Тема 6. Інфляція та грошові реформи

Антиінфляційна політика проводиться за напрямками дефляційної політики (урегулювання попиту) і політики доходів.

Вимірювання інфляції проводиться через: індекс цін споживчих товарів (характеризує зміну в часі загального рівня цін на товари та послуги), або індекс цін на засоби виробництва (характеризує зміну в часі загального рівня цін на засоби виробництва, які купують юридичні особи для виробничого споживання), або індекс цін ВВП (див. дефлятор ВВП).

Грошова реформа - це повна або часткова структурна перебудова державою наявної в країні грошової системи з метою стабілізації та зміцнення грошового обігу.

Грошові реформи деномінаційні - грошові реформи у вузькому розумінні, за яких також здійснюється деномінація грошей у бік збільшення грошової одиниці (масштаби цін).

Грошові реформи конфіскаційні – грошові реформи у вузькому розумінні, у яких співвідношення обміну грошей диференціюється залежно: від величини поданого до обміну запасу старих грошей, від форми зберігання запасу старих грошей, від форми власності власника грошей.

Грошові реформи одномоментні - грошові реформи у вузькому розумінні, що передбачають введення нових грошей в обіг за короткий строк (7-15 днів).

Грошові реформи паралельного типу спрямовані на випуск в оборот нових грошових знаків поступово; тривалий час функціонують старі і нові грошові знаки.

Грошові реформи у широкому розумінні - передбачають не лише впровадження в обіг нової грошової одиниці, а й структурну перебудову діючої системи грошово-валютних і кредитних відносин. Вони є тривалими у часовому вимірі і проводяться, як правило, декілька років.

Грошові реформи формального типу - реформи за яких купюри одного зразка замінюються на купюри іншого зразка, масштаб цін (величина грошової одиниці) не змінюється.

Девальвація – офіційне зниження курсу національної валюти щодо іноземних валют розрахункових одиниць.

Деномінація – укрупнення грошової одиниці шляхом заміни грошових знаків старого зразка новими у певному співвідношенні, яке звичайно виражається одиницею з одним або декількома нулями.

Дефлятор ВВП - характеризує зміну в часі загального рівня цін на всі товари і послуги, що реалізовані кінцевим споживачам.

Дефляційна політика - проведення заходів, спрямованих на обмеження платоспроможного попиту через фінансовий і кредитно-грошовий механізм. Інструментами є рестрикція та пряме лімітування випуску готівки в обіг.

Інфляція - це тривале і швидке знецінення грошей внаслідок надмірного зростання їх маси в обороті. При інфляції відбувається порушення законів грошового обігу, обумовлене диспропорціями в процесі суспільного виробництва.

Інфляція затрат (пропозиції) - це інфляція, що спричиняється підвищенням цін з боку господарюючих агентів для покриття більш високих очікуваних затрат.

Інфляція заощаджень - інфляція, при якій знецінення грошей проявляється у зростанні вимушених заощаджень при зафіксованих державою цінах і доходах.

Інфляція попиту - інфляція, що спричиняється підвищенням цін з боку господарюючих суб'єктів у відповідь на підвищення попиту.

Інфляція за формами прояву поділяється на цінову, заощаджень, девальвацію.

Інфляція за темпами знецінення грошей - поділяється на повзучу (до 5 % на рік), помірну або відкриту (5 -20%), гіперінфляцію (більше 100% на рік);

Інфляція в залежності від росту цін за товарними групами - поділяється на збалансовану і незбалансовану;

Інфляція в залежності від ступеня передбачення - поділяється на очікувану і неочікувану;

Інфляція залежно від розповсюдження інфляційних процесів - поділяється на локальну і світову.

Кредитна рестрикція – інструмент дефляційної політики направлений на скорочення банківського кредитування та стримування зростання грошової маси і платоспроможного попиту.

Нуліфікація - оголошення державою знецінення паперових грошей недійсними.

Політика доходів - передбачає державний контроль за заробітною платою і цінами.

Ревальвація – збільшення курсу грошової одиниці щодо валют інших країн.

Стагфляція - це інфляція, яка супроводжується стагнацією виробництва і високим рівнем безробіття в країні (одночасне підвищення рівня цін і рівня безробіття).

Стійкість грошового обігу - стан грошового обігу, який характеризується стабільністю всіх видів цін і тарифів; повним забезпеченням платоспроможного попиту на товари та послуги; формуванням грошових нагромаджень і заощаджень пропорційно темпів росту суспільного виробництва; швидкості обігу грошей, адекватній швидкості товарного обігу й обороту виробничих фондів.