4. Дія солей Кобальту (іі)
Розчинні солі Кобальту (ІІ) в оцтовокислому розчині утворюють комплексну сполуку, яка з катіонами Калію утворює жовтий осад:
Co2+ + 7NO2– + 2H+ [Co(NO2)6]3– + NO + H2O
3K+ + [Co(NO2)6]3– K3[Co(NO2)6]
Дослід. До 5-7 крапель досліджуваного розчину додають 4-5 краплин ацетатної кислоти і 2-3 краплини розчину солі Кобальту(ІІ). В утворений розчин додають 1-2 краплини розчину калій хлориду або ацетату. Спостерігають утворення осаду.
Реакції ацетат-іонів
1. Дія сульфатної кислоти
Дослід. У пробірку з 5-6 краплями розчину натрій ацетату долийте 2 краплі концентрованої Н2SО4, обережно нагрійте суміш. Виявіть ацетатну кислоту, яка утворилася, за запахом.
2. Дія ферум (III) хлориду FеСl3
Дослід. Візьміть у пробірку 3-4 краплямі розчину натрій ацетату прилийте 3-4 краплі розчину FеСl3. Розбавте рідину у пробірці в 2 рази водою і нагрійте. Спостерігайте утворення темно-червоного осаду основної солі ферум (III) ацетату Fе(ОН)2СН3СОО.
3. Дія сульфатної кислоти і етилового спирту.
Етиловий спирт з ацетатною кислотою при нагріванні в присутності концентрованої сульфатної кислоти утворює оцтово-етиловий естер, який має приємний фруктовий запах:
Дослід. До 4-5 крапель досліджуваного розчину додають 1-2 краплини етилового спирту і 4-5 крапель концентрованої сульфатної кислоти. Утворену суміш нагрівають протягом 2-3 хвилин на гарячій (60-80оС) водяній бані. Потім вміст пробірки швидко виливають в склянку з холодною водою. На поверхні плавають маслянисті краплинки. Визначають запах утвореного продукту реакції.
Контрольна задача. Аналіз суміші аніонів другої та третьої аналітичних груп
1. Виявлення та відокремлення аніонів II групи
У попередніх дослідах визначіть наявність аніонів другої групи груповим реагентом. Для цього візьміть 0,25-0,5 мл досліджуваного розчину, підкисліть його декількома краплями нітратної кислоти і прилийте розчин АgNО3 об’ємом 0,25-0,5 мл. Утворення осаду свідчить про наявність аніонів II групи. Якщо при цьому утворився осад чорного кольору, то це свідчить про присутність сульфід-іонів S2–. Перевірте повноту осадження. Осад відцентрифугуйте і промийте дистильованою водою.
2. Виявлення хлорид-іонів Сl–
До одержаного осаду, який може містити АgСl, АgВr, АgI та Аg2S, долийте 1-2 мл 2М розчину амоній карбонату (NН4)2СО3 і перемішайте. При цьому осад АgСl перейде у розчин у вигляді комплексної солі [Аg(NН3)2]Сl. Розчин відділіть від осаду центрифугуванням, прикапайте до нього концентровану НNО3. Утворення білого осаду свідчить про наявність хлорид-іонів.
3. Виявлення бромід-іонів Br– та іодид-іонів I–
До 4-5 крапель розчину, що досліджується, долийте 2-3 краплі 1М Н2SО4, 6-8 крапель бензолу та декілька крапель хлорної води, збовтуючи суміш у пробірці. При зміні кольору шару бензолу зробіть висновки про наявність бромід-іонів та іодид-іонів.
Якщо у розчині присутні як бромід- , так і іодид-іони, то відповідно до окисних потенціалів спочатку окиснюється йон I–, при цьому з’являється характерне для йоду забарвлення бензолу. Якщо і далі приливати хлорну воду, червоне-фіолетове забарвлення зникає внаслідок окиснення йоду до НІО3 і з'являється жовто-буре забарвлення, характерне для брому.