- •1.Соціологія як наука. Об’єкт та предмет соціології.
- •2. Сутність «соціального» як провідної соціологічної категорії
- •3.Структура соціологічного знання
- •4. Методи соціології
- •5.Сутність соціологічних категорій «соціальні відносини», «соціальне явище», «соціальний процес», «соціальний закон», їх взаємозв’язок.
- •6. Соціальні закони, їх класифікація
- •7.Основні функції соціології.
- •8. Особливості соціології як наукової дисципліни, що вивчає людське суспільство.
- •9. Роль і завдання соціології в соціальному реформуванні українського суспільства.
- •11. Особливість протосоціологічного знання, цого основні форми.
- •12. Платон та Арістотель як попередники соціологічної науки.
- •13. Розвиток соціальної думки в період середньовіччя.
- •14. Передумови появи соціології як самостійної науки.
- •15. Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •16. О.Конт – засновник соціології. Обґрунтування Контом необхідності науки соціології.
- •17. Методологічні основи та спрямованість позитивістської соціології Конта.
- •18. Зміст «статики» та «динаміки» контівської соціології.
- •19.Роль сімї, держави, та церкви у життєдіяльності суспільства(за о.Контом).
- •20. Еволюціоністська теорія г. Спенсера.
- •21. Вчення г.Спенсера про соціальні інститути.
- •22. Марксистська соціологія, її особливості.
- •23. Розвиток соціології е. Дюркгеймом.
- •24.Проблема соціальної солідарності за е. Дюркгеймом.
- •26. Розуміюча соціологія м.Вебера.
- •27. Теорія соціальної дії м.Вебера.
- •28.Принципові особливості соціологічного пізнання за Вебером та Зіммелем.
- •10. Місце соціології у проф. Підготовці молоді.
- •29. Емпірична соціологія, зіст основних етапів її розвитку.
- •30. Порівняльний аналіз концепцій «економічної людини» Тейлора та «соціальної» Мейо.
- •31. П.Сорокін – видатний соціолог 20 ст.
- •32. Структурний функціоналізм т.Парсонса.
- •34. Основні напрямки сучасної соціології.
- •35. Соціально-філософські ідеї м.Драгоманова.
- •36. Роль Грушевського в розвитку соціології.
- •25. Соціологічна концепція самогубства е. Дюркгейма.
- •33. Функціональні теорії Парсонса та р. Мертона, їх відмінності.
- •37. Суспільство як соціальна система та соціальне явище.
- •38. Основні ознаки суспільства. Типологія суспільств.
- •39. Характерні особливості сучасного (постіндустріального) суспільства.
- •40. Основні теоретико-методологічні підходи трактування сутності суспільства.
- •41. Соціальна структура суспільства, її складові.
- •42. Група як складова соціальної структури суспільства
- •43. Соціальні відносини, їх роль у формуванні соціальної структури.
- •44.Поняття соціального інституту, його види.
- •46. Інституціоналізація, її ознаки.
- •47. Соціологічне тлумачення соціальної організації і самоорганізації, їх структури.
- •48. Сутність теорії соціальної стратифікації.
- •49. Історичні типи стратифікації.
- •50. Основні чинники та критерії соціальної стратифікації.
- •51. Соціальна нерівність як основа стратифікації.
- •52. Терія соціального статусу в концепції соціальної стратифікації.
- •53. Сутність та роль середнього класу у стабілізації суспільства.
- •54. Соціальна мобільність та її види.
- •55. Сутність процесу маргіналізації, його особливості в Україні.
- •56. Трансформація соціальної структури українського суспільства.
- •57. Сутність, спільність та відмінність понять «людина», «індивід», «особистість».
- •58. Соціологічні підходи до вивчення особистості ті її ролі в суспільстві.
- •59. Соціологічна структура особистості.
- •60. Соціальний статус та соціальні ролі особистості.
- •61. Фактори, механізми та агенти соціалізації.
- •62. Соціологічний зміст понять «десоціалізація» та «ресоціалізація».
- •63. Типологія особистості в соціології.
- •64. Соціальна сутність культури.
- •65. Об’єкт та предмет соціології культури.
- •66. Основні функції культури.
- •67. Структурні елементи та форми вияву культури.
