Апарат рóхó

3.Листоподібний шов. За такого шва листоподібні вирости однієї кістки обростають іншою кісткою, що створює найміцніше з’єднання.

4.Плоский шов з’єднує відносно рівні краї кісток. Найменш міцний з усіх швів.

Вклинення — такий вид з’єднання, за якого одна кістка ніби вклинена в іншу. Має місце між коренями зубів і зубними комі- рками щелеп.

Хрящові з’єднання поділяють на синхондрози і сим- фiзи.

Синхондрози утворені хрящовою тканиною, за структурою хряща їх поділяють на гіалінові й волокнисті. У синхондрозах без значної рухливості міститься гіаліновий хрящ (між епіфіза- ми й діафізами трубчастих кісток у молодих тварин, кісткою ре- бра і ребровим хрящем тощо). В інших випадках, за наявності більшої рухливості в синхондрозах міститься волокнистий хрящ, наприклад міжхребцевий диск. Синхондрози забезпечують міц- ність з’єднання, певну його рухливість і послаблюють поштовхи, виконуючи ресорну функцію. Всі ці якості більшою мірою при- таманні волокнистому хрящу.

Симфіз, або зрощення, являє собою своєрідне хрящове з’єднання з вузькою щілиною в товщі хряща по сагітальній пло- щині (тазове зрощення).

Кісткове з’єднання, або синостоз, як самостійне не ви-

діляється, оскільки являє собою заміну хрящової чи волокнистої сполучної тканини кістковою. З віком у тварин відбувається ско- стеніння хряща між епіфізом і діафізом (метаепіфізарний хрящ) у трубчастих кістках, волокнистої сполучної чи хрящової ткани- ни швів черепа тощо.

4.2.2. Переривчасті з’єднання (суглоби)

Загальна частина

Під суглобом (лат. articulatio; гр. arthron) розуміють рухливе з’єднання між собою двох або більшого числа кісток, кінці яких вкриті суглобовим хрящем і не торкаються один одного, змащу- ються синовією, утримуються суглобовою капсулою, що формує порожнину, та зв’язками.

Суглобовий хрящ завтовшки близько 1 мм утворює суглобову поверхню кісток. Він побудований з гіалінової хрящової ткани- ни, не має судин і нервів, його живлення забезпечується за ра- хунок поживних речовин, що надходять з крові суглобової кап- сули та кісткової тканини. Зовнішня поверхня суглобового хря-

179

Розділ 4

ща блакитно-білого кольору, рівна, й блискуча і не вкрита охря- стям. Перехід хряща в кісткову тканину відбувається внаслідок мінералізації його глибокого шару.

Суглобова капсула складається із зовнішнього та внутрішньо- го шарів. Зовнішній шар волокнистий, утворений щільною спо- лучною тканиною і продовжується в окістя.

Внутрішній, синовіальний, шар побудований з пухкої сполуч- ної тканини, яка з боку порожнини суглоба вкрита синовіальни- ми клітинами. Ці клітини продукують синовіальну рідину (сино- вію). Вона заповнює суглобову порожнину, має жовто- бурштиновий колір, змащує суглобові поверхні кісток, зменшує тертя, виконує також буферну та обмінну функції.

Суглобова порожнина у живих тварин має вигляд щілини, заповнена синовією.

Якщо суглобові поверхні кісток, що утворюють суглоб, вкриті хрящем і відповідають одна одній, такий суглоб називають кон- груентним. Якщо вони не збігаються, такий суглоб називають інконгруентним. Між кістками в такому суглобі з фібро- еластичного шару капсули розвивається потовщення еластично- го хряща і таким чином через утворення вирівнювальної хрящо- вої прокладки відновлюється конгруентність. Хрящові проклад- ки залежно від форми мають специфічні назви. Якщо вони від- діляють суглобові поверхні повністю, утворюючи суцільну про- кладку, їх називають суглобовими дисками. Якщо прокладка відділяє суглобову поверхню не повністю, має вигляд клина з півмісяцевими поверхнями, таку прокладку називають меніс- ком. Оскільки ці хрящі, що вирівнюють форму суглобових по- верхонь, є продуктом зовнішнього шару суглобової капсули, вони перебувають у тісному зв’язку з ним.

Зв’язки — міцні волокнисті тяжі, що являють собою потов- щення зовнішнього шару суглобової капсули, перекидаються че- рез суглоби і виникають там, де є часті та сильні механічні на- вантаження. Вони є вторинними утворами і не обов’язковими компонентами суглоба.

Для класифікації суглобів за основу беруть такі критерії: кіль- кість кісток, що утворюють суглоб, форму суглобових поверхонь цих кісток і можливі осі руху в суглобі.

Суглоб, утворений тільки двома кістками, є простим суглобом. Суглоб, у формуванні якого беруть участь більш ніж дві кістки або якщо між кістками є прокладки, називають складним.

Одновісні — це суглоби, в яких можливі рухи лише навколо однієї осі. Такими рухами є згинання (flexio) — рух, за якого суг- лобовий кут зменшується, а протилежні кінці кісток зближують-

180