49. Фізичне виховання.

Фізичне виховання — система соціально-педагогічних заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я та загартування організму, гармонійний розвиток форм, функцій і фізичних можливостей людини, формування життєво важливих рухових навичок та вмінь.

Теорія і практика фізичного виховання спираються на дані фізіології. Фізіологічна наука озброює теорію і методику фізичного виховання закономірностями розвитку організму людини, правильного врахування впливу різноманітних чинників на його функціональну діяльність. На основі її даних розробляють науково обґрунтовану систему фізичних вправ, спрямованих на розвиток рухових дій і формування фізичних якостей організму.

Виховання підростаючого покоління фізично здоровим — важливе завдання сім'ї та школи. На жаль, нині практично здоровими є лише 27% дітей дошкільного віку, лише 65% дітей і 60% підлітків фізично гармонійно розвинені.

Основні завдання фізичного виховання:

• підвищення функціональних можливостей організму засобами фізичної культури;

• сприяння всебічному гармонійному розвитку, відмова від шкідливих звичок, покращення розумової і фізичної праце­здатності;

• формування думки про систематичні заняття фізич­ними вправами з урахуванням особливостей їх майбутньої про­фесії, фізичне самовдосконалення та здоровий спосіб життя;

• отримання студентами та учнями необхідних знан, умінь та навиків у галузі фізичної культури з метою профілактики захворювань, відновлення здоров'я та підвищення професійної працездатності;

• використання засобів фізичної культури в лікувально-профі­лактичній діяльності;

• оволодіння методами визначення фізичного стану та само­контролю;

• виховання організаторських навичків, особистої гігієни та загартовування організму;

• уміння складати та виконувати вправи з комплексів ранкової гігієнічної гімнастики;

• виховання патріотичних, морально-вольових і естетичних якостей;

• удосконалення спортивної майстерності студентів та учнів, що зай­маються обраними видами спорту.

Основні принципи

Здійснення фізичного виховання у вищому навчальному закладі ґрунтується на:

загальних соціальних принципах виховної стратегії суспільства, що передбачають всебічну підготовку особистості до трудової та інших суспільне важливих видів діяльності і всемірний розвиток життєвих сил і здібностей людини як вищої цінності суспільства;

загальнопедагогічних принципах: особистого підходу, фундаментальності, гуманізації, демократизації педагогічного процесу;

загальнометодичних принципах: свідомості, активності, доступності, індивідуалізації, систематичності;

специфічних принципах фізичного виховання: безперевного систематичного чергування навантажень і відпочинку, поступового нарощування педагогічних впливів, адаптивного збалансування динаміки навантажень, циклічної побудови системи занять, пікової і загальноосвітньої адекватності напрямків фізичного виховання.

Засоби і методи

Згідно із навчальною програмою, розробленою ініціативною групою вчених на замовлення Міністерства освіти Укриїни, у процесі фізичного виховання у вищих закладах освіти використовуються традиційні і нетрадиційні засоби і методи фізкультурної освіти та фізичного удосконалення.

Добір засобів і методів здійснюється за розсудом викладачів з урахуванням фізкультурних і спортивних інтересів та індивідуальних особливостей тих, хто займається, рівня їхнього здоров'я, фізкультурної освіти, фізичної підготовленості, наявності умов для занять, екологічного добробуту.

Забороняється використання засобів і методів у фізичному вихованні, пов'язаних з невиправданим ризиком для життя і здоров'я тих, хто займається, а також таких, які не відповідають етичним вимогам, формують культ насильства і жорстокості.

Форми і види занять

Основними видами навчальних занять з фізичного виховання у вищих навчальних закладах є:

лекції;

лабораторні, практичні, семінарські, індивідуальні заняття;

консультації.

Інші види навчальних занять визначаються у порядку, встановленому кафедрою фізичного виховання вищого навчального закладу. Позаучбові заняття з фізичного виховання організуються і проводяться у формі:

занять у спортивних клубах, фізкультурно-оздоровчих центрах, секціях, групах за інтересами;

самостійних занять фізичними вправами, спортом, туризмом;

масових оздоровчих, фізкультурних і спортивних заходів;

занять протягом дня по забезпеченню працездатності, післяробочого відновлення, психорегуляції, корекції.