Тема 10. Представництво. Довіреність

Теоретичні питання до теми:

1. Поняття і види представництва. Значення інституту представництва. Підстави представництва.

2. Представництво за законом. Представництво за довіреністю. Комерційне представництво.

3. Передоручення. Повноваження представника.

4. Поняття та види довіреності. Форма і строк довіреності. Довіреність юридичної особи.

5. Припинення представництва за довіреністю. Скасування довіреності. Відмова представника від вчинення дій, які були визначені довіреністю.

Практичні завдання до теми:

1. Шмельов видав довіреність Соколу, в якій зазначалось, що Сокол наділяється правом здійснювати будь-які юридично значущі дії стосовно усього майна, що належить Шмельову: двокімнатної квартири, автомобіля та приватного будинку. Через деякій час Шмельов випадково дізнався, що Сокол здав у довгострокову оренду квартиру, яка належить Шмельову. Шмельов вирішив анулювати видану довіреність, оскільки вважав, що сума орендної плати була мізерної у порівнянні з ринковими цінами, а Сокол навмисно ввів його в оману, уклавши договір оренди зі своїми знайомими. Сокол, в свою чергу, зазначив, що все вчинив законно, згідно повноважень, визначених у довіреності й відмовився задовольнити вимоги Шмельова.

Як слід вирішити справу?

2. 10 квітня 2012 р. Іванов видав Зотову разову довіреність строком на 3 місяці на продаж мобільного телефону за ціною, не менш ніж 2 000 гривень. Зотов упродовж трьох місяців, передбачених у довіреності, не знайшов покупця мобільного телефону, і 15 серпня 2012 року видав довіреність в порядку передоручення на аналогічний строк своїй дружині Зотовій, не повідомивши про це Іванова. Зотова 18 серпня 2012 року продала мобільний телефон Петрову за 1 800 грн. Іванов, дізнавшись про це, звернувся до суду з позовом до Зотова та Зотової з вимогою повернути йому 200 грн.

Яке рішення повинен прийняти суд?

3. Громадянин Латвії Міхно вирішив, що його інтереси на території України буде представляти його рідний брат, який є громадянином України. Брати підготовили відповідну довіреність. Коли вони звернулися до нотаріуса з проханням посвідчити цю довіреність нотаріально, останній відмовив їм у цьому, аргументувавши, що:

- довіреність на вчинення будь-яких юридично-значущих дій може видавати лише громадянин України громадянинові України;

- з тексту довіреності не зрозуміло, які саме дії має право вчиняти Міхно;

- довіреність укладено російською мовою, що суперечить нормам чинного законодавства.

Прокоментуйте позицію Міхно?

4. Микитюк, перебуваючи на службі у Збройних силах України, склав довіреність на вчинення будь-яких юридичного значущих дій з приводу купівлі-продажу автомобіля, що йому належав, батькові. У день складання довіреності Микитюк зламав ногу та потрапив до шпиталю. Оскільки довіреність необхідна була терміново, її посвідчив заступник по медичній частині шпиталю. При укладенні договору купівлі-продажу автомобіля покупець, прочитавши довіреність, відмовився укладати договір. Свою відмову він пояснив тим, що він юрист, тому знає, що довіреність, видана військовослужбовцем, має бути посвідчена командиром відповідної військової частини.

Прокоментуйте наведене.

5. Складіть схему підстав припинення представництва за довіреністю.

Складіть проект довіреності на купівлю-продаж автомобіля; на отримання пенсії; на право представляти інтереси в суді.

Рекомендована література:

1. Фурса С. Довіреність як інститут представництва в цивільному законодавстві, нотаріальному і цивільному процесах // Право України. – 1999. – № 4. – С. 94-97.

2. Полтавський О. Зміст представницьких відносин у цивільному праві // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 10. – С. 68–70.

3. Керімов С. Г. Деякі проблеми представництва малолітньої особи її опікуном // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 29. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2005. – С. 452–457.

4. Ігнатенко В. Вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 7. – С. 15–19.

Нормативно-правові акти:

1. Цивільний кодекс України // Голос України. – 2003. – № 45-46, 47-48.

2. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р.

3. Закон України від «Про нотаріат»