- •1.Історія розвитку макроекономічної науки
- •2.Предмет і методи макроекономіки. Методи макроекономічних досліджень.
- •4.Макроекономіка та ек політитика.
- •5.Снр та методологічні принципи побудови.
- •6.Основні макроекономічні показники.
- •8.Номінальний та реальний ввп.Інфлювання та дефлювання ввп.
- •9.Циклічність як форма ек розвитку. Причини циклічних коливань. Нециклічні коливання в розвитку економіки.
- •11. Види економічних циклів. Середні цикли у розвитку економіки.
- •12. Антицклічні заходи держави
- •14 Види безробіття. Природний рівень безробіття…
- •15 Соціально-економічні наслідки безробіття. Закон Оукена.
- •16. Безробіття в сучасній економіці України. Державне регулювання зайнятості.
- •17.Інфляція: типи та форми прояву. Індекси цін. Темпи інфляції в залежності від темпу зростання цін.
- •19.Інфляція попиту. Інфляція витрат.
- •21.Антиінфляційні заходи держави.
- •22.Економічний кругообіг в умовах чистого ринку закритої економіки, змішаної закритої економіки та змішаної відкритої економіки.
- •24.Сукупна пропозиція. Крива сукупної пропозиції.
- •25.Сукупний попит – сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги.
- •27.Функція споживання. Графік функції споживання. Недоходні фактори споживання.
- •28.Функція заощадження. Графік функції заощадження. Недоходні фактори заощадження.
- •29. Інвестиції та їх роль в економіці. Мультиплікатор інвестицій.
- •34. Інфляційний розрив як наслідок дефіциту сукупних витрат. Графічна і математична інтерпретація інфляційнго розриву.
- •36. Класична теорія як теоретична база державного невтручання в економіку.
- •37. Кейнсіанська теорія як теоретична база державного невтручання в економіку.
- •38. Монетаристські погляди на роль держави у сучасній ринковій економіці.
- •39. Функції держави у сучасній ринковій економіці з погляду представників теорії пропозиції.
- •40. Дискреційна фіскальна політика.
- •41. Автоматична фіскальна політика.
- •42. Фіскальна політика і державний бюджет.
- •43. Попит на грошовому ринку.
- •44. Пропозиція на грошовому ринку.
- •45.Механізм функціонування грошового ринку.
- •46 Грошово-кредитне регулювання економіки
- •47 Банківська система та грошовий мультиплікатор
- •48 Механізм зовнішньо-економічної політики
- •49 Платіжний баланс
- •50 Сутність та фактори економічного зростання
9.Циклічність як форма ек розвитку. Причини циклічних коливань. Нециклічні коливання в розвитку економіки.
Національна економіка ніколи не перебуває у стані спокою. На практиці завжди спостерігаються відхилення від стану рівноваги, які зачіпають різні ринки та сектори економіки. Тому для ринкової економіки характерна стихійність, яка проявляється у макроекономічній нестабільності: циклічних коливаннях ВВП, порушенні стабільності рівня цін (інфляції) та відхиленні рівня безробіття від його природного значення. Протягом останніх 2 століть економіка розвивається циклічно.
Економічний (діловий) цикл-рух суспільного виробництва від одного кризового явища до ін через послідовність фаз(криза, депресія, пожвавлення, підйом).
Криза: спостерігається спад вир-ва, тобто зменшення обсягів випуску продукції. Рівень зайнятості зменшується, ставка з/п знижується, ставка відсотка підвищується, знижуються темпи ек. росту;
Депресія: спад вир-ва припиняється. Рівень зайнятості падає. Обсяг інвестицій скорочується, тому що скорочується національний дохід. Ставка відсотка зменшується;
Пожвавлення. Випуск продукції збільшується до передкризового рівня, тобто спад вир-ва заміняється піднесенням. Рівень зайнятості починає зростати, ставка відсотка зростає, ціни зростають;
Підйом. Обсяги вир-ва збільшуються до нового максимального рівня, що перевершує передкризовий. Зайнятість досягає природного рівня. Ціни ростуть, ставка відсотка збільшується, ставка з/п збільшується, збільшується обсяг інвестицій, спостерігається ек. бум.
