4. Прийом і здача вантажу за договором морського перевезення

Договором морського перевезення передбачається обов'язок перевізника завчасно, до початку рейса, привести судно в морехідний стан. При цьому морехідність розуміється в широкому змісті слова, а саме: судно, його машини та механізми, постачання, устаткування і спорядження, чисельність і кваліфікація екіпажу, стан трюмів і інших вантажних приміщень повинні відповідати вимогам безпечного і збереженого перевезення погодженого вантажу в заданому районі плавання і пори року. Тому, наприклад, несправність рефрижераторної установки під час перевезення швидкопсувних вантажів, водопротікання люкових кришок, відсутність діючих сертифікатів на вантажні пристрої, незахищеність і зараженість трюмів шкідниками і т.д. розглядаються як невиконання умови про морехідність судна і всі збитки, викликані затримкою рейсу, псуванням і втратою вантажу із цих причин, будуть віднесені за рахунок судна.

Перевізник не відповідає за неморехідний стан судна, викликаний схованими недоліками.

Відправник повинен вчасно передати перевізникові всі стосовно вантажу документи, передбачені портовими, митними або іншими адміністративними правилами, і відповідає за будь-які збитки (простій судна, митні штрафи і ін.), викликані неправильним, неповним оформленням цих документів або їхньою несвоєчасною передачею.

Всі вантажі приймають до перевезення за масою або за рахунком місць. Штучні вантажі приймають рахунком місць із зазначенням їхньої маси. При здачі вантажу одержувачеві судно не несе відповідальності за його масу, якщо число місць відповідає числу, зазначеному в документах, а тара і упаковка перебуває в справному стані.

Прийом і здачу вантажів частіше всього здійснюють на судні. Якщо правила техніки безпеки не дозволяють тальманам перебувати в трюмі, то вантаж рахують на березі (причалі), в межах вильоту вантажних стріл. При передачі вантажів за схемою «борт судна - транспорт одержувача» рахунок вантажу проводиться тільки від імені судна без участі тальманів порту.

У процесі вантажних робіт суднові і берегові тальмани регулярно звіряють свої записи за рахунком місць для того, щоб вчасно встановити і усунути розбіжності між ними. Якщо розбіжності неможливо врегулювати, допускається перерахування вантажу. Однак до нього варто прибігати в крайньому випадку, тому що всі витрати, пов'язані із цим, включаючи і простій судна, відносяться за рахунок тієї сторони, дані якої виявилися помилковими. Систематичний контроль за роботою суднових тальманів і керівництво ними здійснює вантажний (вахтовий) помічник капітана.

Ряд насипних і навалочних вантажів, наприклад, всі хлібні вантажі, приймаються і здаються судном з перевіркою маси вантажу. Зважування роблять на автоматичних вагах. Порівняно недорогий вантаж (вугілля, руда, сіль і т.п.) приймають до перевалки без зважування - із вказівкою маси за заявою відправника або з визначенням маси за осадкою судна.

При відправленні небезпечних вантажів відправник зобов'язаний у письмовому виді повідомити перевізника про властивості вантажу, а при необхідності, дати рекомендації щодо способу перевезення. Такий вантаж приймається тільки з письмової згоди перевізника. При цьому у випадку виникнення загрози для судна або вантажу з боку небезпечних вантажів вони можуть бути вивантажені в будь-якому місці, знищені або знешкоджені перевізником без його відповідальності за цей вантаж. У цьому випадку фрахт оплачується пропорційно пройденої вантажем відстані.

Суднова адміністрація несе повну відповідальність за правильність прийому, укладання, сепарації, вивантаження і здачі вантажу, а також за відповідність документів наявності і стану вантажів. Разом з тим, вона може жадати від вантажовласника заміни місць з ушкодженими або невідповідними умовам перевезення упаковками, а також місць із недостатнім, нечітким маркуванням, може вносити у вантажні документи записи, що стосуються дійсного стану вантажу або його кількості. Вказівки суднової адміністрації, що стосуються технології завантаження, розміщення вантажу, його кріплення і сепарації обов'язкові для організацій і осіб, які виконують вантажні роботи. Судно не відповідає за незбереженість і недостачу вантажу, якщо число місць і зовнішній вид тари відповідає даним, наведеним у вантажних документах.

Для забезпечення збереження вантажу при перевезенні і захисту інтересів перевізника суднова адміністрація при прийманні вантажу організує і виконує комплекс заходів.

Як ми вже відзначали раніше, вантажні приміщення і устаткування судна приводять у стан, що забезпечує збережену доставку вантажу.

