- •1.Соціологія як наука. Об’єкт та предмет соціології.
- •2. Сутність «соціального» як провідної соціологічної категорії
- •3.Структура соціологічного знання
- •4. Методи соціології
- •5.Сутність соціологічних категорій «соціальні відносини», «соціальне явище», «соціальний процес», «соціальний закон», їх взаємозв’язок.
- •6. Соціальні закони, їх класифікація
- •7.Основні функції соціології.
- •8. Особливості соціології як наукової дисципліни, що вивчає людське суспільство.
- •9. Роль і завдання соціології в соціальному реформуванні українського суспільства.
- •11. Особливість протосоціологічного знання, цого основні форми.
- •12. Платон та Арістотель як попередники соціологічної науки.
- •13. Розвиток соціальної думки в період середньовіччя.
- •14. Передумови появи соціології як самостійної науки.
- •15. Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •16. О.Конт – засновник соціології. Обґрунтування Контом необхідності науки соціології.
- •17. Методологічні основи та спрямованість позитивістської соціології Конта.
- •18. Зміст «статики» та «динаміки» контівської соціології.
- •19.Роль сімї, держави, та церкви у життєдіяльності суспільства(за о.Контом).
- •20. Еволюціоністська теорія г. Спенсера.
- •21. Вчення г.Спенсера про соціальні інститути.
- •22. Марксистська соціологія, її особливості.
- •23. Розвиток соціології е. Дюркгеймом.
- •24.Проблема соціальної солідарності за е. Дюркгеймом.
- •26. Розуміюча соціологія м.Вебера.
- •27. Теорія соціальної дії м.Вебера.
- •28.Принципові особливості соціологічного пізнання за Вебером та Зіммелем.
- •10. Місце соціології у проф. Підготовці молоді.
- •29. Емпірична соціологія, зіст основних етапів її розвитку.
- •30. Порівняльний аналіз концепцій «економічної людини» Тейлора та «соціальної» Мейо.
- •31. П.Сорокін – видатний соціолог 20 ст.
- •32. Структурний функціоналізм т.Парсонса.
- •34. Основні напрямки сучасної соціології.
- •35. Соціально-філософські ідеї м.Драгоманова.
- •36. Роль Грушевського в розвитку соціології.
- •25. Соціологічна концепція самогубства е. Дюркгейма.
- •33. Функціональні теорії Парсонса та р. Мертона, їх відмінності.
- •37. Суспільство як соціальна система та соціальне явище.
- •38. Основні ознаки суспільства. Типологія суспільств.
- •39. Характерні особливості сучасного (постіндустріального) суспільства.
- •40. Основні теоретико-методологічні підходи трактування сутності суспільства.
- •41. Соціальна структура суспільства, її складові.
- •42. Група як складова соціальної структури суспільства
- •43. Соціальні відносини, їх роль у формуванні соціальної структури.
- •44.Поняття соціального інституту, його види.
- •46. Інституціоналізація, її ознаки.
- •47. Соціологічне тлумачення соціальної організації і самоорганізації, їх структури.
- •48. Сутність теорії соціальної стратифікації.
- •49. Історичні типи стратифікації.
- •50. Основні чинники та критерії соціальної стратифікації.
- •51. Соціальна нерівність як основа стратифікації.
- •52. Терія соціального статусу в концепції соціальної стратифікації.
- •53. Сутність та роль середнього класу у стабілізації суспільства.
- •54. Соціальна мобільність та її види.
- •55. Сутність процесу маргіналізації, його особливості в Україні.
- •56. Трансформація соціальної структури українського суспільства.
- •57. Сутність, спільність та відмінність понять «людина», «індивід», «особистість».
- •58. Соціологічні підходи до вивчення особистості ті її ролі в суспільстві.
- •59. Соціологічна структура особистості.
- •60. Соціальний статус та соціальні ролі особистості.
- •61. Фактори, механізми та агенти соціалізації.
- •62. Соціологічний зміст понять «десоціалізація» та «ресоціалізація».
- •63. Типологія особистості в соціології.
- •64. Соціальна сутність культури.
- •65. Об’єкт та предмет соціології культури.
- •66. Основні функції культури.
- •67. Структурні елементи та форми вияву культури.
- •68. Організаційна культура, її елементи.
- •69. Менталітет як один із впливових елементів культури.
- •70. Норми та цінності як структурні елементи культури.
- •71. Конфлікт як соціальне явище.
- •72. Становлення та розвиток соціології конфлікту.
- •73. Структура соціального конфлікту.
- •74. Функції соціального конфлікту, його позитивні та негативні наслідки.
- •75. Обєктивні та суб’єктивні причини соціальних конфліктів.
- •76. Основні стадії розвитку соціального конфлікту і методи його розв’язання.
- •77. Типологія конфліктів.
- •78. Основні шляхи та механізми розв’язання конфліктів.
- •79. Об’єкт та предмет економічної соціології, її місце у загальній системі соціологічного знання.
- •80. Взаємозвязок економічної та соціальної сфер суспільства. Соціальні функції суспільства.
- •81. Соціологічне тлумачення категорій «економічна поведінка», «економічний інтерес», «економічне мислення», «економічна культура».
- •82. Економіка як соціальний інститут, його функції.
- •83. Сутність соціального механізму економічного розвитку.
- •84. Предмет соціології праці та управління, його складові.
- •85. Особливості соціально-трудових відносин, їх класифікація.
- •86. Соціологічна сутність категорій «зміст праці» та «характер праці».
- •87. Основні види соціальних процесів у трудовій сфері.
- •88. Праця як соціальний процес, її види.
- •89. Соціальні функції праці.
- •90. Ставлення до праці, його об’єктивні та суб’єктивні чинники та показники.
- •92. Предмет та структура соціології політики.
