Praktikum_1

1% діючої речовини і 99% наповнювача (тальк, талькомагнезид, каолін, крохмаль, кісткове борошно), у воді не розчиняється. Використовують із принадами або ж для обпилювання нір та створення пилових майданчиків. До принад додають 3% отрути. Смертельна доза (сумарна) зоокумарину для сірих щурів 1-2 мг при чотириразовому поїданні з інтервалом 24 год. та 4-5-разовому поїданні невеликих доз препарату (0,2-0,25 мг). Це одна з переваг препарату, оскільки доза 0,2- 0,25 мг не викликає отруєння домашніх тварин.

Установлено, що токсична доза (мг) на 1 кг живої маси свиней 1,0- 1,2; для собак 6,0; для котів 60,0; для курей 500,0.

Для обпилювання однієї нори беруть 5-7 г препарату, для нанесення отрути на водяну поверхню (площа 100 см2) – 3-5 г, а для створення пилового майданчика (площа 1 м2)-10 г.

Натрієва сіль зоокумарину містить не менше 92% АДР.

Випускають у вигляді кристалічного порошку або ж – у концентрованих розчинах з обов'язковим зазначенням вмісту отрути. Добре розчинна у воді, гігроскопічна. Використовують для виготовлення водних та харчових принад, а також для виробництва бактокумарину та пінокумарину. Спочатку готують 1%-й розчин солі у звичайній перевареній воді. На 1 кг принади беруть 15-25 мл робочого розчину, а на 1 л води – 5 мл. У водні принади бажано додавати ще 1-2% цукру.

Пінокумарин. Піноутворююча форма зоокумарину містить 2% натрієвої солі зоокумарину. Випускають в аерозольній упаковці. Використовують для закриття нір отруйною піною, створення пінних нашарувань на шляхах руху гризунів, для виготовлення отруйних принад. На 1 кг принади піну випускають протягом 8-10 с і ретельно перемішують із кормом. Для закриття однієї нори достатньо випускати піну протягом 5-8 с.

Вазкум. В'язка маса, що містить 0,5% зоокумарину. Використовують для виготовлення отруйних принад, отруйного дератизаційного покриття та обмазування нір гризунів. Нори та шляхи їх руху обробляють при плюсовій температурі з розрахунку 30 г на 1 м2 площі, або 0,8-1 кг принади-основи.

Конрацид. Консервований ратицид, готова до використання принада, до складу якої входить стерильна суміш фаршу, виготовленого з м'ясних відходів та пшениці у співвідношенні 1:1. Препарат містить 0,2% натрієвої солі зоокумарину, його добре поїдають гризуни. Зберігають у сухому прохолодному місці. Термін зберігання більше року.

Зоосорбцид. Зернова або круп'яна принада, містить 0,1% натрієвої

150

солі зоокумарину. Випускають її у паперовій або в поліетиленовій упаковці по 100-200 г. Щури та миші добре поїдають принаду. До другої підгрупи антикоагулянтних отрутохімікатів належать препарати діфенацину.

Діфенацин токсичніший для гризунів, ніж зоокумарин. При одноразовому використанні його ЛД50 для сірих щурів становить 4060 мг/кг, при щоденному вживанні по 0,5 мг/кг протягом 3-4 днів сумарна доза коливається в межах 1,5-2 мг/кг. Сільськогосподарські тварини та птиця менш чутливі до цієї отрути. У курей багаторазова доза 25-30 мг/кг не викликає клінічних ознак отруєння, а свині здатні переносити препарат в дозі 30-40 мг/кг при одноразовому споживанні. Для собак ЛД50 коливається від 0,88 до 7,5 мг/кг, для котів – понад 2 мг/кг.

Найбільш поширеною формою діфенацину є препарат ратиндан. Це суміш 0,5% діфенацину та 99,5% крохмалю. Використовують для виготовлення отруйних принад, дератизаційних отруйних покриттів для обробки нір гризунів. До принади додають 2-3% отрути. Для обпилювання однієї нори використовують 3-5 г препарату.

Зерацид. Зерновий ратицид-зернова або круп'яна принада, містить 0,2% діфенацину. Готують її додаванням до очищеного зерна пшениці до 2% (від маси принади) – розчину діфенацину на олії. Суміш ретельно перемішують.