- •68. Організаційна культура, її елементи.
- •69. Менталітет як один із впливових елементів культури.
- •70. Норми та цінності як структурні елементи культури.
- •71. Конфлікт як соціальне явище.
- •72. Становлення та розвиток соціології конфлікту.
- •73. Структура соціального конфлікту.
- •74. Функції соціального конфлікту, його позитивні та негативні наслідки.
- •75. Обєктивні та суб’єктивні причини соціальних конфліктів.
- •76. Основні стадії розвитку соціального конфлікту і методи його розв’язання.
- •77. Типологія конфліктів.
- •78. Основні шляхи та механізми розв’язання конфліктів.
- •79. Об’єкт та предмет економічної соціології, її місце у загальній системі соціологічного знання.
- •80. Взаємозвязок економічної та соціальної сфер суспільства. Соціальні функції суспільства.
- •81. Соціологічне тлумачення категорій «економічна поведінка», «економічний інтерес», «економічне мислення», «економічна культура».
- •82. Економіка як соціальний інститут, його функції.
- •83. Сутність соціального механізму економічного розвитку.
- •84. Предмет соціології праці та управління, його складові.
- •85. Особливості соціально-трудових відносин, їх класифікація.
- •86. Соціологічна сутність категорій «зміст праці» та «характер праці».
- •87. Основні види соціальних процесів у трудовій сфері.
- •88. Праця як соціальний процес, її види.
- •89. Соціальні функції праці.
- •90. Ставлення до праці, його об’єктивні та суб’єктивні чинники та показники.
- •92. Предмет та структура соціології політики.
- •93. Політика – особливий вид регулювання суспільних відносин.
- •94. Політика як соціальний інститут, його функції.
- •95. Політичні рухи, їх типологія та соціальна сутність.
- •96. Політична культура, її соціальна сутність і роль у суспільстві.
- •97. Формування і управління громадською думкою як соціально-політичним феноменом. (кусками)
- •108. Програма соціологічного дослідження, її структура.
- •91. Механізми мотивації до праці.
- •99. Релігія як соціальний інститут, ефективність його функцій.
- •101. Розкол православ’я в Україні. (причини)
- •102. Організаційна структура соціологічної роботи в Україні.
- •103. Поняття соціологічного дослідження, його завдання.
- •104. Поняття процедури, методології, методики й техніки соціологічного дослідження.
- •105. Види соціологічного дослідження, їх призначення.
- •106. Функції соціологічного дослідження.
- •107. Етапи організації соціологічного дослідження.
- •98. Предмет соціології релігії, особливості соціологічного вивчення релігії.
- •109. Поняття проблеми, значення її правильного формулювання і обґрунтування в організації соціологічного дослідження.
- •110. Мета і завдання соціологічного дослідження.
- •111. Роль гіпотез в організації соціологічного дослідження, їх види.
- •112. Сутність і призначення процедури «логічного аналізу понять».
- •113. Генеральна і вибіркова сукупність, порядок їх визначення.
- •114. Методи аналізу соціологічних документів.
- •115. Соціологічне спостереження, його види.
- •116. Експеримент, його види. Призначення соціального експерименту.
- •117. Соціологічне опитування, його різновиди.
- •118. Запитання в анкетуванні, порядок їх формування та види.
- •100. Соціологічна оцінка сакралізації та секуляризації. (кусками)
- •120. Анкетування, структура анкети.
- •121. Інтервю, його види.
- •122. Тестування, його призначення, види тестів.
- •123. Соціометрія, особливості її застосування.
- •124. Методи опрацювання і аналізу первинної соціологічної інформації.
- •125. Основна тематика сучасних досліджень інститут соціології ан України.
- •126. Витоки української соціології, їх характерні риси.
- •127. Найважливіші соціальні інститути сучасного українського суспільства, проблеми їхньої взаємодії.
- •128. Управління та керівництво.
- •129. Соціальні технології, роль в управлінні соціальними процесами.
- •130. Експертиза.
- •131. Професійна атестація як різновид соц. Експертизи.
113. Генеральна і вибіркова сукупність, порядок їх визначення.
