33. Екологічне виховання школярів. Екологічна освіта та екологічне виховання школярів засобами біології та позакласних і позашкільних заходів.

Екологічна ситуація , яка склалася в світі, настійно вимагає швидкої перебудови мислення людства і кожної конкретної людини, формування екологічної свідомості і екологічної культури. У зв ' язку з цим екологічна освіта і екологічне виховання стають новим приоритетним напрямком педагогічної теорії і практики. Відповідно Національна доктрина розвитку освіти у 21-му столітті одним із ключових питань системи освіти розглядає питання екологічного виховання.

У цій системі особливе місце належить школі - найважливішій ланці становлення особистості.

Одним з найважливіших завдань сучасної школи є підвищення екологічної грамотності учнів, озброєння їх навичками економного, бережливого використання природних ресурсів, формування активної, гуманної позиції у ставленні до природи.

Саме тому найважливішою складовою проблеми, над якою працює педагогічний колектив школи №308 м. Києва, є формування екологічної культури учнів, рівень якої визначається якістю екологічної освіти і виховання.

Шкільні програми складні таким чином, що в зміст кожного  навчального предмету закладені можливості для здійснення екологічної освіти учнів і екологічного виховання.

Чільне місце в цьому належить курсу біології, в зміст якого входять теоретичні основи організації правильної взаємодії людини з природою.

Так екологічні знання учнів розширюються і поглиблюються при вивченні курсу ботаніки, теми "Корінь". Розглядаючи опорну функцію коренів рослин, завдяки якій рослина закріплюється в грунті, вчитель підкреслює її роль в укріпленні ярів, схилів рік, зсувів.

Розповідаючи про застосування добрив для підживлення рослин в темі: "Мінеральне живлення", ми звертаємо увагу учнів на правильне їх використання і збереження. На основі отриманих знань і повсякденного досвіду учні взмозі зробити висновок, що надмірне внесення добрив в грунти і неправильне їх збереження веде до забруднення водойм внаслідок їх вимивання під час дощів, або поливу, що спричиняє отруєння водних організмів, викликає розвиток ціанобактерій та заболочення водойм.

При вивченні теми "Фотосинтез" звертаємо увагу учнів на шкідливий вплив на рослину пилу, диму, сажі, що виділяються в повітря промисловими підприємствами, пояснюємо учням, що в наш час при озелененні міст і населених пунктів широко використовують рослини стійкі до забруднення і ті, які виділяють фітонциди, що вбивають хвороботворні мікроорганізми (тополя, клен, береза, бузок, горобина, дуб, більшість хвойних). Наголошуємо, що вчені довели, що під впливом фітонцидів сосни звичайної кількість колоній стафілокока знищується в середньому на 50%. На стафілокок діють також фітонциди білої акації, барбарису, каштану, тополі, ялівцю. Підводить учнів до висновку, про необхідність озеленення населених пунктів і власних помешкань з врахуванням особливостей рослин, і так відповідно інші теми.

Велика роль в узагальненні екологічних знань і вмінь учнів належить заключній темі "Живі організми і довкілля" в процесі якої систематизуються відомості про взаємозв'язки живої природи, узагальнюються знання учнів про зв'язок рослин із середовищем, наголошується, що рослини суттєво впливають на середовище (захищають грунт від руйнування, збагачують його перегноєм, змінюють склад повітря та ін.), вказується на зв'язок рослин з тваринами ( рослини - середовище існування багатьох тварин , ними тварини живляться, в період цвітіння тварини запилюють рослини, сприяють поширення плодів і насіння ), мікроорганізмами, що населяють грунт і розкладають рослинні залишки і людиною.

З метою конкретизації, систематизації, узагальнення екологічних знань із систематики рослин, вчитель, застосовуючи метод конкретних ситуацій , може підготувати і провести з учнями сюжетно-рольову гру на тему "Знайомі незнайомці". Перед учнями ставиться завдання-внести власні пропозиції щодо покращення озеленення пришкільної ділянки. Цікава форма проведення уроку стимулює навчально-пізнавальну діяльність учнів, сприяє набуттю ними практичних навичок, розвиває уяву, пам ' ять , абстрактне мислення, спонукає їх до конкретних дій в природоохоронному аспекті.

