24. Основні види матеріального заохочення працівників

Важливим засобом матеріального стимулювання є премія, яка відіграє роль додаткового стимулювання за труд; забезпечує гнучку та оперативну залежність між конкретними результата­ми праці і заробітною платою працівника. Менеджери в організації мають права матеріального стиму­лювання. Вони призначають працівника на конкретну посаду і таким чином визначають підхід до оплати праці. З урахуванням ділових якостей та підсумків роботи, вони можуть змінити ок­лад працівника у межах наявної "вилки" окладів. Окрім того, вони мають право вводити надбавки до посадових окладів.За результатами господарської діяльності менеджер здійснює преміювання працівників, визначає розмір підвищен­ня, зниження, повної або часткової невиплати премій за невиконання показників та умов преміювання, виробничі недоліки у роботі. При здійсненні матеріального стимулювання працівників менеджер повинен враховувати наступне:взаємозв´язок з виконаною роботою, досягнутими резуль­татами кількості і якості роботи;співвідношення різних форм матеріального стимулюван­ня між собою;простоту, ясність та чіткість системи стимулювання відносно заохочення та покарання;характер сприйняття матеріального стимулювання вико­навцями робіт;поєднання матеріального стимулювання з іншими вида­ми керівництва (організаційним впливом).Найбільш важливим є використання матеріального стиму­лювання для впливу на підсумки роботи та досягнуті результа­ти.

25. Суть та зміст контролю

Контроль – це процес забезпечення досягнення цілей організації шляхом постійного спостереження за її діяльністю та усунення відхилень, які при цьому виникають.

Контроль - це обов'язкова функція менеджменту, яка є заключною стадією управлінського процесу і відіграє роль ланки, що встановлює зв'язок між керуючою і керованою системами.

Мета контролю - перевірити, чи все виконується відповідно до прийнятої програми, наказів і встановлених принципів, визначити помилки. Він має помічати хибні погляди на справу і помилки, щоб можна було їх своєчасно уникнути або виправити, щоб не повторювати. Контроль застосовується до всього: до предметів, осіб, дій, і практикується у всіх сферах і галузях народного господарства.

Основні завдання контролю

− визначення фактичного стану об'єкта чи його частини в даний момент часу;

− прогнозування стану та поведінки об'єкта та його частини на визначений майбутній період часу;

− зміна стану та поведінки об'єкта чи його частини так, щоб при зміні зовнішніх умов в допустимих межах були забезпечені необхідні та оптимальні значення характеристик об'єкта чи його частини;

− завчасне визначення місця та причин відхилень значень характеристик об'єкта від заданих (тих, що передбачались);

− збір, передача, обробка інформації про стан об'єкта;

− забезпечення стійкого стану об'єкта при досягненні критичних значень характеристик об'єкта. В межах процесу контролю, можна вирізнити три основних етапи:

1) вимірювання реальних процесів, що здійснюються в організації;

2) порівняння результатів реального виконання із заздалегідь встановленими стандартами;

3) реакція на порівняння (корегуючі дії або зміна стандартів).

Процес контролю: 1. Вироблення стандартів і критеріїв 2. Зіставлення з ними реальних результатів 3. Прийняття необхідних корегуючи дій.