Показники стану виробничого травматизму та захворювань у ск «Дружба» Котелевського району, 2005-2007 рр.

Показники	Роки
	2005	2006	2007
Середньоспискова чисельність робітників, осіб	317	258	215
Число нещасних випадків	2	3	1
в тому числі: - з тимчасовою втратою працездатності	2	3	1
- з стійкою втратою працездатності	-	-	-
- з смертними наслідками	-	-	-
Число захворювань	150	131	105
Втрати працездатності по травматизму, днів	30	25	14
Втрати працездатності по захворюванню, люд. - днів.	620	515	495
Коефіцієнт частоти нещасних випадків	6,0	12,0	5,0
захворювань	47,3	50,8	48,8
Коефіцієнт тяжкості: нещасних випадків	20,000	19,084	13,333
захворювань	4,133	3,931	4,714
Коефіцієнт втрат робочого часу	29,167	39,785	35,753

Аналіз показників загального і смертельного травматизму свідчить, що кожен другий працівник працює в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормативам. В експлуатації знаходиться 90 % машин, механізмів, устаткування та транспортних засобів, які не відповідають нормативним актам про охорону праці та вичерпали передбачений паспортом ресурс роботи.

Отже, проаналізувавши стан охорони праці у СК «Дружба», можна зробити висновок, що проводяться фінансові заходи по покращенню умов праці, проходить навчання працівників з техніки безпеки, нещасні випадки та захворювання мають місце.

Задля покращення умов праці на підприємстві бажано застосовувати наступне: використовувати нові, покращенні машини, механізми та обладнання, які є більш ергономічні, а також удосконалювати машини та обладнання в гігієнічному плані; знижувати вплив токсичних речовин, що можна здійснити через зниження токсичності відпрацьованих газів і забруднення придорожньої зони токсичними речовинами, ефективного вилучення токсичних речовин з кабіни; не нехтувати засобами індивідуального захисту. А також обов’язково проходити всіма працівниками періодичні медичні огляди; повторний та цільовий інструктажі необхідно проводити згідно запропонованих нормативів і проводити трьох ступеневий контроль не один раз на рік, а хоча б раз на квартал.

Розділ 4 Екологічна експертиза

Природне та екологічне середовище істотно впливає на характер виробничої діяльності аграрних підприємств. Його вплив на цю діяльність посилюється зі зростанням дефіциту окремих видів сировини, подорожчанням енергії, підвищенням вимог до збере­ження навколишнього середовища. Держава все рішучіше стала втручатися в процес збереження і відтворення природних ресур­сів через Державний комітет охорони природи та його регіональ­ні представництва на місцях. З огляду на це виникає сукупність юридичних (правових) відносин між аграрними підприємствами та установами, які відповідають за екологію. Вказані відносини доповнюються діяльністю громадських організацій з охорони природи.

Аграрні підприємства зобов'язані дотримуватися екологічних та санітарно-технічних вимог щодо розміщення нових і реконст­руйованих об'єктів, будівель і споруд, не допускати перевищення концентрації хімічних, радіоактивних та інших шкідливих речо­вин у ґрунті понад встановлені державою гранично допустимі норми.

Державна програма охорони навколишнього середовища України передбачає чітку екологічну орієнтацію всіх ланок науково-технічного процесу, широкого кола спеціалістів до вирішення проблем екології, здійснення екологічної експертизи, суворого контролю за реалізацією природоохоронних заходів, виховання екологічного світогляду фахівців усіх ланок і населення, що є важливою підвалиною соціально-етичного маркетингу.

Екологічна експертиза - система комплексної оцінки можливих екологічних і соціально-етичних наслідків здійснення, функціонування виробничо-комерційних об'єктів, прийняття управлінських рішень, спрямованих на запобігання їх негативного впливу на довкілля і вирішення розставлених завдань з найменшою втратою ресурсів і мінімізацією небажаних наслідків. Екологічна експертиза здійснюється з дотриманням принципових пріоритетів права членів суспільства на сприятливе екологічне середовище, гармонійності поєднання екологічних і економічних інтересів; екологічної сумісності об'єктів з вимогами охорони довкілля; суворого дотримання законності і державних нормативів природокористування.

