58. Розкрийте сутність та значення тотемізму.

Тотемiзм — віра у містичний звязок, тобто кровну спорідненість певного роду, племені з якимось видом тварин чи рослин тотемом. Тотемізм — віра в тварину або рослину, яку древні люди вважали предком роду, з яким звязували своє існування і благополуччя. Частіше за все тотем був твариною, рослиною — рідше. Тотему приписувалися надприродні можливості, йому поклонялися. Тотемізм набув значного поширення, його відмічають у всіх народів на родоплеменній стадії розвитку. Багато які племена індіанців Північної Америки в момент появи там європейців носили імена своїх тотемів. У світі тотемів звичними були такі самоназви, як люди-леопарди, люди-антилопи. У різних народів відношення до тотемних тварин було різним. Полювання на тотемну тварину і вживання її мяса в їжу могли бути суворо заборонені. Але у інших народів існував особливий ритуал поїдання мяса тотема. Відгомони тотемізму легко можна побачити в світі фольклору. У чарівних казках тварини мають надзвичайні здібності. Вони часто уподібнюються людині, стаючи її другом, заступником

59. Розкрийте сутність та значення фетишизму.

Фетишизм— релігійне поклоніння матеріальним предметам — фетишам, яким приписуються надприродні властивості. Фетишем міг стати будь-який предмет, чому-вразив уяву людини: камінь незвичайної форми, шматок дерева, частини тіла, шматочки шкури, висушені лапки, кістки і т. д.. Пізніше з’явилися виготовлені з каменю, кістки, дерева, металу фігурки. Нерідко фетишем опинявся випадково обраний предмет. І якщо його власнику супроводжувала удача, значить, фетиш має магічну силу. В іншому випадку його замінювали іншим. У деяких народів існував звичай дякувати, а іноді й карати фетиші. Фетишам не поклонялися-їх шанували. До наших днів дійшло безліч фетишів у формі амулетів-оберегів та ікон. Амулетом служить предмет, якому приписуються магічні властивості відвертати від людини нещастя і приносити успіх. Амулет-оберіг мав оберігати свого власника.

60. Розкрийте сутність та значення анімізму.

Одним із найбільш розповсюджених вірувань первісної людини був анімізм(лат.— душа, дух) — віра в існуванні в тілі людини її двійника-душі, від якої залежить її життя, фізіологічний та психологічний стан. Найпростішою формою анімізму була віра в духів. її появу етнографи в першу чергу пояснюють своєрідним тлумаченням первісними людьми цілої низки оптичних і акустичних явищ: тіні, луни, відображень, шумів і т. п., в реальності яких вони зовсім не сумнівалися. Адже існування цих явищ щоразу підтверджувалося чуттєвим сприйманням, яке примушувало їх прийти до висновку, що у навколишньому світі поруч із тілесними є й істоти, що мають здатність бути невловимими у своїй тілесності. Ці істоти — духи. Анімізм як певна форма релігії існував на первісних етапах розвитку людського суспільства, згодом увійшовши і ставши невід’ємною складовою частиною інших видів релігійних вірувань.

61. Характерні риси шаманізму як первісної форми релігії.

У ранньородовому суспільстві, виникає й інша форма чуттєво-надчуттєвого типу вірувань, що дістала назву шаманізму (шаман означає несамовитий) — це первісна форма релігії, віра в особливо могутні надпри¬родні можливості стародавніх професійних служителів культу (шаманів).Хар. риси: 1) поява професійних служителів культури 2) виокремлення головного об’єкта рел-го поклоніння- шаманських духів 3) головна роль чоловіка в релігії 4) використання нападів і оманливих дій як засіб виконання рел. обрядів.Як будь-яка форма релігії, що закономірно виникає на визначеному ступені суспільного розвитку, шаманізм задовольняв якісь суспільні потреби, хоча й задовольняв її помилковим, перекрученим чином. Ця потреба в даному випадку була пов’язана, в першу чергу, з лікуванням хвороб, у меншій мірі — з обслуговуванням мисливського промислу й інших господарських потреб. В основі; отже, і тут лежить безсилля древнього мисливця чи хлібороба перед довколишніми стихіями природи. Це безсилля в даному випадку привело до наділення надприродними здібностями осіб, певним чином виділених у громаді,— шаманів.