- •Адміністративне право України
- •Ю.П. Битяка
- •Передмова
- •Загальна частина
- •Глава 1
- •§ 1. Управління як соціальне явище
- •§ 2. Державне управління та його особливості
- •§ 3. Принципи державного управління
- •§ 4. Сутність виконавчої влади
- •§ 5. Співвідношення виконавчої влади, державного
- •§ 6. Державне управління в умовах проведення
- •Глава 2 Предмет, метод і система адміністративного права України
- •§ 1. Предмет адміністративного права
- •§ 2. Метод адміністративного права
- •§ 3. Принципи адміністративного права України
- •§ 4. Система адміністративного права
- •§ 5. Наука адміністративного права
- •Глава 3 Адміністративно-правові норми
- •§ 1. Поняття, особливості та види адміністративно-правових норм
- •§ 2. Джерела адміністративного права
- •§ 3. Систематизація адміністративного права
- •Глава 4
- •§ 1. Поняття та основні риси адміністративно-правових відносин
- •§ 2. Види адміністративно-правових відносин
- •Глава 5
- •§ 1. Основи адміністративно-правового статусу громадян
- •§ 2. Права та обов’язки громадян у сфері виконавчої влади
- •§ 3. Звернення громадян
- •§ 4. Адміністративно-правовий статус іноземців
- •Глава 6
- •§ 1. Ознаки та правове становище органів виконавчої влади
- •§ 2. Види органів виконавчої влади
- •§ 3. Система органів виконавчої влади та принципи їх побудови
- •§ 4. Повноваження Президента України у сфері виконавчої влади
- •§ 5. Правове становище Кабінету Міністрів України
- •§ 6. Центральні органи виконавчої влади
- •§ 7. Органи виконавчої влади Автономної Республіки
- •Глава 7
- •Глава 8
- •§ 1. Поняття, види та принципи державної служби
- •§ 2. Правове регулювання державної служби
- •§ 3. Посада і посадова особа
- •§ 4. Державні службовці, їх види
- •§ 5. Обов’язки і права державних службовців
- •§ 6. Проходження державної служби
- •§ 7. Відповідальність державних службовців
- •Глава 9 Підприємства і установи
- •§ 1. Поняття, види та правові засади діяльності
- •§ 2. Правове становище адміністрації підприємств і установ
- •§ 3. Порядок утворення та припинення діяльності
- •Глава 10
- •§ 1. Поняття і види об’єднань громадян
- •§ 2. Адміністративно-правовий статус об’єднань громадян
- •Розділ ііі Функції, форми та методи державного управління
- •Глава 11
- •§ 1. Поняття функції державного управління
- •§ 2. Види функцій державного управління
- •Глава 12 Форми державного управління
- •§ 1. Поняття форм державного управління
- •§2. Види форм державного управління
- •§ 3. Правові акти державного управління
- •§ 4. Класифікація актів державного управління
- •§ 5. Дія актів державного управління
- •§ 6. Адміністративний договір
- •Глава 13 Адміністративно-правові методи
- •§ 1. Поняття адміністративно-правових методів
- •§ 2. Види адміністративно-правових методів
- •§ 3. Адміністративний примус, його види
- •Відповідальність за адміністративним правом
- •Глава 14
- •§ 1. Поняття і основні риси адміністративної відповідальності
- •§ 2. Законодавчі основи адміністративної відповідальності
- •§ 3. Адміністративне правопорушення, його склад
- •§ 4. Система та види адміністративних стягнень
- •§ 5. Загальні правила і строки притягнення
- •§ 6. Адміністративна відповідальність юридичних осіб
- •Глава 15
- •Глава 16
- •§ 1. Адміністративний процес: зміст і загальні риси
- •§ 2. Структура адміністративного процесу і характеристика
- •§ 3. Адміністративна юрисдикція: загальні риси, принципи
- •§ 4. Адміністративна юстиція: поняття і види
- •Глава 17
- •§ 1. Завдання і порядок провадження в справах
