Praktikum_1

ФОРМАЛІН. ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ ФОРМАЛЬДЕГІДУ У ФОРМАЛІНІ. ДЕЗІНФЕКТАНТИ З МИЮЧИМ ЕФЕКТОМ.

БІОЛОГІЧНИЙ МЕТОД ДЕЗІНФЕКЦІЇ

Мета заняття. Ознайомити студентів з новими дезінфектантами, їх хімічними і фізичними властивостями, визначенням процентного вмісту формальдегіду у формаліні.

Місце проведення заняття. Лабораторія кафедри епізоотології.

Матеріали та обладнання. Набір дезінфектантів, таблиці, стенди, ареометр (денсиметр), формалін, лабораторний посуд.

Альдегідмісткі органічні сполуки

Формальдегід (НСНО) – органічна сполука з універсальною дезінфікуючою здатністю, тобто діє бактерицидно, спороцидно, вірусоцидно, фунгіцидно. Формальдегід (альдегід мурашиної кислоти, метаналь) – газоподібна безколірна речовина з дуже характерним різким запахом, подразнює слизові оболонки очей і верхніх дихальних шляхів, отрута, має нейтральну реакцію. Добре розчиняється у воді, спирті, ефірі.

При зберіганні полімеризується з утворенням параформальдегіду і випадає в осад, особливо при температурі нижче +5oС. Відбувається реакція Канніцарро – одна молекула окислюється до мурашиної кислоти, друга відновлюється до метанолу, що зумовлює її токсичність. Параформальдегід при нагріванні, особливо в присутності кислот, деполімеризується з виділенням газоподібного формальдегіду. Нині запропоновано велику кількість речовин на основі формальдегіду з детергентами, які підсилюють його дію, підтримують стабільність та зменшують токсичність.

Формалін – це водний розчин формальдегіду (35-40%).

Механізм дії ґрунтується на вільному проникненні молекули формальдегіду, яка має діаметр 0,2 нм і молекулярну масу 60 дальтон, через пори в споровій оболонці розміром 2-20 нм, що пропускають молекули з молекулярною масою 550 Д. При проникненні у клітину або спору формальдегід легко сполучається з аміногрупами білка, блокує реактивні групи білкової молекули. Використовують у вигляді розчинів, аерозолю, газоподібному стані, як у чистому вигляді, так і в суміші з іншими хімічними сполуками. Препарат дешевий, не викликає корозії, не псує речі (застосовують для дезінфекції цінних виробів).

Для дезінфекції готують розчини з визначеною кількістю формальдегіду. Враховуючи непостійний вміст формальдегіду у

120

формаліні, останній попередньо перевіряють.

Застосовують 2-4%-ні водні розчини для дезінфекції різних об'єктів, контамінованих вегетативною й споровою мікрофлорою, збудником туберкульозу, спорами грибів.

Наприклад, лужний розчин формальдегіду (2% формальдегіду і 1% натру їдкого) проти збудників стригучого лишаю; 3% формальдегіду і 3% натрію їдкого – проти збудників туберкульозу.

Формаліно-гасову емульсію виготовляють з 40%-го формаліну – 10 частин, гасу – 10 частин, препарату СК-9 – 0,5 і води 80 частин. Застосовують її для дезінфекції приміщень підігрітою до 60оС.

Для газової дезінфекції його випаровують у пароформаліновій камері з розрахунку 40 г формаліну (40%-й водний розчин формальдегіду) на 1 м3 камери.

Сухий формальдегід (параформ) – білий порошок, містить 95%

формальдегіду. Використовують 2-5%-ні розчини.

Деякі препарати у комбінації з формальдегідом та детергентом

Альдофор, метафор. На вигляд – це рідини, токсичність яких значно нижча ніж формальдегіду. Препарати, що стійкі при зберіганні, не корозійні, добре розчиняються у воді, швидко розкладаються. За рахунок детергенту препарати дуже активні.

