Тема 8: кредит в ринковій економіці

Авальний кредит – один із видів гарантійного кредиту, що виникає внаслідок оплати банком-авалістом векселя, коли його в установле­ний строк не оплатив хто-небудь із зобов'язаних за векселем – векселедавець, акцептант, індосант. У подальшому банк пред'являє цей кредит до погашення належному боржнику в порядку регресу.

Акцептний кредит – один із видів гарантійного кредиту, який виникає в разі оплати банком-акцептантом векселя, коли його не зміг оплатити у встановлений строк зобов'язаний за векселем клієнт банку. У подальшому банк пред'являє йому цей кредит до погашення.

Банківський кредит –1) будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми; 2) кредит, що надається банками, як правило, у грошовій формі.

Бланковий кредит –незабезпечений кредит.

Базова процентна ставка («пройм - рейт») – як правило, найнижча офіційна процентна ставка, яка встановлюється центральним банком за кредити, які він надає іншим банкам у порядку рефінансування, чи ставка за короткостроковими державними зобов'язаннями. У банківській практиці у ролі базової ставки часто використовуються ставки міжбанківської пропозиції.

Безнадійні кредити – незабезпечені кредити з простроченням терміну погашення від 60 до 180 днів та недостатньо забезпечені кредити з простроченням терміну погашення понад 180 днів.

Безризикова процентна ставка – ставка доходу за активами, вільними від ризику. Зазвичай безризиковою є ставка за короткостроковими державними зобов'язаннями.

Бюро кредитних історій – юридична особа, виключною діяльністю якої є зберігання, використання інформації, що складає кредитну історію.

Гарантований кредит–кредит під гарантію банків, фінансами чи майном третьої особи.

Грошова форма кредиту – 1) форма кредиту, при якій позичкова вартість передається на певний термін користування і повертається з додатковою сумою коштів. 2) форма кредиту, при якій здійснюється рух переважної частини позикового фонду країни, тому й переважна більшість позик надається і погашається грошима.

Державний кредит–1) кредит, що надається юридичними та фізичними особами державі (в особі центральних та місцевих органів влади). 2) кредит, де суб’єктом виступає уряд (переважно позичальником).

Джерела формування позичкового капіталу – грошові кошти, що тимчасово вивільнились у процесі кругообігу промислового капіталу, грошові капітали рантьє (осіб, що живуть на проценти від передання свого капіталу в позичку), доходи і заощадження населення, акумульовані кредитною системою, тимчасово вільні кошти бюджету та громадських організацій, емітовані пасиви.

Дохід на момент погашення (внутрішня ставка доходу) – процентна ставка, що дорівнює відношенню поточної вартості майбутніх виплат за борговим зобов'язанням до його нинішньої вартості. Він є найточнішим вимірником процентних ставок.

Емісійна функція кредиту – пов’язана із забезпеченням потреб обороту платіжними засобами.

Елементи кредитних відносин – суб'єкти кредиту (кредитор і позичальник) та об'єкт кредиту (запозичена вартість).

Забезпечення кредиту – матеріальні і нематеріальні активи, які в разі неповернення кредиту кредитор може використати для компенсації своїх збитків. Основними видами забезпечення кредиту є застава та гарантія.

Застава - спосіб забезпечення зобов'язань, за яким кредитор (заставодержатель) має право у випадку невиконання боржником (заставонадавачем) забезпеченого заставою зобов'язання отримати задоволення із вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Іпотечний кредит – кредит під заставу нерухомого майна.

Капіталотворча теорія кредиту - теорія, представники якої ототожнювали кредит з грошима і багатством і вважали, що кредит займає становище, що не залежне від процесу відтворення.