- •§ 2. Засоби забезпечення провадження в справах
- •§ 3. Стадії провадження в справах
- •§ 4. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати
- •Глава 18
- •§ 1. Поняття режиму законності і дисципліни в державному управлінні
- •§ 2. Способи забезпечення законності і дисципліни
- •Глава 19
- •§ 1. Контроль з боку органів законодавчої влади
- •§ 2. Контроль з боку спеціалізованих контролюючих органів
- •§ 3. Контроль з боку представницьких органів
- •§ 4. Судовий контроль
- •§ 5. Прокурорський нагляд за законністю і дисципліною
- •§ 6. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності
- •§ 7. Громадський контроль
- •Глава 20
- •§ 1. Поняття і види адміністративно-правових режимів
- •§ 2. Поняття та види надзвичайних режимів
- •§ 3. Режим державної таємниці
- •Глава 21
- •§ 1. Адміністративно-правова організація
- •§ 2. Правові засади організації державного управління
- •Глава 22
- •§ 1. Галузеве управління: його зміст
- •§ 2. Особливості міжгалузевого управління
- •§ 3. Особливості регіонального управління
- •Глава 23
- •§ 1. Зміст державного керівництва у сфері економіки
- •§ 2. Система центральних і місцевих органів управління
- •§ 3. Правове регулювання управління економікою
- •§ 4. Державний контроль і нагляд у сфері економіки
- •Глава 24
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління власністю
- •§ 2. Система і правове становище органів
- •Глава 25
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління промисловістю
- •§ 2. Система органів управління промисловістю
- •§ 3. Підприємства та їх об’єднання в промисловості.
- •§ 4. Місцеве самоврядування і промисловість
- •§ 5. Державний контроль і нагляд в управлінні промисловістю
- •§ 6. Адміністративна відповідальність за правопорушення
- •Глава 26
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління
- •§ 2. Система органів управління агропромисловим
- •§ 3 . Державний контроль в агропромисловому комплексі
- •§ 4. Адміністративна відповідальність
- •Глава 27
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління
- •§ 2. Система органів управління будівництвом
- •§ 3. Місцеве самоврядування, будівництво
- •§ 4. Державний контроль в будівництві
- •§ 5. Адміністративна відповідальність за правопорушення
- •Глава 28 Управління комунікаціями
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління комунікаціями
- •§ 2. Органи управління транспортом і шляховим господарством
- •§ 3. Управління залізничним транспортом
- •§ 4. Управління морським і річковим транспортом
- •§ 5. Управління автомобільним транспортом
- •§ 6. Управління цивільним повітряним транспортом
- •§7. Управління трубопровідним транспортом
- •§ 8. Управління шляховим господарством
- •Глава 29
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління
- •§ 2. Органи управління використанням і
- •§ 3. Місцеве самоврядування і охорона природних ресурсів
- •§ 4. Державний контроль і нагляд у галузі
- •§ 5. Адміністративна відповідальність
- •Глава 30
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління торгівлею
- •§ 2. Місцеве самоврядування і торгівля
- •§ 3. Державний контроль в управлінні торгівлею
- •§ 4. Адміністративна відповідальність
- •Глава 31 Управління фінансами
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління фінансами
- •§ 2. Органи управління фінансами
- •§ 3. Фінансовий контроль
- •Верховна Рада України здійснює фінансовий контроль у ході розгляду проектів та затвердження Державного бюджету України, під час його виконання; приймає рішення щодо звіту про його виконання.
