Praktikum_1

туберкуліну;норок – при набряку повіки.

Очний метод туберкулінізації (офтальмопроба)

Облік реакції проводять через 3, 6, 9 і 12 год. Останній раз – через 24 години.

Вдруге вводять туберкулін через 5-6 днів тваринам, які не реагували на перше введення або дали сумнівну реакцію. Облік реакції на повторне введення проводять через 3, 6, 9 і 12 год.

При позитивній реакції спостерігається добре виражена гіперемія і набряк кон’юнктиви, виділення слизово–гнійного або гнійного секрету, який витікає з внутрішнього кута ока у вигляді шнурка.

При сумнівній реакції гіперемія і набряк кон’юнктиви виражені слабо при наявності у внутрішньому куті ока лише слизу.

40

складки.

АЛЕРГІЧНА ДІАГНОСТИКА БРУЦЕЛЬОЗУ

Для алергічної діагностики бруцельозу овець, кіз і свиней застосовують бруцелін.

Бруцелін вівцям і козам вводять у товщу шкіри підхвостової складки в дозі 0,2 мл. Правильність введення препарату контролюють утворенням на місці ін'єкції ущільненого горбика розміром із горошину. Врахування реакції проводять через 42—48 годин після введення препарату шляхом огляду й пальпації шкіри в місці ін'єкції.

За ступенем набряку розрізняють позитивну й сумнівну реакції. При позитивній реакції на місці введення бруцеліну з'являється добре помітний набряк. При сумнівній — він малопомітний, виявляється лише при пальпації місця введення препарату і порівнянні з протилежною складкою. При відсутності набряку реакцію вважають негативною.

Свиням бруцелін вводять у ділянці основи зовнішнього боку вуха в дозі 0,2 мл.

Облік реакції проводять двічі — через 24 і 48 годин після ін'єкції.

У хворих на бруцельоз свиней на місці введення препарату виникає запальна реакція у вигляді розлитого набряку, крім того, спостерігається гіперемія, а іноді крововиливи у вигляді темночервоної плями в центрі набряку — це позитивна реакція. Сумнівна реакція характеризується мало вираженим набряком. У здорових тварин реакції не буває.

Тваринам, що не реагували на перше введення препарату або дали сумнівну реакцію, вводять алерген повторно, в тій самій дозі і в те саме місце. Після другого введення реакцію враховують через 24 години.

Після закінчення алергічної діагностики бруцельозу складають акт, у якому зазначають всіх тварин, що дали позитивну й сумнівну реакції та дають господарству відповідні рекомендації, спрямовані на ліквідацію бруцельозної інфекції. Один примірник акта залишають у господарстві, а другий — у справах ветеринарної установи чи учбового закладу, представник яких проводив дослідження тварин на бруцельоз.

41

ПРИЛАДИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ АЛЕРГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ

Кутиметр циферблатний КЦ-2.

Ін’єктор безголковий ветеринарний ІБВ – 01

Рис. 6. Найбільш уживані прилади та інструменти для алергічної діагностики.

42

Зразок акта на туберкулінізацію.

АКТ проведення комплексної туберкулінізації великої рогатої худоби

Господарство, село, район, область_____________________________________

Дата складання акта __________________________

Мною, студентом _____ курсу _____ групи факультету ветеринарної медицини НАУ ___________________________________________________

під керівництвом викладача або лікаря ветеринарної медицини господарства _____________________________________________________

у порядку виконання плану навчальної практики, в період із _____________

по _____________ 200_ р.

проведено дослідження великої рогатої худоби на туберкульоз методом внутрішньошкірної й дворазової очної проб.

На фермі (у населеному пункті) усього _____ гол. худоби, із них: бугаївплідників ______ гол., корів ______ гол., нетелів ______ гол., молодняку до 2-міс. віку ____ гол.

