7.Основні функції соціології.

Як і будь-яка наука, соціологія має функції, що виплива­ють з її предмета. Найважливіші з них такі:1)описова функція (дескриптивна), суть якої полягає в дослідженні соціальної реальності, результатом чого є уза­гальнена, типова її картина;

2)пізнавальна (гносеологічна), що полягає в теоретич­ному відтворенні соціальної реальності, її усвідомленні, поясненні, накопиченні знань про соціальні процеси, які по­ступово сприяють можливості свідомо керувати соціальними перетвореннями та соціальними змінами;

3)прогностична, котра полягає в можливості (на підставі вивчення соціальної дійсності) виробляти наукові прогнози щодо майбутнього. Саме тому інколи цю функцію називають футурологічною;

4)соціально-технологічна, що зумовлює створення соціальних технологій, на основі яких може відбутися вдоско­налення суспільства, певних його частин. Соціальні техно­логії розглядаються як система засобів, необхідних для ви­рішення конкретних практичних завдань розвитку суспільства. Ця функція передбачає вироблення практичних рекомендацій щодо раціоналізації соціальних взаємодій;

5)соціально-управлінська, яка проявляється в теоретико-методологічній розробці та прийнятті управлінських рішень. Значення цієї функції особливо зростає в умовах сьогодення, коли значно посилюється потреба в цілеспрямованому впливі на соціальні процеси, зростає вага та цінність управлінських рішень.

Діючи в органічній єдності, ці функції зумовлюють утворення інших, котрі реально відображають певні аспекти основних функцій. Такими похідними функціями можуть бути:

1)світоглядна, що сприяє формуванню цілісного уявлення про суспільство, в якому живе людина, про багатоваріантність виявів відношення "людина-світ";

2)просвітницька, яка описує соціальне життя загалом, інформує людей про загальні риси, характеристики, тенденції розвитку суспільства, сприяючи формуванню цілісного уяв­лення про суспільство як соціальний феномен;

3)евристична, що дає можливість отримати нові знання, підтверджувати чи спростовувати гіпотези про ймовірний перебіг подій у суспільстві, сприяти формуванню сучасної картини знань про соціальні реалії;

4)прагматична, чи життєво-орієнтаційна, суть якої по­лягає в опану­ванні соціологічними знаннями для вирішення особистих життєвих проблем у буденному житті;

5)гуманістична, що виявляється в загальній спрямованості соціології на людину як головну цінність, на формування роз­винутого соціологічного мислення, яке має сприяти толерант­ності, взаєморозумінню в суспільстві, що складають фундамент соціально здорового суспільства та створюють умови для формування всебічно розвинутих особистостей.

8. Особливості соціології як наукової дисципліни, що вивчає людське суспільство.

Усі науки, які вивчають різноманітні аспекти життєдіяльності суспільства і людини, завжди передбачають і соціальний аспект, тобто закони та закономірності, які виявляються в певній сфері суспільного життя, реалізуються через діяльність людей. Техніка й методика вивчення людини, спільнот, суспільства, застосовувані соціологією, використовуються всіма суспільними та гуманітарними науками. Соціологія як система знань не може розвиватися і реалізовувати свої функції, не взаємодіючи з іншими науками. Її значення для інших наук полягає в тому, що вона продукує науково обґрунтовану теорію про суспільство та його структури, озброює розумінням законів і закономірностей взаємодії його різноманітних структур.

У системі суспільних наук соціологія найтісніше взаємодіє з історією. Але історія вивчає минуле суспільства, його розвиток у хронологічній послідовності, соціологія ж більше переймається актуальними сучасними проблемами. Багато спільного між соціологією та філософією. Але соціологія має справу не лише з абстрактними законами та категоріями, а й з конкретними фактами дійсності: її висновки та узагальнення здебільшого мають частковий, а не універсальний характер. Соціологія тісно пов'язана з політологією. Їх взаємозв'язок виявляється в тому, що з'ясування закономірностей політичного життя є ефективним за умови розгляду суспільства як соціальної системи. Крім того, суспільство не можна пізнати і змінити без впливу на політичні структури. Також соціологія взаємопов’язана з економікою, психологією, педагогікою та іншими науками. Система суспільних наук є системою, передусім тому, що всі її структурні елементи, маючи конкретний предмет до­слідження, пов'язані між собою. Специфіка ж соціології полягає в тому, що саме соціо­логічне знання внутрішньо глибоко диференційоване та стано­вить функціонально пов'язану систему.