- •§ 4. Адміністративна відповідальність за
- •Глава 32 Управління зовнішньоекономічною діяльністю
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління
- •§ 2. Органи управління зовнішньоекономічною діяльністю
- •Глава 33 Управління митною справою
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління митною справою
- •§ 2. Органи управління митною справою
- •§ 3. Митний контроль
- •§ 4. Адміністративна відповідальність за порушення митних правил
- •Глава 34
- •§ 1. Організаційно-правові засади і система освіти
- •§ 2. Система і повноваження органів управління освітою
- •§ 3. Компетенція місцевих органів державної виконавчої влади
- •§ 4. Управління освітніми закладами
- •§ 5. Державний контроль за діяльністю освітніх закладів
- •Глава 35 Управління наукою
- •§ 1. Організація державного управління наукою
- •§ 2. Органи управління наукою
- •§ 3. Наукові заклади і наукові товариства
- •Глава 36
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління охороною
- •§ 2. Система органів управління охороною здоров’я населення
- •§ 3. Місцеве самоврядування і охорона здоров’я населення
- •§ 4. Правове становище установ охорони здоров’я населення
- •§ 5. Санітарно-епідеміологічний нагляд
- •Глава 37
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління культурою
- •§ 2. Органи управління культурою
- •§ 3. Правове регулювання діяльності закладів
- •§ 4. Місцеве самоврядування і культура
- •Глава 38
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління фізичною
- •§ 2. Система і правове становище органів управління
- •§ 3. Спортивні товариства і спілки
- •§ 4. Місцеве самоврядування і фізична культура, спорт та туризм
- •Глава 39
- •§ 1. Засади і принципи державної молодіжної політики
- •§ 2. Організаційно-правове забезпечення реалізації
- •Глава 40
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління
- •§ 2. Система органів соціального захисту населення
- •§ 3. Місцеве самоврядування і соціальний захист населення
- •Глава 41
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління обороною
- •§ 2. Збройні Сили України, їх види
- •§ 3. Комплектування Збройних Сил України
- •§ 4. Військова служба
- •§ 5. Адміністративна відповідальність за порушення
- •Глава 42
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління
- •§ 2. Державний кордон та його охорона
- •Глава 43
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління внутрішніми справами
- •§ 2. Служба в органах внутрішніх справ
- •§3. Міліція
- •§ 4. Громадські формування з охорони громадського порядку
- •§ 5. Державний нагляд за безпекою дорожнього руху
- •§ 6. Внутрішні війська
- •§ 7. Дозвільна система
- •Глава 44 Адміністративно-правові засади забезпечення безпеки
- •§ 1. Поняття та види надзвичайних ситуацій. Правові основи
- •§ 2. Державна система запобігання та ліквідації
- •§ 3. Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій
- •Глава 45
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління
- •§ 2. Міністерство закордонних справ України
- •§ 3. Адміністративно-правове регулювання в’їзду
- •Глава 46
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління юстицією
- •§ 2. Реєстрація актів цивільного стану
- •§ 3. Організація нотаріальної служби
- •§ 4. Взаємовідносини органів юстиції, державної судової
- •§ 5. Органи юстиції та адвокатура
§ 6. Внутрішні війська
Внутрішні війська МВС України входять до системи МВС України і призначені для охорони та оборони важливих державних об'єктів, охоронивиправно-виховнихі лікувально-трудових установ, а також для участі в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю.
Правовою основою діяльності внутрішніх військ є Закон України від 26 березня 1992 р. «Про внутрішні війська Міністерствавнутрішніхсправ України»1,інші нормативно-правові акти.
Побудова внутрішніх військ здійснюється на засадах централізованого керівництва,єдиноначальності, поєднання прикомплектуванні принципівдобровільності та загального військового обов'язку.
Внутрішні війська складаються із з'єднань, військових частин іпідрозділів по охороні важливих державних об'єктів, підрозділів зв'язку, військових установ, навчальних закладів та навчальних частин. Керівництво внутрішніми військами покладено наМіністра внутрішніх справ України.
