Zadacha_23
.docЗадача №12: Група громадян, які мешкають у будинках, розташованих біля високовольтної мережі електропередач, звернулася до суду з позовом до дирекції мережі високовольтних електропередач, у якому просила стягнути суму збитків, завданих здоров’ю громадян шкідливим впливом електромагнітних полів. Відповідач позовні вимоги не визнав, заявив при цьому, що в його діях вина відсутня. МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
N 239 від 01.08.96 Зареєстровано в Міністерстві м.Київ юстиції України 29 серпня 1996 р. vd960801 vn239 за N 488/1513
Про затвердження державних санітарних правил та норм
{ Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
До джерел електромагнітного випромінювання в населених пунктах належать радіо-, телевізійні і радіолокаційні станції різного призначення, що працюють в смузі радіочастот, а також мережа ліній електропередачі, яка складається з повітряних високовольтних ліній електропередачі та електричних підстанцій. До складу підстанцій можуть входити: розподільні пристрої, перетворювачі електроенергії, трансформатори, випрямлячі та інші пристрої і споруди.
1.1.1. Санітарні норми і правила (далі - Правила) захисту населення від впливу ЕМП, що створюються радіотехнічними об'єктами, надалі РТО, визначають гігієнічні вимоги до передавальних радіо-, телевізійних станцій та інших об'єктів, які випромінюють електромагнітну енергію в навколишнє середовище. Правила поширюються на існуючу житлову забудову, забудову, що проектується і споруджується, окремі житлові, громадські і виробничі будинки різного відомчого підпорядкування, місця масового відпочинку населення, які розміщуються в районах розташування як діючих РТО, так і тих, що проектуються і споруджуються.
1.1.2. Відповідальність за дотриманням цих Правил покладається на міністерства, відомства, установи, організації, підприємства, кооперативи та інші юридичні особи і фізичних осіб, які експлуатують, реконструюють або проектують на території України РТО, чи окремі передавальні пристрої, що випромінюють електромагнітну енергію.
Узгодження проектів планування та забудови в районах розташування РТО покладається на установи санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України і архітектурно-планувальні управління місцевих Рад народних депутатів.
Відповідальність за проектування та будівництво житлових, громадських будинків і споруд в зоні обмеження забудови несуть організації, що здійснюють їх проектування і будівництво.
1.3.3. Гранично допустимий рівень ЕМП, що створюють інші типи станцій, які не ввійшли до таблиць 1.2-1.4, в тому числі радіолокаційними засобами, що працюють в імпульсному режимі випромінювання, тимчасово, до розробки індивідуальних нормативів 2
встановлюється 2.5 мкВт/см , або 3 В/м, як для діапазонів ДВЧ та УВЧ.
1.3.4. Рівень ЕМП на території, призначеній для забудови, в приміщеннях житлових і громадських будинків, лікувально-профілактичних, оздоровчих, дитячих дошкільних і шкільних закладів, в будинках інвалідів і престарілих, в місцях відпочинку, на дитячих і спортивних майданчиках і т.п., не повинен перевищувати ГДР, встановлені визначеними Правилами.
1.4. Вимоги до розміщення РТО і організації їх санітарно-захисних зон і зон обмеження забудови
1.4.1. Майданчики для розміщення проектованих РТО необхідно вибирати з урахуванням потужності передавачів, характеристик спрямованості випромінювання, висоти розташування і конструктивних особливостей антен, рельєфу місцевості, функціонального призначення прилеглих територій, висоти забудови для того, щоб рівні ЕМП на території, призначеній для забудови, не перевищували ГДР, наведених у п.1.3.
1.4.3. Майданчик РТО (технічна територія) обладнується відповідно до будівельних норм і правил, на його території не допускається розміщення житлових та громадських будинків.
1.5. Розміщення будинків і споруд в зоні обмеження забудови
1.5.2. У зоні обмеження забудови будівлі лікувально-профілактичних установ зі стаціонарами, оздоровчих, дитячих дошкільних і шкільних закладів, будинків інвалідів і престарілих потрібно розміщувати на ділянках території, де створюється радіотінь.
1.5.3. При розробці проекту планування і забудови в зоні обмеження забудови проектна організація повинна передбачити заходи щодо зниження в житлових, громадських та інших будинках рівнів ЕМП, створюваного за рахунок перевипромінювачів, якими є металеві конструкції. Рівень ЕМП при цьому не повинен перевищувати нормативні значення, встановлені визначеними Правилами.
1.5.4. При розміщенні об'єктів громадського будівництва в зоні обмеження забудови слід враховувати можливість зниження рівня ЕМП на майданчиках відпочинку та спорту за рахунок екрануючого ефекту будинків і споруд, а в приміщеннях - за рахунок розташування житлових, громадських і промислових будинків торцем або фасадом з якнайменшою площею засклення до джерела ЕМП. При необхідності розташування будинків фасадом до джерела можна використовувати будинки галерейного типу, орієнтовані житловими приміщеннями у бік, протилежний від джерела випромінювання.
1.5.5. При проектуванні забудови в зоні обмеження забудови необхідно передбачати густоту житлового фонду за нижньою межею будівничих норм і правил.
