- •Вступ
- •Коротка історія морфології тварин
- •1.1. Клітина. Клітинна теорія. Хімічний склад і фізико-хімічні властивості протоплазми
- •1.2. Будова і життєдіяльність клітини
- •Будова клітини
- •Життєдіяльність клітини
- •1.3. Неклітинні структури організму
- •2.1. Розмноження. Прогенез
- •2.2. Ембріогенез
- •Ранні етапи ембріогенезу. Дроблення. Гаструляція
- •Диференціація зародкових листків та осьових органів
- •2.3. Ембріогенез тварин типу хордових
- •Ембріогенез ланцетника
- •Ембріогенез риб
- •Ембріогенез амфібій
- •Ембріогенез птахів
- •Стадії ембріогенезу птахів
- •Ембріогенез плацентарних ссавців
- •Плацента
- •Періоди внутрішньоутробного розвитку ссавців
- •Тканина. Розвиток, регенерація і класифікація тканин
- •3.1. Епітеліальна тканина
- •Будова епітеліальної тканини
- •Класифікація епітеліальної тканини
- •3.1.1. Різновиди поверхневого епітелію
- •3.2. Сполучна тканина
- •3.2.1. Сполучна тканина внутрішнього середовища. Кров і лімфа
- •3.2.2. Власне сполучна тканина
- •Пухка сполучна тканина
- •Щільна сполучна тканина
- •Сполучна тканина зі спеціальними властивостями
- •3.2.3. Скелетна тканина
- •Хрящова тканина
- •Кісткова тканина
- •3.3. М’язова тканина
- •Гладка м’язова тканина
- •Поперечно-посмугована м’язова тканина
- •3.4. Нервова тканина
- •3.4.1. Нервові волокна. Нерви. Нервові закінчення
- •3.4.2. Рефлекторна дуга
- •Загальні принципи будови тіла тварин
- •Спеціальні анатомічні терміни, які вживають для визначення місцеположення органів
- •Частини та ділянки тіла
- •4.1. Остеологія — вчення про кістки
- •4.1.1. Будова і форма кісток
- •4.1.2. Розвиток і ріст кісток
- •4.1.3. Будова осьового скелета
- •4.1.4. Скелет голови
- •Розвиток скелета голови у філо- і онтогенезі
- •Будова скелета голови
- •4.1.5. Скелет кінцівок
- •Розвиток скелета кінцівок у філо- і онтогенезі
- •Будова скелета кінцівок
- •4.2. Синдесмологія — учення про з’єднання кісток
- •4.2.1. Безперервні з’єднання кісток
- •4.2.2. Переривчасті з’єднання (суглоби)
- •Загальна частина
- •4.2.3. Розвиток з’єднань кісток
- •4.2.4. З’єднання кісток осьового скелета
- •З’єднання кісток черепа
- •Суглоби і зв’язки хребта, ребер та груднини
- •З’єднання кісток грудної кінцівки
- •З’єднання кісток тазової кінцівки
- •4.3. Міологія — вчення про м’язи
- •4.3.1. Будова м’яза як органа
- •4.3.2. Фізичні властивості та хімічний склад скелетних м’язів
- •Робота м’язів
- •4.3.3. Класифікація м’язів
- •4.3.5. М’язи голови
- •М’язи під’язикового апарату
- •4.3.6. М’язи шиї, тулуба і хвоста
- •Дорсальні м’язи хребта
- •Вентральні м’язи хребта
- •М’язи грудної стінки
- •М’язи, що забезпечують вдих
- •М’язи, що забезпечують видих
- •М’язи живота
- •4.3.7. М’язи грудних кінцівок
- •М’язи плечового суглоба
- •М’язи ліктьового суглоба
- •М’язи зап’ясткового суглоба
- •М’язи суглобів пальців кисті
- •4.3.8. М’язи тазових кінцівок
- •М’язи кульшового суглоба
- •М’язи колінного суглоба
- •М’язи заплеснового суглоба
- •М’язи суглобів пальців стопи
- •5.1. Розвиток шкірного покриву
- •5.2. Будова шкіри
- •5.3.1. Волосся
- •5.3.2. Залози шкіри
- •5.3.3. Рогові утвори шкірного покриву
- •6.1. Порожнини тіла
- •6.1.1. Розвиток серозних порожнин тіла
- •6.1.2. Поділ черевної порожнини на ділянки
