- •Вступ
- •§ 1. Предмет юридичної психології
- •§ 2. Система юридичної психології
- •§ 1. Пізнавальна функція методів юридичної психології
- •§ 2. Система методів юридичної психології
- •§ 1. Передумови застосування психологічних знань у судочинстві
- •§ 2. Розвиток і становлення юридичної психології
- •Запитання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •§ 1. Поняття і структура діяльності. Вміння і навички
- •§ 2. Поняття волі і вольової дії. Етапи формування складного вольового акту
- •§ 3. Емоції і почуття
- •§ 1. Поняття особистості. Співвідношення соціального і біологічного в особистості
- •§ 3. Типи темпераменту та його властивості
- •§ 4. Поняття і структура характеру
- •§ 5. Закономірності формування здібностей
- •Запитання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •§ 1. Особливі умови процесуальної діяльності як професії
- •§ 2. Професійні якості і психологія осіб, які здійснюють провадження у справі. Поняття професіограми
- •§ 4. Психологія планування та організації процесуальної діяльності
- •§ 1. Пізнавальна діяльність
- •§ 2. Конструктивна діяльність
- •§ 3. Комунікативна діяльність
- •§ 4. Посвідчувальна діяльність
- •Запитання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •§ 1. Психологічні особливості особи слідчого
- •§ 2. Психологія обвинуваченого. Поняття захисної домінанти
- •§ 3. Психологія потерпілого і свідка. Провокуюча поведінка, види віктимності
- •§ 1. Психологія огляду місця події
- •§ 2. Психологія допиту
- •§ 3. Психологія очної ставки
- •§ 4. Психологія пред’явлення для впізнання
- •§ 5. Психологія відтворення обстановки та обставин події
- •§ 6. Психологія обшуку
- •§ 1. Поняття і компетенція судово-психологічної експертизи
- •§ 2. Методи судово-психологічної експертизи
- •§ 3. Призначення судово-психологічної експертизи та організація її провадження
- •Запитання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •§ 1. Психологія судді
- •§ 2. Психологічні особливості судового процесу
- •§ 3. Психологія прийняття рішення судом
- •§ 4. Психологія особи підсудного
- •§ 1. Психологічні основи судового допиту. Перехресний допит
- •§ 3. Психологічні основи судового огляду
- •Запитання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •§ 1. Психологічна структура злочину
- •§ 2. Психологічні наслідки злочину
- •§ 1. Поняття особи злочинця
- •§ 2. Класифікація злочинних типів
- •§ 3. Психологія окремих категорій злочинців
- •Запитання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •§ 1. Сутність пенітенціарної психології
- •§ 1. Колективи засуджених та їх психологічна характеристика
- •§ 3. Психологія тюремного побуту
- •§ 4. Психологічні основи ресоціалізації засуджених
- •Запитання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •БІБЛІОГРАФІЯ
- •АЛФАВІТНО-ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК
Розділ12
Психологія судових дій
§1. Психологічні основи судового допиту. Перехресний допит
Найбільш поширеною процесуальною дією під час судового слідства є допит. Допит у суді — це складний процес спілкування між особами, які беруть у ньому участь. Таке спілкування здійснюється гласно, відкрито. У психологічному плані допит є інформаційнопсихологічним спілкуванням осіб — це процес обміну інформацією, процес взаємодії, взаємосприйняття учасників.
Допит у суді має певні особливості. Як такі можуть бути названі: 1) розширене коло учасників судового допиту; 2) ускладнений інформаційний обмін між учасниками допиту; 3) особлива роль судді як регулятора інформаційного обміну; 4) повторюваність показань, що повідомляються(повторневідтворення); 5) змагальнийхарактерсудового допиту; 6) складність рефлексивного управління учасниками судового допиту; 7) гласність, відкритість; допит веде не одна особа, а декілька учасників процесу; 8) ті, що допитують, як правило, попередньо ознайомилися з раніше даними на досудовому слідстві показаннями.
Допитусудіскладається здвохосновнихчастин: 1) вільноїрозповіді допитуваного; 2) відповідей допитуваного на запитання суддів (судді), обвинувача, потерпілого, цивільногопозивача, цивільноговідповідачатаїхніхпредставників, захисника, підсудного. Такийпорядок є оптимальним, оскільки вільна розповідь сприяє повному відтворенню обставин, дає змогу послідовно викладати певні відомості. Коли допитуваний неможе вільноповідомити прообставини справи, допит проходить лише у формі постановки запитань.
