Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори Соц.doc.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
28.10.2018
Размер:
654.34 Кб
Скачать

40. Основні теоретико-методологічні підходи трактування сутності суспільства.

Залежно від історичного періоду, концепцій і шкіл у соціо­логії поняття "суспільство" мало велику кількість різних тлумачень.

Автором оригінального вчення про суспільство як соціальну систему функціональних структур був американський соціолог Толкотт Парсонс. Суспільство, за Т. Парсонсом, - це складноструктуроване утворення, найважливішими елементами якого є соціальна система, система культури та система особистості.

Система культури долучається до системи особистості через її соціалізацію, таким чином утворюється стійка соціаль­на система. Система особистості взаємодіє із соціальною си­стемою на основі взаємодоповнення експектацій, що означає мотивацію індивідуальної поведінки "очікуванням іншого".

Основою самоорганізації суспільства, як вважає теоретик, є міжособистісні відносини та взаємозв'язки, а також взаємо­дія індивіда й "іншого".

На думку німецько-американського вченого Еріха Фром­ма суспільство є системою, що самооргані-зовується та саморозвивається. Фактором, який визначає саморозвиток суспільства, він вважав "соціальнийхарактер", котрий є результатом адаптації людини до соціально-економіч­ної структури суспільства й тим психологічним чинником суспільного розвитку, котрий може зміцнювати чи руйнувати чинне суспільство.

Функція соціального характеру полягає в тому, щоб форму­вати та спрямовувати енергію людей, забезпечуючи функціону­вання й відтворення суспільства. Для нормального функціо­нування суспільство повинно сформувати соціальний характер, якому внутрішньо притаманними мають бути: прагнення до праці, дисциплінованість і пунктуальність.

Сучасна соціологія визначає суспільство як сукупність усіх способів взаємодії та форм об'єднання людей, в яких відоб­ражається їхня всебічна залежність.

41. Соціальна структура суспільства, її складові.

Суспільство є складною соціальною системою, структурно організованою цілісністю, яку утворюють різні елементи, компоненти, підрозділи. У свою чергу вони теж мають певний рівень організованості й упорядкованості власної структури. Це дає підстави стверджувати, що соціальна структура суспільства є комплексним, багатомірним утворенням.

Соціальна структура суспільства — ієрархічно упорядкована сукупність індивідів, соціальних груп, спільнот, організацій, інститутів, об'єднаних стійкими зв'язками і відносинами.

Соціальна структура формується за різними ознаками: класовими, національними, статевими, віковими, професій­ними та ін.

Основні різновиди соціальної структури:• соціально-класова структура - сукупність суспільних класів, їхні зв'язки та відносини (класи, соціальні верстви, соціальні групи);•  соціально-професійна структура (виробничі й інші колективи та організації);• соціально-територіальна структура (міське та сільське населення, поселенські спільноти тощо);• соціально-демографічна структура (сім'я, вікові та статеві спільноти);• соціально-етнічна структура (етноси, нації, етнічні групи). Суспільство складається з різних соціальних спільнот, груп, які:

- посідають різні місця в системі соціальної нерівності, в диференціації населення суспільства за такими показни­ками, як влада, власність, прибуток та ін.;

-пов'язані між собою політичними, культурними й еконо­мічними відносинами, а також є суб'єктами функціонування соціальних інститутів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]