Досліджено на туберкульоз __________ гол., в т. ч.: бугаїв-плідників

_______ гол., корів _______ гол., нетелів _______ гол., молодняку до 2-міс. віку _______ гол.

Не досліджувались _______ гол. _____________________________________

(зазначити, які тварини та з якої причини)

Туберкулін уводили при внутрішньошкірній пробі _____________________

(зазначити техніку введення й дозу)

і при очній пробі __________________________________________________

(зазначити техніку введення й дозу)

Облік реакції проводили після внутрішньошкірного введення ____________

_________________________________________________________________

(зазначити, через скільки годин)

і при очній туберкулінізації _________________________________________

(зазначити, коли проводився облік реакції)

При дослідженні виявлено:

а) реагуючих на туберкулін при внутрішньошкірній пробі _______ гол. ____

_________________________________________________________________

(зазначити, які саме тварини)

б) реагуючих на туберкулін при очній пробі ________ гол. ______________

_________________________________________________________________

(зазначити, які саме тварини)

Тварин, що реагували на туберкулін _________________________________

(зазначити, як із ними поступили)

Приміщення, де перебували хворі на туберкульоз тварини, продезінфіковано (акт на проведену дезінфекцію додається).

Для туберкулінізації застосовували ППД-туберкулін для ссавців, виготовлений _______________________ біофабрикою __________ 200_ р., серія № ____, держконтроль № ____, строк придатності до ________ 200_ р.

43

Усього витрачено: туберкуліну ____ мл., винного спирту ___ мл., вати __ г. Шприци, голки та очні піпетки перед уведенням туберкуліну стерилізували кип’ятінням протягом 30 хвилин. Для кожної тварини брали

стерильну голку й піпетку.

Відповідальність за відправку на діагностичний забій худоби, що реагує на туберкулін й проведення знезараження молока на фермі, де вивчається епізоотична ситуація, покладається на головного лікаря ветеринарної медицини господарства п. ______________________________

Акт складено в 2 примірниках: один для господарства (ветустанови), представник якого проводив дослідження тварин на туберкульоз, другий для навчального закладу.

Студент ________________ Представники господарства ________________

Контрольні запитання за темою

1.Як проводять очну малеїнову пробу?

2.В яких випадках застосовують підшкірну малеїнову пробу і як її проводять?

3.Які алергени застосовують для діагностики туберкульозу?

4.Куди вводять туберкулін різним видам тварин?

5.Як проводять внутрішньошкірний метод туберкулінізації?

6.Кому застосовують і як проводять очний метод туберкулінізації?

7.Як проводиться алергічна діагностика бруцельозу?

44

ОРГАНІЗАЦІЯ Й ТЕХНІКА ПРОВЕДЕННЯ ЩЕПЛЕНЬ

Мета заняття. Ознайомити студентів з організацією проведення масових щеплень тварин; із приладами та інструментами, що застосовуються при цьому; технікою проведення щеплень; складанням списків на щеплених тварин, із правилами утримання, догляду, годівлі та ветеринарного нагляду за щепленими тваринами.

Місце проведення заняття. Лабораторія кафедри епізоотології та тваринницькі ферми.

Матеріали, прилади та об’єкти, необхідні для проведення заняття.

Сільськогосподарські тварини й птиця; шприци різних систем і місткостей, шприци-автомати та напівавтомати як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва, апарат Боброва, скляні лійки з трубками, піпетки очні, щіточки, голки ін’єкційні різних систем, голки для взяття крові, ножиці Купера, пінцети анатомічні, стерилізатори, термометри максимальні, вата, марля, рушники, мило, фенол, настойка йоду, спирт етиловий, 10%-й розчин натрію їдкого та хлорамін.

Методичні вказівки. Викладач ознайомлює студентів з організацією та видами щеплень тварин. Звертає увагу на необхідність проведення клінічного огляду перед щепленням, на обладнання місця проведення щеплень. Нагадує способи фіксації тварин та птиці й проведення оцінки якості біологічних препаратів. Показує, як підготувати поле ін’єкції і демонструє різні способи введення в організм тварини біологічних препаратів. Ознайомлює студентів із порядком утримання, догляду, годівлі та здійсненням ветеринарного нагляду за щепленими тваринами. Знайомить із правилами оформлення документації на щеплених тварин.

