- •Промислові печі
- •“Обладнання переробних і харчових виробництв”
- •Схвалено
- •1. Задачі дисципліни та її зміст
- •Мета і завдання дисципліни
- •Історичний розвиток промислового будівництва печей
- •Основи теорії процесу випікання
- •Основи теплообміну в печах
- •Процеси, які відбуваються в тістовій заготовці, що випікається
- •2.2.1. Фізичні процеси
- •2.2.2. Біохімічні процеси
- •2.2.3. Мікробіологічні процеси
- •2.2.4. Колоїдні процеси
- •3. Внутрішнє тепломасоперенесення при випіканні
- •3.1. Закони перенесення вологи в тісті-хлібі при випіканні
- •3.2. Закон перенесення теплоти в тісті-хлібі при випіканні
- •3.3. Механізм процесу випікання
- •4.Кінетика процесу випікання хліба
- •4.1. Зміна температур шарів тіста-хліба в процесі випікання
- •4.2. Вологовіддача при випіканні
- •4.3. Обгрунтування раціональних режимів випікання
- •4.3.1. Зона зволоження
- •4.3.2. Реалізація найбільш раціональних режимів випікання
- •5. Класифікація промислових печей за різними ознаками
- •5.1. Площа поду (продуктивність) печей
- •5.2. Технологічне призначення
- •5.3. Теплотехнічна ознака
- •5.4. Конфігурація пекарної камери
- •5.5. Конструкція поду
- •5.6. Спосіб обігрівання пекарної камери
- •5.7. Керування тепловим режимом
- •6. Елементи пічного агрегату
- •6.1. Пекарна камера
- •6.2. Генератор теплоти
- •6.3. Теплообмінні пристрої
- •6.4. Пічний конвеєр
- •6.5. Парозволожуючий пристрій
- •6.6. Каркас, огородження та інші пристрої
- •7. Основні типи конструкцій промислових печей
- •7.1. Цегляні печі
- •7.1.1. Печі з регенеративним обігріванням
- •7.1.2. Печі з пароводяним обігріванням
- •7.1.3. Печі з паровим обігріванням
- •7.1.4. Печі з комбінованим обігріванням каналами і пароводяними трубками
- •7.1.5. Тупикові печі з канальним обігріванням
- •7.2. Тупикові блочно-каркасні печі з рециркуляцією гріючих газів в каналах
- •7.3. Тунельні каркасно-металічні печі з циклотермічним обігріванням
- •134 Технічні характеристики тунельних печей тунельних печей з циклотермічним обігріванням та поздовжнім розташуванням топки
- •7.4. Печі з електричним обігріванням
- •7.4.1. Тунельні хлібопекарські електропечі
- •7.4.2. Тунельні кондитерські електропечі
- •7.4.3. Тупикові блочно-каркасні електропечі
- •7.4.4. Багатоярусні електропекарські шафи
- •7.5.Тунельні кондитерські печі з внутрішньо-камерним спалюванням газу (газові печі)
- •Технічні характеристики газових печей
- •7.6. Печі з конвективним обігріванням пекарної камери
- •Технічні характеристики печей “Монсун” фірми “Дебаг” (Австрія) [4, іі; 5]
- •Контрольні питання
- •8. Розрахунок теплового балансу пічного агрегату з канальним обігріванням
- •Література
- •Додаткова
- •Підп. До друку Обл. Вид. Арк.
7.1.2. Печі з пароводяним обігріванням
Свого часу печі з пароводяним обігріванням, де теплообмінними пристроями слугували пароводяні нагрівальні трубки Перкінса, були досить розповсюдженими в різних країнах (рис. 8). Між собою вони відрізнялися розмірами подів, їх кількістю, розташуванням пароводяних трубок, їх кількістю в ряду.
Так печі малої продуктивності марок ХВ і УТС мали по дві тупикових пекарних камери, в яких були висувні поди (рис. 8). Над і під подами було встановлено 4 ряди пароводяних трубок (116 шт.) з ухилом в бік обох топок, при чому довжина топкових кінців регулювалася.
