7. Властивості продовольчих вантажів і підготовка їх до перевезення

Продовольчі вантажі, які пред'являються до перевезення на морських суднах, повинні мати сертифікат якості.

Вантажі тваринного походження - м'ясо і м'ясопродукти, риба і рибопродукти, консерви, що містять м'ясо і рибу, молочні продукти , дитяче харчування, жири, яйця і яєчний порошок, мед і продукти бджільництва перевозяться відповідно до вимог РД 31.11.25.80-96, а вантажі рослинного походження - чай, кава, какао-боби, пряності, свіжі овочі, макуха і шрот, а також інші олійні культури, зерно різне перевозяться відповідно до РД 31.11.25.81-96.

При перевезенні продовольчих вантажів морським транспортом вид тари і упаковки вибирається залежно від умов плавання (зовнішнього середовища), роду вантажу і ін. У міжнародних перевезеннях вид тари і упаковки обмовляється в запродажних контрактах.

У всіх випадках тара, використовувана для упаковки продовольчих вантажів, повинна бути новою, сухою, чистою і не мати сторонніх запахів.

Плодоовочеві вантажі. Залежно від необхідності в аерації, тривалості перевезень, міцності самих плодів вони упаковуються у тверду, напівтверду і м'яку тару.

Для упаковки плодоовочевих вантажів використовують: лотки (ягоди і деякі види фруктів) – ПНО 3,4 – 3,7 м³/т; ящики-клітки (овочі і баштанні культури) – ПНО 2,4 – 3,0 м³/т; дерев'яні ящики і напівящики (картопля, овочі, фрукти) – ПНО 2,0 – 3.4 м³/т; картонні ящики (фрукти) – ПНО 2,2 – 2,8 м³/т.

У винятковому виді картопля і деякі інші види овочів можуть перевозитися в мішках.

Всі вантажні місця плодоовочевих вантажів при прийманні на борт судна повинні ретельно оглядатися, вантажні місця зі слідами підмочки, цвілі, брудними плямами і потьоками до перевезення не можна приймати. Не приймаються до перевезення вантажні місця з порушеною тарою, навіть якщо вона буде відремонтована перед завантаженням на судно. Перевезення плодоовочевих вантажів здійснюється відповідно до РД 31.11.25.26 - 96.

М'ясо і м'ясопродукти. М'ясо морожене і охолоджене при експортно-імпортних перевезеннях упаковують у поліетилен, бязь або марлю, м'ясо блокове – у картонні ящики, тушки дрібних тварин, бита птиця – у картонні або дерев'яні ящики. У каботажі м'ясо може перевозитися без упакування, ПНО різного м'яса становить 3,0 – 4,0 м³/т. До морського перевезення м'ясо пред'являють, як правило, у замороженому стані.

Основні властивості: піддається псуванню в результаті життєдіяльності ферментів і мікроорганізмів; при позитивній температурі розморожується з погіршенням якості; сприймає сторонні запахи; піддаються природній втраті, особливо м'ясо без упаковки, процес активізується при зниженні відносної вологості і різких коливаннях температури.

М'ясо блокове попередньо упаковують у пергамент, потім у картонні коробки, ПНО 1,5 – 2,0 м³/т. Тушки дрібних тварин, птахів і субпродукти (голови, язики, мозки, серце, печінка і ін.) до перевезення пред'являють у ящиках і коробках.

М'ясо перевозиться тільки в рефрижераторних суднах, в основному з батарейною системою охолодження. Під час перевезення на суднах з повітряною системою охолодження циркуляція повітря повинна бути мінімальною через можливі наднормативні (більше 0,3% від маси всієї партії) природні втрати.

М'ясопродукти розділяються на шість підгруп: м’ясні копченості - окорок, грудинка, корейка, і ін.; ковбасні вироби - ковбаса, сосиски і ін.; солонина - солонина свиняча, яловича і ін,; сало; субпродукти - голови, язики, мозки і ін.

Транспортна тара: ящики дощаті або картонні, бочки, ПНО 1,8 – 2,4 м³/т.

Основні властивості: легко сприймають запахи, піддаються природній втраті маси; підвищення температури, а також її коливання сприяє розвитку мікроорганізмів; знижена вологість повітря активізує процес усушки, ущільнення консистенції, погіршення якості вантажу.

Вантажі цієї групи до перевезення пред'являються в охолодженому або замороженому виді. Під час перевезення цих вантажів вентилювання трюмів, як правило, не потрібне, лише під час перевезення деяких видів вантажів (бекон, ковбаси, копченості, солонина і ін.) бажана незначна циркуляція повітря у вантажних приміщеннях.

М'ясопродукти перевозять тільки на рефрижераторних суднах при температурі від 0 до -20^оС, відносній вологості трюмного повітря від 75 до 90%.