Застосовують їх при різноманітній мікрофлорі, у тому числі споровій і грибній. Для профілактичної дезінфекції використовують розчини метафору з 1% за АДР із розрахунку 1 л/м2 підлоги і 0,5 л/м2 стін, стелі, експозиція 3 год. При бруцельозі, чумі свиней -1,5% за АДР, сибірці – 4% із дворазовим нанесенням через годину у кількості

1 л/м2

Фоспар, парасод – містять до 20% формальдегіду, не полімеризуються, добре розчинні у воді, придатні для аерозолю. Для розпилення використовують 3-4%-ні розчини з розрахунку 0,5 л/м2 експозиція 3 год.

Тіазон-дуст, містить 85% АДР і 15% наповнювача. У воді розкладається на формальдегід, сірководень, метиламін. Застосовують для дезінфекції рідкого гною та ґрунту при туберкульозі, ящурі-200 г/м2, при африканській чумі свиней – 800 г/м2.

Глутаровий альдегід – діальдегід (СНОСН2СН2СОН) – рідина жовтуватого кольору з характерним запахом, містить 25% АДР. Дуже ефективний при бактеріальних, спорових, грибних, вірусних інфекціях у вигляді гарячих, холодних розчинів, аерозолю. Препарат

121

не викликає корозії металів, фарб. Поверхневий натяг нижчий ніж у формальдегіду, тому він глибоко проникає у забруднені й пористі матеріали. Препарат, малотоксичний при нашкірному застосуванні, при аерозольному – більш токсичний. Запах характерний, але не стійкий.

Використовують переважно у 0,5%-й концентрації; при сибірці – 2%-й – 1,5 л/м2; туберкульозі – 1%-й – 1 л/м2 експозиція 4 год.; при трихофітії – у 4%-й – 1 л/м2, експозиція 3 год.; аерозольно – 25%-й –

25-65 мл/м3.

Глак – глутаровий альдегід із катіонно-активним детергентом. Готові форми випускають у безпропіленових балонах місткістю 0,5 л. За ефективністю перевищує глутаровий альдегід. Використовують для дезінфекції кліток, стійл, станків у родильному відділенні, столів для патологоанатомічного розтину, обробки шкірних покривів свиноматок перед опоросом.

Детергенти

Детергенти – сполуки, що мають високу поверхневу активність (ПАР), мийні властивості, а деякі – й дезінфікуючі. При додаванні до дезінфікуючого засобу очищають об'єкт від органічних речовин і забезпечують доступ дезінфектанту до мікробної клітини. З іншого боку – вони змінюють поверхневий натяг бактерицидного засобу. Якщо мікроорганізм стикається з рідиною, то міцність тонкого шару, що утворює межу між мікробом і рідиною, залежить від сили поверхневого натягу: із зменшенням його рідина краще розтікається по поверхні об'єкта та мікроорганізму і як результат підвищується бактерицидність розчину.

Чверткові амонієві сполуки (ЧАС). Це детергенти, що здатні у той же час до високої бактерицидної дії. У розчинах вони дисоціюють з утворенням катіона з довгим ланцюгом. Являють собою азотисті органічні сполуки, властивості яких мають багато спільного з аміаком. Належать до сильних основ.

Нині у світі є тисячі ЧАС й використовують їх як для дезінфекції, так і для лікування тварин. В Україні частіше використовуються такі речовини.

Ніртан (алкілтриметиламонійхлорид). Це ЧАС + фосфат і сульфонат, що підвищують розчинність АДР. На вигляд – жовтуватий порошок, добре розчинний у воді. Активний при неспоровій мікрофлорі, включаючи туберкульоз і деякі види вірусів. Препарат нешкідливий для тварин, не викликає корозії металів. За мийними

122

властивостями прирівнюється до пральних порошків «Дон», «Лотос» і може бути використаний для одночасної дезінфекції й прання одягу персоналу. За рахунок мийної здатності добре проникає у залишкові забруднення, утворюючи на поверхні плівку розчину, а також у товщу пористих металів. Препарат, несумісний з милом та іншими аніон активними ПАР. Як і у всіх похідних, активність ЧАС підвищується з підвищенням температури. Діє повільно, тому для миття й дезінфекції молочного посуду його не використовують (наявність навіть залишків ПАР у молоці не допускається). Застосовують для профілактичної й вимушеної дезінфекції при колібактеріозі, паратифі та інших бактеріальних інфекціях (крім туберкульозу). Як і інші препарати, ЧАС вибірково активний проти стафілокока. Тому використовують його для дезінфекції при маститах стафілококової етіології та інших кокових інфекціях у вигляді 3%-го гарячого розчину у дозі 0,5 л/м2 при експозиції 3 год.

