіку.
Важливий внесок у розвиток соціальної думки в Україні в XVII-XVIIIст. зробила Києво-Могилянська академія. Викладачі та випускники цього навчального закладу відіграли значну роль у становленні вітчизняної культури. Вершиною розвитку просвітництва й гуманістичних традицій академії стала соціальна філософія видатного мислителя, поста, мандрівного філософа й просвітника Г.С/Сковороди (1722 – 1794). У своїх філософських працях він підкреслював проблему справедливої рівності людей, права кожної особи на свободу та щастя.
2) Наступний етап розвитку соціальної думки в Україні збігається з періодом кризи феодально-кріпосницької системи в Росії. У 1846 р. і було створено Кирило-Мефодіївське товариство. За допомогою цього товариства слов'янських народів та формування розповсюджувалися ідеї звільнення всіх слов”янських народів та формування слов'янської федеративної республіки.
3) Розвиток української соціологічної думки наприкінці XIX та XX столітті. В цей період відомими були такі українські діячі як М.Драгоманов, М.Грушевський, Б.Кістяківський, В.Липинський. Вони зробили значний внесок в розвиток соціологічної думки в Україні.
Тодішні дослідники були спочатку громадськими діячами, а вже потім соц. Вони в основному трансформували погляди Конта, Спенсера, Маркса, хоча окремі оригінальні ідеї висловлювалися. Наприкінці ХІХ ст. спостерігається бурхливий розвиток соціології: Подолинський, Франко, Потебня та ін. Укр. соціологія до 1917 року розвивалася переважно в даіспорі. Наступний період: 1917 р. - до 30-х рр. ХХ ст. (соціологічна думка розвивалася під впливом марксизму, виникає соціальна інженерія та інші галузі прикладної соціології, в окрему науку так і не інституювалася через політичні обставини, критикувалася західна соціологія). У 30-ті рр. соц. переживає період репресій та терору, марксизм стає основною ідеологією, розвиток науки блокується, спостерігається ізоляція від світової соц. думки. Наступний період - 50-80-ті рр. - відродження соц., формується як окрема наука, запроваджується в систему освіти. З 80-х рр. - до сьогодення - суттєво переглядається роль соціології, проводяться масштабні соціологічні дослідження. У 2001 році вийшов указ президента України “Про розвиток соціологічної думки в Україні”