- •1. Загальні поняття фізики
- •1.1.3. Фундаментальні типи взаємодії у природі
- •1.1.4. Фундаментальні закони збереження
- •1.1.5. Основні розділи фізики
- •2. Основи кінематики
- •2.1. Кінематика поступального і обертального руху
- •2.1.2.Пoняття мaтepiaльнoї тoчки тa aбcoлютнo твepдoгo тiлa
- •2.1.4. Система вiдлiку. Положення матеріальної тoчки у просторі
- •2.1.5.Швидкість поступального руху. Закон додавання швидкостей
- •2.1.7. Кінематика обертального руху
- •3. Динаміка матеріальної точки
- •3.1. Динаміка поступального руху
- •3.1.1. Класична механіка та межі її використання
- •3.1.2. Поняття сили, маси, імпульсу. Перший, другий, третій закони Ньютона
- •3.1.3. Принцип відносності Галілея
- •3.1.4. Закон збереження імпульсу
- •3.1.5. Реактивний рух
- •3.2. Енергія і робота
- •3.2.1. Енергія, робота, потужність
- •3.2.2. Енергія кінетична. Енергія потенціальна
- •3.2.3.Закон збереження енергії
- •3.2.4. Зіткнення двох тіл
- •3.2.5.Рух тіла відносно неінерціальної системи відліку. Сили інерції. Відцентрова сила. Сила Коріоліса
- •4. Обертальний рух твердого тіла
- •4.1. Момент сили. Момент імпульсу
- •4.1.1. Тверде тіло як система матеріальних точок
- •4.1.2.А. Момент сили і пари сил відносно точки
- •4.1.2.Б. Момент сили відносно осі
- •4.1.2.В. Момент імпульсу матеріальної точки
- •4.1.3. Закон збереження моменту імпульсу
- •4.1.4. Основне рівняння динаміки обертального руху
- •4.2. Момент інерції. Гіроскоп
- •4.2.1. Вільні осі. Головні осі інерції
- •4.2.2. Моменти інерції різних тіл
- •4.2.3. Кінетична енергія обертального руху
- •4.2.4. Гіроскоп. Гіроскопічний ефект. Процесія гіроскопа
- •4.3. Всесвітнє тяжіння
- •4.3.1. Закон всесвітнього тяжіння. Вільне падіння тіл
- •4.3.2. Гравітаційне поле і його характеристики
- •4.3.3. Маса гравітаційна і маса інертна
- •4.3.4. Перша та друга космічні швидкості
- •5. Релятивістська механіка
- •5.1. Елементи релятивістської механіки
- •5.1.1. Зв’язок і відхилення від законів Ньютона
- •5.1.2. Постулати Ейнштейна
- •5.1.3. Перетворення Лоренца
- •5.1.4. Висновки з перетворень Лоренца
- •5.1.5.Основи релятивістської динаміки: імпульс, маса, зв’язок маси і енергії, частинка з нульовою масою
- •6. Коливальний рух
- •6.1. Вільні незгасаючі гармонічні коливання
- •6.1.1. Загальні відомості про коливання
- •6.1.2. Вільні незгасаючі гармонічні коливання
- •6.1.3. Енергія коливального руху
- •6.2. Складання коливань
- •6.2.1. Векторна діаграма. Складання коливань одного напрямку
- •6.2.2. Складання взаємно-перпендикулярних коливань
- •6.3. Згасаючі та вимушені коливання
- •6.3.1. Згасаючі коливання. Добротність
- •6.3.2. Вимушені коливання
- •6.3.3. Резонанс
- •1. Основні значення і поняття. Основи мкт газів і термодинаміки
- •1.1.2. Макроскопічні параметри і їх мікроскопічна трактовка
- •1.1.3. Закони ідеальних газів
- •1.1.4. Рівняння стану ідеального газу
- •1.1.5. Основне рівняння мкт газів
- •1.1.6. Температура. Поняття температури
- •1.2. Перший закон термодинаміки
- •1.2.1. Внутрішня енергія термодинамічної системи
- •1.2.2. Теплота. Робота. Теплоємність
- •1.2.2. Перший закон термодинаміки
- •1.2.4. Ізопроцеси в ідеальних газах
- •1.2.4.А. Ізотермічний