Катанін (параалкілбензилпіридиній хлорид) – це також ЧАС. Такий самий спектр, як і в ніртану, вибірково діє на коків. На спори, гриби й більшість видів вірусів не діє. Використовують у 4,5%-й концентрації для дезінфекції транспортних засобів другої категорії у кількості 0,5 л/м2 протягом 3 год.

Серед амфотерних ЧАС у нас широко використовують сульфанол

– суміш натрієвих солей алкілбензолсульфонових кислот. ОП-7 та ОП-10 – поліетиленгліколеві ефіри. Усі вони мають слабкі бактерицидні властивості і використовуються як емульгатори.

Солі важких металів

Розчиняючись у воді, солі важких металів дисоціюють на іони, які проникають у клітину й денатурують білки, утворюючи альбумінати.

Міді сульфат (СuSO4 5Н2O). Сині кристали, добре розчинні в гарячій воді, має добре виражену фунгіцидну дію, а на патогенну мікрофлору діє значно менше. Використання: 3-5%-ні гарячі розчини

– для знезаражування холодильників, складів овочів і м'ясопродуктів.

Залізо сірчанокисле (залізний купорос) – застосовують у вигляді 5%-го водного розчину для зрошення холодильних камер, стелі , стін, підлоги в приміщеннях.

Амарган – водоаміачний розчин нітрату срібла (містить 25% нітрату срібла, 17,5% – аміаку). Це прозора, безбарвна рідина, із металевим присмаком і запахом аміаку. Розчин має високу бактерицидність, але нестійкий, легко розкладається на світлі (зберігати слід у темній тарі). Використовують у розведенні 1: 20000 для дезінфекції яєчної

123

шкаралупи, 1: 10000 – 1: 40000 – для хутра, води, поверхні туш.

Дезінфектанти з миючим ефектом

"Тріас", "Вімол", "Мойтар, "Варфорін", "Вільва", РАМ-1, РАМ-2, ЧМ-3, "Посудомой-2", "Сульфохлорантин", "Хлоран", "Хлорантоін" і інші.

Біологічний метод дезінфекції

Знезараження мікроорганізмів у зовнішньому середовищі, в т.ч. збудників інфекційних хвороб, можливо і біологічними (природними)

засобами (наприклад, використовуючи властивості мікробів-антагоністів, термофільних мікроорганізмів). Цей метод, ефективний при

знезаражуванні гною, залишків корму, стічних вод, сміття, трупів у біотермічних ямах.

Контрольні запитання за темою

1.Перерахуйте дезінфектанти, на основі альдегідмістких органічних сполук.

2.Дати характеристику фізичних і хімічних властивостей формальдегіду.

3.Зазначте суть застосування детергентів у процесі дезінфекції.

4.Який механізм дезінфікуючої дії солей важких металів?

5.Наведіть приклади застосування біологічного методу дезінфекції.

124

ТЕХНІКА ПРИГОТУВАННЯ РОЗЧИНІВ ОСНОВНИХ ДЕЗІНФЕКТАНТІВ. ОСОБЛИВОСТІ ДЕЗІНФЕКЦІЇ РІЗНИХ ОБ'ЄКТІВ. КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ДЕЗІНФЕКЦІЇ. АПАРАТИ Й МАШИНИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ДЕЗІНФЕКЦІЇ, ДЕМОНСТРАЦІЯ ЇХ РОБОТИ

Мета заняття. Ознайомити студентів із методикою приготування розчинів основних дезінфектантів. Показати апарати й машини для одержання аерозолів (ДАГ, САГ, ПАУ, ПВАН, та ін.).

Місце проведення заняття. Лабораторія кафедри епізоотології, поліклініка факультету ветеринарної медицини, тваринницькі ферми.

