Характеристика ступенів важкості вк в залежності від вираженості клінічних проявів: Коліт легкого ступеня:

• загальний стан не порушений

• нормальна температура тіла

• відсутній дефіцит маси тіла, або помірне схуднення на фоні помірного зниження апетиту

• після їди і перед дефекацією у лівій половині живота виникає нападоподібний біль помірної інтенсивності, зумовлений спазмом подразненої товстої кишки

• діарея менше 4 разів/добу

• наявність невеликої кількості крові і слизу в калі у вигляді окремих згустків чи мазків, що зумовлено підвищеною кровоточивістю подразненої слизової оболонки товстої кишки

• об’єктивно: блідість шкіри, чутливість кишечника при пальпації, особливо сигмоподібної кишки

• анемія І ступеня, прискорене ШОЕ 15-30 мм/год

• ендоскопічно – дистальний коліт з невеликим ступенем активності.

Коліт середнього ступеня важкості:

• загальний стан порушений: адинамія, дратівливість, швидка втомлюваність

• непостійний субфебрилітет

• зниження апетиту, нудота, схуднення (дефіцит маси тіла 10-15%), за тривалого перебігу захворювання – відставання у фізичному розвитку

• біль в животі під час або до дефекації: ліва клубова ділянка, mesogastrium, hypogastrium

• тенезми, ложні позиви, метеоризм

• діарея 5-6 разів/добу з макроскопічно видимою кров’ю і слизом

• об’єктивно: виражена блідість шкіри, зниження тургору тканин, відрізки товстої кишки при пальпації болючі, спастично спазмовані, ущільнені

• анемія ІІ ступеня (пов’язана не тільки з крововтратою, а й з аутоімуногемолізом), прискорене ШОЕ 25-50 мм/год

• ендоскопічно – лівосторонній коліт помірної активності.

Коліт важкого ступеня:

• загальний стан порушений (важкий): виражена загальна слабкість, недомагання, в’ялість

• у більшості хворих підвищення температури тіла (може бути до 39°С)

• зниження апетиту аж до анорексії, виражене схуднення (дефіцит маси тіла перевищує 15%), за тривалого перебігу захворювання – відставання у фізичному розвитку, уповільнення росту

• біль інтенсивний, нападоподібний по усьому животі незалежно від акту дефекації та прийняття їжі

• тенезми, ложні позиви, метеоризм

• діарея 8-10 і більше разів/добу, за наявності тенезмів іноді частоту випорожнень неможливо визначити. Кількість крові значна, нерідко кал має вигляд кров’янистої зловонної маси зі слизом і гноєм.

• об’єктивно: блідість і сухість шкіри, зниження тургору тканин, лабільність пульсу, тахікардія, приглушення тонів серця, зниження АТ. Пальпація живота: локальна напруга м’язів в больовій зоні (defense musculare), виражена болючість відрізків товстої кишки, буркотіння, шум плескання.

• анемія ІІ-ІІІ ступеня, лейкоцитоз, прискорене ШОЕ 50-70 мм/год

• гіпопротеїнемія, диспротеїнемія.

• ендоскопічно – тотальний коліт з максимальним ступенем активності.

• важкий коліт частіше супроводжується ускладненнями місцевого та системного характеру.

Діагностика

Діагностика ВК базується на ретельному аналізі даних анамнезу (виявлення спадкової схильності, непереносимості деяких продуктів харчування, алергічні реакції). Оцінюючи скарги хворого, особливу увагу слід звернути на частоту і характер випорожнень. Поряд з загальним оглядом, пальпацією товстої кишки, необхідно оглянути ділянку ануса, провести пальцеве дослідження прямої кишки.

Параклінічні критерії:

Обов’язкові лабораторні:

• ЗАК (анемія, прискорення ШОЕ, може бути лейкоцитоз)

• ЗАС (без змін)

• копроцитограма (позитивна реакція на приховану кров – реакція Грегерсена, наявність лейкоцитів, слизу)

• протеїнограма (диспротеїнемія з гіпоальбумінемією, підвищенням α1, α2 та γ-глобулінів)

• вміст Ig в сироватці крові.

Допоміжні лабораторні: електроліти, трансамінази, загальний білірубін та його фракції.

Обов’язкові інструментальні методи:

• УЗД ОЧП: збільшення розмірів печінки, її ущільнення.

• ендоскопічні: ректороманоскопія або колонофіброскопія з гістологічним дослідженням біоптатів товстої кишки.