Контроль за станом прийнятого вантажу, його розміщенням і технологією завантаження здійснюють трюмні матроси під керівництвом вахтового і вантажного помічників капітана. Протягом усього періоду вантажних операцій вони контролюють: стан тари і маркування вантажу в кожному підйомі (дефектні місця повертають на причал для заміни або ремонту); проведення завантаження строго відповідно до затвердженого вантажного плану, виконання всіх вимог і правил у частині сепарації та кріплення вантажу; завантаження по коносаментним партіям, не допускаючи їхнього поділу і змішання.

Як правило, завантаження нової партії починають тільки після закінчення завантаження попередньої. Виконання цих умов зменшує ймовірність помилок у рахунку вантажу і гарантує: повну його здачу в порту призначення; підвищує інтенсивність вивантаження; можливість проведення вантажних робіт за допомогою тільки такого устаткування і технологічних прийомів, які забезпечують збереження вантажу, наприклад, при перевантаженні кіпових і мішкових вантажів, паперу в рулонах, картонних ящиків забороняється застосовувати сталеві стропи, гаки і т.д.; правильність виконання рахунку вантажу тальманами і акуратність оформлення тальманських розписок.

Прийом-здача вантажів у пакетах і контейнерах здійснюється за спеціальними правилами.

Вантаж, який належно сформований і ув'язаний у пакети, приймають за кількістю пакетів, без перерахування місць усередині них. Однак, у випадку порушення ув'язування, його приймають і здають як звичайний тарно-штучний вантаж - за числом місць.

Контейнери приймають і здають за кількістю, номерами і зовнішнім оглядом з перевіркою цілісності пломб. Контейнери з пошкодженням кузова, які відкривають доступ до вмісту, а також з порушеними або неясними пломбами, або без них, на судно не приймають. Перевізник не несе відповідальності за збереження вантажу в контейнері, якщо він доставлений у справному стані і з непорушеними пломбами. Якщо при вивантаженні виявлені контейнери з пошкодженнями, які не виключають можливості доступу до вантажу, із зірваними або неясними пломбами, то в порту призначення їх розкривають і роблять перевірку вмісту за рахунок перевізника. У перевірці беруть участь представники порту і служби по обслуговуванню транспортного флоту. Результати її фіксують спеціальним актом. В інших випадках дефектні контейнери не розкриваються, але складають акт із вказівкою характеру і розмірів пошкоджень.

Відповідно до договору морського перевезення відбувається прийом і завантаження вантажу на судно. Цей процес супроводжується встановленою системою вантажних документів, метою якої є чітке оформлення передачі матеріальних цінностей (вантажу) від відправника вантажу порту, а потім судну.

Порт оформляє прийом експортних вантажів «Прийомним актом». Після розпорядження експедитора про відвантаження даної партії вантажу на судно починається процес завантаження і його документальне оформлення. Розпорядження експедитора про відвантаження видається у формі «Доручення на відвантаження експортних товарів». Кожен експедитор поєднує свої вантажі, призначені на одне судно, в «Вантажний список». «Доручення» повинне бути завізоване митницею і мати як додаток всі необхідні свідчення і інші документи, які випливають разом з вантажем. На підставі вантажних списків розробляється «Попередній вантажний план».

Завантаження може здійснюватися тільки відповідно до вантажного плану, затвердженого капітаном.

Два примірники «Доручення» з усіма додатками вручають судновій адміністрації. В «Дорученні» вказують: порт завантаження і вивантаження, найменування судна, кінцевий пункт призначення, рід і кількість вантажу, його особливі властивості (навантажувальний об’єм, розміри для довгих вантажів), вид упаковки, марки і номери місць. Крім того, «Доручення» містить вказівки по оформленню основного перевізного документа - коносамента.

Вантажний помічник перевіряє правильність заповнення «Доручення», наявність всіх необхідних відомостей про вантаж, після чого дає дозвіл на завантаження. Візуючи «Доручення», він одночасно вказує номер вантажного приміщення, де розміщений вантаж. Варто пам'ятати, що на верхній палубі вантаж може перевозитися тільки з письмової згоди вантажовласника. Вся партія вантажу, що відправляє по одному дорученню, повинна розміщатися в одному місці вантажного приміщення, що полегшить рахунок вантажу і його своєчасну здачу одержувачеві. Тому по одному «Дорученню» не приймають вантажі, спільне перевезення яких неприпустиме або недоцільне, наприклад, швидкопсувні з нешвидкопсувними вантажами, що мають агресивні властивості, і вантажі, що вимагають особливих режимів перевезення і т.д.

Завантаження тарно-штучних вантажів проводиться із двостороннім рахунком: приймальниками - здавачами складу і тальманами судна. За результатами рахунку оформляються «Тальманські аркуші». «Тальманські аркуші» звіряються після кожної зміни і за результатами завантаження кожної партії вантажу.