Липкоцид – паста, що містить 0,5% діфенацину та 99,5%

наповнювача (вазелін або суміш поліетиленгліколів). З неї готують отруйні

покриття та принади, якими обробляють нори гризунів. Для принад липкоцид і гранульовану основу спочатку підігрівають, потім додають до теплої принади (20 г на 1 кг) і швидко перемішують.

Піноцин – піноутворююча суміш в аерозольній упаковці, містить 1% отрути. З нього готують отруйні принади, дератизаційні отруйні покриття для нір гризунів. На 1 кг принади випускають піну протягом 4-6 с, потім ретельно перемішують, а для закупорки отвору нірки піну випускають 6-8 с.

Гостродіючі отрути цієї групи, як правило, використовують одноразово. Діють на нервову та серцево-судинну системи.

Крисид – порошок сірого кольору, погано розчинний у воді. Спричиняє набряк легень, особливо отруйний для щурів. До харчових принад додають у кількості 1-2%. Свині у п'ять разів менш чутливі до препарату. Гризуни масово гинуть через 1272 год. Крисид не рекомендують використовувати більше одного разу на рік.

Натрію фторацетат та барію фторацетат. Це кристалічні порошки, білого кольору, без запаху та смаку, добре розчинні у воді.

151

Використовують у боротьбі з гризунами в концентрації 0,5-1% від маси кормової принади. Можливе приготування 0,5%-х водяних принад із додаванням 2-3% цукру. Усі нез'їдені принади збирають і знищують вранці. Смерть гризунів настає через 1,5 год. після приймання отрути внаслідок паралічу серцевого м'яза та дихального центру.

Натрію арсеніт. Темний порошок, добре розчинний у воді. Отруйний для всіх видів тварин. Використовують у кормових принадах, замочуючи зерно 5%-м розчином.

Кальцію арсеніт. М'який, світло-сірий порошок, нерозчинний у воді, не має запаху. Використовують переважно для обпилювання нір щурів.

Норбормід – імпортний препарат. На вигляд білуватий кристалічний порошок, погано розчинний у воді. У принади додають у кількості 1%. Подібно крисиду дуже отруйний для щурів. Летальна доза для них 15 мг/кг маси. Домашні тварини малочутливі до препарату. Смерть настає через 15-20 хв. Препарат дуже стійкий при кімнатній температурі.

Червона морська цибуля. Вражає серцево-судинну систему подібно до стрихніну. Має кумулятивну властивість, дуже отруйна для щурів і мишей. Діюча основа препарату – глікозиди (силлітин, стилляїн, стиліризид). Летальна доза для щурів 200-400 мг сирого або 100 мг сухого, гинуть за 2-3 доби. При попаданні в їжу людини викликає блювоту, тому практично не може виникнути отруєння. У щурів рефлекс блювоти відсутній, тому вони отруюються.

Рослина поширена на Кавказі, Середземноморському узбережжі. Цибулина до 5 років досягає 2-3 кг. Використовують лише з

принадами (100% від принади).

Газова дератизація

З цією метою використовують сірнистий ангідрид, вуглекислий газ СО2, хлорпікрин, брометил та ін. Газову дератизацію застосовують в

ізольованих приміщеннях (елеваторах, коморах, холодильниках, на суднах після розвантаження та інших об'єктах). Перед газацією приміщення

ретельно герметизують, виводять тварин, виносять рослини, корми, після закінчення добре провітрюють.

Сірнистий ангідрид. Одержують при горінні сірки або з балонів. Температура повітря повинна бути не нижче 20 °С. Щури та миші гинуть за 15-20 хв. при наявності 0,1% ангідриду в повітрі.

Вуглекислий газ (СО2). Не має кольору та запаху, в 1,5 раза важчий за повітря. При температурі 0оС та тиску 35,5 атм. перетворюється на

152

лід. 1 кг льоду, випаровуючись, виділяє 462 л газу. Найчастіше його використовують для дератизації холодильників у дозах 500-700 г/м3 з експозицією 48 год.

Концентрація 5% СО2 у повітрі в людини викликає кашель, сльозотечу, а 20% – спричинює смерть від паралічу центру дихання за кілька секунд.

Метил бромистий. Прозора рідина, кипить при 8,5°С. Не викликає корозії металів, не руйнує дерево, фарби, лаки, прекрасно проникає в усі щілини, не горить і не підтримує горіння, погано поглинається предметами і легко знімається з них. Використовують для дератизації комор, де зберігають зерно та суден-кормовозів. Доза 10 мг/м3 експозиція 5 годин. Брометил – сильна отрута нервової дії.

