§ 5. Адміністративна відповідальність за правопорушення

в будівництві і житлово-комунальному господарстві

Адміністративна відповідальність у галузі будівництва настає за: недодержання державних стандартів, норм і правил під час проектування і будівництва (ст. 96 КпАП); порушення законодавства під час планування і забудови територій (ст. 96-1 КпАП); самовільне будівництво будинків або споруд (ст. 97 КпАП).

Справи про адміністративні правопорушення розглядаються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю та адміністративними комісіями.

Суб’єктами адміністративної відповідальності за правопорушення у галузі будівництва можуть бути як громадяни, так і посадові особи. Крім них, згідно з Законом України від 14 жовтня 1994 р. «Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ і організацій за правопорушення у сфері містобудування»¹ відповідальність у цій галузі несуть також юридичні особи.

Справи про правопорушення у галузі будівництва та у сфері містобудування розглядають інспекції державного архітектурно-будівельного контролю та адміністративні комісії.

У галузі житлово-комунального господарства адміністративна відповідальність згідно з КпАП настає за порушення порядку взяття на облік та строків заселення жилих будинків і жилих приміщень (ст. 149); порушення правил користування жилими будинками і жилими приміщеннями (ст. 150); самоправне зайняття жилого приміщення (ст. 151). Адміністративними правопорушеннями визнаються також порушення правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів (ст. 152); знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об’єктів озеленення населених пунктів (ст. 153); порушення правил тримання собак і котів (ст. 154).

Справи про адміністративні правопорушення розглядаються адміністративними комісіями, виконавчими комітетами селищних, сільських рад, органами Міністерства екології та природних ресурсів України.

Глава 28 Управління комунікаціями

§ 1. Організаційно-правові засади управління комунікаціями

У широкому плані під управлінням комунікаціямирозуміютьуправління транспортом, зв’язком, мережами і системами паливного, енергетичного та водного постачання,тобто управління всіма галузями господарства, що обслуговують сфери виробництва (промисловість, агропромисловий комплекс та ін.) та життєдіяльність людей, але не створюють матеріальних цінностей.

Термін «комунікації» означаєшляхисполучення,сукупність всіх видів шляхів сполучення, якіпідготовленіта влаштовані таким чином, щоб забезпечувати процес переміщення людей та вантажів різного призначення, і є складовою частиною кожного виду транспорту. Регулювання діяльності транспорту і зв'язку належить до різних галузейправа: адміністративного, цивільного, фінансового та ін.

Управління транспортом і зв'язком регулюється законами, кодексами, статутами, положеннями про окремі види транспорту і зв'язку. Організаційно-правові, економічні засади діяльностітранспортувизначаються Законом України від 10 листопада 1994 р. “Про транспорт”¹.

В Україні діє єдина транспортна система, яка повинна відповідати вимогам суспільного виробництва і національної безпеки, мати розгалужену інфраструктуру, забезпечувати зовнішньоекономічні зв'язки.

До єдиної транспортної системи належать: транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський електротранспорт і метрополітен); промисловий залізничний транспорт; відомчий транспорт; трубопровіднийтранспорт; шляхи сполучення загального користування.

Правовий статус залізничного транспорту визначається Законом України від 4 липня 1996 р. «Про залізничний транспорт» ²,а також Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998р., морського — Кодексом торгового мореплавства України³, річкового — Водним кодексом України⁴, авіаційного — Повітряним кодексом України⁵, автомобільного — Законом України від 30 червня 1993р. «Про дорожнійрух» ⁶(в редакції від 10 листопада 1994р.), а також Статутом автомобільного транспорту України,трубопровідного— Законом України від 15 травня 1996р. «Про трубопровідний транспорт» ⁷.