- •1. Предмет політології, її виникнення та основні етапи розвитку.
- •2. Особливості об’єкта політології; система спеціальних політичних науки.
- •3. Система політологічних категорій.
- •4. Методологія та функції політичної науки.
- •5. Політична думка Стародавніх Індії й Китаю.
- •6. Політичні погляди мислителів Стародавньої Греції й Риму. Греція
- •Стародавній Рим
- •7. Теологічна та раціонально-юридична течії політичної думки в епоху Середньовіччя. Ідеї н. Макіавеллі.
- •8. Ідеї утопічного соціалізму т. Мора і т. Кампанелли.
- •9. Основні суспільно-політичні теорії Нового часу та їх видатні представники.
- •10. Зародження та основні риси класичного лібералізму й консерватизму (д. Локк, е. Берк, і. Бентам).
- •11. „Практичний комунізм” р. Оуена. Сутність історико-матеріалістичного вчення марксизму.
- •12. Державницькі погляди української політичної еліти періоду Гетьманщини (друга половина XVII – XVIII ст.). „Конституція” п. Орлика.
- •13. Основні напрями розвитку української політичної думки середини XIX – першої половини XX ст. ( кирило-мефодіївці, м. Драгоманов, м. Грушевський, м. Міхновський, д. Донцов, в. Липинський).
- •14. Походження політики, її сутність і властивості.
- •15. Структура політики, її об’єкти і суб’єкти.
- •16. Види і функції політики.
- •17. Політика як наука і мистецтво.
- •18. Співвідношення мети і засобів у політиці; проблема меж політики.
- •19. Сутність понять: „політична діяльність”, „політична участь”, „політична поведінка” та співвідношення між ними.
- •20. Політична влада: сутність й теорії походження.
- •21. Структура й види політичної влади.
- •22. Ресурси політичної влади.
- •23. Функції політичної влади; способи й засоби політичного владарювання.
- •24. Поняття легальності та легітимності політичної влади; типи легітимності.
- •25. Криза легітимності політичної влади: ознаки і причини.
- •26. Влада й опозиція: український варіант.
- •27. Поняття „політична система суспільства”; теорії політичних систем д. Істона й г. Алмонда.
- •28. Структура й функції політичної системи.
- •29. Закономірності функціонування політичних систем.
- •30. Типи політичних систем.
- •31. Політична система України: стан і основні тенденції розвитку.
- •32. Поняття держави та її ознаки.
- •33. Основні концепції історичного походження держави.
- •34. Призначення держави, її внутрішні та зовнішні функції.
- •35. Форми державного правління.
- •36. Форми державного устрою.
- •Поняття та характеристика основних типів політичних режимів.
- •Сутність і зміст понять: “правова держава”, “громадянське суспільство”.
- •Соціально-економічна складова політики держави.
- •40. Етнонаціональна складова політики держави.
- •41. Поняття політичної партії; типологія політичних партій.
- •Інституціоналізація й функції політичних партій.
- •Поняття партійної системи; типологія партійних систем.
- •Поняття виборчої системи та її структурні елементи.
- •45. Мажоритарна, пропорційна та змішана виборчі системи.
- •46. Поняття й структура політичної культури.
- •Типи політичної культури.
- •48. Функції політичної культури.
- •49. Сутність і стадії політичної соціалізації.
- •50. Чинники політичної соціалізації; типи політичних особистостей.
- •51. Політичні еліти та їх роль в житті суспільства.
- •52. Політичний лідер: поняття, властивості й функції.
- •Теорії політичного лідерства.
- •54. Типи політичних лідерів.
- •55. Політичне лідерство в Україні (персоналії й типологічні особливості).
- •56. Поняття і структура політичної свідомості.
- •57. Буденна й теоретична політична свідомість.
- •58. Індивідуальна, групова й масова політична свідомість.
- •59. Сутність та характерні риси політичної ідеології
- •60. Структура політичної ідеології.
- •61. Функції та класифікація політичної ідеології.
- •62. Ліві ідейно-політичні доктрини: види й загальна характеристика.
- •63. Праві ідейно-політичні доктрини: види й загальна характеристика.
- •64. Центристські ідейно-політичні доктрини: види й загальна характеристика.
- •65. Поняття політичного екстремізму та його різновиди.
- •Основні політико-ідеологічні течії в сучасній Україні.
- •67. Сутність і типи міжнародних відносин.
- •68. Зовнішня політика держави в системі міжнародних відносин: мета, функції, засоби.
- •69. Глобальні проблеми людства та шляхи їх вирішення.
- •70. Місце та роль України в системі міжнародних політичних відносин.
34. Призначення держави, її внутрішні та зовнішні функції.
Функціями держави є основні напрямки (сторони, види) діяльності держави всередині країни і на міжнародній арені для досягнення певних цілей.
Під цілями діяльності держави розуміється бажаний результат внутрішньої та зовнішньої політичної, економічної та іншої діяльності держави. У функціях проявляється соціальне призначення держави.
Внутрішніми функціями Української держави є такі:
-
економічна (планування і прогнозування економічного розвитку, формування бюджету, встановлення системи податків);
-
культурно-виховна;
-
соціального обслуговування (фінансування охорони здоров'я, пенсійне забезпечення, допомога безробітним та ін.);
-
охорони та захисту всіх форм власності;
-
охорони правопорядку, прав і свобод людини і громадянина;
-
екологічна (охорона, відновлення і поліпшення природного середовища);
Зовнішні функції — це основні напрямки діяльності держави за її межами у зносинах з іншими державами, міжнародними організаціями і світовим суспільством в цілому.
Зовнішні функції Української держави такі:
-
організація співробітництва з іншими державами, міжнародними організаціями і світовим суспільством у цілому;
-
оборона від нападу ззовні, охорона державних кордонів;
-
підтримка миру і мирного співіснування держав, запобігання війнам, ліквідація зброї масового знищення;
-
екологічна;
-
участь у вирішенні інших світових глобальних проблем сучасності.
Внутрішні і зовнішні функції кожної держави тісно пов'язані, оскільки зовнішня політика держави значною мірою залежить від внутрішніх умов існування країни.
Призначення держави полягає у організації соціального управління. Саме держава – специфічна форма управління суспільством. Однак у ньому беруть участь як держ. Органи, а й громадяни, їх об'єднання (партії, церква…). Сукупність взаємодіючих між собою норм, ідей заснованих на виключно них політичних інститутів, установ і безкомпромісність дій, що організують політичну влада, взаємозв'язок громадян і держави – це політична система суспільства. До власне політичними організаціями відносять: Держава; все політичні партії, руху, окремі політичних організацій. Їх характерна ознака – пряма і безпосередній зв'язок з політикою, а безпосередньої завданням є досягнення певних політичних цілей, що закріплені в статутах цих організацій. До не власне політичним організаціям відносять такі, які виникають над силу безпосередньо політичних, а силу економічних пріоритетів і інші причини. Це профспілки, кооперативи й інші організації, які проводять діяльність у виробничої, культурної революції й інший сферах. У тому статутах відсутня закріплення активного на політичну влада. Вони з'являються і діють з урахуванням індивідуальних інтересів і схильностей тієї чи іншої шару людей. У політичну систему суспільства можуть також входити і заборонені асоціації: фашистського, екстремістського штибу, які вважає небезпечні у плані себе, або певного шару суспільства, або всього суспільства на целом.