М’ясні копченості укладаються в ящики із прорізами, щоб забезпечувати вільну циркуляцію повітря, а при укладанні в бочки вільний простір у бочках заповнюється свинячим топленим жиром.

Жири. До цієї групи відносяться такі вантажі, як жир яловичий, свинячий, масло вершкове, топлене, маргарин і інші, не потребують повітрообміну.

Залежно від вихідної сировини і способів готування харчові жири розділяються на групи: жири тварин (у тому числі масло вершкове), рослинні масла, комбіновані жири.

Комбіновані жири - маргарин, масло рослинне, комбіжир тваринний і особливий, масло кокосове і т.д. - перевозяться в бочках масою до 150 кг і у дерев'яних ящиках масою до 50 кг.

Рослинні масла. Називаються по виду вихідної сировини (насінь), з якого вони виробляються - соняшникове, гірчичне, кукурудзяне, бавовняне, соєве, маслинове, або прованське, кокосове, какао-масло і т.д. При звичайних температурах ці масла перебувають у рідкому стані, однак кожен сорт рослинного масла має свою температуру помутніння і застигання.

Основні властивості вантажів цієї групи: піддаються окислюванню і псуванню під дією атмосферного повітря; псуються під дією світла; поглинають і утримують летючі ароматичні речовини; вимагають, як правило, певного температурного режиму (від – 5⁰С и нижче), при позитивних температурах переходять у рідкий стан, можливе витікання вмісту з упаковок.

Перевізник до початку завантаження повинен одержати від відправника вантажу сертифікат на вантаж із вказівкою в ньому транспортних характеристик вантажу і рекомендованих температур перевезення. Рослинні масла можуть перевозитися наливом у танках танкерів або діптанках вантажних суден, у бочках, металевих банках, в пляшках, упакованих в ящики. ПНО деяких сортів рослинного масла наведений нижче: соняшникове – бочки 1,70 м³/т, ящики 1,64 м³/т; соєве – бочки 1,61 м³/т, ящики 1,30 м³/т; бавовняне – бочки 1,73 м³/т, ящики 1,30 м³/т; маслинове – бочки 2,12 м³/т, ящики 1,76 м³/т.

Рибопродукти. Залежно від виду рибопродуктів, тари і упаковки, тривалості перевезення і періоду плавання рибопродукти можна перевозити як на рефрижераторних, так і на звичайних суднах. До рибопродуктів відносяться: риба сильно посолена, копчена, в’ялена і сушена, консерви рибні в тарі, технічні жири риби і морських звірів.

Сильно посолена риба перевозиться в сухотарних дерев'яних бочках ємкістю до 250 л і ящиках масою до 70 кг. Ящики для риби по торці скріплюються пакувальною стрічкою, вміст солі в такій рибі повинен бути не менше 14%. Риба середньо солена перевозиться в заливних бочках ємкістю до 250 л, зміст солі від 11 до 14%.

Баличні вироби перевозять у дерев'яних ящиках масою 40 - 70 кг, усередині ящики вистилають пергаментом, а в торцевих стінках ящика роблять отвори для проникнення в середину повітря.

Риба сушена і в’ялена перевозиться в дерев'яних ящиках, плетених кошиках, мішках і рогожаних лантухах масою нетто до 50 кг і у сухотарних бочках масою до 150 кг. Риба холодного копчення перевозиться в дерев'яних ящиках або сухотарних бочках масою 30 - 100 кг.

Ікра різних порід риб перевозиться розфасованою в дрібні скляні або бляшані банки, які упаковуються в дерев'яні або картонні ящики.

Для забезпечення збереження при перевезенні солоних і в’ялених рибних продуктів під час перевезення на нерефрижераторних суднах час перебування їх на борту судна не повинен перевищувати 15 діб, а в зимовий час - до 45 діб. Рибні копченості, незалежно від пори року, у дорозі не повинні перебувати більше 15 діб.

Риб'ячий жир, жир морських тварин перевозиться в металевих бочках ємкістю до 350 л, у дерев'яних заливних бочках ємкістю до 250 л або в іншій герметичній тарі (пляшки, бідони, фляги і ін.), упакованій в ящики або решітки.

При завантаженні рибної продукції у вантажні приміщення необхідно враховувати, що ці вантажі мають специфічні властивості – сильний запах, що може шкідливо впливати на вантажі, які сприймають запахи, а також не можна виключати можливість протікання тузлуку (розсолу) солоної риби з бочок і подмочки вантажів, розташованих поруч. ПНО солоної риби в бочках 1,27-1,60 м³/т, у ящиках – 1,16 м³/т, в’яленої риби в бочках – 1,70 м³/т.