Під час судового допиту постановки навідних (таких, що містять елементи сугестії) запитань є неприпустимим. Такі запитання повинні бути усунутісуддею. Усуваютьсятакожзапитання, щонестосуютьсясправи; ті, щовикриваютьсвідкаабопотерпілоговучиненнізлочинутаїхкомпрометують; ті, що стосуються інтимного боку життя допитуваного (якщо це безпосередньонестосуєтьсяз’ясуванняобставинзлочину).
Запитання допитуваному мають бути короткими і конкретними. Завдання судді — аналізувати всі запитання учасників судового розгляду,
184
Розділ 12. Психологія судових дій
виявлятитаусуватипевнітипизапитань(забороненізапитання). Уцьому виявляється регулятивна функція судді у тактиці судового допиту. Саме суддя виступаєрегулятором інформаційної взаємодії учасників процесу.
Під час допиту підсудного, свідка, потерпілого учасниками судового розгляду судді мають право ставити їм запитання лише для уточнення і доповнення відповідей (ст. ст. 300, 303, 308 КПК України). Такі умови постановки допитуваним запитань суддями спрямовані на охорону процесуальних прав допитуваних, яких у цьому разі є декілька, і переслідують вони різні цілі.
Складним видом судового допиту є перехресний допит, який невідомий досудовому слідству. Перехреснийдопит— цеспецифічний вид судового допиту.
Усудовомузасіданніправомставитизапитаннядопитуванимнаділені судді, прокурор, захисники, експерти, цивільнийпозивач, цивільнийвідповідач та їхні представники, а також підсудний і потерпілі. Допит є перехресним тільки тоді, коли до нього включаються рівноправні учасники кримінально-процесуальної діяльності. Кожен учасник судового розгляду має право ставити допитуваному додаткові запитання для з’ясування чи доповнення відповідей, даних на запитання інших осіб. Кожного свідка можнадодатководопитатиабопередопитативприсутностііншихужедопитанихсвідківабонаочнійставці(ст. 304 КПКУкраїни).
Перехресному допиту можуть бути піддані всі учасники процесу (підсудні, свідки, потерпілі, цивільні позивачі і цивільні відповідачі, атакож експерти), щодопитуються усудовому засіданні. Такий допит справляє сильний вплив на психіку допитуваного. Він передбачає одночаснийдопиткількомаучасникамипроцесуоднієїособивідносно одних і тих самих обставин. Особлива роль у перехресному допиті належить суду, який повинен виконувати регулятивну функцію.
Слід зазначити, що перехресному допиту притаманні деякі негативні риси: 1) спостерігається різне процесуальне становище учасників судового розгляду, існує складне переплетення інтересів, відбувається різна оцінка доказів; 2) зростає небезпечність добросовісної помилкидопитуваного(фантастичнінашарування, сугестивнівпливи, конформністьтаін.); 3) учасникидопитуставлятьзабороненізапитання допитуваному (навідні, провокуючі), які суду важко миттєво вичленувати в процесі спілкування; 4) здійснюється постановка однотипних запитань, повторюються однакові запитання декілька разів; 5) особи, що допитують, застосовують різну тактику (переслідування різних цілей, прагнення до протилежних результатів).
185
Частина V. Психологія судової діяльності
Відповіднодочинногокримінально-процесуальногозаконодавства можливепроведеннятакоговидудопиту, якдопитекспертаусуді. Згідноізст. 311 КПКУкраїнипісляоголошеннявисновкуекспертовіможуть задаватисяпитаннядляроз’ясненняідоповненняйоговисновку. Питання експертові спочатку задає прокурор, потім потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, їх представники, захисник, підсудний, суддятанароднізасідателі. Здається, щотакестановищепринижуєроль експертаякпроцесуальноїфігури1. Експертподаєрозгорнутийвисновок. Однак у деяких випадках чомусь виникає необхідність у постановці йомузапитаньівимогдодаванняпоказаньвуснійформі. Зпсихологічногопоглядуможейтисяпроте, щоупроцесідемонструється«головний винуватець» майбутнього обвинувального вироку.
