§ 3. Митний контроль

Відповідно до МК митний контроль проводиться посадовими особами митних органів України шляхом:

1. перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;

2. митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян);

3. обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

4. усного опитування громадян та посадових осіб;

5. перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та спати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України;

6. огляду території та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи проводиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом.

Митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. Тривалість перебування товарів і транспортних засобів під митним контролем встановлюється відповідно до технологічної схеми пропуску через митний кордон осіб, товарів і транспортних засобів.

Порядок створення зон митного контролю та їх функціонування, надання дозволу на розміщення у зонах митного контролю споруд та об’єктів інфраструктури, що належать іншим, ніж митні, органам державної влади, які здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 р.¹

Звільнення від окремих форм митного контролю встановлюється МК, іншими законами України, також міжнародними договорами, укладеними в установленому законом порядку. Незастосування митного контролю не означає звільнення від обов’язкового дотримання порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Митному огляду не підлягає ручна поклажа та супроводжуваний багаж Президента України, Голови Верховної Ради України, народних депутатів України, Прем’єр Міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, Голови та суддів Верховного Суду України, Голови та суддів Конституційного Суду України, Міністра закордонних справ України, Генерального прокурора України та членів їхніх сімей, які прямують разом з ними.

§ 4. Адміністративна відповідальність за порушення митних правил

Митне законодавство містить значну кількість загальнообов’язкових правил, яких повинні додержуватися і виконувати фізичні та юридичні особи. Особи, які вчинили порушення митних правил, підлягають відповідальності згідно з МК, а в частині, не врегульованій ним, – згідно з чинним законодавством України.

Порушення митних правил – це за своєю природою і характером адміністративні правопорушення у сфері митної справи, за здійснення яких передбачена адміністративна відповідальність. За скоєння злочину настає кримінальна відповідальність згідно з Кримінальним Кодексом України.

У главі 57 розділу ХVІІ МК міститься перелік видів порушень митних правил, за які настає адміністративна відповідальність (ст.ст. 329-354). Серед них, наприклад, порушення режиму зони митного контролю (ст. 329); неподання митному органу документів, необхідних для здійснення митного контролю (ст. 330); видача товарів, транспортних засобів без дозволу митного органу або їх втрата (ст. 331); недоставляння до митного органу товарів, транспортних засобів, документів (ст. 332) та ін.

Провадження в справах про порушення митних правил здійснюється посадовими особами митних органів України у п’ятнадцятиденний строк з дня отримання органом або посадовою особою, уповноваженою розглядати справу, необхідних матеріалів.

Постанова митного органу про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена особою, відносно якої вона винесена, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Держмитслужби України або в районний (міський) суд, рішення якого є остаточним. Скарга розглядається протягом місяця.

РОЗДІЛ ІХ

Управління соціально-культурним будівництвом