Розділ 2

Методи юридичної психології

§1. Пізнавальна функція методів юридичної психології

Методи, за допомогою котрих досліджуються закономірності будьякої науки, визначають її розвиток і ступінь вірогідності одержуваних результатів. Історія психології багата на приклади пошуку методів досліджень, якінерідковідзначалисявузькістюісуб’єктивністю. Застосування методу діалектики в психологічних дослідженнях дало змогу пояснити процеси і явища людської психіки з позицій теорії пізнання.

Використання методу пізнання передбачає наявність методів, притаманних кожній науці, в яких виявляється загальний метод. Тут співвідношення загального і окремого проявляється в тому, що загальне (діалектичний метод) відображається в окремих методах конкретної науки відповідно до її особливостей і завдань. Окремими методами пізнання є методи кожної науки, які дозволяють всебічно досліджувати систему закономірностей, що становлять її предмет. Таким чином,

загальним методом юридичної психології є діалектичний метод, а окремими — методи, що специфічно відображаються в ньому, для вивчення психічних явищ, спрямовані на всебічне дослідження психологічної структури людської діяльності в правовій сфері.

Окремі методи розвивалися переважно за такими своєрідними напрямами. По-перше, методи, які перенесені із загальної психології

івиконують пізнавальні функції водночас як у загальній, так і в юридичній психології. Вони охоплюють: а) психологічні методи вивчення особистості; б) методи психологічного впливу на особу; в) методи перевірки психологічних якостей особи. За структурою ці методи різноманітні і використовуються відповідно до поставлених цілей. Подруге, методи, які сприяють пізнанню тільки в юридичній психології

іформуються відповідно до її завдань або такі, що трансформуються з методів загальної психології щодо цілей юридичних.

16

Розділ 2. Методи юридичної психології

Вюридичнійпсихологіїважливемісцепосідаютьметодипсихологічного впливу на особу. Вони використовуються посадовими особами правоохороннихорганівумежахкримінально-процесуальногозаконодав- ства і професійної етики. У деяких літературних джерелах виділяють також методи судово-психологічної експертизи. До системи даної групи методівналежать: психологічнийаналізматеріалівкримінальноїсправи; психологічнийаналіззлочину; психологічнийаналізситуації; методпсихоаналізу; метод тестування; метод бесіди зпідекспертним таін.

§2. Система методів юридичної психології

Методи — це своєрідний інструментарій проведення дослідження, вони визначають розвиток юридичної психології. Ці методи виступають

упевній системі, в якій окремонаукові методи посідають важливе місце іявляютьсобоюконкретизаціюдіалектичногоізагальнонауковогометодів. Такимчином, оптимальноюєсистемаметодівтрьохрівнів: загального, особливоготаокремого— відповіднозагальнийметод(методдіалектики), загальнонаукові методи іокремі методи (окремонаукові).

До окремонаукових методів юридичної психології належать: спостереження, бесіда, анкетування, тестування, інтерв’ювання, природний і лабораторний експерименти, біографічний метод, метод незалежних характеристик тощо.

Сутність методу спостереження полягає в систематичному і планомірномувивченні психічнихявищшляхомсприйняття дослідником зовнішніх проявів психіки у процесі застосування права. Спостереження передбачає заздалегідь розроблену програму, підпорядковану певнійметі, імаєздійснюватися врізнихситуаціях, щодооднієїособи або групи осіб, без привнесення будь-яких елементів експерименту. Метод спостереження, здійснюваний із науковою метою, може використовуватися в судово-слідчій і пенітенціарній діяльності. Так, практичний аспект методу спостереження широко проявляється при провадженні окремих процесуальних дій, де реєстрація психічних явищ

увигляді різноманітних реакцій на подразник часто є підставою для застосування або видозміни тактичних прийомів, розуміння психологічноїітактичної позиціїособи, встановлення психологічного контакту, обрання власної позиції особи, яка здійснює розслідування або судовий розгляд.

17

Частина І. Вступ до юридичної психології

Метод спостереження в діяльності з виконання покарань має дві сторони— науковуіпрактичну. Науковапередбачаєзбиранняіреєстрацію матеріалів, необхідних для дослідження закономірностей людської психікивумовахвідбуванняпокарання, поміщенняувиправно-трудові установи; практична — встановлення даних про окремих осіб, мікроколективи, їхнюпсихологічнуспрямованість, ефективністьзастосування заходів виховного впливу, видозміну психіки осіб, які зазнають психолого-педагогічногоітрудовоговпливу. Використаннярозглядуваного методу в його науковій і практичній інтерпретації дозволяє одержувати досить високі результати, оперативно розробляти конкретні рекомендаціїіспостерігатизаефективністюїхньоговпливу. Методспостереженняміститьісамоспостереження, щодаєможливістьсудитипро перебіг власних психічних процесів.