Критеріями оцінки виступають: міра дотримання правових норм, обґрунтованість принципів охорони природи, стандартів з охорони природи і раціонального використання природних ресурсів, санітарно-гігієнічних нормативів, а також основних параметрів виробництва екологічно чистої

продукції, охорони земель.

В Агропромисловому комплексі, рослинництво характеризується забрудненням довкілля добривами, пестицидами; тваринництво забрудненням ґрунтів гнійними стоками, забруднення атмосферного повітря метаном.

Перед опрацюванням екологічного паспорта в СК «Дружба» здійснюється картирування всіх полів сівозміни господарства на забрудненість полів і отриманої з них продукції на вміст радіонуклідів, важких металів, пестицидів тощо. Нормативною базою аналізу на екологічну чистоту прийняті гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих домішок на рівні світових стандартів, що дозволило опрацювати прогноз можливого забруднення вирощеної продукції. У разі рівня забруднення вирощеної продукції нижче ГДК, її вважають екологічно чистою без додаткового аналітичного дослідження кожної партії, але з допустимим оперативним контролем,

Основні розділи екологічного паспорта такі: забрудненість об'єктів господарства радіонуклідами, важкими металами, пестицидами; нітратне забруднення; якість сільськогосподарської продукції; умови здійснення біологічного землеробства; заходи щодо зменшення надходження забруднювачів з ґрунту в рослини; заходи зменшення забруднення продукції тваринництва; висновки. Заповнення кожного із зазначених розділів, за винятком розділу стосовно продукції тваринництва, супроводжується поглибленими дослідженнями кожного поля сівозміни. Характеристика забрудненості радіонуклідами кожного поля сівозмін супроводжується аналізами вмісту та інтенсивності радіонуклідів у ґрунті. У кінці розділу роблять висновок щодо вмісту радіонуклідів і його відповідності природним показникам даного типу ґрунту.

У розділі "Забрудненість важкими металами" наводни, результати аналізів вмісту в ґрунті і рослинах ртуті, свинцю, кадмію, цинку, міді та важких металів з урахуванням показників їх гранично допустимого вмісту. Закінчують розділ висновком стосовно придатності ґрунтів кожного поля до вирощуваний екологічно чистої продукції.

Розділ "Забрудненість пестицидами" містить інформацію відносно залишкових кількостей пестицидів у грушах і врожаї сільськогосподарських культур. Нітратне забруднення господарства аналізується на основі визначення вмісту нітратів у джерелах водопостачання, а також у продукції рослинництва (овочі, картопля тощо).

Розділ "Якість сільськогосподарської продукції інтегрує інформацію про забруднення радіонуклідами, важкими металами і пестицидами продукції, вироблюваної підприємством. Екологічна чистота кожного виду продукції (овочі, борошно, молоко, м'ясо тощо) підтверджується сертифікатом відносно вмісту токсикантів або результатів експертизи з дослідження наявності залишків пестицидів, важких металів, нітратів у продукції тваринництва (молоко, м'ясо). Відносно біологічного землеробства визначають вміст у і руні і гумусу, реакцію ґрунтового розчину на вміст нітратного азоту, рухомого фосфору, обмінного калію тощо.

Висновок містить основні аспекти можливого переходу на біологічне землеробство, розширення відтворення гумусу як інтегрального показника потенціальної родючості, який впливає на всі ґрунтові режими – поживний, водний, повітряний, тепловий і фітосанітарний.

Розділи відносно заходів щодо зменшення надходження забруднювачів з ґрунту в рослини і зменшення забруднення продукції тваринництва базуються на матеріалах про кожний чинник, що забруднює продукцію сільськогосподарського виробництва.