- •1.2.4.Б. Ізобарний
- •1.2.4.В. Ізохорний
- •1.2.4.Г. Адіабатичний
- •1.3. Другий закон термодинаміки
- •1.3.1. Кругові процеси
- •1.3.2. Цикли Карно
- •1.3.2.А. Прямий обернений цикл Карно
- •1.3.2.Б. Обернений рівновісний цикл Карно
- •1.3.2.В. Необернений цикл Карно
- •1.3.3. Нерівність Клаузіуса
- •1.3.4. Ентропія та її властивості
- •1.3.5. Другий закон термодинаміки
- •1.4. Термодинамічний потенціал. Теорема Нернста
- •1.4.1. Внутрішня енергія
- •1.4.2. Енергія Гальм-Гольца
- •1.4.3. Ентальпія
- •1.4.4. Потенціал Гіббса
- •1.4.4. Теорема Нернста. Третій закон термодинаміки
- •2.1. Кристали та їх властивості
- •2.1.1. Будова кристалу
- •2.1.2. Класи і типи кристалів
- •2.1.3. Дефекти в кристалах
- •2.1.4. Теплоємність кристалів
- •2.2. Рідини та їх властивості
- •2.2.1. Будова рідини
- •2.2.2. Поверхневий натяг
- •2.2.3. Явища на межі рідини і твердого тіла
- •2.2.4. Капілярні явища
- •2.3. Фазові переходи
- •2.3.1. Фаза, фазові переходи
- •2.3.2. Випаровування, плавлення, конденсація, кристалізація
- •2.3.3. Рівняння Клайперона-Клаузіуса
- •2.3.4. Потрійна точка. Діаграма стану
- •2.4. Розподіл молекул газу за енергіями
- •2.4.1. Закон розподілу Больцмана
- •2.4.2. Закон розподілу Максвела
- •2.4.3. Закон розподілу Максвела-Больцмана
- •Частина 1. Електростатика і магнетизм Розділ 1. Електростатичне поле у вакуумі
- •§1. Постійний електричний струм
- •§2. Опис векторного поля
- •§ 3. Обчислення напруженості поля на підставі теореми Гауса
- •Розділ 2. Діелектрик в зовнішньому електричному полі
- •§4. Діелектрик в зовнішньому електричному полі
- •Розділ 3. Провідник в зовнішньому електростатичному полі
- •§5. Провідник в зовнішньому електростатичному полі
- •Розділ 4. Енергія електростатичного поля
- •§6. Енергія електростатичного поля
- •Розділ 5. Постійний електричний струм
- •§7. Постійний електричний струм та його характеристики.
- •§8. Класична електронна теорія електропровідності металів
- •Розділ 6. Контактна і об’ємна різниця потенціалів
- •§9. Робота виходу електрона
- •Розділ 7.Електричний струм у рідинах
- •§10. Електричний струм у рідинах
- •Розділ 8. Електричний струм у газах
- •§11. Електричний струм у газах
- •Частина 2. Електромагнетизм Розділ 1. Магнітне поле у вакуумі
- •§1. Магнітне поле і його характеристики
- •§ 2. Закон повного струму
- •§ 3. Контур зі струмом в зовнішньому магнітному полі
- •Розділ 2. Магнітне поле в речовині
- •§ 4. Магнітне поле в магнетиках
- •§ 5. Класифікація магнетиків
- •Розділ 3. Електромагнітна індукція
- •§ 6. Електромагнітна індукція
- •Розділ 4. Електричні коливання
- •§ 7. Електричні коливання
- •Розділ 5. Система рівнянь Максвела
- •§ 8. Електромагнітне поле
1.2.4.В. Ізохорний
Ізохорний процес відбувається при сталому об’ємі газу (V=const):
. (27)
Це рівняння ізохорного процесу.
Рис. 5
За законом Шарля, рівняння ізохорного процесу також можна записувати у вигляді:
,
- термічний коефіцієнт тиску ().
Аналогічно до коефіцієнту :
.
Зв’язок між коефіцієнтами :
.
Робота в ізохорному процесі дорівнює нулю:
(28)
.
Тоді рівняння першого закону термодинаміки:
(29)
1.2.4.Г. Адіабатичний
Адіабатичний процес відбувається без теплообміну з навколишнім середовищем.