Правила перевезення риби, рибних продуктів і морепродуктів викладені в РД 31.11.25.28-96.

Молочні продукти. Сир, молоко, кефір, сметана і інші молочні продукти повітрообміну не вимагають, за винятком сиру, під час перевезення якого необхідне вентилювання. До перевезення пред'являються в охолодженому стані, замороженим можна перевозити тільки сир. З великої номенклатури молочних вантажів практичне значення має лише перевезення сирів. Сири перевозяться в дерев'яних і картонних ящиках або дерев'яних бочках.

ПНО сиру в ящиках 1,56 – 1,98 м³/т, у бочках – 1,95 – 2,0 м³/т.

Основні властивості: піддаються впливу світла і повітря, що приводить до появи салистого присмаку; підвищена вологість сприяє розвитку гнильних бактерій; при позитивних температурах активізується діяльність мікроорганізмів, більш інтенсивно проходять хімічні процеси, які приводять до псування; при різких коливаннях температури сири тріскаються, стають розсипчастими, гублять смакові якості; піддаються природній втраті маси, процес усушки відбувається більш інтенсивно при зниженій відносній вологості трюмного повітря; виділяють і поглинають запахи.

Під час перевезення необхідно підтримувати температуру від 0 до –10⁰С, відносну вологість повітря 80 – 85%, залежно від сорту сиру. Вентиляція не потрібна.

Вершкове масло може перевозитися морем у дощатих, фанерних, картонних ящиках, а також дерев'яних бочках з букової, осикової, липової і березової клепки. Пряжене масло перевозиться в бочках, внутрішня поверхня яких покривається казеїном або рідким склом. ПНО масла вершкового в ящиках 1,4 м³/т, у бочках – 1,7 – 2,0 м³/т, масла пряженого 1,56 – 1,61 м³/т.

Вентилювання вантажних приміщень судна під час перевезення вершкового і пряженого масла не обов'язкове, але при їхньому вентилюванні якість вантажу не погіршується. Під час перевезення сиру на не рефрижераторних суднах необхідно здійснювати вентилювання вантажних приміщень (тривалістю 10 - 20 хвилин щогодини).

Фрукти. Транспортування фруктів морем - складний і відповідальний процес, для забезпечення якого потрібні великі навички і знання фахівців. Залежно від виду фруктів вони перевозяться в різній тарі і упаковці, а також і без такої.

У цей час упаковування фруктів виконується по-різному. Банани зі слабкими стеблами упаковують у крафт-папір. Широке поширення одержало упаковування бананів у картонні коробки, у які укладають чисті грона, звільнені від стебла. Коробки ставлять на решітки (гретінги) отворами в напрямку до потоку вентиляційного повітря. Маса ящиків 14 – 17 кг (країни-експортери Еквадор, Колумбія, Мартініка). ПНО 5,0 – 6,0 м³/т.

Банани. Процес укладання бананів в трюмах залежить від тари і упаковки вантажу. Банани в банчах (упаковка із крафт-паперу, поліетиленової плівки) ставлять на товсте стебло до двох банч по висоті. Крім того, зверху кладуть дві банчі горизонтально, такий метод називається «два вертикально, два горизонтально». Щоб уникнути переміщення вантажу в рейсі, укладка повинна бути щільною. Оптимальний режим перевезення бананів: температура трюмного повітря + 11 – 14⁰С, відносна вологість 85 – 90 %, швидкість руху вентиляційного повітря 0,3 – 0,5 м/с, кратність повітрообміну 5 об/ч.

Ананаси укладають у картонні або дерев'яні дранкові ящики. Маса ящика 25 – 30 кг, ПНО 3,7 – 4,7 м³/т. Дно ящика звичайно встеляють стружкою із прошарком паперу, на яку кладуть плоди. Крім того, плоди відокремлюють один від одного папером або стружкою.

Зверху кладуть шар паперу з соломою. Для кращої циркуляції повітря дно і кришки ящиків мають прорізи. Укладку експортних ананасів роблять в один шар у ящику, розділеному на секції (гнізда), у кожну секцію кладуть один ананас стеблом вверх. Таке укладання сприяє кращому просушуванню стебел. Укладання ананасів в трюмах ведуть денцями вниз, а для створення кращої циркуляції повітря роблять між ящиками прокладки у вигляді рейок, які розміщуються паралельно повітряному вентиляційному потоку. Висота штабеля - не більше 16 ящиків. Оптимальна температура перевезення ананасів може бути +6 – +8⁰ С, відносна вологість трюмного повітря до 90%, кратність повітрообміну 2 об/ч, при такому режимі перевезення ананаси добре зберігаються протягом 25 - 30 діб.

