Тема 5. Грошові системи

Банківський білет – форма грошей, що надходить у сферу обігу в зв'язку з видачею кредиту. Його погашення зумовлює вилучення грошових знаків з обігу.

Банкнота – див. тему 1.

Безготівкові розрахунки – розрахунки, що здійснюються шляхом переміщення грошей по рахунках банків та заліків взаємних вимог.

Біметалізм - грошова система, за якої роль золотого еквівалента законодавче закріплялася за двома металами - золотом і сріблом; монети з цих металів карбувалися та оберталися на рівних засадах, банкноти підлягали обміну на два ці метали.

Бюджетний дефіцит - перевищення державних витрат над надходженнями від оподаткування.

Валютна інтервенція - метод регулювання центральним банком курсу національної валюти (здійснюється шляхом купівлі-продажу іноземної валюти).

Валютний курс - один з елементів грошової системи. Це співвідношення між грошовими одиницями різних країн, яке використовується для обміну валют під час здійснення валютних та інших економічних операцій. Виступає як ціна валюти однієї країни, виражена у валюті іншої країни.

Відкрита грошова система - грошова система, в якій відсутні обмеження на проведення валютних операцій юридичними та фізичними особами. Національна економіка органічно включена у світову.

Гривеник – десяти копійкова руська монета, випускалася зі срібла, епізодично мідною, із нікелю, з 1961 р. в СРСР - мідно-нікелевий сплав.

Гривня - національна грошова одиниця України з 1996 р. В Стародавній Русі „гривна" - металева прикраса, обруч, що носили на шиї - вагова грошова одиниця.

Грошова одиниця - один з елементів грошової системи. Це встановлений законодавче грошовий знак. Вона служить для вимірювання цін товарів та послуг. Встановлюється законодавством країни з урахуванням соціально-економічних та історичних закономірностей її розвитку.

Грошова система - це форма організації грошового обороту в країні, встановлена загальнодержавними законами.

Грошова система кредитного обігу - випуск і рух грошових знаків, що виникають на основі кредитних відносин; регульована грошова система.

Грошова система металевого обігу - саморегульована система, при якій характерне функціонування механізму стихійного регулювання грошового обороту.

Грошова система паперово-грошового обігу - випуск казначейських білетів покриття бюджетного дефіциту за рахунок бюджетної емісії.

Грошова система паралельної валюти - це різновид біметалізму, за якої співвідношення між золотими і срібними монетами встановлюється стихійно на ринковій основі.

Грошова система подвійної валюти – це різновид біметалізму, за якої співвідношення між золотими та срібними монетами встановлюється стихійно на ринковій основі.

Грошова система «кульгаючої» валюти - система, за якої один з видів монет карбується в закритому порядку.

Грошова система закритого типу - грошова система, яка передбачає використання валютних обмежень. Національна грошова система ізольована від світової.

Грошово-кредитна політика - державна політика, що впливає на кількість грошей в сфері обігу: комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, направлених на регулювання економічного зростання, стимулювання інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці України, забезпечення зайнятості населення та вирівнювання платіжного балансу.

Девіза - іноземна валюта, розмінна на золото.

Дезінфляційна політика - політика повільного, контрольованого зростання грошової маси і м'якого зниження процента, завдяки чому інфляція притримується на заданому рівні.

Динамічні операції - операції, які застосовуються на відкритому ринку для збільшення чи зменшення загальної пропозиції грошей, за умови, що інші чинники не впливають на масу грошей.

Експансійна політика - політика, при якій допускається неконтрольоване, довільне зростання пропозиції грошей, через гроші стрімко «дешевіють».

Емісійна система - один з елементів грошової системи. Це установи, що здійснюють випуск грошей і цінних паперів та визначають порядок емісії. Регулюється емісія внутрішнім законодавством країни з урахуванням економічного і валютного стану.

Законні платіжні засоби – грошові знаки, які по закону є обов'язковими до прийняття для погашення боргу,

Захисні операції - це операції на відкритому ринку, які полягають у підтриманні загальної пропозиції грошей за умови, що інші чинники не впливають на масу грошей.

