Розділ 9

ються в м’язах глотки, а секреторні парасимпатичні волокна — в привушній та пристінних слинних залозах.

Блукаючий нерв (n. vagus) — Х пара — відходить від довгас- того мозку. Виходить із черепно-мозкової порожнини крізь рва- ний отвір. Його чутливі і рухові волокна (соматичні) іннервують глотку і гортань, а автономні (вегетативні) — більшість органів, розміщених у ділянці шиї, грудної й черевної порожнин.

Додатковий нерв (n. accessories) — ХІ пара — починається від спинного і частково від довгастого мозку. Виходить із черепно- мозкової порожнини разом із блукаючим нервом. Розгалужуєть- ся в трапецієподібному, плечоголовному й грудоголовному м’язах.

Під’язиковий нерв (n. hypoglossus) — ХІІ пара — бере початок від довгастого мозку. Виходить крізь рваний отвір і розгалужу- ється в м’язах язика та під’язикового апарату.

Запитання для самоконтролю

1. Що входить до складу периферичного відділу нервової системи? 2. Будова спинномозкового вузла. 3. Як утворюється і галузиться спинномозковий нерв? 4. Як поділяють спинномозкові нерви? Що вони іннервують? 5. Чим утворені пле- чове, поперекове і крижове сплетення? Які нерви з них виходять і що вони інне- рвують? 6. Як поділяють черепно-мозкові нерви? 7. Рухові черепно-мозкові нер- ви. Що вони іннервують? 8. Назвіть чутливі черепно-мозкові нерви. Чим вони утворені? 9. Змішані черепно-мозкові нерви. Що вони іннервують?

9.5. Автономний (вегетативний) відділ нервової системи

Автономна нервова система забезпечує функціонування органів, які беруть безпосередню участь у процесах обміну речовин і роз- множення. До них належать: органи травлення, дихання, сечови- ділення, статеві залози, серце, кровоносні й лімфатичні судини.

Автономність цього відділу нервової системи зумовлена тим, що зазначені органи виконують свої функції незалежно від дія- льності кори півкуль великого мозку, тобто мимовільно. Автоно- мний відділ нервової системи має низку особливостей, за якими відрізняється від соматичного.

1.У процесі філогенезу автономний відділ виникає раніше і має більш примітивну організацію.

2.Бере участь у регуляції діяльності всіх органів, у тому числі

йапарату руху. Останній, як відомо, іннервується соматичною нервовою системою.

3.Частина нейронів автономної нервової системи знаходиться за межами центральної нервової системи. Вони формують вузли.

480

Нервова система

4.Волокна автономної нервової системи тонші за соматичні. Більшість із них безмієлінові.

5.Автономний відділ нервової системи не має прямих зв’язків

зкорою півкуль великого мозку. Його вищі центри знаходяться у підкіркових вузлах проміжного, середнього й довгастого мозку. У центральній нервовій системі здійснюється зв’язок між автоном- ним і соматичним відділами на рівні вставних асоціативних нейронів.

6.Зв’язок (еферентний) автономного відділу нервової системи

зіннервованим органом здійснюється через два нейрони. При цьому тіло одного нейрона знаходиться в центральній нервовій системі, а другого — поза її межами.

Автономний відділ нервової системи залежно від морфофунк- ціональних особливостей поділяють на дві частини: симпатичну

іпарасимпатичну (рис. 9.12, 9.13). Обидві вони представлені центрами, довузловими волокнами, вузлами і завузловими во- локнами. Центри — скупчення нейронів, розміщені в окремих ділянках центральної нервової системи. Довузлові (прегангліо-

Рис. 9.12. Схема автономної нервової системи:

а — середній мозок; б — довгастий мозок; в — спинний мозок; 1 — середньо- мозковий центр парасимпатичної нервової системи; 2 — слиновидільний і сльо- зовидільний центри; 3 — центр блукаючого нерва у довгастому мозку; 4 — центри симпатичної нервової системи; 5 — крижовий центр парасимпатичної нервової системи; 6 — парасимпатичний шлях до ока, 7 — до слинних залоз; 8 — шлях блукаючого нерва; 9 — вузли симпатичного стовбура; 10 — гілки, що з’єднують спинний мозок із симпатичним стовбуром; 11 — парасимпатичний шлях до тазового вузла; 12 — черевний вузол; 13 — симпатичні волокна черев- ного нерва до черевного вузла; 14 — симпатичні волокна до краніального бри- жового вузла; 15 — краніальний брижовий вузол; 16 — симпатичні волокна від краніального брижового вузла до кишок; 17 — каудальний брижовий вузол; 18 — тазовий вузол; симпатичні шляхи: 19 — до залоз голови і шиї; 20 — до легень і серця; 21 — від черевного вузла до шлунка, печінки, селезінки, надни- ркової залози; 22 — від краніального брижового вузла до нирок; 23 — від кау- дального брижового вузла до товстої кишки, сечового міхура, зовнішніх статевих органів; 24 — парасимпатичні шляхи до товстої кишки, сечового міхура і стате- вих органів

