
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Розділ 1. Інкапсуляція та приховування інформації
- •1.1 Визначення та використання класів
- •1.2. Поля і методи класів
- •1.2.1 Поля і методи класів
- •1.2.2 Опис об’єктів
- •1.2.3 Вказівка this
- •Void cure(int health, int ammo)
- •1.3 Інкапсуляція та приховування інформації
- •1.3.1. Приховані дані
- •1.3.2. Загальнодоступні і приватні члени класу
- •1.3.3. Захищені члени класу
- •Void b::fb()
- •Void c::fc()
- •Void c::fc(a&a)
- •Void main()
- •1.3.4. Організація загального інтерфейсу
- •Void main()
- •1.4 Конструктори і деструктори
- •Void main()
- •Завдання
- •Розділ 2. Класи і підкласи
- •2.1. Конструктор копіювання
- •2.2 Вкладені класи
- •Void External::Inner::MethodInner(const External &t)
- •2.3 Статичні елементи класу
- •2.3.1 Статичні поля
- •2.3.2 Статичні методи
- •Void f()
- •2.4 Дружні функції і класи
- •2.4.1 Дружня функція
- •Void Spouse(Person &p)
- •Void main()
- •2.4.2 Дружній клас
- •Завдання
- •Розділ 3. Спадкування класів
- •3.1 Спадкування класів
- •Void b::bb(int u)
- •Void main()
- •Приклад.
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •3.2 Множинне спадкування
- •Void main()
- •Void main()
- •3.3. Типовий приклад спадкування
- •Void DatabaseObject::Display ( )
- •Завдання
- •Розділ 4. Поліморфізм
- •4.1. Віртуальні функції
- •Void main()
- •Void main()
- •4.2 Абстрактні класи
- •Void show(a* a)
- •Void main()
- •4.3. Приклади поліморфізму
- •Virtual double f1()
- •Void main()
- •4.4. Внутрішнє представлення об’єктів і таблиця методів
- •Void do_(a& a)
- •Void main()
- •Void show(a* a)
- •Void main()
- •Завдання
- •Розділ 5. Перевантаження операторів
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Перевантаження унарних операторів
- •Int geth()
- •Void set_h (int h)
- •5.3 Перевантаження бінарних операторів та операторів присвоювання
- •Void main()
- •5.4 Перевантаження операторів new і delete
- •Void * pObj::operator new(size_t size)
- •Void pObj::operator delete(void* ObjToDie, size_t size)
- •5.5 Перевантаження оператору приведення типу
- •Operator ім’я нового типу ();
- •5.6 Перевантаження оператору виклику функції
- •5.7 Перевантаження оператору індексування
- •Vect::Vect (int n): size(n)
- •Завдання
- •Розділ 6. Обробка виключних ситуацій
- •6.1 Загальні відомості про виключні ситуації
- •6.2 Синтаксис виключень
- •6.3 Перехоплення виключень
- •Void f1()
- •Void f2()
- •Void main()
- •Void GotoXy(int X, int y)
- •Void kontr (char* str) throw (const char*)
- •Void main()
- •Void MyFunc()
- •Void main()
- •6.4 Список виключень функції
- •6.5 Виключення в конструкторах та деструкторах
- •6.6 Ієрархії виключень
- •Завдання
- •Розділ 7. Рядки
- •Void main ()
- •7.1.1 Конструктори і операції привласнення
- •7.1.2 Операції
- •7.2. Функції класу string
- •7.2.1 Привласнення і додавання частин рядків
- •7.2.2 Перетворення рядків
- •Void main ()
- •7.2.3 Пошук підрядків
- •Void main()
- •7.2.3 Порівняння частин рядків
- •Void main ()
- •7.2.4 Отримання характеристик рядків
- •Завдання
- •Розділ 8. Шаблони класів
- •8.1. Загальна характеристика динамічних структур даних
- •8.2. Стек
- •Void main()
- •Void push(Node **top, int d)
- •Int pop (Node **top)
- •8.3. Черга
- •Void main()
- •Void add(Node **pend, int d)
- •Int del(Node **pbeg)
- •8.4. Лінійний список
- •Void main()
- •Void add(Node **pend, int d)
- •8.5. Шаблони функцій
- •Void main()
- •Void myfunc(type1 X, type2 y)
- •Void main()
- •8.6 Загальні відомості шаблонів класів
- •Void List ::print()
- •Void List::print_back()
- •Void main()
- •8.7 Створення шаблонів-класів
- •Void main()
- •8.8 Спеціалізація шаблонів класів
- •8.9 Переваги та недоліки шаблонів
- •Завдання
- •Розділ 9. Модульні програми (проектування об’єктно-орієнтованого програмування)
- •9.1 Короткі відомості
- •9.2 Збірка вихідних текстів
- •Void main()
- •9.3 Відділення інтерфейсу від реалізації
- •9.4 Шаблони та модульність. Простір імен
- •9.5 Фізичне розділення простору імен
- •9.6 Міжмодульні змінні та функції
- •9.7 Ініціалізація глобальних об'єктів
- •Завдання
- •Розділ 10. Контейнерні класи
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Послідовні контейнери
- •Void main()
- •10.2.1 Вектори (vector)
- •Void main()
- •Void main()
- •10.2.2. Двосторонні черги (deque)
- •10.2.3 Списки (list)
- •Void main()
- •Void main()
- •10.2.4 Стеки (stack)
- •Void main()
- •10.2.5 Черги (queue)
- •Void main()
