- •1.Історія розвитку макроекономічної науки
- •2.Предмет і методи макроекономіки. Методи макроекономічних досліджень.
- •4.Макроекономіка та ек політитика.
- •5.Снр та методологічні принципи побудови.
- •6.Основні макроекономічні показники.
- •8.Номінальний та реальний ввп.Інфлювання та дефлювання ввп.
- •9.Циклічність як форма ек розвитку. Причини циклічних коливань. Нециклічні коливання в розвитку економіки.
- •11. Види економічних циклів. Середні цикли у розвитку економіки.
- •12. Антицклічні заходи держави
- •14 Види безробіття. Природний рівень безробіття…
- •15 Соціально-економічні наслідки безробіття. Закон Оукена.
- •16. Безробіття в сучасній економіці України. Державне регулювання зайнятості.
- •17.Інфляція: типи та форми прояву. Індекси цін. Темпи інфляції в залежності від темпу зростання цін.
- •19.Інфляція попиту. Інфляція витрат.
- •21.Антиінфляційні заходи держави.
- •22.Економічний кругообіг в умовах чистого ринку закритої економіки, змішаної закритої економіки та змішаної відкритої економіки.
- •24.Сукупна пропозиція. Крива сукупної пропозиції.
- •25.Сукупний попит – сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги.
- •27.Функція споживання. Графік функції споживання. Недоходні фактори споживання.
- •28.Функція заощадження. Графік функції заощадження. Недоходні фактори заощадження.
- •29. Інвестиції та їх роль в економіці. Мультиплікатор інвестицій.
- •34. Інфляційний розрив як наслідок дефіциту сукупних витрат. Графічна і математична інтерпретація інфляційнго розриву.
- •36. Класична теорія як теоретична база державного невтручання в економіку.
- •37. Кейнсіанська теорія як теоретична база державного невтручання в економіку.
- •38. Монетаристські погляди на роль держави у сучасній ринковій економіці.
- •39. Функції держави у сучасній ринковій економіці з погляду представників теорії пропозиції.
- •40. Дискреційна фіскальна політика.
- •41. Автоматична фіскальна політика.
- •42. Фіскальна політика і державний бюджет.
- •43. Попит на грошовому ринку.
- •44. Пропозиція на грошовому ринку.
- •45.Механізм функціонування грошового ринку.
- •46 Грошово-кредитне регулювання економіки
- •47 Банківська система та грошовий мультиплікатор
- •48 Механізм зовнішньо-економічної політики
- •49 Платіжний баланс
- •50 Сутність та фактори економічного зростання
19.Інфляція попиту. Інфляція витрат.
Інфляція-переповнення каналів обігу грошовою масою понад потреби товарообігу, що викликає знецінення грош.одиниці і відповідно зростання товарних цін.Виділяють 2 групи чинників причин інфляції: монетарні і немонетарні.1.Монетарні-інфляція попиту. Виникає в умовах надлишкового ринкового попиту, тобто тоді, коли вир-во не може відреагувати на зростання попиту реальним збільшенням пропозиції товарів та послуг.Причини такого явища:1.Незбалансованість держ.доходів і витрат, яка проявляється у дефіциті держ.бюджету, за умовою, що даний дефіцит покривається за рахунок додаткової емісії грошей.2.Незбалансована структура суспільного вир-ва. Зорентована на переважний розвиток ВПК і базових галузей. Інвестування в даних секторах нац.ек створює додатковий платоспроможний попит за рахунок зростання доходів зайнятого населення без відповідного зростання споживчих товарів.3.Наявність недосконалої конкуренції на сучасних товарних ринках. Існування недосконалої конкуренції дає можливість встановлювати контроль над ринковою ціною, тому намагаючись підтримати високій рівень цін, такий ек. суб`єкт виявляє зацікавленість у скороченні вир-ва і пропозиції товару.
4.Підвищення рівня відкритості нац.ек у системі світогосподарських зв`язків. В умовах незмінності валют.курсу кожне підвищення цін у зовнішньому світі проникає у власну країну через зростання цін на імпортовану продукцію.5.Інфляційне очікування. Коли споживачі впевнені, що підвищення цін не можна запобігти-вони вимагають більш високої оплати праці.Все це призводить до зростання сукупного попиту і платіжних засобів у обігу без відповідного збільшення ВВП.2.Немонетарні-інфляція витрат(пропозиції)Виникає через зростання виробничих витрат і зниження сукупної пропозиції.
Порушується рівновага грош.обігу, але на відміну від монетарної, таке порушення є наслідком, а не причиною зростання цін.Основними факторами є збільшення з/п і зростання цін на сировину та енергоносіїв.
20.Соціально- економічні наслідки інфляції.
Інфляція–це процес підвищення загального рівня цін, який супроводжується знеціненням грошей.
Негативні наслідки інфляції:1.Інфляція призводить до знецінення грошових заощаджень населення. Внаслідок цього знижується життєвий рівень населення, зменшується споживання товарів та послуг, скорочується споживчий попит.2.Інфляція призводить до знецінення основних та оборотних засобів підприємств, що викликає падіння інвестицій і скорочення обсягів виробництва.3.Інфляція не однаково впливає на різні майнові групи населення. В більшій мірі страждають від неї люди з фіксованими доходами, які не можуть змінювати величину своїх номінальних доходів слідом за ростом цін. Як правило це люди з низькими доходами: студенти, пенсіонери, працівники бюджетної сфери. Багатші люди в меншій мірі страждають від інфляції, оскільки вони можуть захистити себе, утворюючи товарні запаси, інвестуючи в різноманітні активи. Тому інфляція викликає перерозподіл майна і доходів громадян, соціальне розшарування суспільства.
4.Інфляція спотворює ціни, що робить неможливим прогнозування їх динаміки і збільшує інвестиційні ризики.
5.Інфляція викликає падіння обсягів виробництва та зростання безробіття.
6.В умовах інфляції відбувається перерозподіл доходів між дебіторами і кредиторами.
7.Невеликі темпи інфляції до 5% сприяють зростанню ВВП,внаслідок зростання платоспроможного попиту та величини очікуваного прибутку.
Високі темпи інфляції виявляють деструктивний вплив на економіку: скорочуються довгострокові інвестиції і нагромадження, здійснюється переміщення капіталу із сфери вир-ва у сфери обігу, порушуються зовнішньоекономічні пропорції тощо.
Головна небезпека інфляції полягає в тому, що вона може вийти з під контролю, оскільки в її механізмі закладено тенденцію до прискорення темпів інфляції. Тому держава повинна здійснювати антиінфляційне регулювання