Матеріали та обладнання. Набір дезінфектантів, таблиці, стенди, методики, посуд, апаратура й машини для проведення дезінфекції, діафільми.

Розрахунок потреби дезінфекційних засобів для проведення дезінфекції

Щоб зробити розрахунок потрібної кількості дезінфекційних засобів для дезінфекції тваринницького приміщення, колодязя, ґрунту чи іншого об'єкта – необхідно знати його площу, кількість гноївки, води в колодязі тощо, проти збудника якого захворювання проводять дезінфекцію, норми витрат дезінфікуючих розчинів і ін.

Нижче наводимо приклад розрахунку потреби дезінфекційних засобів при дезінфекції корівника на 100 голів великої рогатої худоби при ящурі.

Для цього готують гарячий 2%-й розчин натрію їдкого. На 1 м2 знезаражуваної площі типового корівника витрачають 1 л розчину, тобто 20 г натрію їдкого.

Визначимо площу корівника: довжина корівника 70,9 м; ширина 10,3 м, висота стін – 2, 8 м.

Площа поздовжніх стін дорівнюватиме: 70,9 2,8 2 = 397,04 м2. Площа поперечних стін дорівнюватиме: 10,3 2,8 2 = 57,68 м2. Площа стелі та підлоги дорівнюватиме 70,9 10,3 2 = 1460,54 м2. Таким чином, площа, що підлягає знезаражуванню, складатиме:

20 г 1915,26 м2 = 3830,52 г або 38,3 кг.

Для приготування 2%-го розчину натрію їдкого треба взяти води: 1915,26 м2 1 л = 1915,26 л

Освітлений розчин хлорного вапна

Для приготування освітленого розчину хлорного вапна з

125

кількістю в ньому 1, 2, 4 чи 5% активного хлору, спочатку розраховують потрібну кількість хлорного вапна за таблицею, виходячи з того, яку кількість активного хлору утримує сухе хлорне вапно.

Коли необхідний розрахунок проведений, то після цього відважують необхідну кількість хлорного вапна, висипають його в бочку чи інший посуд, і після цього додають невелику кількість води до утворення пастоподібної маси, а потім решту – згідно з проведеним розрахунком.

Для приготування освітленого розчину, суспензії хлорного вапна дають відстоятися у закритому посуді протягом доби. Потім прозорий шар рідини над осадом зливають і застосовують для дезінфекції.

Розрахунок необхідної кількості хлорного вапна при приготуванні його освітлених розчинів

Пояснення до таблиці. Верхня горизонтальна стрічка з числами від 20 до 32 показує відсоток активного хлору у сухому хлорному вапні. Числа в лівій колонці (від 7 до 27) показують, яку кількість хлорного вапна (кг) необхідно взяти на 100 л води для одержання розчину необхідної концентрації активного хлору в ньому. Решта чисел у таблиці показують% активного хлору, який бажано мати в розчині

(1,96-8,64%).

126

Приклад. Потрібно приготувати розчин з умістом у ньому 4% активного хлору. Маємо хлорне вапно з умістом 28% хлору. Шукаємо у верхньому ряду число 28. У вертикальній графі під цим числом находимо число, близьке 4.

У даному випадку – 4,2. По горизонтальній стрічці навпроти числа 4,2 знаходимо в крайній лівій графі число 15. Це значить, що для отримання 100 л розчину з умістом у ньому 4% активного хлору потрібно взяти 15 кг хлорного вапна.

Розчин формальдегіду

Робочі розчини формальдегіду, як правило готують із формаліну (35-40% формальдегід). Для цього наявний формалін попередньо перевіряють на процентний уміст формальдегіду, а потім розчиняють водою до необхідної концентрації.

Наприклад, у наявному формаліні міститься 40% формальдегіду, а потрібно приготувати 4%-й розчин формальдегіду.

Кількість формальдегіду, яку необхідно взяти для отримання вказаного розчину формальдегіду, визначається за пропорцією:

100 мл формаліну містить – 40% формальдегіду Х мл формаліну містить – 4% формальдегіду

100 4

X 10 40

Це означає, що для одержання 100 мл 4%-го розчину формальдегіду необхідно взяти 10 мл наявного 40%-го формальдегіду і 90 мл води.