Організація та проведення дератизації

Перш ніж приступити до проведення винищувальних заходів, потрібно вивчити місця знаходження гризунів, їх постійні кормові шляхи, заселення об'єктів і скласти план проведення дератизації. Заселеність тваринницьких приміщень неоднакова. У свинарниках оселяється 60-98% щурів, на вигульних дворах, майданчиках – 2346%, у телятниках – 45-86%. На території тваринницьких комплексів вони знаходяться постійно і тому дератизацію тут потрібно проводити також постійно. Середнє навантаження на одного дератизатора при профілактичній обробці становить 50-80 тис.м2, а при проведенні винищувальних заходів – 40-50 тис.м2.

Дератизацію проводять безпринадним методом або ж із використанням принад. Для безпринадного методу застосовують обпилювання нір (по 5-7 г на нору) зоокумарином, дикталицином, крисидом, закупорку нір отруйною піною пінолацину або ж пінокумарину (протягом 3-5 с на нору). Щури дуже полюбляють чистоту, тому будуть чистити волосся язиком і таким чином ковтатимуть отруту. До безпринадного методу належить створення пилових майданчиків перед норою (до 10 г на 1 м2) або створення із 0,5%-го або 1%-го дусту зоокумарину пилового коридору завдовжки до 1 м на шляху руху гризунів. Якщо протягом трьох днів щури проходять по ньому 1-3 рази на день, загибель їх буде 100%.

Влітку, коли спека, у щурів підвищується спрага, тоді й доцільно використовувати отруєну воду або напилювати на поверхню води

нерозчинні ратициди (зоокумарин, фентолацин 3-5 г/100 см2 водяної поверхні або 1%-й розчин натрієвої солі зоокумарину з розрахунку 5 мл 1%-го розчину на 1 л води).

До отруєної води додають 10-15 г цукру для поліпшення її смаку. Принадний метод ґрунтується на використанні отруєних принад.

153

Існує багато рецептів принад. Наводимо рецепти деяких із них: перший – зоокумарину 20; комбікорму 960; рослинної олії 20; другий

– фентолацину 50; комбікормів 960; рослинної олії 20; цукру 20; третій – фентолацину 30; риб'ячого фаршу 970.

До кожної принади необхідно додавати смакові добавки, такі як рослинна олія, цукор, укропна вода, меляса. Їх додають до принад для поліпшення смаку та запаху.

Для одержання гранульованої принади із зерна чи насіння в електрозмішувач поміщають 10 кг основи, 300 г гліцерину або рослинної олії і зоокумарин (для сірих щурів – 250, для мишей – 400 г) та 300 г цукру-піску. Усе ретельно перемішують і фасують у кульки для щурів по 20-30, мишей 2-3 г.

Добре себе зарекомендували парафінові принади або ж брикети. Для виготовлення парафінової принади беруть 1-1,5 г технічного зоокумарину й розчиняють у 1 л хлороформу. Сюди ж додають 50-75 г парафіну. Зерно в кількості 6 кг заливають приготовленим розчином, при постійному перемішуванні протягом години для всмоктування розчину у зерно. Потім його витримують 1-2 доби для випаровування хлороформу. Така принада зберігається протягом року і діє досить ефективно. Або ж, готують ще й таку принаду: змішують 430 г зерна, 20 – олії, 50 – зоокумарину і додають 450 г розплавленого парафіну.

Особливості дератизації окремих об'єктів

Свинарники – це найулюбленіше місце перебування сірих щурів. Найчастіше вони є основним резервуаром гризунів на селі, тому дератизацію їх слід проводити в першу чергу й дуже ретельно. Щури в приміщенні розміщуються нерівномірно. Найбільше їх знаходиться

у тих місцях, де є багато корму (комори, станки, клітки, кормокухні і т. д.).

Усі виявлені місця концентрації гризунів потрібно звільнити від свинопоголів'я. Краще мати вільні 2-3 станки-клітки і, переганяючи поголів'я зі станка в станок, проводити почергово дератизацію. Якщо приміщення густо заселене гризунами, можна спочатку використовувати безпечні для свиней гостродіючі отрути (норбомід,

крисид).