Основними вимогами екологічної експертизи земель є їх аналіз і узагальнення з метою максимального збереження родючості ґрунту, раціоналізації і використання їх в аграрному виробництві; опрацювання заходів з охорони грунтово-рослинного покриття від різних негативних впливів, а також заходів відновлення порушених земель і виконання робіт з введенням в аграрний обіг непродуктивних земель.

Особлива увага надається дослідженню деградації земель із урахуванням їх ерозії, забруднення пестицидами, важкими металами і шкідливими домішками мінеральних добрив, промислових викидів і відходів, порушення режиму вологості, динаміки ґрунтових вод, загрози підтоплення земель і супутніх процесів вторинного засолення чи заболочення, ступеня розораності. недотримання сівозмін з врахуванням земельного законодавства України.

Вимоги з раціонального використання водних ресурсів, запобігання їх виснаженню і забрудненню відносяться до найважливіших в системі природоохоронних заходів. Обов'язковими вимогами до використання водних ресурсів є ощадне витрачання води, створення закритих систем водозабезпечення, застосування економічних методів очищення стічних вод, і забруднених відходами виробництва, мінеральними і органічними добривами, пестицидами та іншими шкідливими речовинами; раціональне, науково обґрунтоване, використання води з метою меліорації; виконання комплексних заходів із відновлення повноводності річок, включаючи малі річки і струмки, захисту ресурсів підземних вод від виснаження; опрацювання інженерних заходів із запобігання аварійних викидів неочищених стічних вод, із забезпечення екологічно безпечної експлуатації водозабірних споруд, водосховищ; вилучення земель під будівництво водоохоронних споруд та інших об'єктів водного господарства. Зазначені вимоги здійснюються на основі нормативних актів і рекомендацій, що супроводжують екологічну експертизу.

Стосовно аграрною виробництва забруднення повітряного басейну обертається у низці випадків (кислотні дощі) зниженням урожайності сільськогосподарських культур, захворюванням тварин, погіршенням санітарно-гігієнічних умов життя людей в населених пунктах, що розташовані поблизу великих промислових підприємств, автострад.

Стічні води СК «Дружба», що скидаються на поля фільтрації, в балки і відкриті водойми, розташовані в сільській місцевості, швидко загнивають, виділяючи сильні неприємні запахи. Значний негативний вплив створює на атмосферне повітря безпідстилковий гній великих тваринницьких ферм. У разі зберігання безпідстилкового гною у відкритих ємностях виділяється і попадає в атмосферу аміак, молекулярний азот та інші сполуки, які обумовлюють неприємний запах у довкіллі. У разі екологічної експертизи слід враховувати ці чинники і визначати шляхи їх усунення відповідно з чинним законодавством і нормативними документами.

Використання мінеральних добрив часто супроводжується накопиченням шкідливих речовин в урожаї, кормах для сільськогосподарських тварин і у воді. У водоймах, крім безпосереднього вмісту токсичних речовин, важливо вивчати несприятливі наслідки еутрофікації. яка визначається попаданням добрив у водні стоки. Гігієнічні нормативи вмісту шкідливих речовин визначаються відносно продукції рослинництва і води господарсько-питного і рибогосподарського призначення.

У продуктах рослинництва встановлюється максимально допустимий рівень залишкових кількостей нітратів і нітритів. Відносно картоплі – 80 мг/кг, капусти – 300, огірків – 150, харчових буряків – 1400, цибулі ріпчастої – 60, динь і кавунів – 40мг/кг. Гігієнічні нормативи і регламенти застосування пестицидів вміщують обґрунтовані гігієнічні нормативи допустимого вмісту пестицидів у продуктах харчування і об'єктах навколишнього середовища та визначення умов, що регламентують їх застосування.

Екологічна експертиза є одним з найважливіших напрямків соціально-етичного маркетингу.