Вдалим зразком поєднання високого рівня науковості і доступності викладання з екологічним компонентом виховання учнів на уроках біології є підручник М.С. Присяжнюк ( методична обробка Л.Г.Горяної) "Біологія людини". Зміст підручника дає можливість формувати в учнів системні екологічні знання .

Важливим є те, що екологічні відомості, що подають в кожному параграфі мають не теоретичний , а переважно прикладний характер. Автор дає практичні рекомендації для підтримання здоров ' я на всіх рівнях: духовному, психічному та соціальному. Учні усвідомлюють, що

культурна людина є не тільки споживачем свого здоров ' я, а й сама формує, зберігає та зміцнює його.

Форма викладу відкриває перед учителем та учнями можливість широко застосовувати активні методи навчання. Цьому сприяють тестові завдання, рубрика "Цікаво знати", "Учимося проводити спостереження", "Учись проводити експеримент", "Щоденник здоров'я". Підсумковий аналіз учнями результатів заповнення "щоденника здоров ' я" підводить їх до висновку, що здоров ' я організму визначається його самоврівноваженністю і рівновагою з навколишнім світом.

Але систематизувати екологічні знання та вміння учнів, розвинути основи екологічної культури, набуті учнями під час оволодіння предметами природничого та гуманітарного циклів в змозі тільки спеціалізований курс "Основи екології", який орієнтований на формування поглибленого рівня екологічної культури, який вивчався в 10-11 класах школи №308 і викладався за програмою міністерства освіти України "Екологічна освіта школярів" 5-11 класи м. Київ "Перун" 1998р.

Головну увагу в даному курсі зосереджено на розкритті найзагальніших суттєвих зв ' язків між людиною і довкіллям.

Характерним для курсу є посилення практичної спрямованості екологічного виховання: після класичної екології спеціально розглядаються прикладні відомості, структуровані навколо глобальних проблем навколишнього середовища та ідеї збалансованого розвитку суспільства. Специфіка курсу така, що вимагає застосування інтерактивних методів навчання та нестандартних форм уроків. Це семінари, конференції, круглі столи, диспути, рольові ігри, уроки захисту рефератів, тощо. Це заохочує учнів до самостійного дослідження, зокрема критичного, формуванню особистості.

Курс розрахований на 68 годин: по 1 годинів тиждень. Підручника, який відповідав би програмі даного курсу немає, тому доводиться використовувати різні джерела. Я і мої учні надаємо перевагу:

1. Білявський і ін. "Основи екології" .

2. Бачинський і ін. "Охорона природи".

3. Бровдій "Охорона природи" .

4. Корсак, Плахотник "Основи екології"".

5. Хижняк, Нагорна "Здоров ' я людини та екологія".

6. Дерій, Ілюха "Екологія".

На жаль даний курс читається тільки в окремих школах м. Києва і години на нього виділяються з внутрішньошкільного компоненту. Доцільно, було би курс "Основи екології" внести до навчального плану загальноосвітніх шкіл як обов'язковий предмет, адже Концепція Екологічної освіти України зазначає, що учні старшої школи (10-11 кл.) повинні бути обізнаними у екологічному законодавстві, мають знати особливості впливу на навколишнє середовище обраної майбутньої професії, добре орієнтуватися в екологічних проблемах України, в цілому у них має бути сформована особистісна екологічна позиція і вміння її відстоювати в умовах правової демократичної держави.

Важливу роль в екологічному вихованні і екологічній освіті учнів відіграють екологічні екскурсії, які дають можливість в конкретних умовах спостерігати результати впливу антропогенних факторів на природу і забезпечують встановлення зв'язку між вивченим теоретичним матеріалом і місцевими проблемами довкілля.

