- •1. Предмет політології, її виникнення та основні етапи розвитку.
- •2. Особливості об’єкта політології; система спеціальних політичних науки.
- •3. Система політологічних категорій.
- •4. Методологія та функції політичної науки.
- •5. Політична думка Стародавніх Індії й Китаю.
- •6. Політичні погляди мислителів Стародавньої Греції й Риму. Греція
- •Стародавній Рим
- •7. Теологічна та раціонально-юридична течії політичної думки в епоху Середньовіччя. Ідеї н. Макіавеллі.
- •8. Ідеї утопічного соціалізму т. Мора і т. Кампанелли.
- •9. Основні суспільно-політичні теорії Нового часу та їх видатні представники.
- •10. Зародження та основні риси класичного лібералізму й консерватизму (д. Локк, е. Берк, і. Бентам).
- •11. „Практичний комунізм” р. Оуена. Сутність історико-матеріалістичного вчення марксизму.
- •12. Державницькі погляди української політичної еліти періоду Гетьманщини (друга половина XVII – XVIII ст.). „Конституція” п. Орлика.
- •13. Основні напрями розвитку української політичної думки середини XIX – першої половини XX ст. ( кирило-мефодіївці, м. Драгоманов, м. Грушевський, м. Міхновський, д. Донцов, в. Липинський).
- •14. Походження політики, її сутність і властивості.
- •15. Структура політики, її об’єкти і суб’єкти.
- •16. Види і функції політики.
- •17. Політика як наука і мистецтво.
- •18. Співвідношення мети і засобів у політиці; проблема меж політики.
- •19. Сутність понять: „політична діяльність”, „політична участь”, „політична поведінка” та співвідношення між ними.
- •20. Політична влада: сутність й теорії походження.
- •21. Структура й види політичної влади.
- •22. Ресурси політичної влади.
- •23. Функції політичної влади; способи й засоби політичного владарювання.
- •24. Поняття легальності та легітимності політичної влади; типи легітимності.
- •25. Криза легітимності політичної влади: ознаки і причини.
- •26. Влада й опозиція: український варіант.
- •27. Поняття „політична система суспільства”; теорії політичних систем д. Істона й г. Алмонда.
- •28. Структура й функції політичної системи.
- •29. Закономірності функціонування політичних систем.
- •30. Типи політичних систем.
- •31. Політична система України: стан і основні тенденції розвитку.
- •32. Поняття держави та її ознаки.
- •33. Основні концепції історичного походження держави.
- •34. Призначення держави, її внутрішні та зовнішні функції.
- •35. Форми державного правління.
- •36. Форми державного устрою.
- •Поняття та характеристика основних типів політичних режимів.
- •Сутність і зміст понять: “правова держава”, “громадянське суспільство”.
- •Соціально-економічна складова політики держави.
- •40. Етнонаціональна складова політики держави.
- •41. Поняття політичної партії; типологія політичних партій.
- •Інституціоналізація й функції політичних партій.
- •Поняття партійної системи; типологія партійних систем.
- •Поняття виборчої системи та її структурні елементи.
- •45. Мажоритарна, пропорційна та змішана виборчі системи.
- •46. Поняття й структура політичної культури.
- •Типи політичної культури.
- •48. Функції політичної культури.
- •49. Сутність і стадії політичної соціалізації.
- •50. Чинники політичної соціалізації; типи політичних особистостей.
- •51. Політичні еліти та їх роль в житті суспільства.
- •52. Політичний лідер: поняття, властивості й функції.
- •Теорії політичного лідерства.
- •54. Типи політичних лідерів.
- •55. Політичне лідерство в Україні (персоналії й типологічні особливості).
- •56. Поняття і структура політичної свідомості.
- •57. Буденна й теоретична політична свідомість.
- •58. Індивідуальна, групова й масова політична свідомість.
- •59. Сутність та характерні риси політичної ідеології
- •60. Структура політичної ідеології.
- •61. Функції та класифікація політичної ідеології.
- •62. Ліві ідейно-політичні доктрини: види й загальна характеристика.
- •63. Праві ідейно-політичні доктрини: види й загальна характеристика.
- •64. Центристські ідейно-політичні доктрини: види й загальна характеристика.
- •65. Поняття політичного екстремізму та його різновиди.
- •Основні політико-ідеологічні течії в сучасній Україні.
- •67. Сутність і типи міжнародних відносин.
- •68. Зовнішня політика держави в системі міжнародних відносин: мета, функції, засоби.
- •69. Глобальні проблеми людства та шляхи їх вирішення.
- •70. Місце та роль України в системі міжнародних політичних відносин.
63. Праві ідейно-політичні доктрини: види й загальна характеристика.
64. Центристські ідейно-політичні доктрини: види й загальна характеристика.
65. Поняття політичного екстремізму та його різновиди.
Політичний екстремізм (від лат. extremus — крайній) — це схильність до крайніх поглядів і методів у політиці та ідеології.
Особливостями вияву екстремізму є ігнорування реального аналізу політичної ситуації; прагнення прискорити події; нерозуміння законів виходу суспільства з кризи, зокрема з політичної; невміння зіставляти масштаби і швидкість змін, що відбуваються; прагнення підкорити політичний процес волі без урахування співвідношення політичних сил, логіки політичного процесу; правовий нігілізм, руйнування державних і політичних структур, що історично склалися; ставка на силові методи.
Розрізняють екстремізм правий і лівий.
Правий екстремізм — ультрареакційні позиції, які поділяють устремління фашистів, неофашистів.
Лівий екстремізм виявляється у теоретичних платформах, діяльності псевдореволюційних організацій. Це анархізм, троцькізм, маоїзм та ін.
Найбільш крайнім вираженням політичного екстремізму є тероризм.
-
Основні політико-ідеологічні течії в сучасній Україні.
67. Сутність і типи міжнародних відносин.
Міжнародні відносини — сукупність економічних, політичних, ідеологічних, правових, дипломатичних та інших зв'язків між державами й системами держав, між головними соціальними, економічними, політичними силами, організаціями й громадськими рухами, які діють на світовій арені.
Міжнародні відносини є особливим різновидом суспільних відносин. З одного боку, вони — своєрідне втілення внутрісуспільних відносин, з іншого — якісно нова система з притаманними тільки їй рисами. Вони характеризуються взаємодією таких суб'єктів політичного життя, як держави, народи, політичні й громадські організації, рухи і навіть окремі особи різних країн. Забезпечують інтереси соціальних груп за межами національних держав, відносини між державами, міждержавними організаціями, партіями, компаніями, приватними особами різних держав, інтеграційні зв'язки, які формують людське співтовариство.
Нині більшість фахівців поділяє міжнародні відносини на два типи:
1) відносини, які ґрунтуються на балансі сил;
2) відносини, що спираються на баланс інтересів.
Види міжнародних відносин розрізняють також:
- за сферою суспільного життя (економічні, політичні, військово-стратегічні, культурні, ідеологічні);
- за суб'єктами взаємодії (міжнародні, міжпартійні, відносини між різними неурядовими асоціаціями тощо);
-за ступенем їх розвитку (високий, середній, низький).
Нарешті, з точки зору міри напруженості розрізняють різні стани міжнародних відносин:
-
нестабільності,
-
суперництва,
-
ворожнечі,
-
конфлікту,
-
війни
-
мирного співіснування,
-
довіри,
-
співробітництва,
-
політичного вирішення проблем на основі цивілізованого узгодження державами своїх інтересів.
-