Під час перевезення ананасів морем необхідно на кожній вахті заміряти температуру і відносну вологість трюмного повітря, тому що при підвищеній вологості повітря (95 %) ананаси швидко поїдаються хворобами, а при недостатній вологості - в'януть і втрачають товарний вигляд. Крім того, відбувається усихання і втрата ваги.

Манго перевозять у дранкових ящиках (рідше в кошиках). Маса одного ящика 9 кг, ПНО 3,6 – 4,0 м³/т. Укладання плодів ведуть у два ряди, один від іншого відокремлюють папером зі стружкою. У трюмах ящики з манго укладають аналогічно ящикам з ананасами. Режим перевезення: температура +4 – +6⁰С, відносна вологість 80 – 90%, кратність повітрообміну 3 об/ч.

Апельсини і лимони перевозяться в ящиках, які виготовляють із фанери або картону. Маса ящиків до 25 кг, питомий навантажувальний об’єм 2,39 – 2.85 м³/т. Якщо цитрусові надійшли охолодженими, то їх укладають у трюм у суцільний штабель без сепарування між ярусами. При завантаженні трюмів цитрусовими перфораційні рейки необхідно розміщати через кожні чотири яруси ящиків. Оптимальний режим перевезення цитрусових: температура

+4 – +8⁰С, відносна вологість трюмного повітря 80 – 90%, кратність повітрообміну 3 об/ч.

Овочі – картопля, цибуля, часник, помідори і ін. – перевозять у льноджутових мішках або сітках (картопля, цибуля), в дерев'яних ящиках або напівящиках. ПНО 1,8 – 2, 7 м³/т. Мішки з картоплею і цибулею укладають в трюмі висотою до 1,5 м, ящики – на висоту до 2,6 м із сепаруванням через чотири яруси. Режим перевезення: температура трюмного повітря + 8 –+12⁰С, відносна вологість 80 – 90%, кратність повітрообміну 2 об/ч.

Горіхи (кокосові горіхи, арахіс, мигдаль, кешью, фісташки і ін.) до транспортування пред'являються в льноджутових мішках, у мішках з пакувальної тканини або фанерних ящиках. ПНО від 1,8 м³/ч (арахіс нелущений) до 4,1 м³/ч (кокосові горіхи).

Основні властивості: гігроскопічні, бояться підмочки; сприйнятливі до запахів; окремі види мають малу механічну міцність; в основній масі нейтральні.

Найбільш яскраво ці властивості виражені в горіхів з менш міцною шкарлупою або очищених і у значній мірі залежать від тари.

Перевозяться на універсальних і спеціалізованих суднах з примусовим вентилюванням вантажних приміщень. Режим перевезення: температура не лімітується, відносна вологість повітря 75 - 80%, кратність повітрообміну 3 - 5 об/ч.

Пряності. До цієї групи відносяться: перець, кориця, гвоздика, лавровий лист і інші вантажі. До перевезення пред'являються в льноджутових мішках, дощатих, фанерних і картонних ящиках, стосах, тюках, обгортках з пакувальної тканини. ПНО від 1,7 м³/т (мускатний горіх) до 6,5 м³/т (лавровий лист).

Основні властивості: мають різкий специфічний запах; сприйнятливі до інших запахів; гігроскопічні; окремі види схильні до сухої сублімації; вимагають повітрообміну. Оптимальна температура перевезення не більше +20⁰С, відносна вологість повітря 75%. При сухому зовнішньому повітрі вентилювання вантажу необхідне, при підвищеній його вологості - забороняється. Пряності перевозять на універсальних і спеціалізованих суднах, які обладнані примусовою системою вентилювання трюмів.

Чай. Перевозять у фанерних і картонних ящиках, стосах і тюках. ПНО 1,25 – 3,2 м³/т. Основні властивості: гігроскопічний, пилеємкий, легко сприймає запахи, при підвищеній вологості пліснявіє.

Підтримувати чіткий температурний режим під час перевезення не потрібно, відносна вологість повітря у вантажних приміщеннях не повинна перевищувати 70%. Транспортують чай на універсальних і спеціалізованих суднах, обладнаних системою примусової вентиляції.

З а п и т а н н я д л я с а м о к о н т р о л ю

1. На які підкласи розділені продовольчі вантажі?

2. Які види мікроорганізмів розвиваються в трюмі під час перевезення продовольчих вантажів?

3. Які фактори впливають на збереження продовольчих вантажів при перевезенні?

4. Якими основними властивостями володіють плодоовочеві вантажі?

5. На які підгрупи розділені м'ясопродукти?

6. Як перевозяться морем жири і рослинні масла?

7. Як перевозять морем рибопродукти?

8. Як забезпечується збереження тропічних фруктів при перевезенні?

9. Які режими перевезення овочів морськими суднами?

10. Як перевозяться на морських суднах чай, кава і пряності?