- •1.Соціологія як наука. Об’єкт та предмет соціології.
- •2. Сутність «соціального» як провідної соціологічної категорії
- •3.Структура соціологічного знання
- •4. Методи соціології
- •5.Сутність соціологічних категорій «соціальні відносини», «соціальне явище», «соціальний процес», «соціальний закон», їх взаємозв’язок.
- •6. Соціальні закони, їх класифікація
- •7.Основні функції соціології.
- •8. Особливості соціології як наукової дисципліни, що вивчає людське суспільство.
- •9. Роль і завдання соціології в соціальному реформуванні українського суспільства.
- •11. Особливість протосоціологічного знання, цого основні форми.
- •12. Платон та Арістотель як попередники соціологічної науки.
- •13. Розвиток соціальної думки в період середньовіччя.
- •14. Передумови появи соціології як самостійної науки.
- •15. Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •16. О.Конт – засновник соціології. Обґрунтування Контом необхідності науки соціології.
- •17. Методологічні основи та спрямованість позитивістської соціології Конта.
- •18. Зміст «статики» та «динаміки» контівської соціології.
- •19.Роль сімї, держави, та церкви у життєдіяльності суспільства(за о.Контом).
- •20. Еволюціоністська теорія г. Спенсера.
- •21. Вчення г.Спенсера про соціальні інститути.
- •22. Марксистська соціологія, її особливості.
- •23. Розвиток соціології е. Дюркгеймом.
- •24.Проблема соціальної солідарності за е. Дюркгеймом.
- •26. Розуміюча соціологія м.Вебера.
- •27. Теорія соціальної дії м.Вебера.
- •28.Принципові особливості соціологічного пізнання за Вебером та Зіммелем.
- •10. Місце соціології у проф. Підготовці молоді.
- •29. Емпірична соціологія, зіст основних етапів її розвитку.
- •30. Порівняльний аналіз концепцій «економічної людини» Тейлора та «соціальної» Мейо.
- •31. П.Сорокін – видатний соціолог 20 ст.
- •32. Структурний функціоналізм т.Парсонса.
- •34. Основні напрямки сучасної соціології.
- •35. Соціально-філософські ідеї м.Драгоманова.
- •36. Роль Грушевського в розвитку соціології.
- •25. Соціологічна концепція самогубства е. Дюркгейма.
- •33. Функціональні теорії Парсонса та р. Мертона, їх відмінності.
- •37. Суспільство як соціальна система та соціальне явище.
- •38. Основні ознаки суспільства. Типологія суспільств.
- •39. Характерні особливості сучасного (постіндустріального) суспільства.
- •40. Основні теоретико-методологічні підходи трактування сутності суспільства.
- •41. Соціальна структура суспільства, її складові.
- •42. Група як складова соціальної структури суспільства
- •43. Соціальні відносини, їх роль у формуванні соціальної структури.
- •44.Поняття соціального інституту, його види.
- •46. Інституціоналізація, її ознаки.
- •47. Соціологічне тлумачення соціальної організації і самоорганізації, їх структури.
- •48. Сутність теорії соціальної стратифікації.
- •49. Історичні типи стратифікації.
- •50. Основні чинники та критерії соціальної стратифікації.
- •51. Соціальна нерівність як основа стратифікації.
- •52. Терія соціального статусу в концепції соціальної стратифікації.
- •53. Сутність та роль середнього класу у стабілізації суспільства.
- •54. Соціальна мобільність та її види.
- •55. Сутність процесу маргіналізації, його особливості в Україні.
- •56. Трансформація соціальної структури українського суспільства.
- •57. Сутність, спільність та відмінність понять «людина», «індивід», «особистість».
- •58. Соціологічні підходи до вивчення особистості ті її ролі в суспільстві.
- •59. Соціологічна структура особистості.
- •60. Соціальний статус та соціальні ролі особистості.
- •61. Фактори, механізми та агенти соціалізації.
- •62. Соціологічний зміст понять «десоціалізація» та «ресоціалізація».
- •63. Типологія особистості в соціології.
- •64. Соціальна сутність культури.
- •65. Об’єкт та предмет соціології культури.