Золотий запас - централізований резерв золота в зливках і монетах в розпорядженні фінансових установ держави або міжнародних валютно-фінансових організацій.

Золотий монометалізм – різновид монометалізму; існував у формах: золотомонетного, золотозливкового, золотодевізного стандарту.

Золотовалютний резерв – офіційні запаси золота та іноземної валюти в центральному банку та інших фінансових установах країни, а також міжнародних валютно-кредитних установах (у МВФ та Світовому банку), визнані світовим співтовариством як міжнародні і призначені для міжнародних розрахунків.

Золотодевізний стандарт – грошова система, що не передбачає прямого обміну національних грошових одиниць на золото, але їх можна обмінювати на іноземну (девізну) валюту, розмінну на золото (що забезпечувалася обмін банкнот на золоті злитки).

Золотозливковий стандарт –це грошова система, за якої в обігу відсутні золоті монети та їх вільне карбування, обмін банкнот здійснюється лише на золоті зливки з певними обмеженнями.

Золотомонетний стандарт – карбування й обіг золотих монет, вільний розмін паперових грошей на золото відповідно до встановленого законом вмісту металу в грошовій одиниці.

Казначейський білет - форма грошей, що випускається в обіг під час бюджетної емісії, яка проводиться міністерством фінансів (казначейством).

Кон'юнктурна політика - політика, яка реалізується через вплив держави на ринкову кон'юнктуру, на співвідношення сукупного попиту і сукупної пропозиції на ринках.

Кредитна стеля - обмеження на надання банками всіх видів позик.

Купюра - грошовий білет, акція, облігація чи інший з вказаною на ньому номінальною вартістю.

Маржа - різниця між процентними ставками, курсами цінних паперів, цінами товарів та іншими показниками. Наприклад, в банківській справі маржа є різницею між ставками позичкового та депозитного проценту.

Масштаб цін - один з елементів грошової системи. Це законодавча фіксація вагової кількості монетарного металу (золота чи срібла), що закріплюється державою за певною грошовою одиницею. Коли вперше розпочалося карбування монет, масштаб цін збігався з їх ваговим вмістом. З повним припиненням конвертації паперових грошей у монетарний товар – золото, із завершенням його демонетизації, необхідність фіксації державою масштабу цін відпала.

Монета - форма грошей, злиток металу, що має встановлені законодавче форму, вагу, склад металу, певні зображення й написи, включаючи номінал вартості.

Монетарна політика "дешевих" грошей - здешевлення кредиту в результаті проведення Центральним банком країни емісійної кредитної політики з метою розширення кредитування економіки.

Монетарна політика "дорогих" грошей - подорожчання кредиту в результаті проведення Центральним банком заходів, які здійснюються з метою стримування економічного росту, регулювання інфляції, зменшення дефіциту платіжного балансу, купівельна спроможність "дорогих" грошей збільшується. Це рестрикційна політика Центрального банку.

Монетизація бюджетного дефіциту - купівля центральним банком державних боргових зобов'язань; зазвичай призводить до інфляції.

Монометалізм - грошова система, за якої тільки один вид металу виконує роль грошей. Найпоширенішим в історії був золотий монометалізм.

Неринкова грошова система - грошова система з переважанням адміністративних неринкових методів регулювання грошового обігу.

Облікова (дисконтна) політика - 1) Зводиться до підвищення або зниження дисконтної ставки центрального емісійного банку з метою вплинути на рух зарубіжних короткострокових капіталів. 2) Базується на функції центрального банку, як кредитора останньої інстанції. Проводиться шляхом регулювання облікового кредиту Центральним банком; здійснюється двома способами: зміною ставки облікового проценту або зміною ліміту комерційних векселів.

Облікова ставка - ставка проценту, який стягується центральним банком при наданні позик комерційним банком.

Платіжна дисципліна - обов'язок підприємств, організацій, установ, окремих громадян здійснювати платежі в установлені терміни і в повному обсязі.