Вони збуджують інтерес і стимулюють пізнавальну активність учнів у вивченні проблем навколишнього середовища , сприяють розвитку дослідницьких навиків, формують спостережливість у вивченні явищ природи, сприяють закріпленню набутих знань, формуванню екологічної поведінки.

Темою екологічної екскурсії може бути будь-яка екологічна проблема. Наприклад, ознайомлення учнів з різними видами забруднень довкілля і її вплив на екологічну ситуацію в місті. В ході такої екскурсії учні спостерігають за джерелами забруднення, визначають рівень їх впливу на навколишнє середовище, роблять відповідні записи, які потім використовують для обговорення зібраного матеріалу, а також при виконанні лабораторних і практичних робіт.("Види-едифікатори місцевих екосистем", "Визначення стану місцевих екосистем за допомогою видів-едифікаторів").

До того ж природа є джерелом творчої наснаги. Між багатством природного середовища і багатством людської чуйності існує глибока внутрішня єдність. Тому всебічний і гармонійний розвиток особистості обов'язково включає в себе формування не лише екологічної свідомості, а й екологічного співчуття. Свідченням того є творчі роботи учнів школи (вірші, казки, твори ) після спілкування їх з природою.

  У системі позакласної роботи в галузі екологічної освіти і екологічного виховання важливе місце посідають шкільні екологічні клуби, робота яких спрямована на формування в учнів вмінь вивчати і вирішувати проблеми навколишнього середовища на локальному, регіональному, національному і глобальному рівнях. Вони покликані забезпечити розуміння процесів взаємодії людини і природи та сприяти вирішенню проблем через соціальні дії , а також забезпечити формування комплексного розуміння проблем довкілля.

         Їх учасники отримують реальну можливість навчитися сприймати людину як невід”ємну частку природи.

         На базі школи працює шкільний осередок Київської міської організації  ВДС “ Екологічна варта”. Завдяки добре скоординованим планам, продуманим і організованим діям Координаційного центру КМОВДС члени ВДС “ Екологічна варта” мають реальну можливість брати участь у природоохоронних акціях , дослідницькій роботі, творчих заходах, усвідомити себе невід”ємною часткою світу у якому ми живемо. Вони подають приклад молодим, здійснюють своєрідний “лікнеп” серед представників старшого покоління.

         Основними видами діяльності осередку школи є:

Проведення лекцій з проблем довкілля і охорони природи серед учнів і батьків;

Організація екскурсій;

Розробка та апробація проектів по вивіренню проблем довкілля своєї місцевості;

Організація і проведення конкурсів – виставок малюнків, плакатів, фотографій, поробок на тему “Довкілля і людина”.

Організація практичної діяльності з охорони природи.

Відповідно до них розробляється комплекс заходів з урахуванням вікових особливостей школярів , і до їх виконання залучається широке коло учнівської молоді.

     Особливої уваги в роботі серед учнів школи заслуговують тематичні акції і конкурси: “Звільнимо планету від бруду” з конкурсом на кращу шкільну ділянку, в проекті “Прибери планету”.

     Акція “Струмочок, річечка, річка” проводиться учнями школи з метою піклування про прибережну частину річки “Десенка”. З метою охорони водних ресурсів активісти шкільного осередку проводять пропагандистські заходи по зменшенню небезпеки поведінки на воді і збереженню чистоти природних водойм.

     Широкомаштабно в школі проводяться акції “Посади своє дерево”, “Збережи та нагодуй птахів”, в яких беруть участь вчителі , учні і їхні батьки.

     Акція “Збережи ялинку” спрямована на формування громадської думки про “ялинкову проблему” шляхом пропаганди заміни ялинок , сосен оранжеровками з гілок хвойних дерев, що значно скоротить попит на великі дерева. Сама акція має глибоке моральне значення, тому що дозволяє допомогти дітям навчитися бути уважними до хвойних рослин.

     Інформаційно – пропагандистською є акція “Первоцвіти” , що включає в себе практично – природоохоронні заходи .

     Підвищенню екологічної освіти та культури школярів і їх батьків сприяють акції , конкурси і екологічні моніторинги.