Експериментальний методспрямованонавивченняпсихологічних явищ у спеціально створених для цього умовах. За сутністю і видами він поділяється на природний і лабораторний експерименти. При ор-

ганізації природного експерименту особи, яких випробовують, не знають про його призначення і умови, сприймають експеримент як справжню подію, учасниками якої вони є. З метою дослідження закономірностей, які виявляються у судово-слідчій діяльності, такий експеримент, як правило, не проводиться1.

1 Природний експеримент було проведено румунськими криміналістами з метою перевіркивірогідностіпоказаньсвідків. НаринковійплощіБухареставгодину«пік» був організований продаж риби, що користується великим попитом у місцевих жителів. Дирекція ринку виділила для цього невелике торгове місце і лише одного продавця та одногокасира. Поблизунепомітнорозташувалися працівники поліціївцивільномуодязі

іформі, аби втрутитися й залагодити конфлікт, що мав би спалахнути. У різних місцях було встановлено кілька прихованих кінознімальних апаратів із телеоб’єктивами

імікрофони для звукозапису. Через три хвилини після початку торгівлі біля прилавка утвориласячергав40–50 чоловік. Уцеймоментз’явився«покупець» (кіноактор) – єдиний «несправжній» учасникексперименту. Відразужнавколоньоговиникласуперечка, бовін намагавсяпідійтидоприлавкабезчерги. Йогоподальшаповедінкаспричинилащебільше невдоволенняприсутніх: вінвибираврибузящиків, сварився, аколипідійшлайогочерга– оплативпокупкуізажадавздачу, щонабагатоперевищуваласплаченунимсуму. Нацьому ґрунті розгорілася суперечка, яка перейшла в легку сутичку між «покупцем», продавцем

ікасиром. Працівникиполіції, щовтрутилися, з’ясувалиособусвідків, іцеймоментбуло використанодлятого, щоб«злочинець» сховався. Розслідуванняздійснювалосяособами, якінезналипроціліексперименту. Тутмибачимопересічну«справу» звичайнихсвідків у природній обстановці і разом з тим усі переваги експериментального методу. Недивно, щорезультатицьогодослідженнярішучерозійшлисязтвердженнямидеякихученихпро недостовірністьпоказаньсвідків(див.: Bogdan T. Curs іntroductiv in Psychologia Judiciara. – Bucurest, 1957; Ратинов А. Р. Судебная психология для следователей: Учеб. пособ. – М.: НИиРИОВШ МООПСССР, 1967. – С. 28–29).

18

Розділ 2. Методи юридичної психології

В юридичній психології лабораторний експеримент має обмежене застосування. Цепояснюєтьсятим, щовивченняпсихічнихвластивостей особистості в процесі судочинства виключає експериментування (крім досліджень, проведених упроцесі судово-психологічної експертизи). Зрештою, матеріал, необхідний для наукових висновків, можна збиратизадопомогоюіншихметодів, насамперед шляхомузагальнення судово-слідчої практики.

Успеціальній літературі вказується на можливість використання

внауковихціляхтакзваногоформуючогоексперименту(О. Р. Ратінов), спрямованого на вивчення психічних явищ у процесі навчання і професійної підготовки за допомогою постановлення та вирішення комплексузавдань, абиустановити ісформувати професійно важливі якості особи.

Удеякихтеоретичнихдослідженняхзазначаєтьсядоцільністьпроведення емоційного експерименту, мета якого — спостереження за реакцією особи, спеціально викликаною пред’явленням чи оголошеннямпевногоподразника. Такийекспериментвикористовуютьдлятого, щоб з’ясувати ставлення особи до розслідуваної події або встановлюваного факту. Вважаємо, що проведення таких експериментів суперечить етичним вимогам судово-слідчої діяльності, внаслідок чого вони не можуть бути рекомендовані для одержання інформації.