ВИДИ ЩЕПЛЕНЬ

Серед заходів, спрямованих на охорону сільськогосподарських тварин і птиці від інфекційних захворювань, що завдають великої шкоди тваринництву, значну увагу приділяють запобіжним щепленням.

Проводять їх у господарствах і населених пунктах, неблагополучних щодо інфекційних захворювань із метою створення у сприйнятливих тварин чи птиці імунітету.

Залежно від призначення, щеплення бувають активні (вакцинами)

і пасивні (сироватками, глобулінами). Крім того, активні щеплення

можуть бути запобіжними й вимушеними, а пасивні – запобіжними й лікувальними.

Активні запобіжні щеплення проводять сприйнятливим тваринам і птиці в неблагополучних щодо інфекційних захворювань, господарствах і населених пунктах, яким загрожує занесення інфекції із сусідніх неблагополучних господарств. Крім того, роблять щеплення тваринам, яких навесні виводять на пасовища, неблагополучні щодо сибірки, емфізематозного карбункула, або якщо

45

на цих пасовищах заготовляють сіно чи траву для годівлі тварин.

Активні вимушені щеплення проводять при появі в господарстві чи населеному пункті інфекційного захворювання. Щеплюють лише клінічно здорових із нормальною температурою тіла тварин, які ще не мають імунітету.

Пасивні щеплення проводять із метою негайного утворення у тварин чи птиці імунітету проти того чи іншого інфекційного захворювання за рахунок готових антитіл, що знаходяться в сироватці.

Пасивні запобіжні щеплення проводять клінічно здоровим, з нормальною температурою тіла, тваринам (птиці), але підозрілим у зараженні, які мали контакт із хворими тваринами (птицею), були з ними в одних приміщеннях, таборах чи пасовищах.

Пасивні лікувальні щеплення проводять хворим і підозрілим у захворюванні тваринам (птиці).

При проведенні запобіжних чи вимушених щеплень слід пам'ятати, що вони є лише однією з важливих ланок у загальному комплексі профілактичних чи протиепізоотичних заходів і їх проведення, ні в якому разі не повинно виключати необхідності проведення одночасно й інших ветеринарно-санітарних, зоотехнічних та зоогігієнічних заходів.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ЩЕПЛЕНЬ

Щеплення тварин і птиці проводять у строки, визначені планом протиепізоотичних заходів, за заздалегідь розробленим графіком, який своєчасно доводять до відома керівників господарств і населених пунктів, де проводитимуть щеплення.

Ще до початку їх проведення на тварин, що підлягають щепленню, складають списки за формою, наведеною нижче в таблиці.

Запобіжні щеплення великої рогатої худоби проводять поза тваринницькими приміщеннями на заздалегідь відведеному місці, а в несприятливу погоду в приміщеннях (корівниках, конюшнях), але бажано не в станках чи стійлах, а в спеціально відведеному місці.

Свиням такі щеплення проводять у станках свинарника. При утриманні їх по кілька голів у станку на спині тварин, яким зроблено щеплення, фарбою чи чорнилом роблять відповідні позначення.

При щепленні овець біля дверей кошари чи обори, де їх утримують, влаштовують розкол, через який проганяють по одній вівці і роблять щеплення.

46

Щеплення великої рогатої худоби, кіз та коней, що знаходяться в особистій власності громадян, проводять в одному, двох чи кількох місцях населеного пункту, куди у визначений фахівцем ветеринарної медицини час доставляють тварин самі власники.

Свиням і вівцям, що знаходяться в особистій власності громадян щеплення роблять у дворах, і ні в якому разі, не на території тваринницької ферми, табору чи пасовища.