- •6.2. Загальні закономірності будови внутрішніх органів
- •6.3. Апарат травлення
- •6.3.1. Стисла характеристика розвитку апарату травлення
- •6.3.2. Гістогенез органів травлення
- •Відділи і органи апарату травлення
- •6.3.3. Головна кишка (рот і глотка)
- •Ротова порожнина
- •Стравохід
- •Шлунок
- •6.3.6. Задня кишка (товста кишка)
- •6.4. Апарат дихання
- •6.4.1. Розвиток органів дихання
- •6.4.2. Ніс і носова порожнина
- •6.4.3. Гортань
- •6.4.4. Трахея
- •6.4.5. Легені
- •6.5. Органи сечовиділення
- •6.5.1. Розвиток органів сечовиділення
- •6.5.2. Нирки
- •6.5.3. Сечовід, сечовий міхур, сечівник
- •6.6. Органи розмноження
- •6.6.1. Розвиток органів розмноження
- •6.6.2. Органи розмноження самців
- •6.6.3. Органи розмноження самок
- •7.1. Кровоносна система
- •7.1.1. Розвиток кровоносної системи
- •7.1.2. Кола кровообігу плода
- •7.1.3. Будова кровоносних судин
- •7.1.4. Закономірності ходу і галуження судин
- •7.1.5. Серце
- •7.1.6. Кола кровообігу дорослих тварин
- •7.1.7. Основні артерії великого кола кровообігу
- •Артерії тулуба та органів грудної й черевної порожнин
- •Артерії голови
- •Артерії грудної кінцівки
- •Артерії тазової кінцівки
- •Артерії стінок та органів тазової порожнини і таза
- •7.1.8. Основні вени великого кола кровообігу
- •7.2. Лімфатична система
- •7.2.2. Будова лімфатичних судин і вузлів
- •7.3. Органи кровотворення та імунного захисту
- •8.1. Нейросекреторні ядра гіпоталамуса
- •8.4. Щитоподібна залоза
- •8.5. Прищитоподібна залоза
- •8.6. Надниркова залоза
- •9.1. Розвиток нервової системи
- •9.2. Постнатальні зміни структури мозку
- •9.3. Центральний відділ нервової системи
- •9.3.1. Спинний мозок
- •9.3.2. Головний мозок
- •Оболонки та судини спинного і головного мозку
- •9.4. Периферичний відділ нервової системи
- •9.4.1. Спинномозкові вузли
- •9.4.3. Черепно-мозкові нерви
- •9.5. Автономний (вегетативний) відділ нервової системи
- •9.5.1. Симпатична частина автономного відділу нервової системи
- •9.5.2. Парасимпатична частина автономного відділу нервової системи
- •10.2. Присінково-завитковий орган
- •10.3. Орган нюху
- •10.4. Орган дотику
- •11.1. Апарат руху
- •Скелет та його з’єднання
- •М’язова система
- •11.3. Апарат травлення
- •11.4. Апарат дихання
- •11.5. Органи сечовиділення
- •11.6. Статеві органи самки
- •11.7. Статева система самця
- •11.8. Серцево-судинна система
- •11.9. Ендокринні залози
- •11.10. Нервова система і органи чуття
- •Список рекомендованої літератури
- •Предметний покажчик
Система орãанів шêірноãо поêривó
Шкірний покрив та похідні шкіри відіграють у житті людини важливу роль. Адже молоко, сало та жир є цінними продуктами. Шкіра являє собою цінну сировину для шкіряних виробів. Особ- ливості росту й розвитку волосся використовують з метою підви- щення продукції шерсті та виведення нових порід тварин. Шкіра є показником здоров’я тварини. При захворюванні внутрішніх органів шкіра відповідає реакцією. Вона ніби сигналізує про ви- никнення в організмі порушень. В одних випадках сигнали з’являються одночасно з хворобою, іноді — до початку хвороби.
5.1. Розвиток шкірного покриву
Епідерміс шкіри утворюється за рахунок ектодерми, а власне шкіра та підшкірна основа розвиваються з мезодерми (дермато- ми).
