27.Функція споживання. Графік функції споживання. Недоходні фактори споживання.

Функція споживання – функція, яка описує залежність між величиною національного доходу і величиною споживчих видатків. Графічно їй відповідає крива споживання.Кут нахилу кривої споживання завжди менше 45° і дорівнює граничній схильності до споживання. Крива зміщена вверх по осі ординат на величину автономного споживання. Автономне споживання – споживчі видатки, які не залежать від величини національного доходу. Наявність автономного споживання пояснюється тим, що навіть за відсутності доходів домашні господарства вимушені здійснювати споживчі видатки. Автономне споживання фінансується за рахунок заощаджень минулих періодів (фактор багатства), або за рахунок майбутніх доходів (використання кредитів).функція споживання:C = С₀ + С` ·Y,

Хоча споживання напряму залежить від розміру використовуваного доходу, на нього впливають також інші чинники. Такі чинники викликають зміну положення кривої споживання:

1.Майбутній очікуваний дохід. Якщо споживачі очікують гарантовано вищих доходів у майбутньому. То вони збільшать свої споживчі витрати пропорційно зростанню доходу (крива споживання зміститься угору) і навпаки; 2.Величина багатства Чим більше нагромаджено багатства менші стимули до заощадження, тобто збільшення багатства зміщує графік заощадження вниз. 3.Рівень інфляції. Впливає на реальну купівельну спроможність грошових залишків та вартість майна, тому збільшення інфляції зменшує споживання (крива споживання зміститься вниз);

4.Податки. Збільшення податків викликає зменшення споживання. (Збільшення зміщує криву споживання вниз)

5.Рівень цін(споживання зменшується)

6.Споживча заборгованість(якщо значна, то зменшується обсяг заощаджень).

28.Функція заощадження. Графік функції заощадження. Недоходні фактори заощадження.

Заощадження–це та частка особистого доходу, яка не витрачається на споживання. S=Y-C.

Ф-ція заощадження описує залежність між величиною нац. доходу і величиною заощаджень.

При певному значенні НД використовуваний дохід повністю вик-ся на спож-ня, а заощ є нульовими – пороговий НД (точка нульового заощадження). Заощ здійснюються д/г за рахунок депозитів, цінних паперів, у вигляді особ. заощ. Заощ фірм: амортизація, нерозпод прибуток.

Середня схильність д/г до заощ показує яка частина НД заощаджується: АРS=S/Y

Гранична схильність до заощадження показує на скільки зростуть заощадження при подінні. НД на одиницю. МРS`=∆S/∆Y

Ф-ція заощаджень: S = - С_{А +} МРS *у

Такі чинники викликають зміну положення кривої споживання:

1.Майбутній очікуваний дохід. Якщо споживачі очікують гарантовано вищих доходів у майбутньому. То вони збільшать свої споживчі витрати пропорційно зростанню доходу (крива споживання зміститься угору) і навпаки; 2.Величина багатства Чим більше нагромаджено багатства менші стимули до заощадження, тобто збільшення багатства зміщує графік заощадження вниз. 3.Рівень інфляції. Впливає на реальну купівельну спроможність грошових залишків та вартість майна, тому збільшення інфляції зменшує споживання (крива споживання зміститься вниз);

4.Податки. Збільшення податків викликає зменшення споживання. (Збільшення зміщує криву споживання вниз)

5.Рівень цін(споживання зменшується)

6.Споживча заборгованість(якщо значна, то зменшується обсяг заощаджень). Кут нахилу кривої заощадження завжди дорівнює граничній схильності до споживання (s`). Крива зміщена вниз по осі ординат на величину автономного споживання. Це означає, що при низьких доходах, недостатніх для забезпечення поточного споживання, воно частково фінансується за рахунок заощаджень. Тобто при низьких доходах заощадження будуть від’ємними.