- •Вступ
- •Коротка історія морфології тварин
- •1.1. Клітина. Клітинна теорія. Хімічний склад і фізико-хімічні властивості протоплазми
- •1.2. Будова і життєдіяльність клітини
- •Будова клітини
- •Життєдіяльність клітини
- •1.3. Неклітинні структури організму
- •2.1. Розмноження. Прогенез
- •2.2. Ембріогенез
- •Ранні етапи ембріогенезу. Дроблення. Гаструляція
- •Диференціація зародкових листків та осьових органів
- •2.3. Ембріогенез тварин типу хордових
- •Ембріогенез ланцетника
- •Ембріогенез риб
- •Ембріогенез амфібій
- •Ембріогенез птахів
- •Стадії ембріогенезу птахів
- •Ембріогенез плацентарних ссавців
- •Плацента
- •Періоди внутрішньоутробного розвитку ссавців
- •Тканина. Розвиток, регенерація і класифікація тканин
- •3.1. Епітеліальна тканина
- •Будова епітеліальної тканини
- •Класифікація епітеліальної тканини
- •3.1.1. Різновиди поверхневого епітелію
- •3.2. Сполучна тканина
- •3.2.1. Сполучна тканина внутрішнього середовища. Кров і лімфа
- •3.2.2. Власне сполучна тканина
- •Пухка сполучна тканина
- •Щільна сполучна тканина
- •Сполучна тканина зі спеціальними властивостями
- •3.2.3. Скелетна тканина
- •Хрящова тканина
- •Кісткова тканина
- •3.3. М’язова тканина
- •Гладка м’язова тканина
- •Поперечно-посмугована м’язова тканина
- •3.4. Нервова тканина
- •3.4.1. Нервові волокна. Нерви. Нервові закінчення
- •3.4.2. Рефлекторна дуга
- •Загальні принципи будови тіла тварин
- •Спеціальні анатомічні терміни, які вживають для визначення місцеположення органів
- •Частини та ділянки тіла
- •4.1. Остеологія — вчення про кістки
- •4.1.1. Будова і форма кісток
- •4.1.2. Розвиток і ріст кісток
- •4.1.3. Будова осьового скелета
- •4.1.4. Скелет голови
- •Розвиток скелета голови у філо- і онтогенезі
- •Будова скелета голови
- •4.1.5. Скелет кінцівок
- •Розвиток скелета кінцівок у філо- і онтогенезі
- •Будова скелета кінцівок
- •4.2. Синдесмологія — учення про з’єднання кісток
- •4.2.1. Безперервні з’єднання кісток
- •4.2.2. Переривчасті з’єднання (суглоби)
- •Загальна частина
- •4.2.3. Розвиток з’єднань кісток
- •4.2.4. З’єднання кісток осьового скелета
- •З’єднання кісток черепа
- •Суглоби і зв’язки хребта, ребер та груднини
- •З’єднання кісток грудної кінцівки
- •З’єднання кісток тазової кінцівки
- •4.3. Міологія — вчення про м’язи
- •4.3.1. Будова м’яза як органа
- •4.3.2. Фізичні властивості та хімічний склад скелетних м’язів
- •Робота м’язів
- •4.3.3. Класифікація м’язів
- •4.3.5. М’язи голови
- •М’язи під’язикового апарату
- •4.3.6. М’язи шиї, тулуба і хвоста
- •Дорсальні м’язи хребта
- •Вентральні м’язи хребта
- •М’язи грудної стінки
- •М’язи, що забезпечують вдих
- •М’язи, що забезпечують видих
- •М’язи живота
- •4.3.7. М’язи грудних кінцівок
- •М’язи плечового суглоба
- •М’язи ліктьового суглоба
- •М’язи зап’ясткового суглоба
- •М’язи суглобів пальців кисті
- •4.3.8. М’язи тазових кінцівок
- •М’язи кульшового суглоба
- •М’язи колінного суглоба
- •М’язи заплеснового суглоба
- •М’язи суглобів пальців стопи
- •5.1. Розвиток шкірного покриву
- •5.2. Будова шкіри
- •5.3.1. Волосся
- •5.3.2. Залози шкіри
- •5.3.3. Рогові утвори шкірного покриву
- •6.1. Порожнини тіла
- •6.1.1. Розвиток серозних порожнин тіла
- •6.1.2. Поділ черевної порожнини на ділянки
- •6.2. Загальні закономірності будови внутрішніх органів
- •6.3. Апарат травлення
- •6.3.1. Стисла характеристика розвитку апарату травлення