Соціологія найчастіше має справу з великими групами людей, носіями певних характерних ознак, учасниками різноманітних соціальних процесів. Об'єктом досліджень можуть бути десятки і сотні тисяч людей, що мешкають у різних регіонах, містах, областях; багатотисячні колективи промислових підприємств, організацій; великі соціальні спільноти: підприємці, молодь, студентство, жіноцтво, діти. Тому дослідник, дбаючи про якість, достовірність майбутніх результатів, повинен ретельно підійти до вибору найоптимальніших методів. Адже суцільні обстеження за таких обставин неможливі (виняток становлять суцільні дослідження, використовувані під час перепису населення, проведення референдумів). Тому найчастіше вдаються до вибіркового методу як альтернативи суцільному обстеженню. Його теорія ґрунтується на досягненнях математичної статистики.
Генеральна сукупність — обмежений територіально і в часі об'єкт дослідження.
Визначення генеральної сукупності передбачає конкретизацію характеристик об'єкта, його найважливіших суттєвих ознак, які піддаються фіксації.
Вибіркова сукупність — певна кількість відібраних за суворими правилами елементів генеральної сукупності.
Вона нібито є мікромоделлю генеральної сукупності, її структура повинна максимально збігатися зі структурою генеральної сукупності за основними якісними характеристиками і контрольними ознаками.
114. Методи аналізу соціологічних документів.
Метод аналізу документів - це сукупність методико-технічних процедур і прийомів для отримання емпіричної інформації, вилученої з документальних джерел. Соціологи у своїх дослідженнях використовують різноманітні документи — державні та урядові акти, статистичні збірники і матеріали переписів, відомчу документацію, художні твори і наукові публікації, пресу, листи населення тощо.ї. Інформація може бути зафіксована за допомогою букв, цифр, стенографічних знаків, малюнків, фотографій, звукозапису тощо. Методи аналізу документів поділяються на неформалізовані (традиційні) та формалізовані (контент-аналіз).
Неформалізовані (традиційні) методи аналізу містять звичайне (через розуміння) сприйняття тексту та засновані на загальних логічних операціях: аналізі, синтезі, порівнянні, визначенні, оцінюванні, осмисленні. Недоліки цього методу: можливість суб'єктивізму, залежність від суб'єктивного світосприйняття дослідника, інтуїтивність отримання інформації, зміщення інформації внаслідок особливостей уваги, пам'яті тощо.
Формалізований (контент-аналіз) - це переведення в кількісні показники масової текстової інформації з наступним її статистичним опрацюванням. Він застосовується в тих випадках, коли виникає потреба в опрацюванні великих масивів документальних джерел, недосяжних для інтуїтивного аналізу. Суть методу полягає в переведенні в кількісні показники текстової інформації через пошук у текстах певних ознак, рис, властивостей.
115. Соціологічне спостереження, його види.
Соціологічне спостереження — метод збору наукової інформації, сутність якого полягає в безпосередній реєстрації фактів, явищ, процесів, що відбуваються у соціальній реальності. Для соціологічного спостереження характерними є систематичність, планомірність, цілеспрямованість. Найважливішою його перевагою перед іншими соціологічними методами є синхронність з досліджуваним явищем, процесом. Це дає змогу безпосередньо вивчати поведінку людей за конкретних умов у реальному часовому просторі. За допомогою соціологічного спостереження вивчають діяльність окремих людей, статичні і динамічні процеси, що відбуваються у соціальній групі, спільноті. Процедура його передбачає здобуття первинної інформації, оскільки дані спостереження повніше віддзеркалюють живу соціальну реальність. Водночас спостереженню властиві певні об'єктивні та суб'єктивні недоліки. До об'єктивних недоліків спостереження належать обмеженість, локальність висновків стосовно досліджуваної соціальної ситуації, що ускладнює узагальнення отриманих даних, поширення їх на великі масиви.
За ступенем формалізації виділяють структуроване і неструктуроване спостереження.
За місцем проведення виділяють польове та лабораторне спостереження.
За ступенем участі спостерігача в досліджуваній ситуації розрізняють невключене і включене спостереження.
За регулярністю виділяють систематизовані й неси-стематизовані спостереження.
За метою, характером об'єкта спостереження поділяють на монографічні, пошукові, самоспостереження.