- •Void main()
- •10.2.6 Черги з пріоритетами (priority_queue)
- •Void main()
- •Void main()
- •10.3 Асоціативні контейнери
- •10.3.1 Загальні відомості про асоціативні контейнери
- •Void main()
- •10.3.2 Словники (map)
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •10.3.3 Множини (set)
- •Void main()
- •Void main()
- •Завдання
- •Розділ 11. Алгоритми
- •11.1 Ітератори
- •11.2 Функціональні об'єкти
- •Void main()
- •Void main()
- •11.3 Алгоритми
- •11.3.1 Немодифікуючі операції з послідовностями
- •Void main ()
- •Void main()
- •Void main()
- •11.3.2 Модифікуючі операції з послідовностями
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •11.3.3 Алгоритми, пов'язані з сортуванням
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •11.3.4 Узагальнені чисельні алгоритми
- •Void main()
- •Void main()
- •Завдання
- •Список літератури
2.3 Статичні елементи класу
За допомогою модифікатору static можна описати статичні поля і методи класу. Їх можна розглядати як глобальні змінні або функції, доступні тільки в межах області класу.
2.3.1 Статичні поля
Статичні поля застосовуються для зберігання даних, загальних для всіх об'єктів класу, наприклад, кількості об'єктів або посилання на той, що розділяється всіма об'єктами ресурс. Ці поля існують для всіх об'єктів класу в єдиному екземплярі, тобто не дублюються. Нижче перераховані особливості статичних полів:
1. Пам'ять під статичне поле виділяється один раз при його ініціалізації незалежно від числа створених об'єктів (і навіть при їх відсутності) і ініціалізується за допомогою операції доступу до зони дії, а не операції вибору (визначення має бути записане поза функціями):
class А
{
public:
static int count; // Оголошення у класі
};
…
int A::count; // Визначення у глобальній області
// За умовчанням ініціалізується нулем
//Приклад ініціалізації довільним значенням
// int A::count = 10;
2. Статичні поля доступні як через ім'я класу, так і через ім'я об'єкту:
А *а, b;
cout << A::count << a->count << b.count;
// Буде виведено одне й теж
3. На статичні поля розповсюджується дія специфікаторів доступу, тому статичні поля, описані як private, не можна змінити за допомогою операції доступу до зони дії, як описано вище. Це можна зробити тільки за допомогою статичних методів (див. далі).
4. Пам'ять, яку займає статичне поле, не враховується при визначенні розміру об'єкту за допомогою операції sizeof.
2.3.2 Статичні методи
Статичні методи призначені для звернення до статичних полів класу. Вони можуть звертатися безпосередньо тільки до статичних полів і викликати тільки інші статичні методи класу, тому що їм не передається прихована вказівка this. Звернення до статичних методів проводиться так само, як до статичних полів – або через ім'я класу, або, коли хоча б один об'єкт класу вже створений, через ім'я об'єкту.
class А
{
static int count; // Поле count – приховане
public:
static void inc_count(){ count++: }
};
A::int count; // Визначення в глобальній області
Void f()
{
А а;
// a.count++ – неможна, поле count приховане
// Зміна поля за допомогою статичного методу:
a.inc_count(); // або А::inc__count();
}
Статичні методи не можуть бути константними (const) та віртуальними (virtual).
2.4 Дружні функції і класи
Іноді бажано мати безпосередній доступ ззовні до прихованих полів класу, тобто розширити інтерфейс класу. Для цього служать дружні функції і дружні класи.
2.4.1 Дружня функція
Дружні функції застосовуються для доступу до прихованих членів класу і є альтернативою методам. Метод, як правило, використовується для реалізації властивостей об'єкту, а у вигляді дружніх функцій оформляються дії, що не представляють властивості класу, але що концептуально входять в його інтерфейс і потребують доступу до його прихованих полів.
Нижче перераховані правила опису і особливості дружніх функцій.
Дружня функція оголошується усередині класу, до елементів якого їй потрібен доступ, з ключовим словом friend. Як параметр їй повинні передаватися об'єкт або посилання на об'єкт класу, оскільки вказівка this їй не передається.
Дружня функція може бути звичайною функцією або методом іншого раніше створеного класу. На неї не розповсюджується дія специфікаторів доступу, місце розміщення її оголошення в класі байдуже.
Одна функція може бути дружньою відразу з декількома класами.
Приклад :
class Person
{
int secret; // закрита частина класу
friend void Spouse(Person &); // не член класу
public:
Person(){ secret = 10;}
};