Безпосереднє оперативне управління внутрішніми військами здійснюєКомандувач цих військ.Основними завданнями, які покладені на внутрішні війська, є: охорона та оборона важливих державних об'єктів (зокрема атомних електростанцій), виправно-виховних і лікувально-трудових установ, об'єктів матеріально-технічного та військового забезпечення МВС України; супроводження спеціальних вантажів; здійснення пропускного режиму на об'єктах, що охороняються; конвоювання заарештованих і засуджених; охорона підсудних підчас судового процесу; переслідування і затриманнязаарештованихі засуджених осіб, які втекли з-під варти; участь в нагляді за засудженими та особами, які утримуються в лікувально-трудових профілакторіях, виконання доручень адміністрації цих установ щодо забезпечення внутрішнього порядку; участь в охоронігромадського порядкута боротьбі зі злочинністю.
При виконанні своїх обов'язків військовослужбовцям внутрішніх військ надане право вимагати від громадян і посадових осіб додержання порядку, який гарантує безпеку; затримувати і передавати адміністрації об'єкта, що охороняється, осіб, які порушили пропускний режим, а також вести переслідування, проводити затримання, оформляти первинні документи; передавати органам внутрішніх справ або Служби безпеки злочинців і осіб, які вчинили напад на об'єкт, що охороняється. Вони мають право проводити оточення (блокування) певних районів місцевості, окремих будівель і об'єктів під час розшуку та затримання осіб, які втекли з-під варти.
Військовослужбовці внутрішніх військ мають право використовувати і застосовувати зброю та спеціальні засоби на підставах і в порядку, передбачених Законом України «Про міліцію», військовими статутами та іншими законодавчими актами.
Особовий склад внутрішніх військ комплектується як за контрактом, так і в порядку призову. Військовослужбовці внутрішніх військ складають військову присягу, мають єдині для Збройних Сил України військові звання і знаки розрізнення. Вони проходять службу відповідно до Положення про проходження військової служби та військових статутів.
§ 7. Дозвільна система
Дозвільна система – це регламентований правом порядок виготовлення, придбання, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування, окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.
В Україні з метою охорони безпеки і порядку дозвільна система діє у різних сферах економічного, адміністративно-політичного та культурного життя. Так, в інтересах забезпечення безпеки судноплавства суднохідні інспекції дозволяють або забороняють плавання судам, спорудження мостів, запруд та інших надводних чи підводних, а також берегових споруд; дозволяють або призупиняють рух суден, які не укомплектовані екіпажем або необладнані згідно з діючими правилами, або судна, технічний стан котрих загрожує безпеці судноплавства та людей і майна, що знаходяться на ньому. Дозвільна система застосовується також з метою застосування нових лікувальних засобів, радіоактивних речовин і т.п.
Виходячи із змісту Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року 1, а також інших нормативних актів, дозвільну систему можна розглядати в двох аспектах – широкому і вузькому. В широкому розумінні мова йде про особливий порядок вчинення різними суб’єктами будь-яких дій, на що подібно одержати спеціальний дозвіл. Правом давати дозволи на здійснення певних дій користуються різні органи державного управління (Міністерство економіки України та з питань європейської інтеграції, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство транспорту України, Міністерство екології і природних ресурсів України та інші).
Дозвільна система у вузькому розумінні поширюється тільки на об’єкти перераховані в Положенні. На органи внутрішніх справ (міліцію) покладається, зокрема, здійснення дозвільної системи на такі предмети, матеріали, об’єкти, безконтрольне володіння і користування якими може завдати шкоди громадському порядку, особистій безпеці громадян, може бути використано із злочинною чи іншою протиправною метою. Діючим законодавством до таких об’єктів віднесено вогнепальна зброя (нарізна військових зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, мисливська нарізна і гладкоствольна) та боєприпаси до неї, пневматична, холодна зброя, вибухові матеріали, газові пістолети і револьвери та патрони до них, заряджені речовинами сльозоточивої і дратівливої дії, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної і холодної зброї, піротехнічні майстерні, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та боєприпасів до неї, штемпельно-граверні майстерні, печатки і штампи. Контролюючі функції (без відповідних дозволів), органи внутрішніх справ виконують також щодо деяких інших об’єктів дозвільної системи: наркотичних засобів, радіоактивних, сильнодіючих отруйних речовин, організацій, що займаються їх збутом та лабораторій, які проводять аналізи цих засобів та речовин тощо.