1.5.6. У зоні обмеження забудови рекомендується передбачати спорудження огороджувальних конструкцій і покрівель житлових, громадських і промислових будинків із матеріалів з високими радіоекрануючими властивостями (наприклад, із залізобетону), або з покриттям заземленою металевою сіткою. Крім того, слід враховувати можливість застосування захисних стінок, піддашшя, глибоких лоджій тощо.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А від 4 березня 1997 р. N 209 Київ
Про затвердження Правил охорони електричних мереж
6. Мінімально допустимі відстані від електричних мереж до будинків, споруд, дерев та інших зелених насаджень, а також від проводів повітряних ліній електропередачі до земельної і водної поверхні встановлюються нормативними актами Міненерго, погодженими з заінтересованими органами.
8. Забороняється в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або нещасні випадки, а саме:
будувати житлові, громадські та дачні будинки;
ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» Стаття 24 Захист населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів
Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов'язані: здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами. Отже, було порушено Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів в частині «Захист від електромагнітних випромінювань» Жителі мають право ст.23.ч1 ЦК України Відшкодування моральної шкоди, ст. 1165 ЦК України Відшкодування шкоди, завданої внаслідок неусунення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи, ст. 1187 ч.1,2 ЦК України Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, ст. 1195 ЦК України Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я. Дирекція мережі високовольтних електропередач ст. 1163 ЦК України Усунення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи, ст. 1164 ЦК України Наслідки неусунення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи, ст. 1167 ч.1 ЦК України Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду.
14. До суду звернулася Мілоська з позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної ПАТ "Зоря". Позивач зазначила, що при проведенні хімічної обробки поля пестициди, агрохімікати вітром рознесені і по її дачній ділянці, на якій вона працювала на той час. Розповсюдившись повітряно-крапельним шляхом, отруйні речовини вплинули на стан її здоров' я. Міловська тривалий час знаходилася в лікарні в реанімаційному відділенні (за висновком експертизи позивач отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості і перебувала в лікарні на стаціонарному лікуванні 21 день), отримала інвалідність. Представники відповідача вимоги позивача не визнали, стверджували, що обробка поля проводилася речовинами, які не є забороненими для використання в сільському господарстві.
Вирішіть справу. Охарактеризуйте правовідносини, що виникли. Який порядок та умови відшкодування шкоди, заподіяної здоров 'ю громадян у зв 'язку з порушенням законодавства в галузі забезпечення вимог екологічної безпеки?
ЗУ ПРО ПЕСТИЦИДИ І АГРОХІМІКАТИ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
пестициди - токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин
хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення,
регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок
діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається
шкоди матеріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів,
деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб;
агрохімікати - органічні, мінеральні і бактеріальні добрива,
хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що
застосовуються для підвищення родючості грунтів, урожайності
сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької
продукції;
Стаття 3. Основні принципи державної політики
у сфері діяльності, пов'язаної з
пестицидами і агрохімікатами
Основними принципами державної політики у сфері діяльності,
пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами, є:
пріоритетність збереження здоров'я людини і охорони
навколишнього природного середовища по відношенню до економічного
ефекту від застосування пестицидів і агрохімікатів;
безпечність для здоров'я людини та навколишнього природного
середовища під час їх виробництва, транспортування, зберігання,
випробування і застосування за умови дотримання вимог,
встановлених державними стандартами, санітарними нормами,
регламентами та іншими нормативними документами;
Стаття 7. Державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів
Державній реєстрації підлягають препаративні форми пестицидів
і агрохімікатів.
Державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів здійснюється
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на
платній основі в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом
Міністрів України, на підставі позитивних результатів випробувань
та матеріалів досліджень.
{ Частина друга статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 4769-VI ( 4769-17 ) від 17.05.2012 }
Обов'язковою умовою державної реєстрації пестицидів та
агрохімікатів є наявність відповідної документації щодо їх
безпечного застосування, включаючи позитивний висновок державної
санітарно-епідеміологічної експертизи, методик визначення
залишкових кількостей пестицидів і агрохімікатів у
сільськогосподарській продукції, кормах, харчових продуктах,
грунті, воді, повітрі.
{ Частина третя статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1628-IV ( 1628-15 ) від 18.03.2004 }
У разі державної реєстрації пестицидів чи агрохімікатів в
Україні забороняється протягом десяти років з дати такої
реєстрації використовувати інформацію, що міститься в документації
(досьє) щодо безпечного застосування цих пестицидів,
агрохімікатів, без дозволу суб'єкта господарювання, за зверненням
якого здійснено реєстрацію.
{ Статтю 7 доповнено частиною згідно із Законом N 335-V ( 335-16 )
від 14.11.2006 }
Після державної реєстрації пестицидів та агрохімікатів
органи, що здійснюють державний контроль за їх застосуванням,
забезпечуються в порядку ( 228-96-п ), встановленому Кабінетом
Міністрів України, стандартними зразками пестицидів і
агрохімікатів, методиками визначення їх залишкових кількостей.
