2. Дія хлорної води

З кислих розчинів бромідів хлорна вода виділяє вільний бром, який добре екстрагується бензолом, хлороформом та іншими органічними розчинниками, забарвлюючи їх у жовто-бурий колір. При надлишку хлорної води розчин, внаслідок утворення бром хлориду ВrСl, жовтіє.

Дослід. У пробірку візьміть 1-2 краплі розчину NaВr, підкисліть його 1М розчином Н₂SО₄, додайте 3-4 краплі хлорної води і 3-4 краплі бензолу, перемішайте. Що спостерігається?

Реакції іодид-іонів

1. Дія групового реагенту АgNо3

Аргентум нітрат утворює з аніоном I^– жовтий осад АgI, який не розчиняється в нітратній кислоті та в розчині амоніаку (цим він відрізняється від хлоридів і бромідів), але розчиняється в розчині натрій тіосульфату.

Дослід. Візьміть у пробірку 3-4 краплі розчину натрій іодиду (або калій іодиду), додайте 2-3 краплі розчину АgNО₃. Що спостерігається? Перевірте відношення осаду: а) до нітратної кислоти; б) до розчину амоніаку; в) натрій тіосульфату.

2. Дія плюмбум (II) нітрату Рb(no3)2

Солі плюмбум (ІІ)-катіона утворюють з аніоном I^– золотисто-жовтий осад плюмбум (II) іодиду, який добре розчиняється у гарячій воді.

Дослід. Налийте в пробірку 2-3 краплі розчину Рb(NО₃)₂ і додайте 2-3 краплі розчину калій іодиду. Що спостерігається?

3. Дія хлорної води

Хлорна вода, як і для йона Вr^– , – найважливіший реактив на аніони I^–. Якщо подіяти нею на розчин іодидів у кислому середовищі, відбувається окиснення аніонів I^– до вільного йоду, який, екстрагуючись у бензол, забарвлює його у червоно-фіолетовий колір.

Якщо хлорну воду взяти в надлишку, то фіолетове забарвлення зникає, тому що утворюється іодатна кислота НІО₃.

Дослід. Налийте у пробірку 1-2 краплі калій іодиду, 1-2 краплі дистильованої води, 2-3 краплі 1М розчину Н₂SО₄, 2-3 краплі бензолу і прикапуйте хлорну воду, добре перемішуючи суміш після кожної краплі. Зазначте аналітичний ефект.

Реакції сульфід-іонів

1. Дія групового реагенту АgNО₃

Аргентум нітрат утворює чорний осад сульфіду Аg₂S, який практично не розчиняється в розведеній нітратній кислоті на холоді, але добре розчиняється в ній при нагріванні.

Дослід. У пробірку з 3-4 краплями розчину натрій сульфіду прикапайте розчин АgNО₃ до утворення осаду. Розділіть осад у дві пробірки і перевірте його відношення: а) до нітратної кислоти, б) до амоніаку.

2. Дія кислот

Дослід. У пробірку з 3-4 краплями розчину натрій сульфіду прилийте 3-4 краплі 1М розчину Н₂SО₄. До отвору пробірки піднесіть папірець, змочений розчином солі Рb(NО₃)₂. Що спостерігається?

3. Дія солей Кадмію

В ацетатнокислому середовищі йони Сd²⁺ з сульфід-іонами утворюють малорозчинний сульфід СdS жовтого кольору.

Дослід. У пробірку візьміть 3-4 краплини досліджуваного розчину, додайте 1-2 краплі ацетатної кислоти і 1-2 краплі розчинів солі кадмію (II). Спостерігайте утворення жовтого осаду СdS.

4. Дія окисників

Окисники легко окислюють сульфід-іони до вільної сірки (рідко до SO₂) особливо в кислому середовищі: S^2– -2e^–  S. Найчастіше в якості такого окисника використовують концентровану сульфатну кислоту: 3S^2– + SO₄^2– + 8H⁺  4S + 4H₂O.

Дослід. До кількох крапель розчину сульфіду додайте 1-2 краплини концентрованої сульфатної кислоти. Що спостерігається?

Реакції тіоціанат-іонів

1. Дія групового реагенту АgNО₃

Аргентум нітрат утворює білий сирнистий осад сульфіду АgSCN, який практично не розчиняється в розведеній нітратній кислоті, але добре розчиняється в розчині амоніаку.

Дослід. У пробірку з 3-4 краплями розчину натрій сульфіду додайте розчин АgNО₃ до утворення осаду. Розділіть осад у дві пробірки і перевірте його відношення: а) до нітратної кислоти, б) до амоніаку.

2. Дія сульфатної кислоти H₂SО₄

Концентрована сульфатна кислота (14 н.) розкладає тіоціанати з виділенням карбон сульфід-оксиду, який горить синім полум’ям:

SCN^– + 2H₂SO₄ + H₂O  2HSO₄^– + NH₄⁺ + COS

Іще більш концентрована сульфатна кислота розкладає роданіди з виділенням суміші газоподібних продуктів (COS, HCOOH, CS₂, CO₂, SO₂), що мають різкий неприємний запах.

Дослід. Концентрований розчин калій тіоціанату налийте у пробірку і додайте концентрованої сульфатної кислоти, пробірку закрийте корком з газовідвідною трубкою. Обережно оцініть запах утворених продуктів, підпаліть газ, що виділяється через вільний кінець газовідвідної трубки. (Якщо газ виділяється не досить активно, обережно нагрійте пробірку). Дослід проводиться під тягою!