- •66. Основні функції культури.
- •67. Структурні елементи та форми вияву культури.
- •68. Організаційна культура, її елементи.
- •69. Менталітет як один із впливових елементів культури.
- •70. Норми та цінності як структурні елементи культури.
- •71. Конфлікт як соціальне явище.
- •72. Становлення та розвиток соціології конфлікту.
- •73. Структура соціального конфлікту.
- •74. Функції соціального конфлікту, його позитивні та негативні наслідки.
- •75. Обєктивні та суб’єктивні причини соціальних конфліктів.
- •76. Основні стадії розвитку соціального конфлікту і методи його розв’язання.
- •77. Типологія конфліктів.
- •78. Основні шляхи та механізми розв’язання конфліктів.
- •79. Об’єкт та предмет економічної соціології, її місце у загальній системі соціологічного знання.
- •80. Взаємозвязок економічної та соціальної сфер суспільства. Соціальні функції суспільства.
- •81. Соціологічне тлумачення категорій «економічна поведінка», «економічний інтерес», «економічне мислення», «економічна культура».
- •82. Економіка як соціальний інститут, його функції.
- •83. Сутність соціального механізму економічного розвитку.
- •84. Предмет соціології праці та управління, його складові.
- •85. Особливості соціально-трудових відносин, їх класифікація.
- •86. Соціологічна сутність категорій «зміст праці» та «характер праці».
- •87. Основні види соціальних процесів у трудовій сфері.
- •88. Праця як соціальний процес, її види.
- •89. Соціальні функції праці.
- •90. Ставлення до праці, його об’єктивні та суб’єктивні чинники та показники.
- •92. Предмет та структура соціології політики.
- •93. Політика – особливий вид регулювання суспільних відносин.
- •94. Політика як соціальний інститут, його функції.
- •95. Політичні рухи, їх типологія та соціальна сутність.
- •96. Політична культура, її соціальна сутність і роль у суспільстві.
- •97. Формування і управління громадською думкою як соціально-політичним феноменом. (кусками)
- •108. Програма соціологічного дослідження, її структура.
- •91. Механізми мотивації до праці.
- •99. Релігія як соціальний інститут, ефективність його функцій.
- •101. Розкол православ’я в Україні. (причини)
- •102. Організаційна структура соціологічної роботи в Україні.
- •103. Поняття соціологічного дослідження, його завдання.
- •104. Поняття процедури, методології, методики й техніки соціологічного дослідження.
- •105. Види соціологічного дослідження, їх призначення.
- •106. Функції соціологічного дослідження.
- •107. Етапи організації соціологічного дослідження.
- •98. Предмет соціології релігії, особливості соціологічного вивчення релігії.
- •109. Поняття проблеми, значення її правильного формулювання і обґрунтування в організації соціологічного дослідження.
- •110. Мета і завдання соціологічного дослідження.
- •111. Роль гіпотез в організації соціологічного дослідження, їх види.
- •112. Сутність і призначення процедури «логічного аналізу понять».
- •113. Генеральна і вибіркова сукупність, порядок їх визначення.
- •114. Методи аналізу соціологічних документів.
- •115. Соціологічне спостереження, його види.
- •116. Експеримент, його види. Призначення соціального експерименту.
- •117. Соціологічне опитування, його різновиди.
- •118. Запитання в анкетуванні, порядок їх формування та види.
- •100. Соціологічна оцінка сакралізації та секуляризації. (кусками)
- •120. Анкетування, структура анкети.
- •121. Інтервю, його види.
- •122. Тестування, його призначення, види тестів.
- •123. Соціометрія, особливості її застосування.
- •124. Методи опрацювання і аналізу первинної соціологічної інформації.
- •125. Основна тематика сучасних досліджень інститут соціології ан України.
- •126. Витоки української соціології, їх характерні риси.
- •127. Найважливіші соціальні інститути сучасного українського суспільства, проблеми їхньої взаємодії.
- •128. Управління та керівництво.
- •129. Соціальні технології, роль в управлінні соціальними процесами.
- •130. Експертиза.
- •131. Професійна атестація як різновид соц. Експертизи.