Для знищення гризунів, які залишилися, краще використовувати зоокумарин.

Крім використання принад, потрібно обов'язково обпилювати нори, після чого закупорювати їх ватою, паклею. Ці тампони притрушують зоокумарином і закладають глибоко в нори, щоб їх не дістали свині. Пилові майданчики створюють у спеціальних ящиках або ж у вільних від свиней станках-клітках.

154

Після дератизації у свинарнику проводять санітарний ремонт. При ретельному проведенні заходів протягом 3-4 тижнів повністю можна позбавитися щурів у будь-якому свинарнику.

Не можна проводити дератизацію під час масових обробок свиней

(кастрація, дегельмінтизація, щеплення та ін.). На дератизацію одного

свинарника площею 500-600 м2 при середньому ступені заселення щурами потрібно 1,5-2 кг зоокумарину.

Дератизація усіх інших тваринницьких приміщень суттєво не відрізняється від дератизації свинарників.

Пташники. Знищення гризунів у пташниках більш трудомісткий процес, особливо при вільному утриманні птиці, оскільки майже немає зручних місць для розкладання принад. Якщо підлога земляна, принади неможливо розкласти через те, що кури, яких утримують на підлозі, закривають нори. Використовувати гостродіючі засоби небезпечно. Тому у пташниках найбільш доцільно використовувати зоокумарин, оскільки кури до нього майже нечутливі. Це пояснюється двома факторами: по-перше, у курей дві сліпі кишки, де постійно синтезується вітамін К; по-друге, за типом харчування кури – копрофаги, тобто постійно одержують вітамін К мікробного походження. Більш чутливий до препарату молодняк.

Отже, у пташниках-маточниках зоокумарин можна розкладати

будь-де (краще на ніч).

При клітковому утриманні курей принаду кладуть у місцях скупчення щурів. Можна обтрушувати зоокумарином трупи загиблих курей, яких поїдають щури. Місця складання трупів огороджують, і тут же створюють пиловий майданчик із зоокумарином.

Інколи в пташниках ставлять спеціальні закриті ящики

(постійнодіючі дератизаційні годівниці) із наскрізними отворами для щурів.

У середину ящиків кладуть принаду, а дно притрушують зоокумарином.

Визначення ступеня заселення гризунами приміщень та розрахунки потреби в дератизаційних речовинах

Ступінь заселення мишоподібними гризунами тваринницьких приміщень визначають за двома критеріями: кількістю з'їденої принади (у середньому за добу) та кількістю нір, де живуть гризуни.

Показники ступеня заселення визначають з розрахунку на 100 м2 площі.

Жилі нори гризунів визначають так. Усі виявлені нори (на 100 м2) на ніч прикопують або замазують глиною чи закладають тампонами. Виявлені відкритими на ранок нори будуть жилими.

155

Для визначення кількості з'їденої принади потрібно точно відважити певну кількість пробної принади без отрути (1-2 кг). Принаду ввечері розкладають біля нір, а вранці ретельно збирають і переважують. Так роблять протягом трьох днів. Виходячи з одержаних результатів, розраховують потребу в ратицидах. Ступінь заселення гризунами приміщень буває:

1.Великий – поїдають понад 0,5 кг принади або є більш як п'ять жилих нір.

2.Середній – з’їдено від 0,2 до 0,4 кг принади, є 2- 4 жилі нори. Малий – поїдають 0,1 кг принади та є одна нора.

Нижче наведено норми витрат отрутохімікатів при дератизації за

методом принад:

Визначення результатів дератизації проводять за формулою Х=(А-В) 100:А,

де Х – ефективність дератизації,%; А – кількість жилих нір до дератизації (або – кількість пробної принади,

яку з'їдено до дератизації);

В – кількість жилих нір через 2-3 тижні після дератизації (або

середньодобова кількість пробної принади, яку з'їдено через 2-3 тижні після дератизації).

Наприклад: (200 -16) 100:200 = 92%.

Рецепти найбільш поширених отруйних принад для сірих щурів, г

156

МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ АКТІВ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ПРОТИЕПІЗООТИЧНИХ ЗАХОДІВ

Мета заняття. Навчити студентів складати акти на проведені протиепізоотичні заходи.

Місце проведення заняття. Лабораторія кафедри епізоотології.

Матеріали, що необхідні для проведення заняття. Зразки актів про проведення різних протиепізоотичних заходів (запобіжних щеплень, діагностичних досліджень, дезінфекції тощо).