Різновидомекспериментальногометоду, щозастосовуєтьсявбільш вузькому діапазоні, є метод тестів. Психологічна проба, яку називаютьтестом, використовуєтьсядлявирішеннярізнихпитань: перевірки рівня інтелектуального розвитку, обдарованості (у певних межах), професійної придатності (або придатності до служби в армії чи спецпідрозділах СБУ або МВС), реакції на різноманітні подразники тощо. Тестуваннядоситьшироковикористовуєтьсяпривизначенніпсихічних станів людини, її реакцій, і з огляду на це створюються певні передумовидляпрогнозуванняможливоїповедінкиособиврізнихситуаціях, у тому числі екстремальних. Так, при перевірці типів темпераменту і можливих реакцій на подразник у космонавтів використовуються набори тестів, які дозволяють досліджуваній особі поставити себе у певну ситуацію і виявити свою реакцію на певні обставини чи дії. Використаннятакихтестів(наприкладмалюнків, ситуаційнийхарактер яких проявляється як подразник) дає змогу певною мірою визначити психологічнуструктуруособи(властивостітемпераменту) іпрогнозувати її психологічну сумісність, а також параметри її поведінки в ситуаціях, які вимагають прийняття миттєвихрішень. Методтестування

19

Частина І. Вступ до юридичної психології

може в деяких випадках застосовуватися й у дослідженнях судовослідчоїдіяльності, зокремадлявиробленняоптимальнихрекомендацій

звирішення різноманітних розумових завдань. Такі дослідження не тільки виявляють рівень професійної підготовки як основи для її подальшої оптимізації, а й створюють передумови для зміни характеру і методики навчання осіб, діяльність яких пов’язана насамперед з вирішенням таких розумових завдань.

Узагальній психології існує метод бесіди, який використовується дляодержаннярізнихвідомостейпроособистістьшляхомбезпосереднього спілкування з нею. Він передбачає складання переліку питань, що з’ясовуються у процесі його застосування. При цьому важливо створити обстановку, яка сприяє невимушеному висловленню щодо низки обставин, дояких належать моменти, щохарактеризують особу в усіх її проявах. Метод бесіди передбачає одержання інформації, що цікавить дослідника, шляхом вільної розповіді та постановлення запитань, характер яких визначається метою бесіди. Наприклад, причетній до тієї чи іншої події особі можуть ставитися запитання, що пояснюють її ставлення до певних явищ, фактів, обставин, які не стосуються безпосередньо сфери інтересів цієї людини. При проведенні бесіди дослідник спостерігає зареакціями співрозмовника, реєструючи їхній характер і відповідність висловлюваній позиції.

Певним доповненням до методу бесіди може бути біографічний метод, який полягає в збиранні та аналізі відомостей біографічного характеру, що дають уявлення про психічні особливості особистості. Такі відомості можуть міститися в різних документах — листах, щоденниках, архівнихматеріалах, документах, одержанихвіднавчальних і лікувальних закладів, підприємств, де проходила трудова діяльність особи. Всебічне вивчення таких матеріалів дає можливість припустити, як формувалася дана особистість, які життєві обставини (сім’я, школа, колодрузів) вплинулинаформуванняїїінтересівтаустановок. При цьому слід ураховувати динаміку формування особистості, зміни

їїпсихологічної структури, пов’язані з віком, соціальним статусом та ін. Використання окремих аспектів біографічного методу в судовослідчійпрактицієважливимзасобомодержанняінформаціїпроособу, яка може бути використана з тактичною метою.

За своєю сутністю до біографічного методу близький метод незалежних характеристик, мета якого — збирання даних про особу

зрізних, незалежних один від одного джерел. Незалежні характеристики дають багатосторонній матеріал, який в результаті його аналізу

20

Розділ 2. Методи юридичної психології

дозволяє скласти найповніше уявлення про особистість з огляду на оцінки, представлені особами, з якими досліджувана особа перебувала в тих чи інших стосунках. Метод незалежних характеристик за амплітудоюодержуваногоматеріалуєзначноширшим, ніжбіографічний метод, і дає можливість більш об’єктивно оцінити психологічні якості особистості. Водночас слід зазначити, що одержувані в такий спосіб матеріали мають ретельно аналізуватися і порівнюватися, аби виключити елемент суб’єктивності, що є присутнім у них, а також мусятьбутипідпорядкованієдинійсхемі, якапередбачаєпостановлення певних запитань. Це дозволить одержати характеристики, які найбільше відповідають цілям і напряму досліджень, і проаналізувати психологічну структуру конкретної особистості. В судовопсихологічних дослідженнях метод незалежних характеристик є засобом одержання даних про особу, яка вступає в коло судочинства, і в ізольованому вигляді застосовується вкрай рідко. Найчастіше він поєднується з біографічним методом і пов’язаним із ним методом анкетування. Останній передбачає опитування значної кількості осіб за чітко встановленою формою, що містить запитання, які цікавлять слідчого. Анкетний метод дає змогу виявити характеристики масових явищ, їхнітенденції, обмеженість абопоширеність, кількістьузагальнійструктуріявищ. Вінґрунтуєтьсянаанонімностізаповненняанкети, що дозволяє одержати найбільш об’єктивні дані про досліджувані процеси, особливо якщо вонистосуються деяких психологічних властивостей індивіда. Анкетний метод застосовується в основному при дослідженні судово-слідчої іпенітенціарної діяльності для з’ясування параметрівцієїроботи, зокремавміннявирішуватипрофесійнізавдання, умовдіяльностіташляхівїїоптимізації, типовихнегативнихявищ, форм організації, вимог, що ставляться до особи, тенденцій і причин їхнього виникнення тощо.