Адіабатне розширення або стискання газу можна здійснити, помістивши його в циліндр із нетеплопровідними стінками і поршнем, і досить повільно переміщуючи поршень назовні або всередину циліндра. Стан системи при адіабатичному процесі можна змінити тільки за допомогою зміни зовнішніх параметрів.
Для цього процесу характерним є те, що газ увесь час залишається під зовнішнім тиском, який дорівнює пружності газу. Другою умовою адіабатичного процесу є теплоізольованість газу від навколишнього середовища.
Для адіабатичного процесу рівняння першого закону термодинаміки має вигляд:
. (30)
Виразимо P через V і T з рівняння стану ідеального газу:
.
Підставимо в попереднє рівняння і скоротимо на відмінний від нуля множник :
.
Розділимо обидві частини рівняння на :
.
Це співвідношення можемо записати у вигляді:
,
звідси слідує, що при адіабатичному процесі:
Проінтегрувавши і підставивши, одержимо:
. (31)
Це рівняння адіабатичного газу в змінних T і V:
,
враховуючи, що величини M,m і R – сталі:
. (32)
Це рівняння адіабатичного ідеального газу в змінних P і V (рівняння Пуассона).
При ізотермічному процесі (pV=const), тиск газу зменшується обернено-пропорційно об’єму в першому степені. При адіабатичному розширенні тиск зменшується обернено-пропорційно. Хід адіабати крутіший порівняно з ізотермою. Фізично це пояснюється тим, що при адіабатичному розширенні зменшення тиску зумовлене не тільки збільшенням об’єму, а й зменшенням температури.
Рис. 6
Виведемо формули для розрахунку роботи при адіабатичному процесі: з попередніх викладок для 1 моль ідеального газу:
. (33)
Оскільки
(34)
то:
,
- показник адіабати,
. (35)
Графічно робота зображена площею заштрихованої трапеції.
Лекція 3
1.3. Другий закон термодинаміки
1.3.1. Кругові процеси
Щоб описати усі термодинамічні процеси, першого закону термодинаміки недостатньо. Процес самостійної передачі енергії у вигляді теплоти від менш нагрітого тіла до більш нагрітого тіла не протирічить першому закону термодинаміки, тобто перший закон термодинаміки не виключає можливості такого процесу, результатом якого було б перетворення теплоти, що отримана системою в еквівалентній їй роботі. Можна було б побудувати двигун, який би здійснював роботу за рахунок охолодження одного джерела теплоти іншим, наприклад, за рахунок внутрішньої енергії Світового океану.
Це був би вічний двигун другого роду. Аналіз кругових процесів, що лежать в основі всіх теплових двигунів показує, що побудувати такий двигун – неможливо. Це і є основою другого закону термодинаміки.
Кругові процеси – процеси, в результаті яких системи проходячи ряд проміжних станів повертається в початковий стан – круговий цикл. Ці кругові процеси різні: наприклад, термодинамічний процес називається оберненим, якщо він допускає повернення системи з кінцевого стану в початковий стан без того, щоб в навколишньому середовищі залишились які-небудь зміни. При цьому, проміжні зміни допускаються, але повернення у початковий стан системи і в навколишнє середовище обов’язкове. Всі інші процеси називаються необерненими.
Рис. 1
Якщо система з кінцевого стану В може повертатися в початковий стан А без різниці, таким чином не потребуючи, щоб вона обов’язково проходила ту чи іншу послідовність станів, що і в прямому процесі (), то такий процесназивається оберненим в широкому змісті слова. Якщо при поверненні системи вона обов’язково повинна проходити ту саму послідовність, що і в прямому процесі, то такий процес- обернений у вузькому змісті слова. Усі квазірівновісні (квазістатичні) процеси є оберненими у вузькому змісті слова.
У випадку обернених процесів над газом, наприклад при розширенні від , виконується роботаі при стисканні газу віддо, над газом виконується робота. Якщо процес вести за годинниковою стрілкою, то результат роботи – позитивний А>0 і при цьому за першим законом газ в результаті кругового процесу отримує кількість теплоти . Такий процес називається прямим процесом. Якщо процес вести проти годинникової стрілки, то повна робота циклу А<0 і газ буде віддавати теплоту . Такий цикл називається оберненим.