Політика відкритого ринку - полягає в змінах обсягів покупок та продажу цінних паперів (короткострокових зобов'язань держави) центральним банком.

Політика конкуренції - передбачає заходи антимонопольного характеру, вільного ціноутворення, доступу на ринки всім підприємцям, установлення особливих правил взаємовідносин там, де вільна конкуренція утруднена – в енергетиці, сільському господарстві тощо.

Політика обов'язкових резервів - інструмент реалізації тактичних цілей монетарної політики. Який базується на функції центрального банку як "банку банків", проводиться шляхом законодавчого визначення норми обов'язкових резервів, які комерційні банки повинні зберігати в центральному банку.

Проміжні цілі монетарної політики – пожвавлення чи стримування ринкової кон'юнктури задля досягнення стратегічних цілей.

Регульована грошова система - грошова система, у якій порядок регулювання грошового обороту є окремим елементом грошової системи.

Регламентація готівкового грошового обігу - елемент грошової системи, сукупність заходів спрямованих на підтримання сталості грошового обігу, стабільності національної грошової одиниці, стримування інфляції, гнучке забезпечення грошима потреб сфери обігу.

Регламентація безготівкового грошового обігу - один з елементів грошової системи, який включає визначення сфер безготівкових розрахунків і режиму використання грошей на рахунках, форми розрахунків, порядок платежів тощо.

Рефінансування – погашення старої заборгованості шляхом випуску нових позик, головним чином зміною короткострокових зобов'язань довгостроковими, цінними паперами.

Рефляційна політика - повільне і незначне скорочення пропозиції грошей та рівня процента, що м'яко гальмує економічну активність, без спаду виробництва.

Рестрикційна політика - заходи по різкому скороченню пропозиції грошей, гроші "дорожчають", сукупний попит скорочується, різке падіння економічної активності (політика дефляції).

Ринкова грошова система - грошова система з переважанням економічних методів та інструментів регулювання грошового обігу.

Саморегульована грошова система - грошова система, для якої характерна дія механізму стихійного регулювання грошового обороту (наприклад, система металевого обігу, при якій кількість грошей регулюється шляхом утворення скарбів або зворотнім їх надходженням в обіг).

СВІФТ - автоматизована система здійснення міжнародних платежів через комп'ютерну мережу.

Соціальна політика - передбачає заходи, спрямовані на забезпечення соціальної рівності та забезпеченості всіх членів суспільства шляхом часткового перерозподілу доходів.

Стійкість грошей – постійність купівельної спроможності грошових знаків протягом відносно довгого періоду.

Стратегічні цілі монетарної політики – сприяння економічному зростанню, повній зайнятості, стійкості цін та збалансування платіжного балансу.

Структурна економічна політика - передбачає надання субсидій чи інших стимулів активізації розвитку відносно відсталих регіонів (регіональна політика) чи певних галузей, секторів виробництва (секторіальна політика).

Суб'єкти грошово-кредитної політики – банківська система(центральний банк і комерційні банки) та урядові структури (міністерство фінансів чи казначейство, органи нагляду за діяльністю банків і контролю за грошовим обігом, інституції зі страхування депозитів тощо).

Тактичні цілі монетарної політики - це оперативні завдання банківської системи щодо регулювання грошової маси, процентної ставки та валютного курсу.

Таргетування - встановлення цільових орієнтирів у регулюванні грошової маси в обігу, яких дотримуються центральні банки з метою подолання кризових явищ в економіці та зниження рівня інфляції.

Фіскальна (податково-бюджетна) політика – державна політика в сфері оподаткування та державних витрат.

Форма грошей - один з елементів грошової системи. Це матеріалізована в певному типі загального еквівалента мінова вартість, яка забезпечує стабільність обігу товарів і є стабільним платіжним засобом у готівковому обігу. Форма грошей визначаються відповідними юридичними актами. До них відносяться: банківські білети, казначейські білети та розмінні монети.