Циклічність, хоча й відновлює втрачені пропорції та економічну рівновагу, пов’язана з рядом негативних наслідків. Затяжні та глибокі спади гальмують довгострокові тенденції розвитку. А коливання ділової активності збільшують нестабільність економічної системи, що обумовлює прийняття суб’єктами економіки неадекватних рішень та бажання перестрахуватись. В результаті економіка буде відновлювати рівновагу на рівні вир-ва нижчому від потенційно можливого та при неповній зайнятості.Причини циклічних коливань:
1)великі технічні нововведення, які з'являються нерегулярно і зумовлюють коливання в діловій активності;2)політичні перевороти, різка трансформація соц-ек системи, війна та ін. випадкові події системного хар-ра;3)помилкові рішення в грошово-кредитній політиці, які супроводжуються появою надмірної кільк-ті грошей або надмірним вилученням грошей з обігу;
4)різкі зміни в зовнішніх умовах функціонування національної ек-ки (зростання цін на імпортні енергоносії, фінансова криза у торгових партнерів тощо).Нециклічні коливання-не всі коливання ділової активності пояснюються впливом економічних циклів. Існують сезонні коливання ділової активності. Наприклад: збільшення попиту перед Різдвом .С\Г, авто промисловість, будівництво підвернені сезонним коливання.
10.Сутність та структура ек. циклу. Класифікація макропоказників відносно їхніх циклічних властивостей.Національна економіка ніколи не перебуває у стані спокою. На практиці завжди спостерігаються відхилення від стану рівноваги, які зачіпають різні ринки та сектори економіки. Тому для ринкової економіки характерна стихійність, яка проявляється у макроекономічній нестабільності: циклічних коливаннях ВВП, порушенні стабільності рівня цін (інфляції) та відхиленні рівня безробіття від його природного значення. Протягом останніх 2 століть економіка розвивається циклічно.
Економічний (діловим) циклом-рух суспільного виробництва від одного кризового явища до ін через послідовність фаз(криза, депресія, пожвавлення, підйом).
Циклічність, хоча й відновлює втрачені пропорції та економічну рівновагу, пов’язана з рядом негативних наслідків. Затяжні та глибокі спади гальмують довгострокові тенденції розвитку. А коливання ділової активності збільшують нестабільність економічної системи, що обумовлює прийняття суб’єктами економіки неадекватних рішень та бажання перестрахуватись. В результаті економіка буде відновлювати рівновагу на рівні виробництва нижчому від потенційно можливого та при неповній зайнятості.
Криза: спостерігається спад вир-ва, тобто зменшення обсягів випуску продукції. Рівень зайнятості зменшується, ставка з/п знижується, ставка відсотка підвищується, знижуються темпи ек. росту; Депресія: спад вир-ва припиняється. Рівень зайнятості падає. Обсяг інвестицій скорочується, тому що скорочується національний дохід. Ставка відсотка зменшується; Пожвавлення. Випуск продукції збільшується до передкризового рівня, тобто спад вир-ва заміняється піднесенням. Рівень зайнятості починає зростати, ставка відсотка зростає, ціни зростають; Підйом. Обсяги вир-ва збільшуються до нового максимального рівня, що перевершує передкризовий. Зайнятість досягає природного рівня. Ціни ростуть, ставка відсотка збільшується, ставка з/п збільшується, збільшується обсяг інвестицій, спостерігається ек. бум.
Для оцінки стану ділової активності використовують показники, які класифікують відповідно до їх циклічних властивостей:
3 групи макропоказників: 1.Проциклічні,мають тенденцію до зростання в період ек. піднесення та скорочення у фазі падіння (інфляція). 2.Ациклічні. Їх динаміка не пов`язана безпосередньо з діловим циклом (експорт, імпорт). 3.Антициклічні. Мають тенденцію до зростання у фазі ек. падіння та скорочення у фазі піднесення (рівень безробіття ,банкрутство).