- •6.3.2. Гістогенез органів травлення
- •Відділи і органи апарату травлення
- •6.3.3. Головна кишка (рот і глотка)
- •Ротова порожнина
- •Стравохід
- •Шлунок
- •6.3.6. Задня кишка (товста кишка)
- •6.4. Апарат дихання
- •6.4.1. Розвиток органів дихання
- •6.4.2. Ніс і носова порожнина
- •6.4.3. Гортань
- •6.4.4. Трахея
- •6.4.5. Легені
- •6.5. Органи сечовиділення
- •6.5.1. Розвиток органів сечовиділення
- •6.5.2. Нирки
- •6.5.3. Сечовід, сечовий міхур, сечівник
- •6.6. Органи розмноження
- •6.6.1. Розвиток органів розмноження
- •6.6.2. Органи розмноження самців
- •6.6.3. Органи розмноження самок
- •7.1. Кровоносна система
- •7.1.1. Розвиток кровоносної системи
- •7.1.2. Кола кровообігу плода
- •7.1.3. Будова кровоносних судин
- •7.1.4. Закономірності ходу і галуження судин
- •7.1.5. Серце
- •7.1.6. Кола кровообігу дорослих тварин
- •7.1.7. Основні артерії великого кола кровообігу
- •Артерії тулуба та органів грудної й черевної порожнин
- •Артерії голови
- •Артерії грудної кінцівки
- •Артерії тазової кінцівки
- •Артерії стінок та органів тазової порожнини і таза
- •7.1.8. Основні вени великого кола кровообігу
- •7.2. Лімфатична система
- •7.2.2. Будова лімфатичних судин і вузлів
- •7.3. Органи кровотворення та імунного захисту
- •8.1. Нейросекреторні ядра гіпоталамуса
- •8.4. Щитоподібна залоза
- •8.5. Прищитоподібна залоза
- •8.6. Надниркова залоза
- •9.1. Розвиток нервової системи
- •9.2. Постнатальні зміни структури мозку
- •9.3. Центральний відділ нервової системи
- •9.3.1. Спинний мозок
- •9.3.2. Головний мозок
- •Оболонки та судини спинного і головного мозку
- •9.4. Периферичний відділ нервової системи
- •9.4.1. Спинномозкові вузли
- •9.4.3. Черепно-мозкові нерви
- •9.5. Автономний (вегетативний) відділ нервової системи
- •9.5.1. Симпатична частина автономного відділу нервової системи
- •9.5.2. Парасимпатична частина автономного відділу нервової системи
- •10.2. Присінково-завитковий орган
- •10.3. Орган нюху
- •10.4. Орган дотику
- •11.1. Апарат руху
- •Скелет та його з’єднання
- •М’язова система
- •11.3. Апарат травлення
- •11.4. Апарат дихання
- •11.5. Органи сечовиділення
- •11.6. Статеві органи самки
- •11.7. Статева система самця
- •11.8. Серцево-судинна система
- •11.9. Ендокринні залози
- •11.10. Нервова система і органи чуття
- •Список рекомендованої літератури
- •Предметний покажчик
Апарат рóхó
3.Листоподібний шов. За такого шва листоподібні вирости однієї кістки обростають іншою кісткою, що створює найміцніше з’єднання.
4.Плоский шов з’єднує відносно рівні краї кісток. Найменш міцний з усіх швів.
Вклинення — такий вид з’єднання, за якого одна кістка ніби вклинена в іншу. Має місце між коренями зубів і зубними комі- рками щелеп.
Хрящові з’єднання поділяють на синхондрози і сим- фiзи.
Синхондрози утворені хрящовою тканиною, за структурою хряща їх поділяють на гіалінові й волокнисті. У синхондрозах без значної рухливості міститься гіаліновий хрящ (між епіфіза- ми й діафізами трубчастих кісток у молодих тварин, кісткою ре- бра і ребровим хрящем тощо). В інших випадках, за наявності більшої рухливості в синхондрозах міститься волокнистий хрящ, наприклад міжхребцевий диск. Синхондрози забезпечують міц- ність з’єднання, певну його рухливість і послаблюють поштовхи, виконуючи ресорну функцію. Всі ці якості більшою мірою при- таманні волокнистому хрящу.