Шкірний покрив у безхребетних має ектодермальне похо- дження і представлений одношаровим епітелієм. Такий епітелій є в ланцентника. Епітеліальні клітини часто бувають війчасти- ми (черви, личинка ланцетника). Епітелій містить розсіяні зало- зисті й чутливі клітини. У ланцетника, круглоротих та деяких амфібій епідерміс зовні вкритий шкірочкою (кутикулою).
Укруглоротих (мінога) епідерміс багатошаровий, з’являється власне шкіра з колагеновими й еластичними волокнами. У села- хій (акула) шкіра складається з багатошарового епідермісу, вкритого плакоїдною лускою, та власне шкіри.
Луска характерна для риб, рептилій. Залишки луски збері- гаються у птахів на кінцівках і в деяких диких ссавців на хвості (бобер, пацюк) або вкривають усе тіло (ящери, броненосець). Як явище атавізму в ембріона бурого ведмедя шкіра вкрита луска- ми, між якими розміщене волосся. Луска ссавців і птахів (а та- кож рептилій) має ектодермальне походження.
Залози в шкірі риб одноклітинні. У амфібій залози багатоклі- тинні, добре розвинуті, що важливо для шкірного дихання. У рептилій залози не розвиваються по всій поверхні тіла, а є лише деякі спеціалізовані залози (стегнові). Так само і в птахів (куп- рикова залоза).
Уссавців у шкірі багато залоз, проте роговий шар епідермісу зберігається. З’явилися й нові залози — молочні. Цікаво, що під час годування молоком специфічні зміни виникають не лише у самок, а й у новонароджених: збільшення розмірів язика (хижа- ки), прискорений ріст передніх кінцівок (гризуни), розвиток м’язів губного апарату (людина).
247
Розділ 5
Вважають, що молочні залози виникли з особливих потових залоз. Спочатку це були дрібні залози, які розміщувалися по нижній черевній стінці, і їхній секрет виділявся безпосередньо на шкіру й волосся. Наприклад, у качконоса (однопрохідні) дріб- ні трубчасті залози відкриваються в сумку волосини і молоко сті- кає по волосині. Маля злизує молоко матері, яка лягає на спину. У єхидни такі залози розміщуються по боках від білої лінії (зало- зисте поле). У процесі еволюції залози групуються і розміщують- ся парами вздовж черевної стінки. Висмоктування молока ма- лям сприяє розвитку сосків (у більшості сумчастих соски з’являються на період ссання, а потім редукуються). Кількість залоз (сосків) залежить від кількості народжуваних. У зв’язку з характером життя, коли ссання неможливе, молоко впорскується самкою малюку (китоподібні).
В онтогенезі система органів шкірного покриву розвивається з ектодерми й мезодерми. Наприклад, у свині (ембріон) віком один місяць епідерміс одношаровий, як у нижчих представників хре- бетних; потім він стає двошаровим (як у личинок амфібій), а у віці 2 – 2,5 міс — багатошаровим. Будова шкіри ускладнюється за рахунок мезенхіми, яка утворює власне шкіру та підшкірну основу. Паралельно відбувається розвиток похідних шкіри, який у плодів великої рогатої худоби закінчується до 4-місячного, а в овець — до 2,5 – 3,5-місячного віку.
Розвиток волосся. Розвиток волосся починається на початку плодового періоду. В цей час епідерміс шкіри тришаровий. Клі- тини його базального шару місцями активно діляться і утворю- ють зачаток волосся — волосяний фолікул, який вростає в дерму під кутом до поверхні шкіри. З нижньої розширеної частини фо- лікула формується цибулина — ділянка кореня волосини, клі- тини якої інтенсивно діляться. Частина фолікула, що знаходить- ся вище від цибулини, перетворюється на внутрішню й зовніш- ню кореневі піхви. При цьому клітини центральної частини фо- лікула руйнуються і утворюється канал фолікула, в який вростає корінь волосини. Волокниста сполучна тканина знизу вростає в цибулину і формує волосяний сосочок, а навколо піхв — волосяну сумку. З прилеглої мезенхіми диференціюються судини сосочка волосини та м’яз — підіймач волосини.
Першими розвиваються чутливі волосини. З покривного во- лосся спочатку розвивається щетинисте волосся. Пухове волосся розвивається із вторинних фолікулів.
Потові та сальні залози також розвиваються з епідермісу шкі- ри. Розвиток потових залоз відбувається паралельно з розвитком волосся. Сальні залози розвиваються дещо пізніше.
248