Після закінчення завантаження всієї партії вантажу на судно вантажний помічник капітана розписується на одному примірнику «Доручення». Ця розписка вантажного помічника в прийнятті вантажу називається «штурманською розпискою» і є доказом того, що вантаж прийнятий на судно. Тому, перш ніж зробити штурманську розписку, вантажний помічник перевіряє «Тальманські аркуші» і переносить із них у штурманську розписку всі відзначені недоліки зовнішнього стану вантажних місць. У тому випадку, коли виявлена розбіжність місць, а зробити перевірку неможливо, у штурманській розписці роблять застереження: «стільки-то місць спірні» і складають акт на розбіжність у рахунку між портом і судном. Один примірник штурманської розписки передається експедиторові відправника вантажу, один залишається на судні.

На підставі штурманської розписки на прохання відправника вантажу йому видається коносамент.

Коносамент відноситься до числа найважливіших вантажних документів. Він підписується капітаном у строки, передбачені договором купівлі-продажу товару, і якщо немає яких-небудь застережень у частині кількості і стану вантажу, є доказом належного виконання продавцем своїх зобов'язань по торговельній угоді.

Під час підписання коносамента ретельно перевіряють, чи перенесені в нього всі застереження про стан вантажу (тари) і про розбіжності в рахунку місць, які були зроблені в штурманських розписках, тому що з моменту підписання коносамента вся відповідальність за вантаж покладається на судно (перевізника).

Не допускається підписання коносамента до повного закінчення завантаження даної партії вантажу, тому що надалі може виявитися недостача або неякісний стан вантажу (тари).

До підписання коносамента повинні бути врегульовані всі питання, пов'язані з оплатою фрахту, авансу фрахту або інших платежів у порту відправлення, відповідно до порядку взаєморозрахунків, які передбачаються по даному перевезенню і зазначені в коносаменті.

На прохання відправника коносамент може бути виписаний у декількох оригіналах, число оригіналів у комплекті вказується в кожному оригіналі. Число копій може бути різним, копії не мають значення товаророзпорядчого документа, про що на кожній копії ставиться чіткий напис «copy, not negotiable».

Маніфест – список вантажів, прийнятих на судно, його складають роздільно для кожного порту призначення на основі відомостей, зазначених у коносаменті. Він оформляється для митниці. По кожній партії вантажу в маніфесті наводять наступні дані: номер коносамента, маркування і кількість вантажних місць, рід вантажу, його маса і об’єм, найменування відправника і одержувача, загальна сума нарахованого фрахту і фрахт, оплачений відправником.

Митниця на основі маніфестів перевіряє вантажі і робить розрахунок мит і зборів, а також веде статистику експортно-імпортного вантажообігу.

Вантажний помічник капітана зобов'язаний ретельно звірити дані, зазначені в маніфесті, із судновим комплектом штурманських розписок. Розбіжність між ними може виникнути через помилки при складанні маніфесту або через те, що маніфест був виписаний заздалегідь, а в процесі завантаження судна в попередній вантажний список були внесені деякі зміни (наприклад, одні коносаменти замінені іншими).

У багатьох країнах і портах існують особливі вимоги до маніфестів на вантаж, що прибуває. Так, наприклад, маніфести на порти Аргентини, Іспанії і інших країн повинні бути легалізовані (мати візу) консулом даної країни або мати запис митниці про те, що в порту відправлення немає консульського представництва цієї країни.

У ряді портів встановлено, що маніфести повинні бути пред'явлені за певне число діб до приходу судна, або передбачено, що в митницю пред'являються маніфести на всі вантажі, наявні на борту судна, а не тільки на вантажі даного порту (наприклад, порт Сінгапур) і т.д.

Виконавчий вантажний план складається за результатами завантаження судна і містить загальний розподіл вантажу по вантажних приміщеннях і на верхній палубі.

Люкові записки складаються роздільно по кожному трюмі і містять перелік всіх коносаментних партій, розміщених у даному відсіці в порядку черговості їхнього вивантаження. Їх виписує вантажний помічник капітана на основі виконавчого вантажного плану і коносаментів.

На відхід судна з експортними вантажами на борту судна повинні бути: «Доручення» з відміткою вантажного помічника про приймання вантажу («штурманська розписка»), тальманські аркуші, копії коносаментів, маніфести, виконавчий вантажний план і люкові записки.

Виконавчий вантажний план і люкові записки входять до складу обов'язкових документів, які повинні бути вручені в порту призначення агентові судна.