Незважаючи на наявність теплоутилізатора – водогрійного котелка, температура відхідних газів, що виходили з топки після обігрівання кінців трубок Перкінса, сягяла 600-700°. Це було основним недоліком цих печей. До інших можна віднести високі питомі витрати умовного палива: в печі ХВ – 74 кг/т (УТС-50 кг/т), а також важку ручну працю при обслуговуванні печей.
П
55
Конвеєр в печах ХВК та УТС-К мав дві консольні металічні ферми, розташовані одна під другою. На них були змонтовані задні зірочки. Ферми з’єднувалися з візком конвеєра, що був перед пекарною камерою. На візку була розташована посадочна камера з ведучими і проміжними зірочками конвеєра, натяжним пристроєм і приводом. В посадочній камері було передбачено парове і водяне зволоження виробів. До пластинчастих ланцюгів конвеєра з кроком 140 мм підвішувалися колиски (41 та 47). Під час ремонту конвеєри викочували з печей по рейках, укладених в пекарній залі і напрямним пекарної камери [4, ІІ]. Продуктивність печей по формовому хлібу становила відповідно 20,6 та 32 т/добу, питомі витрати умовного палива 53,7 та 42 кг/т.
В цей же час на Московському хлібозаводі № 4 була встановлена піч великої продуктивності “Маммут” фірми “Вернер і Пфлейдерер” (1929р.) з пароводяним обігріванням, яка мала прогресивні рішення багатьої вузлів конструкції, експлуатувалася багато десятків років при високих техніко-економічних показниках. Піч мала тунельну пекарну камеру, в якій рухався стрічковий конвеєр із сталевих пластин шириною 3 м, що були прикріплені до ланок пластинчастих ланцюгів, а ролики ланцюгів котилися по напрямних кутиках. Це дозволило забезпечити після входу в пекарну камеру підйом верхньої гілки конвеєра на 3,1 % і нахил до розвантаження на виході з пекарної камери 3,5 %. Додатково після зволоження тістових заготовок у паровій коробці насичена пара ще подавалася на 1/3 та 2/3 довжини пекарної камери, що сягала 24 м. Завантаження тістових заготовок відбувалося на нагрітій до 130° під при подальшому інтенсивному підведенні теплоти знизу.
Обігрівання пекарної камери здійснювалося пароводяними трубками Перкінса Г-видної форми, вертикальні кінці яких опускалися збоку у 4 підвальні топки (в І – 398 шт., ІІ – 150 шт., ІІІ, ІV – по 110 шт.). 768 трубок (8 рядів) мали довжину від 3,5 до 11,5 м. Топкові кінці від 300 до 500 мм [4, ІІ].
Продуктивність печі “Маммут” при випіканні житньо-пшеничного хліба масою 1 кг становила 65 т на добу, робоча площа поду 75 м2. Довжина печі 26,6 м. Тривалість випікання хліба 30 хвилин. Вироблявся хліб високої якості без підривів.
Сучасну так звану “трубну” технологію обігрівання печей вважають ідеальною завдяки легкій експлуатації, мінімальній витраті палива в топці і можливості розміщення на невеликій площі. Крім того є мінімальним ризик неполадок при відсутності робочих механізмів.
Принцип обігрівання “паровими трубами” покладено в основу конструкції багатоярусної печі моделі VERONA ЗС/2Р-245 (“Danzi forni”, Італія).
В пекарні камери теплота передається щільною сіткою закритих труб, по яких циркулює пара. Кожна пекарна камера (їх три) огорнута кільцевими трубами; перекриття мають подвійні поперечні труби. Діаметр труб 27 мм, товщина 4 мм. Вони сертифіковані та протестовані порізнено [15].
Г
56
“Трубчастими” є також багатоярусні печі серії BR (Кумкая), що ідеально слугують для борошняних виробів. Продуктивність печей при випіканні виробів масою 0,65-0,85 кг дорівнює від 62 (BR-45 з площею 5 подів 4,5 м²) до 280 шт/год ( BR-210 з площею 7 подів 21 м²) [15].