Пестициди і агрохімікати реєструються терміном до десяти
років. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, може
встановити повну або тимчасову заборону на застосування пестицидів
і агрохімікатів в разі надходження нових, раніше невідомих, даних
про їх небезпеку. В окремих випадках, у зв'язку з
санітарно-епідемічною та природоохоронною ситуацією в країні
(регіоні), центральний орган виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя
населення, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері охорони навколишнього природного
середовища, вправі обмежити аж до припинення у встановленому
порядку всі види діяльності з пестицидами і агрохімікатами.
{ Частина статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1628-IV ( 1628-15 ) від 18.03.2004 }
Після закінчення терміну реєстрації пестицидів і
агрохімікатів проводиться їх перереєстрація на платній основі в
порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
{ Частина сьома статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 4769-VI ( 4769-17 ) від 17.05.2012 }
Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених для
використання, регламенти їх застосування та щорічні доповнення до
нього ведуться центральним органом виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері охорони навколишнього природного
середовища в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів є підставою
для здійснення державного контролю шляхом запровадження санітарних
заходів (процедур експертизи, інспектування та ухвалення) щодо
наявності в харчових продуктах дозволеної центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері охорони здоров'я
Господарська діяльність у сфері зберігання та застосування
пестицидів і агрохімікатів підлягає обов'язковому страхуванню,
умови та порядок якого визначаються законодавством.
Стаття 20. Відповідальність за порушення законодавства
про пестициди і агрохімікати
Порушення законодавства про пестициди і агрохімікати тягне за
собою цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну
відповідальність згідно з чинним законодавством.
санітарне та епідемічне благополуччя населення - це стан здоров'я населення та середовища життєдіяльності людини, при якому показники захворюваності перебувають на усталеному рівні для даної території, умови проживання сприятливі для населення, а параметри факторів середовища життєдіяльності знаходяться в межах, визначених санітарними нормами;
державна санітарно-епідеміологічна експертиза - це вид професійної діяльності органів державної санітарно-епідеміологічної служби, що полягає у комплексному вивченні об'єктів експертизи з метою виявлення можливих небезпечних факторів у цих об'єктах, встановленні відповідності об'єктів експертизи вимогам санітарного законодавства, а у разі відсутності відповідних санітарних норм - в обгрунтуванні медичних вимог щодо безпеки об'єкта для здоров'я та життя людини;
Стаття 7. Обов'язки підприємств, установ і організацій
Підприємства, установи і організації зобов'язані:
на вимогу посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби надавати безоплатно зразки використовуваних сировини і матеріалів, а також продукції, що випускається чи реалізується, для проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи;
відшкодовувати у встановленому порядку працівникам і громадянам шкоду, завдану їх здоров'ю внаслідок порушення санітарного законодавства.
Стаття 11. Об'єкти державної санітарно-епідеміологічної експертизи
Державній санітарно-епідеміологічній експертизі підлягають:
продукція, напівфабрикати, речовини, матеріали та небезпечні фактори, використання, передача або збут яких може завдати шкоди здоров'ю людей;
Стаття 25. Застосування та знешкодження хімічних речовин і матеріалів, біологічних засобів
Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни у разі застосування хімічних речовин і матеріалів, продуктів біотехнології зобов'язані дотримувати санітарних норм.
Стаття 48. Цивільно-правова відповідальність за порушення санітарного законодавства
Підприємства, установи, організації, підприємці та громадяни, які порушили санітарне законодавство, що призвело до виникнення захворювань, отруєнь, радіаційних уражень, тривалої або тимчасової втрати працездатності, інвалідності чи смерті людей, зобов'язані відшкодувати збитки громадянам, підприємствам, установам і організаціям, а також компенсувати додаткові витрати органів санітарно-епідеміологічної служби на проведення санітарних та протиепідемічних заходів і витрати лікувально-профілактичних закладів на подання медичної допомоги потерпілим.
У разі відмови від добровільної компенсації витрат або відшкодування збитків спір розглядається у судовому порядку.
Стаття 49. Кримінальна відповідальність за порушення санітарного законодавства
Діяння проти здоров'я населення, вчинені внаслідок порушення санітарного законодавства, тягнуть за собою кримінальну відповідальність згідно з законом.
ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
Р О З'Я С Н Е Н Н Я
N 02-5/744 від 27.06.2001
1.2.1. У визначенні предмету спору в справах даної категорії,
пов'язаних з відшкодуванням шкоди (збитків), слід керуватися
Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища"
( 1264-12 ), яким відповідно до статті 2 цього законодавчого акта
регулюються відносини у галузі охорони навколишнього природного
середовища в Україні та відповідно до статті 68 якого
підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані
відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення
законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в
порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
{ Пункт 1 доповнено підпунктом 1.2.1 згідно з Рекомендаціями
Вищого господарського суду N 04-06/44 ( v6_44600-09 ) від
25.03.2009 }
1.3. Розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної
внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного
законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські
суди повинні обов'язково враховувати наявність таких умов
відповідальності як безпосередній причинний зв'язок між
відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача.
До позовної заяви повинен бути доданий обгрунтований
розрахунок суми, що стягується на відшкодування заподіяної шкоди.
Отже, необхидно провести експертизу і якщо вони небезпечні-стягнути кошті з ПАТ.