21. Вчення г.Спенсера про соціальні інститути.
За Спенсером, соціальні інститути - це механізми самоорганізації суспільного життя людини. Соціальні інститути забезпечують перетворення асоціальної за природою людини в соціальну істоту, здібну до спільних колективних дій. Інститути виникають в ході еволюції окрім свідомих намірів або «суспільних договорів» як відповідь на зростання чисельності популяції; згідно із загальним законом - приріст маси призводить до ускладнення структури і диференціації функцій. Соціальні інститути – органи самоорганізації й управління, а оскільки основна властивість будь-якого організму - взаємодія його частин, то головне завдання соціології полягає у вивченні синхронної взаємодії соціальних інститутів. Вчений відокремлює і аналізує шість типів соціальних інститутів: домашні (сім’я, шлюб), обрядові (церемоніальні), політичні, церковні, професійні, промислові. Завдяки розвитку соціальних інститутів у суспільстві відбувається еволюція стосунків між людьми внаслідок еволюції знань, мови, моралі, зростання інтелектуального потенціалу суспільства тощо. Ідея соціальних інститутів як структурних елементів суспільства оформилася задовго до Спенсера, але він перетворив її на цілісну концепцію, що зробила значний вплив на розвиток проблематики і методів соціології.
22. Марксистська соціологія, її особливості.
Карл Маркс - засновник конфліктної парадигми в соціології. Разом зі своїм однодумцем і соратником Ф. Енгельсом він фактично здійснив розрив із теоретично спрямованими вченнями про суспільство, що існували до них, та запропонував людству новий, ліворадикальний проект перебудови суспільства. Маркс написав велику кількість робіт (деякі у співавторстві з Ф. Енгельсом), де в той чи той спосіб розроблялася соціологічна проблематика.
Маркс є автором учення про матеріалістичне розуміння історії, згідно з яким суспільне буття (зокрема, суспільне виробництво) є первинним, а також таким, що визначає собою суспільну свідомість. Не ідеї, не цінності, не релігія, а саме економіка є головним рушієм суспільних процесів, суспільного розвитку та суспільних змін. Для викладу цієї концепції К. Маркс розробив спеціальний понятійний апарат. Він охоплює такі поняття: 1)суспільно-економічна формаіція - певний історичний тип суспільства, що засновується на відповідному способі виробництва. За К. Марксом, існує п'ять суспільно-економічних формацій, котрі послідовно змінюють одна одну, зумовлюючи прогресивний розвиток людства: первісна (родова), рабовласницька, феодальна, буржуазна, комуністична; 2)спосіб виробництва - історично зумовлений спосіб здобування засобів для людського існування, що, у свою чергу, складається з двох складових: виробничі відносини та продуктивні сили; 3)виробничі відносини - сукупність об'єктивних відносин, що складаються в матеріальному виробництві, основу яких утворюють відносини власності; 4)продуктивні сили — люди як активні суб'єкти процесу виробництва та засоби виробництва, за допомогою яких можливий власне процес виробництва; 5)економічний базис — сукупність продуктивних сил і виробничих відносин певного суспільства; 6)надбудова -сукупність політичних, ідеологічних, правових, релігійних, філософських та інших форм суспільної свідомості, що є відображенням економічного базису; 7)класова боротьба — стан відносин, який виникає між різними класами, інтереси котрих є полярними, за К. Марксом, класова боротьба є рушійною силою історичного процесу; 8)соціальна революція - корінний, якісний злам усієї системи суспільних відносин, у результаті якого відбувається соціальний прогрес суспільства
Марксу належить учення про комуністичне суспільство та формаційний розвиток людства. Він змалював майбутнє людства, пов'язане з безкласовим суспільством, із відсутністю експлуатації найманої праці, де свобода кожного громадянина стане запорукою свободи всіх, у такому суспільстві зникне соціальна нерівність і приватна власність, а з часом - і держава як механізм здійснення влади.У світовій соціології матеріалістичне розуміння історії, викладене К. Марксом, інколи називають конфліктною парадигмою, що поряд із його теорією додаткової вартості справила значний уплив на світовий розвиток XX ст.