Методичні вказівки. Студенти, за рекомендованою кафедрою формою, самостійно складають акти на проведення тих або інших протиепізоотичних заходів: щеплень проти сибірки або емфізематозного карбункула великої рогатої худоби, бешихи або чуми свиней, віспи або Нюкаслської хвороби птиці тощо; алергічних досліджень і дезінфекції тваринницьких приміщень.

Порядок складання актів. При проведенні різних протиепізоотичних заходів у колективних, фермерських та індивідуальних господарствах, а також на підприємствах з переробки продуктів тваринництва й сировини тваринного походження фахівці ветеринарної медицини складають відповідний акт.

Акт – це важливий юридичний документ, який відображає виконану роботу, зроблені висновки і практичні пропозиції, спрямовані на охорону тварин і птиці від заразних захворювань та найшвидшу локалізацію і повну ліквідацію їх.

Акти складають при проведенні в господарствах і населених пунктах таких протиепізоотичних та ветеринарно-санітарних заходів:

діагностичних досліджень сільськогосподарських тварин на туберкульоз, бруцельоз, паратуберкульозний ентерит, сап коней та ін.;

планових і вимушених щеплень сільськогосподарських тварин

проти заразних захворювань (бешихи, чуми й сальмонельозу свиней, емфізематозного карбункула великої рогатої худоби й овець, віспи овець, Нюкаслської хвороби птиці тощо);

профілактичних обробок та дегельмінтизації тваринницьких приміщень;

обстеження утилізаційних пунктів, заводів з виробництва м’ясокісткового борошна, пасовищ, водойм, складів та підприємств з переробки сировини тваринного походження, скотозабійних пунктів, боєнь, м’ясокомбінатів тощо;

при складанні висновків на вибраковування, вимушений забій сільськогосподарських тварин і птиці та ін.

Акт складають за довільною формою. Однак у ньому коротко перелічують проведені роботи і конкретні пропозиції, рекомендовані фахівцем ветеринарної медицини або комісією.

158

На початку акта пишуть час і місце його складання (число, місяць,

рік, назву господарства, населеного пункту, району, області), а далі осіб, що

складали його. Акт може бути складений однією службовою особою

(лікарем або фельдшером ветеринарної медицини) або комісією. У цьому

разі до акта вписують службових осіб, що брали участь у проведенні протиепізоотичних чи ветеринарно-санітарних заходів і складанні

акта, а також осіб (представників господарства, підприємства), що були

присутні при проведенні ветеринарних заходів.

Потім в акті зазначають, на якій підставі проводять ветеринарні заходи; час та перелік робіт, проведених ветеринарним фахівцем або комісією. Якщо розпочату ними роботу не закінчено, то зазначають, що саме не закінчено, кому та в які строки доручено її виконання.

Нарешті, в акті записують у скількох примірниках він складений, та в які адреси його надсилають. Далі ставлять підписи осіб, які брали участь у проведенні ветеринарних заходів та складанні акта, а також відповідальних представників господарства чи підприємства, що були присутні при проведенні ветеринарних заходів і складанні акта.

Для полегшення праці ветеринарних фахівців-практиків розроблені орієнтовні форми актів для обліку робіт при проведенні профілактичної, поточної та заключної дезінфекції.

В Україні розроблені (Горбанем М.І.) стандартні форми актів для обліку робіт при проведенні поголовного клінічного й алергічного дослідження коней на сап.

Наводимо зразок акта на проведення щеплення тварин.

Зразок

АКТ проведення запобіжних щеплень свиней проти бешихи

«_____» ____________200__р. Назва господарства, село, район, область Мною, лікарем (фельдшером) ветеринарної медицини

_________________________________________________________________

(зазначити посаду)

в присутності ____________________________________________у порядку

(зазначити посаду, ім’я та по батькові службових осіб)

виконання плану протиепізоотичних заходів ____________________

проведено запобіжні щеплення свиней проти бешихи (зазначити коли) На фермі (у населеному пункті) налічується всього свиней ______ гол., з них кнурів-плідників ______ гол., свиноматок ______ гол., свиноматок разових ______ гол., підсвинків______ гол., відлучених поросят ______ гол. та поросят-сисунів ______гол.

Не щеплено свиней проти бешихи ______ гол.

159