Здача і документальне оформлення імпортних вантажів

Здача імпортних вантажів в портах України відбувається на підставі копій коносаментів, маніфестів, люкових записок і вантажного плану. Після дозволу митниці починається вивантаження вантажів. Тарно-штучні вантажі вивантажуються з тальманським рахунком і рахунком приймальників - здавачів складу. Прийняті на склад вантажі оформляються «Відомістю обліку імпортних вантажів», по сумі яких оформляється «Генеральний акт вивантаження судна», у якому вказують кількість місць, що значиться по документах, і кількість місць, фактично прийнятих з судна, а також номери і загальне число складених за результатами вивантаження «Актів-повідомлень». Останні складаються в тих випадках, коли виявляється недостача або псування вантажів, вантажі в дефектній тарі і т.д. - роздільно по кожній коносаментній партії.

Як Генеральний акт, так і Акт-повідомлення підписують капітан судна, представники порту і митниці.

Прийом і здача вантажів в іноземних портах

Прийом вантажів в іноземних портах у цілому аналогічний прийманню вантажу в портах України.

Приймання вантажу на судно виконується по документу, аналогічному дорученню, який називається «Shipping order». Найменування і зміст передатних документів трохи розрізняються залежно від країни і порту завантаження, але їхнє призначення і роль в оформленні передачі вантажу в цілому аналогічна функціям доручення.

Вантажний помічник капітана розробляє попередній вантажний план, який затверджується капітаном. Завантаження відбувається під контролем вантажного (або вахтового) помічника капітана і, якщо буде потреба, супроводжується тальманським рахунком. У закордонних портах рахунок найчастіше ведуть незалежні тальманські фірми, так звані «присяжні тальмани» (sworn tallymen). Після завантаження всієї партії вантажу вантажний помічник підписує «штурманську розписку» (Mate's recept) за формою, прийнятою в даному порту, у яку переносять всі зауваження по вантажу з тальманських аркушів.

На підставі штурманської розписки капітан підписує підготовлений агентом коносамент у необхідній кількості екземплярів. Коносамент повинен повністю відповідати штурманській розписці. Список всіх коносаментних партій, прийнятих на судно, оформляється «Маніфестом».

Порядок здачі вантажів в іноземному порту досить різноманітний і визначається установленими звичаями порту і умовами договору морського перевезення. Вантаж може здаватися безпосередньо вантажоодержувачеві (його експедиторові), операторові термінала або на митні склади. Доти, поки вантаж не виданий вантажоодержувачеві або його представникові, перевізник залишається відповідальним за вантаж. Залежно від умов договору морського перевезення оператор термінала може розглядатися як підрядник перевізника і переданий йому вантаж залишається на відповідальності перевізника, або як підрядник вантажоодержувача, і переданий йому вантаж вважається зданим представникові одержувача.

Однак у сформованій комерційній практиці прийнято оформлення спеціальних документів, що підтверджують факт здачі вантажу, його кількість і стан. Це може бути розписка одержувача на капітанській копії коносамента, спеціальне свідчення - «аутторн ріпорт» (Outturn report), оформлене за результатами вивантаження вантажу тальманською компанією, оператором термінала або самим вантажоодержувачем. Тільки в інтересах судна може бути отримана розписка агента в тім, що він прийняв під свій контроль вивантажені судном вантажі.

Видача вантажів по «частковому коносаменту»

Часткові коносаменти, або деливри-ордера (Delivery order), виписуються (у випадку виникнення в них необхідності) уже після того, як відправлення даної партії вантажу було оформлено одним, основним, коносаментом. Така необхідність виникає головним чином при таких обставинах: коли більш-менш значна партія вантажу, перевезення якої вже оформлено одним коносаментом, продається декільком покупцям і з'являється необхідність роздрібнити коносамент на кілька частин, щоб кожен одержувач мав можливість самостійно одержувати свою частку партії вантажу, позначену в основному коносаменті; коли відправником і одержувачем партії вантажу по основному коносаменту є експедиторські фірми, яке об’єднують з метою економії в одну партію вантажі декількох власників і вантажі, що видають в порту призначення їхнім дійсним одержувачам.

Застосовуються різні форми і способи видачі часткових коносаментів. Якщо часткові коносаменти видає власник основного коносамента, то звичайно їх візує капітан судна або агент перевізника. Для цього їм вручають також оригінал основного коносамента. Часткові коносаменти можуть бути виписані перевізником або його агентом на прохання власника основного коносамента, а також в обмін на основний коносамент.

Часткові коносаменти полегшують прийом-здачу вантажу за рахунок зменшення числа коносаментів, дають економію на консульських зборах, які стягуються з кожного коносамента. Відправникам дрібних партій товару частковий коносамент дозволяє зменшити витрати по перевезенню, тому що в іншому випадку вони повинні оплачувати суму мінімального фрахту, встановленого тарифами за кожен коносамент.

Експедиторські фірми роблять укрупнення дрібних партій і оформляють їхнє перевезення частковими коносаментами, утримуючи як плату за посередницькі послуги приблизно половину суми економії, одержуваної вантажовласниками.