Правову основу здійснення органами внутрішніх справ дозвільної системи становлять чисельні нормативні акти різної юридичної сили. Сучасне законодавство України йде шляхом розширення повноважень органів дозвільної системи. Так, змінами, що були внесені до Положення про дозвільну систему, з кола її предметів були вилучені наркотичні, психотропні і радіоактивні речовини. Тепер порядок обігу цих речовин повністю врегульований відповідними законами і підзаконними нормативними актами відомчої спрямованості.
Органи внутрішніх справ організують роботу щодо здійснення дозвільної системи через структурні підрозділи міліції громадської безпеки (відділи, відділення, групи дозвільної системи), старших інспекторів дозвільної системи, а також дільничних інспекторів міліції.
Нормативні акти регламентують, наприклад, порядок виготовлення, продажу, придбання і перевезення сильнодіючих отрут; порядок відкриття майстерень по виготовленню і ремонту вогнепальної і холодної зброї і піротехнічних майстерень, стрілецьких тирів, магазинів, в яких здійснюється продаж зброї та боєприпасів до неї.
Здійснення дозвільної системи у відношенні цих об’єктів покладається на органи міліції.
Значну частину діяльності органів внутрішніх справ щодо здійснення дозвільної системи займає видача відповідних дозволів (наприклад, дозволи на виготовлення, придбання, зберігання і перевезення вибухових матеріалів видається тільки державним підприємствам, установам і організаціям. Громадяни України користуються правом придбання мисливської гладкоствольної зброї після досягнення 21-річного віку, а мисливської нарізної – 25-річного віку. Нормативними актами урегульовані умови та порядок видачі дозволів на придбання та зберігання, (носіння) газових пістолетів і револьверів та патронів до них. Дозволи на придбання і зберігання (носіння) газової зброї видаються громадянам, які досягли 18-річного віку, за умови наявності висновку (довідки) медичного закладу про те, що за станом здоров’я вони можуть володіти спеціальним засобом самооборони, а також ознайомлення з порядком їх зберігання (носіння) і застосування. Суб’єктам підприємницької діяльності видаються дозволи на придбання газових пістолетів і револьверів з метою захисту життя, здоров’я, честі та гідності своїх працівників. При цьому дозвіл на зберігання (носіння) газової зброї оформляється на конкретних працівників, до яких ставляться ті ж вимоги, що і до окремих громадян.
Положенням про дозвільну систему врегульовано також умови та порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток із зображенням Державного Герба України, простих трикутних печаток, металевих печаток для посвідчень, спеціальних перепусток, металевих гербових печаток для установ Національного та комерційних банків України і підприємств зв’язку і кутових банківських штатів тощо. Інші штампи та вироби (пломбіратори, факсиміле, штампелі тощо) виготовляються без дозволів внутрішніх справ. Важливе значення для охорони безпеки і громадського прядку має дотримання правил дозвільної системи у поводженні з вибуховими речовинами, застосування яких широко застосовується у народному господарстві.
Передбачено, що дозволи (ліцензії) на виготовлення, зберігання та використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, видаються строком на три роки. Дозволи на придбання та перевезення цих предметів, матеріалів і речовин видаються на строк до трьох місяців. Організація обліку та контроль за об’єктами дозвільної системи покладається на органи внутрішніх справ. Здійснюючи профілактичні заходи, працівники органів внутрішніх справ виявляють і вилучають у населення зброю, боєприпаси, вибухові матеріали, сильнодіючі отруйні, наркотичні та радіоактивні речовини, печатки і штампи, що зберігаються незаконно.
За порушення правил дозвільної системи встановлена дисциплінарна, адміністративна, матеріальна і кримінальна відповідальність.
Адміністративна відповідальність наступає за порушення правил дозвільної системи, які КпАП України визнаються адміністративними проступками. Види таких правопорушень та відповідальність за їх вчинення передбачені ст. ст. 94, 133, 189, 190–1954 КпАП України.