Симфіз, або зрощення, являє собою своєрідне хрящове з’єднання з вузькою щілиною в товщі хряща по сагітальній пло- щині (тазове зрощення).
Кісткове з’єднання, або синостоз, як самостійне не ви-
діляється, оскільки являє собою заміну хрящової чи волокнистої сполучної тканини кістковою. З віком у тварин відбувається ско- стеніння хряща між епіфізом і діафізом (метаепіфізарний хрящ) у трубчастих кістках, волокнистої сполучної чи хрящової ткани- ни швів черепа тощо.
4.2.2. Переривчасті з’єднання (суглоби)
Загальна частина
Під суглобом (лат. articulatio; гр. arthron) розуміють рухливе з’єднання між собою двох або більшого числа кісток, кінці яких вкриті суглобовим хрящем і не торкаються один одного, змащу- ються синовією, утримуються суглобовою капсулою, що формує порожнину, та зв’язками.
Суглобовий хрящ завтовшки близько 1 мм утворює суглобову поверхню кісток. Він побудований з гіалінової хрящової ткани- ни, не має судин і нервів, його живлення забезпечується за ра- хунок поживних речовин, що надходять з крові суглобової кап- сули та кісткової тканини. Зовнішня поверхня суглобового хря-
179
Розділ 4
ща блакитно-білого кольору, рівна, й блискуча і не вкрита охря- стям. Перехід хряща в кісткову тканину відбувається внаслідок мінералізації його глибокого шару.
Суглобова капсула складається із зовнішнього та внутрішньо- го шарів. Зовнішній шар волокнистий, утворений щільною спо- лучною тканиною і продовжується в окістя.
Внутрішній, синовіальний, шар побудований з пухкої сполуч- ної тканини, яка з боку порожнини суглоба вкрита синовіальни- ми клітинами. Ці клітини продукують синовіальну рідину (сино- вію). Вона заповнює суглобову порожнину, має жовто- бурштиновий колір, змащує суглобові поверхні кісток, зменшує тертя, виконує також буферну та обмінну функції.
Суглобова порожнина у живих тварин має вигляд щілини, заповнена синовією.
Якщо суглобові поверхні кісток, що утворюють суглоб, вкриті хрящем і відповідають одна одній, такий суглоб називають кон- груентним. Якщо вони не збігаються, такий суглоб називають інконгруентним. Між кістками в такому суглобі з фібро- еластичного шару капсули розвивається потовщення еластично- го хряща і таким чином через утворення вирівнювальної хрящо- вої прокладки відновлюється конгруентність. Хрящові проклад- ки залежно від форми мають специфічні назви. Якщо вони від- діляють суглобові поверхні повністю, утворюючи суцільну про- кладку, їх називають суглобовими дисками. Якщо прокладка відділяє суглобову поверхню не повністю, має вигляд клина з півмісяцевими поверхнями, таку прокладку називають меніс- ком. Оскільки ці хрящі, що вирівнюють форму суглобових по- верхонь, є продуктом зовнішнього шару суглобової капсули, вони перебувають у тісному зв’язку з ним.
Зв’язки — міцні волокнисті тяжі, що являють собою потов- щення зовнішнього шару суглобової капсули, перекидаються че- рез суглоби і виникають там, де є часті та сильні механічні на- вантаження. Вони є вторинними утворами і не обов’язковими компонентами суглоба.
Для класифікації суглобів за основу беруть такі критерії: кіль- кість кісток, що утворюють суглоб, форму суглобових поверхонь цих кісток і можливі осі руху в суглобі.
Суглоб, утворений тільки двома кістками, є простим суглобом. Суглоб, у формуванні якого беруть участь більш ніж дві кістки або якщо між кістками є прокладки, називають складним.
Одновісні — це суглоби, в яких можливі рухи лише навколо однієї осі. Такими рухами є згинання (flexio) — рух, за якого суг- лобовий кут зменшується, а протилежні кінці кісток зближують-
180