481

Розділ 9

Рис. 9.13. Схема будови симпа- тичної нервової системи:

1 — сіра речовина спинного моз- ку; 2 — біла речовина спинного мозку; 3 — рухові волокна; 4 — вентральний корінець спинномоз- кового нерва; 5 — біла сполучна гілка; 6 — довузлове волокно; 7 — біляхребцевий вузол симпа- тичного стовбура; 8 — симпатич- ний стовбур; 9 — інтрамуральні вузли в стінці кишок; 10 — лате- ральний ріг сірої речовини; 11 — чутливі волокна; 12 — дорсаль- ний корінець спинномозкового нерва і спинномозковий вузол; 13 — змішаний спинномозковий нерв; 14 — сіра сполучна гілка; 15 — завузлове волокно; 16 — дохребцевий вузол; 17 — завуз- лове волокно до нутрощів; 18 — блукаючий нерв

нарні) волокна — аксони нейронів центрів. Вони виходять за межі центра- льної нервової системи і вступають у вузли.

Розрізняють застінні (екстрамуральні) і пристін- ні (інтрамуральні) вузли. Перші розміщені за стінка- ми органів, другі — в їхній

товщі. Відростки нервових клітин вузлів, які йдуть до органів, що іннервуються, називають завузловими (постгангліонарними) воло- кнами. Довузлові й завузлові волокна можуть утворювати нерви чи входити до складу черепно- і спинномозкових нервів, формувати сплетення по ходу судин і в стінках органів.

Симпатична нервова система іннервує серце, кровоносні та лімфатичні судини. Всі інші структури організму, діяльність яких регулюється автономною нервовою системою, іннервуються

парасимпатичною нервовою системою. Більшість органів тварин мають подвійну іннервацію. Так, органи апарату руху, які іннер- вуються соматичною нервовою системою, мають і симпатичну іннервацію, оскільки в них є кровоносні та лімфатичні судини. Інші органи іннервуються як симпатичною, так і парасимпатич- ною нервовою системою. Вважають, що симпатична і парасимпа- тична частини нервової системи діють на органи протилежно. Так, парасимпатична нервова система сповільнює серцебиття і прискорює перистальтику кишок, а симпатична — навпаки, прискорює роботу серця і гальмує перистальтику кишок.

482

Нервова система

9.5.1. Симпатична частина автономного відділу нервової системи

Центри симпатичної частини нервової системи розміщені в латеральних рогах сірої речовини грудного і поперекового відді- лів спинного мозку. Аксони нейронів цих центрів формують білі сполучні гілки, які у складі вентральних корінців спинномозко- вих нервів залишають спинний мозок. Білі сполучні гілки — це довузлові волокна. Вони вступають у вузли і утворюють синапси з їх нейронами. Вузли симпатичної нервової системи переважно екстрамуральні. Їх поділяють на біляхребцеві (парні) і дохребце- ві (непарні). Біляхребцеві вузли входять до складу симпатичного стовбура (парний), який має шийну, грудну, поперекову і хвосто- ву частини. Відповідно поділяють і біляхребцеві вузли. Симпа- тичний стовбур розміщений на вентролатеральній поверхні тіл хребців. Тільки його шийна частина разом з блукаючим нервом знаходиться на трахеї. Кількість грудних, поперекових і крижо- вих біляхребцевих вузлів відповідає кількості кісткових сегмен- тів хребетного стовпа. Хвостових біляхребцевих вузлів 2 – 3, а шийних 3: краніальний, середній і каудальний. Останній зрос- тається з першим грудним, утворюючи зірчастий вузол. Довуз- лові волокна, вступаючи у біляхребцевий вузол свого сегмента, не завжди закінчуються в ньому, а можуть пройти через кілька вузлів. Внаслідок цього формується симпатичний стовбур у ви- гляді ланцюжка. Дохребцеві вузли знаходяться біля великих кровоносних судин. Найбільшими серед них є півмісяцевий і ка- удальний брижовий. Перший лежить на черевній аорті в місці відгалуження від неї черевної й краніальної брижової артерій і на початку останніх, а другий — на каудальній брижовій арте- рії. Сірі сполучні гілки, які входять у ці вузли, об’єднуються в нутрощеві нерви.

Завузлові волокна відходять від вузлів симпатичного стовбура у вигляді сірих сполучних гілок. Вони входять до складу спин- номозкових нервів і розгалужуються разом з ними, іннервуючи судини м’язів, кісток і шкіри. Від дохребцевих вузлів позавузлові волокна відходять до внутрішніх органів, утворюючи сплетення: півмісяцевий ганглій є центром сонячного (черевного) сплетен- ня. Його позавузлові волокна іннервують більшість органів че- ревної порожнини, утворюючи на них сплетення з відповідними назвами (шлункове, кишкове тощо). Завузлові волокна каудаль- ного брижового ганглія прямують у каудальну частину кишок і до органів тазової порожнини, утворюючи на них сплетення. За- вузлові волокна зірчастого вузла формують сплетення, що інне-

483