Місця, де проводилися щеплення, після їх закінчення, дезінфікують освітленим розчином хлорного вапна, що містить 5% активного хлору, або 10%-м гарячим розчином натру їдкого. Ватні тампони тощо, змочені вакциною, спалюють.

Якщо щеплення свиням проводили безпосередньо в станках, то їх також дезінфікують.

Список тварин, що підлягають щепленню

____________________________________________________________

(Назва господарства, населеного пункту, району, області)

Щеплення проти __________________________________________________

(зазначити якої хвороби)

ШПРИЦИ, ПРИЛАДИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ЩЕПЛЕНЬ

Для полегшення праці фахівців ветеринарної медицини, економії часу та сил багатьох людей, при проведенні щеплень медична та ветеринарна промисловість випускає шприци різних систем, прилади для вакцинацій, включаючи аерозольні, безголкові та пневматичні голкові ін’єктори, створює нові види голок. Зупинимось на деяких із них.

1.Шприци ветеринарні з бігунком ШТ, місткістю 1;2;5;10 і 20 мл.

2.Шприци ветеринарні типу ШВВТ і ШМ взаємозамінні, місткістю

2;5;10 і 20 мл.

47

3.Шприци, ветеринарні розбірні ШВРМ-10 і ШВРМ-20, місткістю відповідно 10 і 20 мл.

4.Шприц ветеринарний (взаємозамінний) ШУ-10 з уніфікованим наконечником.

5.Шприц медичний комбінований із взаємозамінним поршнем, місткістю 2;5;10 і 20 мл.

Рис. 7. Найбільш уживані у ветеринарній практиці шприци:

а) шприц системи Правац у розібраному стані; б) шприц системи Рекорд в) шприц системи Рекорд-Правац; г) шприц системи Люера; д) шприц системи Жане-Рекорд.

При введенні в організм тварини малих доз біологічних препаратів користуються 1-2 мл шприцами, при введенні 2-5 мл – користуються 5 мл, а більше 5 мл – 10 і 20 мл шприцами залежно від дози препаратів.

При проведенні внутрішньовенних ін’єкцій великих доз гіперімунних сироваток, чи будь-яких розчинів використовують: апарат для внутрішньовенних та підшкірних вливань (автор Бобров), місткістю на 500 та 600 мл, шприци для промивання порожнин (типу Жане) Ш-100; Ш-150; Ш-200; ШГ-200, відповідної місткості (із

металевими окрім останнього, гумовим, поршнями), лійки скляні циліндричні

градуйовані, місткістю 150; 250; 500 мл.

Останнім часом промисловість випускає одноразові шприци з пластмаси різних об’ємів.

48

використовують ін’єкційні голки як вітчизняного, так і закордонного виробництва. Ін’єкційні голки складаються з трубки та оливи. Номер голки характеризує діаметр та довжину її трубки. Перші дві цифри визначають діаметр трубки в десятих долях міліметра, наступні – її довжину в мм. Так № 1230 означає, що діаметр трубки дорівнює 1,2 мм, а довжина 30 мм. Довжина оливи у всіх голок у межах 12-13 мм. За формою оливи бувають округлі, з гранями та фігурні. До кожної голки додається мандрен. Кінець ін’єкційних голок заточений під кутом 12-17о. Випускаються голки таких типорозмірів: 0416; 0813; 1060; 1290; 1590; 0612; 1012; 1090 12120; 15150; 0624; 1022; 1230; 1530; 2030.

При проведенні масових щеплень тварин чи птиці для полегшення роботи та підвищення продуктивності праці фахівців ветеринарної медицини використовують:

Прилад ПШ-2М для масових щеплень (Шилов А.А.) із шприцами на 5 та 10 мл.

Рис. 8. Прилад ПШ-2М для масових щеплень.

Шприци-дозатори, комбіновані ШДК-1, ШДК-2 місткістю 5 і 10 мл.

Рис. 9. Шприц дозатор комбінований.

49