Нервова система

го сплетення іннервують також вентральні м’язи ділянки попе- реку і шкіру в ділянці коліна.

Крижове сплетення (див. рис. 9.10) утворене вентральними гілками крижових нервів. З нього виходять такі нерви.

Краніальний і каудальний сідничні нерви (n. gluteus cranialis et n. caudalis) іннервують одноіменні м’язи, напружувач широкої фасції стегна (краніальний) і двоголовий м’яз стегна (каудаль- ний).

Соромітний нерв (n. pudendus) прямує у самців до статевого члена, у самок — до клітора і статевих губ.

Прямокишкові каудальні нерви (n.n. rectales caudаles) розга-

лужуються в кінці прямої кишки, а у самок — і в статевих губах.

Каудальний шкірний нерв стегна (n. cutaneus femoris caudalis) іннервує шкіру каудолатеральної поверхні стегна і сід- ничної ділянки.

Сідничний нерв (n. ischiadicus) — найтовстіший і найдовший нерв крижового сплетення. Його кінцеві гілки досягають третьої фаланги пальця. На початку відгалужує гілки до сідничних м’язів, подвійного і квадратного м’язів стегна, після чого поділя- ється на велико- та малогомілковий загальні нерви.

Великогомілковий загальний нерв (n. tibialis communis) пря-

мує по медіоплантарній поверхні кінцівки і ділиться на медіа- льний та латеральний плантарні нерви, які закінчуються план- тарними пальцевими нервами. Великогомілковий загальний нерв іннервує розгиначі кульшового суглоба (двоголовий м’яз стегна, напівсухожилковий та напівперетинчастий м’язи), за- плеснового суглоба (триголовий м’яз гомілки) і згиначі суглобів пальців (поверхневий, глибокий і довгий), а також кістки, зв’язки та шкіру.

Малогомілковий загальний нерв (n. fibularis communis) зна-

ходиться на дорсолатеральній поверхні кінцівки. Він іннервує згиначі заплеснового суглоба (великогомілковий краніальний, малогомілкові: третій, довгий, короткий), розгиначі суглобів па- льців (довгий і бічний), кістки, зв’язки, та шкіру дорсолатераль- ної поверхні кінцівки.

9.4.3. Черепно-мозкові нерви

Черепно-мозкові нерви (12 пар, рис. 9.11) поділяють на чут- ливі, рухові та змішані. Чутливі нерви (І, ІІ і VIII пари) — це провідні шляхи відповідно нюхового, зорового і присінково-

477

Розділ 9

Рис. 9.11. Черепно-мозкові нер- ви великої рогатої худоби (схе- ма):

1 — нюховий; II — зоровий; III — окоруховий; IV — блоко- вий; V — трійчастий; VI — від- відний; VII — лицевий; VIII — присінково-завитковий; IX — язикоглотковий; X — блукаю- чий; XI — додатковий; XII — під’язиковий

завиткового аналізаторів.

Рухові нерви (III, IV, VI,

XI і XII пари) виходять із головного мозку (за виня- тком XI пари) і іннерву- ють м’язи очного яблука, язика тощо. Інші нерви

(V, VII, IX і X пари) —

змішані і мають у своєму складі чутливі та рухові нервові волокна. Біль- шість черепно-мозкових нервів отримують волокна симпатичної нервової сис- теми від краніального шийного вузла.

Нюховий нерв (n. olfactorius) — І пара — утво- рений аксонами нюхових клітин, які розміщені у слизовій оболонці нюхової

ділянки носової порожнини. Аксони утворюють нюхові нитки, які крізь продірявлену пластинку решітчастої кістки входять у ню- хову цибулину кінцевого мозку.

Зоровий нерв (n. opticus) — ІІ пара. Його формують аксони гангліонарних нейронів сітківки очного яблука. Входить у череп- но-мозкову порожнину крізь зоровий отвір. На базальній повер- хні проміжного мозку зорові нерви перехрещуються і входять у його зорові горби.

Окоруховий нерв (n. oculomotorius) — ІІІ пара — відходить від ніжок великого мозку і крізь очноямкову щілину прямує в орбі- ту. Розгалужується у прямих і косих м’язах очного яблука та м’язах повік.

478

Нервова система

Блоковий нерв (n. trochlearis) — IV пара — відходить від ба- зальної поверхні мозку в ділянці прикріплення рострального мозкового паруса і крізь очноямкову щілину вступає в орбіту. Іннервує дорсальний косий м’яз очного яблука.

Трійчастий нерв (n. trigeminus) — V пара — починається від мозкового мосту двома корінцями: дорсальним — чутливим і ве- нтральним — руховим. Корінці утворюють єдиний стовбур, який ділиться на 3 нерви — очний, верхньощелепний і нижньощеле- пний:

а) очний нерв — чутливий — виходить крізь очноямкову щі- лину. Іннервує шкіру ділянки очної ямки і слизову оболонку но- са, шкіру лоба, скронь, повік. Містить секреторні парасимпатич- ні волокна для сльозової залози;

б) верхньощелепний нерв — чутливий. Як і попередній нерв, виходить із черепно-мозкової порожнини крізь очноямкову щі- лину. Ділиться на кілька гілок, що іннервують шкіру ділянки верхньої щелепи, слизову оболонку носової порожнини, підне- біння, верхню губу і нижню повіку;

в) нижньощелепний нерв — змішаний. Виходить із черепно- мозкової порожнини крізь овальний, або рваний, отвір. Ділиться на низку гілок. Чутливі гілки іннервують шкіру ділянки нижньої щелепи, дно ротової порожнини, язик і його грибоподібні сосочки, підборіддя, нижню губу, щоки, шкіру щік, тім’яної і скроневої ді- лянки. Рухові гілки розгалужуються в жувальних м’язах.

Відвідний нерв (n. abducens) — VI пара — починається від довгастого мозку позаду мозкового мосту. В очну ямку входить крізь очноямкову щілину. Іннервує м’яз — відтягувач очного яб- лука.

Лицевий нерв (n. facialis) — VIІ пара — відходить від бічної поверхні довгастого мозку і через канал лицевого нерва вихо- дить на бічну поверхню голови. Ділиться на дев’ять нервів, з яких чутливі іннервують смакові сосочки язика. Секреторні во- локна закінчуються в слинних залозах. Рухові гілки цього нерва іннервують мімічні м’язи.

Присінково-завитковий нерв (n. vestibulocochlearis) — VIІІ пара — утворений аксонами нейронів спірального і присінкового вузлів, які розміщені у внутрішньому вусі, через внутрішній слуховий хід входить у довгастий мозок двома корінцями.

Язикоглотковий нерв (n. glossopharуngeus) — ІХ пара — по-

чинається від довгастого мозку. Виходить із черепно-мозкової порожнини крізь рваний отвір. Його чутливі гілки іннервують корінь язика, м’яке піднебіння і глотку, рухові гілки розгалужу-

479