В юридичній літературі достатня увага приділяється проблемам забезпеченнябезпекисуб’єктівкримінальногопроцесу. Середпропонованих заходівбезпекиупевнихвипадкахєідискусійніаботакі, щовикликають заперечення. Так, неправомірноювидаєтьсяпропозиціяпровикористанняякзаходузабезпеченнябезпекипроведеннядопитусвідківіпотерпілих завідсутностіпідсудних. Такийпідхідпривсіййого«простоті» та«ефективності» повертає вітчизняне кримінальне судочинство до практики «заочногоправосуддя». Захистінтересіводнихучасниківпроцесунеповиненздійснюватисяшляхомпорушеннязаконнихправіінтересівінших йогоучасників, уцьомуразіпідсудних (В. Трухачев).
На нашу думку, з обережністю слід підходити і до пропозицій про внесення змін до кримінально-процесуального законодавства з питань «угодізправосуддям», «судовихкомпромісів». Уцихвипадкахйдеться про«модернізацію» судовогослідства, можливість«домовитися» зпідсудним. Треба зазначити, що спрощення психологічних спілкувань не ведедодосягненняістини. Такапроцедураможемежуватизісвавіллям, порушенням демократичних принципів кримінального судочинства, притягненням до кримінальної відповідальності невинуватих осіб.
§2. Психологічні основи очної ставки
усуді
Відповідно до ч. 2 ст. 304 КПК України кожного свідка можна додатково допитати або передопитати в присутності інших уже допита-
1 У судовій практиці трапляються випадки виклику на судове засідання і допиту слідчих, які розглядали певну кримінальну справу. На нашу думку, така практика є неприпустимою.
186
Розділ 12. Психологія судових дій
них свідків або на очній ставці. Однак процесуальний порядок очної ставки у суді фактично не регламентовано.
Психологічна сутність очної ставки в суді полягає у тому, що тут наявний поперемінний допит (спілкування) раніше допитаних осіб з метою усунення істотних суперечностей в їхніх показаннях під час судового засідання. Істотні суперечності усуваються в присутності багатьох осіб, у ході відкритого судового засідання.
Є відмінності між очною ставкою в суді і очною ставкою на досудовомуслідстві. Так, кількістьучасниківнадосудовомуслідстві— дві особи. У суді очна ставка може проводитися і між більшою кількістю учасників (раніше допитаних осіб).
Спілкування під час очної ставки в суді має складний характер. Це пов’язано з особливостями змагального процесу, різними інтересами обвинувачення і захисту. Ускладнюється також інформаційний обмін між особами, які спілкуються, суду (судді) стає важче виконувати регулюючу функцію у процесі одержання інформації, підвищується ступінь тактичного ризику, загострюються конфліктні стосунки. Все це вимагає певних психологічних правил проведення очної ставки
всуді, упорядкування спілкування з метою усунення суперечностей.
Вюридичній літературі містяться пропозиції щодо проведення «кругових» і«комбінованих» очнихставок. Круговаочнаставкапередбачає таке спілкування, коли з тієї самої обставини послідовно ставиться запитання декільком особам. Така очна ставка здійснюється нібитозаколом. Позитивнимуцьомуєте, щовиникаєпевнапослідовність дій. Причому важливим у психологічному аспекті є визначення черговості допитуваних.
У деяких випадках доцільним є провадження комбінованої очної ставки, коли в судовому засіданні проводиться декілька очних ставок одна за другою (декілька парних очних ставок). Уцьому разі психологічні відносини ускладнюються. Суду потрібна відповідна попередня підготовка (планування судової діяльності).
Необхідність проведення очної ставки в суді може виникати у разі зміни показань тих чи інших осіб, повідомлення інформації, що відрізняєтьсявідтієї, якабуланадананадосудовомуслідстві. Слідзавжди визначати доцільність проведення очної ставки, пам’ятати, щоіснують також інші способи усунення суперечностей. Наявність суперечностей у показаннях, раніше даних тими чи іншими особами, передбачає існуванняконфліктнихстосунків(деякіособиможутьумисноповідомлятинеправдивівідомості). Очнаставкатакихосібможенетількизашко-
187