Одним із найефективніших методів юридичної психології, що широко застосовується на практиці, є метод інтерв’ювання. Його сутність полягає в одержанні суджень особи щодо певних явищ, обставин, дій, подій. Внаслідок йогозастосування можна одержати відомості, що мають суміжний соціально-психологічний і судовопсихологічнийхарактер. Можливістьодержатиінтерв’юневизначеної кількостіосібнадаєдослідженнюхарактерусоціологічнихузагальнень, судово-психологічнаспрямованістьякихвизначаєтьсятематикоюпра- воохоронноїдіяльності. Інтерв’ю, проведенезачіткосформульованою програмою, сприяє одержанню різних відомостей і від осіб, які вико-

21

Частина І. Вступ до юридичної психології

нують найрізноманітніші функції в судочинстві. Так, інтерв’ю суддів дає досліднику інформацію про шляхи формування їхнього внутрішнього переконання, критерії оцінки доказів, форми встановлення психологічного контакту з підсудними, виховну роль судового процесу, недолікиіперевагисудовоїпроцедури, важливістьірезультатипланування судового слідства та ін. Інтерв’ювання слідчих дає матеріал про їхню професійну підготовку, вміння вирішувати розумові завдання, долати психологічні бар’єри при розслідуванні злочинів, що мають ознаки типових ситуацій, оптимальні методи планування та організації слідчої діяльності, а також про умови, що спричиняють формування професійної деформації. Узагальнення результатів інтерв’ю дає досить репрезентативний матеріал для теоретичних висновків і рекомендаційізнайбільшефективногоздійсненнярізноманітнихнапрямів

іформ правозастосовної діяльності.

§3. Використання методу тестування

вюридичній практиці

Упроцесі досудового слідства, судового розгляду, профілактичної діяльності обізнані впсихології особиможутьвикористовувати тестові методики. Тести застосовує психолог чи експерт-психолог при проведенні діагностичних або експертних досліджень (участь у слідчих діях, провадження судово-психологічної експертизи).

Термін «тест» походить від англійського test, що означає випробування. Тест — це певне завдання (система завдань), яке дає змогу визначати рівень розвитку тієї чи іншої психологічної властивості (якості) особистості. У психології використовується також термін «тестування», що означає проведення перевірки або випробувань із використанням стандартизованих завдань (тестів), які відрізняються відповідною шкалою значень. Тестування застосовується з метою вимірювання індивідуальних відмінностей.

Упсихології розрізняють тести інтелекту (для виявлення розумового потенціалу індивіда), тести особистісні (вимірюються різні сторони особистості: установки, цінності, відносини, емоційні властивості та ін.), тести креативні (для вивчення творчих здібностей особистості), тести досягнень (визначають ступінь володіння конкретними знаннями, вміннями, навичками), тести проективні (для цілісного вивчення особистості, заснованого на психологічній інтерпретації ре-

22

Розділ 2. Методи юридичної психології

зультатів проекції (перенесення суб’єктом власних властивостей чи станів на зовнішні об’єкти) тощо.

З метою дослідження пізнавальної сфери, наприклад сприйняття, може використовуватися, зокрема, метод пояснення сюжетних картин, який полягає в пред’явленні випробовуваному тих чи інших малюнків: веселих, сумних, зі складним сюжетом. При цьому враховуються активність і бажання випробовуваного розглядати малюнок, витрачений час. Унаслідок тестування можуть бути одержані дані про кмітливість особи, вміння виділити істотне, емоційне відображення (відгук).