Під оцінкою впливу на навколишнє середовище розуміють визначення всіх потенціальних видів впливу і оцінку очікуваних екологічних та пов'язаних з ними соціальних наслідків господарської та іншої діяльності.

Що ж до СК «Дружба» то технічні культури, які вирощується в даному досліджуваному господарстві не відповідаю усім нормам якості, адже часто застосовуються масове і однобоке використання висококонцентрованих азотних добрив, мінеральних добрив з високою питомою вагою так званого баласту на базі шлакових відходів.

Тому в СК «Дружба» потрібно впроваджувати безпосередню технологію виробництва екологічно-чистої сільськогосподарської рослинницької продукції для споживання та екологічно чистої сировини, що базується на екологічно ефективних моделях відтворення родючості ґрунтів, біологічних схемах захисту рослин і тварин та догляду за ними, відмові від використання шкідливих речовин.

Комбінована технологія удобрення ґрунту під технічні культури. Для забезпечення високих урожаїв технічних культур, які є екологічно чистими, СК«Дружба» дотримувалась традиційних технологій удобрення вносячи 50-60 т/га гною. В сучасних умовах, коли органічні добрива стали дефіцитом, а затрати на їх транспортування і внесення значно зросли, дози гною, що вносяться під ці культури, доводиться істотно зменшувати, що обумовило відповідне зменшення урожайності технічних культур. З тим, щоб певною мірою компенсувати нестачу органічного добрива, можна запропонувати технологію удобрення, згідно з якою замість гною вноситься солома в комплексі з хрестоцвітими як сидератами. При цьому передбачаються такі технологічні операції:

подрібнене і рівномірне розкидання по поверхні поля соломи при збиранні зернового попередника;

внесення після проходження збирального агрегату азотних добрив у кількості 60 кг діючої речовини на 1 га;

розпушення після внесення добрив ґрунту дисковими знаряддями та ущільнення і вирівнювання його поверхні котками;

посів хрестоцвітих як сидерату слідом за обробітком ґрунту зерно-трав’яного сівалкою СЗТ-3,6 з нормою висіву 24 кг/га;

перед заорюванням сидерату-хрестоцвітих у фазі цвітіння – в ґрунт вносять азотні та фосфорні добрива, відповідно по 40 і 60 кг діючої речовини на га;

При застосуванні комбінованої технології збагатити грунт органічними речовинами можна шляхом внесення 10т/га соломи разом з 27т/га сидерату, які можуть замінити 50-60т/га гною. Їх внесення забезпечує підвищення урожайності цукрового буряку на 15%, зниження собівартості центнера його коренеплодів на 14,60% і підвищення чистого прибутку на 17,4%. Така продукція майже не містить стійких залишків пестицидів, нітратів і нітритів, нітросполук, важких металів, високоактивного фтору, радіонуклідів – тобто є екологічно чистою.

Серед важливих напрямків діяльності аграрного підприємства виділяються: комплекс здійснюваних агролісомеліоративних заходів; екологізація інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур; комплекс здійснюваних в господарстві протиерозійних заходів; екологізація системи заходів від шкідників, хвороб і бур'янів; природоохоронні системи внесення органічних і мінеральних добрив; основні напрями утилізації відходів тваринництва; рекультивація земель; економічна ефективність природоохоронних заходів; екологічна і економічна ефективність біологічних методів захисту рослин; джерела забруднення внутрішніх водоймищ і основні напрямки їх охорони; роль спеціалістів сільського господарства в здійсненні природоохоронних заходів; основні напрямки діяльності агрономічної служби у здійсненні природоохоронних заходів і їх економічна ефективність; аналіз природоохоронної господарської діяльності і заходи щодо їх покращення; основні напрямки діяльності інженерної служби у здійсненні природоохоронних заходів і їх екологічна ефективність; основні напрямки діяльності зооветеринарної служби у здійсненні природоохоронних заходів і їх економічна ефективність.