- •93. Політика – особливий вид регулювання суспільних відносин.
- •94. Політика як соціальний інститут, його функції.
- •95. Політичні рухи, їх типологія та соціальна сутність.
- •96. Політична культура, її соціальна сутність і роль у суспільстві.
- •97. Формування і управління громадською думкою як соціально-політичним феноменом. (кусками)
- •108. Програма соціологічного дослідження, її структура.
- •91. Механізми мотивації до праці.
- •99. Релігія як соціальний інститут, ефективність його функцій.
- •101. Розкол православ’я в Україні. (причини)
- •102. Організаційна структура соціологічної роботи в Україні.
- •103. Поняття соціологічного дослідження, його завдання.
- •104. Поняття процедури, методології, методики й техніки соціологічного дослідження.
- •105. Види соціологічного дослідження, їх призначення.
- •106. Функції соціологічного дослідження.
- •107. Етапи організації соціологічного дослідження.
- •98. Предмет соціології релігії, особливості соціологічного вивчення релігії.
- •109. Поняття проблеми, значення її правильного формулювання і обґрунтування в організації соціологічного дослідження.
- •110. Мета і завдання соціологічного дослідження.
- •111. Роль гіпотез в організації соціологічного дослідження, їх види.
- •112. Сутність і призначення процедури «логічного аналізу понять».
- •113. Генеральна і вибіркова сукупність, порядок їх визначення.
- •114. Методи аналізу соціологічних документів.
- •115. Соціологічне спостереження, його види.
- •116. Експеримент, його види. Призначення соціального експерименту.
- •117. Соціологічне опитування, його різновиди.
- •118. Запитання в анкетуванні, порядок їх формування та види.
- •100. Соціологічна оцінка сакралізації та секуляризації. (кусками)
- •120. Анкетування, структура анкети.
- •121. Інтервю, його види.
- •122. Тестування, його призначення, види тестів.
- •123. Соціометрія, особливості її застосування.
- •124. Методи опрацювання і аналізу первинної соціологічної інформації.
- •125. Основна тематика сучасних досліджень інститут соціології ан України.
- •126. Витоки української соціології, їх характерні риси.
- •127. Найважливіші соціальні інститути сучасного українського суспільства, проблеми їхньої взаємодії.
- •128. Управління та керівництво.
- •129. Соціальні технології, роль в управлінні соціальними процесами.
- •130. Експертиза.
- •131. Професійна атестація як різновид соц. Експертизи.
116. Експеримент, його види. Призначення соціального експерименту.
Соціальний експеримент - це спосіб отримання інформації про кількісні та якісні зміни показників діяльності й поведінки соціального об'єкта під упливом на нього керованих і контрольованих факторів. Експеримент може бути натуральний і розумовий.
Натуральний експеримент передбачає цілеспрямоване втручання дослідника у природний хід подій. Розумовий експеримент - це маніпулювання не з реальними об'єктами, а з інформацією про них без втручання в хід подій. Натуральний експеримент може бути контрольований або неконтрольований. Контрольований експеримент - це спроба отримати порівняно чистий ефект упливу експериментальних факторів. Для цього ретельно вивчають і вирівнюють інші умови, що можуть виникнути та викривити вплив експериментального фактора. Вирівнювання відбувається по всіх об'єктах, які беруть участь в експерименті. Для цього виділяють фактори, які можуть впливати на очікувані наслідки, що передбачає ретельний попередній аналіз проблеми при розробці програми дослідження. Спочатку вирівнюють основні параметри загальної ситуації, приміром, такі як сфера виробництва, тип поселення, етнічне й культурне середовище, Соціальний експеримент залежно від сфери суспільного життя може бути економічним, маркетинговим, психологічним, соціологічним, педагогічним тощо.
Соціальний експеримент як елемент дослідження й управління має дві взаємозв'язані функції: прикладну -- досягнення ефекту в практично-перетворювальній діяльності та теоретичну -- перевірка наукових гіпотез, провадження висновків експерименту в життя. Позитивним у соціальному експерименті є те, що дослідник у ньому займає активну позицію.
117. Соціологічне опитування, його різновиди.
Опитування — метод збору соціальної інформації про досліджуваний об'єкт під час безпосереднього (інтерв'ю) чи опосередкованого (анкетування) соціально-психологічного спілкування соціолога і респондента шляхом реєстрації відповідей респондентів на сформульовані запитання. За допомогою опитування можна одержати інформацію, яка не завжди відображена в документальних джерелах чи доступна прямому спостереженню. До опитування вдаються, коли необхідним, а часто і єдиним, джерелом інформації є людина — безпосередній учасник, представник, носій досліджуваних явища чи процесу.
Одним з найпоширеніших видів опитування є анкетування, яке передбачає самостійне заповнення анкети респондентом. Використовуючи роздаткову, поштову чи надруковану у пресі анкету, дослідник з мінімальною технічною допомогою за короткий час може зібрати первинну інформацію від сотень респондентів. Забезпечуючи повну анонімність, метод анкетування дає змогу ефективніше досліджувати морально-етичні проблеми.
Анкета — тиражований документ, який містить певну сукупність запитань, сформульованих і пов'язаних між собою за встановленими правилами.
Соціологічне інтерв'ю — метод збору соціальної інформації, що грунтується на вербальній соціально-психологічній взаємодії між інтерв'юером і респондентом з метою одержання даних, які цікавлять дослідника. Порівняно з анкетуванням інтерв'ю має певні переваги і недоліки. Під час інтерв'ю контакт між дослідником і респондентом здійснюється за допомогою інтерв'юера, який ставить запитання, передбачені дослідженням, організовує і спрямовує бесіду з кожною окремою людиною, фіксує одержані відповіді згідно з інструкцією.