Длядослідженнясприйняттявипробовуваногорезультативнимєме-

тод відшуковування чисел за допомогою таблиць Шульте. Сутність цього тесту полягає в такому. На п’яти планшетах написані в різному порядку цифри від 1 до 25. На кожному планшеті вони написані порізному. Випробовуваному пропонується відшукати, показати іназвати уголос всі цифри підряд і зробити це якомога швидше. При оцінці результатів ураховується різниця в кількості часу, витраченого на кожний планшет. Збільшенняйогонаостанніхпланшетахсвідчитьпростомлюваність, прискорення — про повільне входження в роботу. У нормі на кожний планшет має витрачатися однаковий час (від 30 до 50 с).

Длядослідженняпізнавальноїсфериможебутизастосованометод заучуваннядесятислів. Випробовуваномузачитуютьдесятьслівіпропонують повторити в будь-якому порядку. Дослід повторюється п’ять разів, черезгодину— щераз. Кривазапам’ятовування можевказувати на послаблення активної уваги, стомлюваність, «застрявання» на помилці. Деяка модифікація розглянутого тесту у вигляді методу заучування десяти чисел застосовувалася у військах спеціального призначення для визначення особливостей запам’ятовування випробовуваними в екстремальних умовах (пропонувалося десять різних двозначних чисел).

Зорово-моторнийтест«формБендера» спрямованонавиявлення мозкових уражень, визначення емоційних розладів. Дев’ять простих фігур подаються одразу на одній картці. Усього карток вісім. Випробовуваногопросятьскопіюватикожнезображеннязізразкапередним. При оцінці підраховується час і аналізується характер виконання кожного завдання.

Використаннятестовихметодикнеприпускаєспрощеногопідходу. Історія юридичної психології знає періоди, коли з метою визначення причетності до вчиненого злочину пропонувалося використовувати

23

Частина І. Вступ до юридичної психології

тестування. Зокрема, маламісцерекомендаціяпровикористаннятесту «плями» (у психології — тест Роршаха) для «діагностики» причетності. Якщо випробовуваний у чорнильних плямах Роршаха бачив схожість зі слідами крові, робився висновок про його причетність до вчинення злочину (рис. 1).

Водночас уведення в психологічну практику тесту Роршаха стало однимізвеликихдосягненьпсихологіїХХст. Цейтестпризначенодля діагностики прихованих установок, спонукань, властивостей характеру. Основні теоретичні настанови Роршаха полягали в такому.

Рис. 1. Фрагменти зображень плям за тестом Роршаха

Якщо людина оперує всією плямою, це означає, що вона здатна сприймати основні взаємозв’язки і схильна до систематизованого мислення. Якщо увагу зосереджено на дрібних деталях, це означає, що людина уїдлива і дріб’язкова, якщо на рідкісних — схильна до «надзвичайного» іздатнадозагостреноїспостережливості. Відповідінабіле тло, на думку Роршаха, свідчать про наявність опозиційної установки:

24

Розділ 2. Методи юридичної психології

уздорових людей — про схильність до дискусій, упертість і свавілля,

ау психічно хворих — про негативізм і відхилення у поведінці1. Теструки(Hand Test) — проективна методика дослідження особи,

що призначена для діагностування відкритої агресивної поведінки. Стимульний матеріал тесту руки — стандартні дев’ять зображень

кистейрук(рис. 2) іоднапорожнятаблиця, припоказіякоїпросятьпредставити кисть руки та описати її уявлювані дії. Зображення подаються

упевних послідовності та положенні. Обстежуваний має відповісти на запитання про те, яку, на його думку, дію виконує нарисована рука (або сказати, що здатна виконувати людина з такою рукою). Крім запису відповідей, реєструютьсяположення, вякомуобстежуванийтримаєтаблицю,

атакож часізмоменту пред’явлення стимулудопочатку відповіді.

Рис. 2. Зображення кистей рук для тесту руки

У практиці визначення професійної придатності і при провадженні судово-психологічних експертиз ефективними є стандартизовані особистісніопитувальники. Засвоєюсутністюопитувальникєпевнимнабором запитань, кожне з яких логічно пов’язане з основною проблемою дослідження і призначене для вивчення та оцінки певних властивостей і проявівособистості. Найвідомішимиопитувальникамиє: ОпитувальникPEN (ГансіСибілла Айзенки); Опитувальникміні-мульт(скорочений варіант міннесотського особистісного переліку MMPI); характерологічний опитувальникК. Леонгарда; тестКеттела(16PF-опитувальник); патохарактерологічний діагностичний опитувальникЛічка таін.

1 Див.: Белый Б. И. Тест Роршаха. Практика и теория / Под ред. Л. Н. Собчик. – С.-Пб.: Дорваль, 1992.

25