Якщо формальдегід полімеризований (білий осад) його необхідно попередньо поновити шляхом нагрівання до кипіння.

Процентний уміст формальдегіду у формаліні визначають трьома методами:

Метод перший. Реактиви: 0,1 н. розчин йоду і натрію гіпосульфіту; 5%-й розчин натрію їдкого; розведена соляна кислота (1

частина НС1 із питомою вагою 1,12 на 2 частини води) та 1%-й розчин

крохмалю.

5 мл досліджуваного формаліну вносять у мірну колбу місткістю 250 мл, доливають дистильованою водою до мітки і ретельно збовтують. З одержаного розчину беруть 5 мл і вливають у конічну колбу з притертою пробкою, куди додають 10 мл 5%-го розчину NaOH і 40 мл 0,1 н. розчину йоду, останній додають з бюретки невеликими порціями, весь час, збовтуючи рідину.

Подаємо схематично реакцію, що відбувається у колбі:

127

НСОН+J2+SNaOH=HCOONa+2NaJ+2H2O.

Через 20—30 хвилин після додавання йоду в колбу доливають 30 мл розведеної соляної кислоти й лишок йоду відтитровують 0,1 н. розчином натрію гіпосульфіту. Подаємо схематично реакцію:

J2+2Na2S2O3=2NaJ+Na2S4O6.

Різниця між кількістю мілілітрів доданого розчину йоду і невитраченого йоду показує, яку кількість у мілілітрах 0,1 н. розчину йоду витрачено на окислення формаліну в мурашину кислоту. 1 мл 0,1 н. розчину йоду, що вступив у реакцію, відповідає 1,5008 мг НСОН. Отже, за кількістю йоду, що вступив у реакцію, можна визначити вміст формальдегіду в досліджуваному формаліні.

Приклад. На титрування надлишку йоду витрачено 15,6 мл 0,1 н. розчину натрію гіпосульфіту, отже, в реакцію вступило 40—15,6=24,4 мл 0,1 н. йоду, що відповідає 1,5008 24,4=36,6% формальдегіду. Отже, в досліджуваному формаліні міститься 36,6% формальдегіду.

128

де Х — процентний уміст формальдегіду в досліджуваному формаліні;

100 — кількість мілілітрів узятого розчину йоду;

v — кількість мілілітрів розчину натрію гіпосульфіту, використаного на титрування;

0,0015 — грам-еквівалент формальдегіду;

20 — розведення формаліну (5 : 95); 20 — множник для вираження у відсотках (для титрування брали 5

мл, або 1:20 від 100).

Приклад. На титрування витрачено натрію гіпосульфіту 40,1 мл.

Тоді: Х = (100—40,1) 0,0015 20 20=35,94%.

Тобто, в 1 л формаліну міститься 359,4 г формальдегіду.

Метод третій. Визначення формальдегіду у формаліні за допомогою денсиметра (методика М.І.Горбаня). Цей метод полягає у визначенні питомої ваги формаліну за допомогою денсиметра й проведення розрахунку процентного вмісту формальдегіду за формулою. Метод простий і не потребує реактивів.

Досліджуваний формалін наливають у циліндр і опускають у нього денсиметр так, щоб він вільно плавав, не торкаючись стінок циліндра. Потім роблять відлік на денсиметрі за верхнім меніском. Температура досліджуваного формаліну повинна бути в межах 20°С.

Визначивши питому вагу формаліну, вираховують процентний уміст формальдегіду за такою формулою:

d -1 1000 , 2,5

де d — питома вага формаліну;

1000 — множник для переведення тисячних часток одиниці в ціле число;

2,5 — коефіцієнт, визначений емпірично.

Приклад. Припустимо, що питома вага досліджуваного формаліну дорівнює 1,098.

Підставляємо це число у формулу:

При порівнянні результатів, одержаних при визначенні процентного вмісту формальдегіду у формаліні за допомогою денсиметра з результатами більш складних методів, доведено, що розходження між ними в межах — до одного відсотка. Цей метод

129